Видиборська колонія
| колонія Видиборська | |
|---|---|
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} УНР УРСР— СРСР
|
| Область | Київська губернія Малинська округа Коростенська округа Волинська округа |
| Район/міськрада | Радомисльський повіт Потіївський район |
| Громада | Горбулівська волость Потіївська волость Видиборська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 85 (1924) |
| Зняте з обліку | до 1 жовтня 1941 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
| Найближча залізнична станція | Житомир |
Видиборська колонія (хутір Єврейський Видибор, Єврейський Видибір, рос. Колония Выдыборская, пол. Wydyborska) — колишня колонія у Горбулівській і Потіївській волостях Радомисльського повіту Київської губернії та Видиборській сільській раді Потіївського району Малинської, Коростенської і Волинської округ.
За довідником 1885 року в селі мешкало 113 осіб[1].
Наприкінці 19 століття в колонії проживало 140 осіб, з них 65 чоловіків та 75 жінок, дворів — 13[2], або 153 мешканці, дворів — 13[3], у 1924 році — 85 осіб (з перевагою населення єврейської національности), дворів — 20[4].
За довідником 1885 року — колонія євреїв-хліборобів у Горбулівській волості Радомисльського повіту Київської губернії, біля с. Видибор. Були молитвений дім, 2 шкірзаводи[1].
Наприкінці 19 століття — єврейська колонія (казенна) Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії, біля села Видибор. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 25 верст, до найближчої залізничної станції Житомир — 35 верст, поштової земської станції в Облітках — 18 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У колонії числилося 24 десятини землі. Господарювали євреї-колоністи, господарство вели за трипільною системою. Були синагога, гуральня, вітряк, маслобійня, 3 шкірзаводи. Пожежний обоз складався з 1 бочки та 2 багрів[2][3].
У 1923 році увійшла до складу новоствореної Видиборської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи.
Знята з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[5].
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 167. (рос. дореф.)
- ↑ а б 9. Кол. Выдыборская // Список населенных мест Киевской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1183-1184. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ а б Wydyborska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 705. (пол.)
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 42. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України. Житомир: «Волинь», 2007. с. 227. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2023.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |