Перейти до вмісту

Видинівський Пантелеймон Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Видинівський Пантелеймон Федорович
Народження17 липня 1891(1891-07-17)
Суховерхів, Кіцманський район, Чернівецька область, Україна
Смерть9 червня 1978(1978-06-09) (86 років)
 Бреїла, Румунія
Країна Австро-Угорщина
 Румунське королівство
 СРСР
 СРР
Жанржанрове малярство, батальний жанр, історичний живопис, портрет і натюрморт
НавчанняВіденська академія мистецтв (1914)
Діяльністьхудожник, педагог
ВчительІвасюк Микола Іванович
Відомі учніКиселиця Одарка Олексіївна
ЧленСпілка радянських художників України
УчасникПерша світова війна

Пантелеймон Федорович Видині́вський (17 липня 1891, Суховерхів — 9 червня 1978, Бреїла) — український і румунський художник і педагог; один із засновників Чернівецького осередку Спілки радянських художників України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 липня 1891 року в селі Суховерхові (нині Чернівецький район Чернівецької області, Україна). Навчався в сільській школі, Чернівецькій вищій реальній гімназії, художній школі Миколи Івасюка в Чернівцях, упродовж 1910—1914 років — у Віденській академії мистецтв[1], де був учнем Лібералі, Міхалі, Файта, Шмідта, Юнквірта.

1914 року мобілізований до австро-угорського війська[1]. Брав участь у першій світовій війні. Протягом 1916—1918 перебував у російському полоні у місті Симбірську.

У 1918—1926 роках виконував різні художні замовлення; у 1926—1936 роках працював у Сторожинецькому ліцеї викладачем малювання та каліграфії; у 1940—1941 роках — методистом-консультантом Чернівецького обласного будинку народної творчості. Під час німецько-радянської війни працював на замовлення, у 1944 році виїхав в місто Ясси[1]. Помер у місті Бреїлі 9 червня 1978 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкового живопису (виконував портрети, натюрморти, писав картини в історичному, батальному, побутовому жанрах) та книжкової графіки. Серед живописних робіт:

  • «Де правда?»;
  • «Людина ХХ століття»;
  • «Богдан Хмельницький під Зборовом»;
  • «Бій запорозьких козаків з татарами»;
  • «Зустріч Ніколая Белческу з Аврамом Янку в Карпатах»;
  • «Візит господаря Кузи до султана»;
  • «Жебрачка»;
  • «Малий ремісник»;
  • «Сільський сміхованець»;
  • «Вечорниці»;
  • «Після роботи»;
портрети
  • «Тарас Шевченко»;
  • «Юрій Федькович»;
  • «Ольга Кобилянська»;
  • «Батько»;
  • «Портрет дочки Тетяни»;
  • «Г. Хортик» (1926);
  • «Даруся» (1926);
  • «Автопортрет» (1950-ті);
натюрморти
  • «Квіт айви»;
  • «Гриби»;
  • «Бузок»;
  • «Тюльпани»;
  • «Польові квіти».

У 1928 році у Чернівцях оформив книни:

Брав участь у мистецьких виставках у Чернівцях у 1920–1940-х роках та Румунії з 1944 року.

Роботи художника зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, музеях Румунії.

Вшанування

[ред. | ред. код]
Будівля Сторожинецького ліцею.

1993 року на фасаді будинку колишнього Сторожинецького ліцею (нині Сторожинецька гімназія), де працював митець, встановлено меморіальну дошку із його барельєфом (скульптор Микола Лисаківський), а вулиця на якій розміщена будівля названа іменем Видинівського[1][2].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]