Виноградов Павло Гаврилович
.svg){kind=small}
Виноградов Павло Гаврилович (англ. Paul Vinogradoff; 1854—1925) — російський історик-медієвіст і правознавець, ординарний професор Імператорського Московського університету. Член Російської АН з 1914 і ряду іноземних академій, почесний доктор багатьох зарубіжних університетів.
Мав дворянське походження: син директора училищ Костромської губернії Гавриїла Кипріяновича Виноградова (1810—1885).
- 1871—75 — навчання на історико-філологічному факультеті Московського університету;
Закінчив університетський курс кандидатом із золотою медаллю за твір на задану тему «Землеволодіння в епоху Меровінгів». Залишений при університеті для приготування до професорського звання.
- 1875-76 — У Берліні займався у Теодора Моммзена і Генріха Бруннера, слухав лекції Леопольда фон Ранке. Виконав переклад «Історії цивілізації у Франції» Ф. Гізо — для видавництва К. Т. Солдатенкова.
- З 1876 викладач, а з 1881 — доцент кафедри загальної історії Московського університету. Викладав також на Вищих жіночих курсах В. І. Гер'є (1876—83).
- 1887 захистив докторську дисертацію «Дослідження із соціальної історії Англії середніх віків». З 1883, регулярно працював у Британському музеї та інших англійських книгосховищах.
- 1902 подав у відставку. Виїхав до Англії, де 1903 був обраний професором кафедри порівняльного правознавства Оксфордського університету.
- З 1908 року (зберігаючи професорську посаду в Оксфорді) кожен осінній семестр читав лекції і проводив семінари в Московському університеті в якості позаштатного ординарного професора загальної історії;
- 1911 повернувся до Оксфорда, де працював до кінця життя.
- 1917 отримав лицарський титул,
- 1918 отримав підданство.
У 1897—1902 роках був гласним Московської міської думи; не перебував в політичних партіях, хоча і симпатизував октябристам і публікувався в їх газеті «Слово», після Першої російської революції підтримував «Партію мирного відновлення».
Наукове визнання Виноградову приніс т. з. юридичний метод, на основі якого він розглядав суспільно-економічні процеси крізь історію правових пам'яток і відносин між суспільством та державою[7].
- ↑ а б в Н. Кареев Виноградов, Павел Гаврилович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 456–457.
- ↑ Vinogradoff, Paul // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 28. — P. 100.
- ↑ а б в Виноградов Павел Гаврилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ Юридична енциклопедія
- Виноградов Павло Гаврилович [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 399. — ISBN 966-7492-00-X.