Гер'є Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гер'є.
Гер'є Володимир Іванович
Володимир Гер'є, 1915 рік
Володимир Гер'є, 1915 рік
Володимир Гер'є, 1915 рік
Народився29 травня (10 червня) 1837, 17 (29) травня 1837[1] або 29 травня 1837(1837-05-29)[1]
Ховріно
Помер30 червня 1919(1919-06-30)[2][3][1] (82 роки)
Москва, Російська СФРР[2]
ПохованняП'ятницький цвинтар[d]
Місце проживанняРосійська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьісторик, політик
Alma materІсторико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Галузьісторія
ЗакладІмператорський Московський університетd
МДУ[4]
Посадачлен Державної ради Російської імперії[d]
Вчене званняпрофесор, член-кореспондент
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникPyotr Kudryavtsevd і Грановський Тимофій Миколайович
Відомі учніВіппер Роберт Юрійович
Виноградов Павло Гаврилович
Кареєв Микола Іванович
Mikhail Korelind
Любавський Матвій Кузьмич
Nikolay Radtsigd
Alexander Khakhanovd
Щепкін Євген Миколайович
Коваленський Михайло Миколайович
Аспіранти, докторантиВиноградов Павло Гаврилович
Ардашев Павло Миколайович
Віппер Роберт Юрійович
Mikhail Korelind
Щепкін Євген Миколайович
Кареєв Микола Іванович
Aleksey Vasyutinskyd
ЧленствоПетербурзька академія наук
Відомий завдяки:перший організатор семінарських занять e Росії
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня
CMNS: Гер'є Володимир Іванович у Вікісховищі

Гер'є Володимир Іванович (Guerrier, 17 (29) травня 1837, Ховріно, Московська губернія — 30 червня 1919, Москва) — російський історик, громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), професор загальної історії Московського університету (1868—1904), засновник Московських вищих жіночих курсів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в підмосковному селі Ховріно в сім'ї нащадків вихідців з Гамбурга, що приїхали до Росії наприкінці XVIII століття. Рано втратив батьків і виховувався у родичів. Протестантського віросповідання.

Середню освіту здобув у Москві в парафіяльному училищі при євангелічно-лютеранській церкві Петра і Павла на Козьмодем'янській вулиці (нині Старосадський провулок), у приватному пансіоні Еннеса. У 1854 році вступив на історико-філологічний факультет Московського університету. По закінченні курсу на словесному факультеті Московського університету, був залишений при університеті для приготування до професорського звання і, разом з тим, зробився викладачем літератури й історії в Першому московському кадетському корпусі. У 1862 році захистив магістерську дисертацію: «Боротьба за польський престол в 1733 р.» і був відправлений за кордон, де пробув три роки (у Німеччині, Італії та Парижі).

Обраний у доценти на кафедрі загальної історії, він почав викладати в Московському університеті з 1865 року. У 1868 р. їм була захищена дисертація: «Лейбніц і його століття», на ступінь доктора, після чого він видав, на підставі матеріалів, що знаходяться в Ганновері, книгу про відносини Лейбніца до Петра Великого і збірник документів з листування цього філософа, що відносяться до Росії. Почав свою викладацьку роботу з читання курсів історії середньовіччя. Герье, ставши професором, головним чином зосередив свої інтереси на викладанні періоду між римською і новою історією. Його курси завжди відрізнялися систематичністю, змістовністю і широтою поглядів. Він започаткував семінар з загальної історії в Московському університеті.

З 1872 до 1905 рік стояв на чолі заснованих ним Московських вищих жіночих курсів.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

З 1906 року — член Державної ради Російської імперії за призначенням. У політичній діяльності він примкнув до октябристів.

Гласний Московської міської думи, працював у різних думських комісіях. З 1888 до 1905 роки він був головою комісії, яка розробила організацію піклування про бідних, введену в 1894 р., влаштувала будинок для народних розваг і представила Державній думі проект страхування домашньої прислуги.

Похований на П'ятницькому цвинтарі в Москві.

Праці

[ред. | ред. код]
  • (рос.)«Очерк развития исторической науки»(1866)
  • (фр.)«L'abbe de Mably» (1886)
  • (рос.)«Понятие о власти и народе в наказах 1789 г.» (1884)
  • (рос.)«Идея народовластия накануне революции 1789 г.»
  • (рос.)«Зодчие и подвижники Божьего царства. Блаженный Августин»
  • (рос.)«Апостол нищеты и любви. Франциск из Ассизи»
  • (рос.)«Французская Революция в освещении Тэна»
  • (рос.)«Первая Государственная дума»
  • (рос.)«Вторая Государственная дума»
  • (рос.)«Второе раскрепощение — закон 9 ноября 1906 г.»
  • (рос.)«Значение третьей Думы в Истории России» (1912)
  • (рос.)«Речь об Александре и Наполеоне в 1812 г.»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Персональна сторінка Володимира Івановича Гер'є на офіційному сайті РАН (рос.)
  • Кащеев В. Герье Владимир Иванович. Немцы России. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2011.(рос.)
  • Иванова Т. Н. (2011). Владимир Иванович Герье и формирование науки всеобщей истории в России (30-е гг. XIX – начало ХХ века). Библиотека авторефератов и тем диссертаций. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 10 листопада 2011.(рос.)
  • Погодин С. Н. (2004). Историография. Владимир Иванович Герье как историк и методолог. Журнал «Вопросы истории». Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 10 листопада 2011.(рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Педагоги и психологи мира — 2012.
  2. ↑ а б Герье Владимир Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Fando R. A. The History of Teaching Zoology at the Moscow Higher Women’s Courses in the early XX Century, История преподавания зоологии на Московских высших женских курсах в начале ХХ века // Историко-биологические исследования — 2018. — Vol. 10, Iss. 2. — P. 46–66. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11956
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гер%27є_Володимир_Іванович&oldid=36123569