Перейти до вмісту

Анапа (аеропорт)

Координати: 45°00′07″ пн. ш. 37°20′50″ сх. д. / 45.002083333333° пн. ш. 37.347305555556° сх. д. / 45.002083333333; 37.347305555556
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Витязево (аеропорт))
Міжнародний аеропорт «Витязево»
Международный аэропорт «Витязево»
ІАТА: AAQ  • ICAO: URKA
Загальні дані
45°00′07″ пн. ш. 37°20′50″ сх. д. / 45.002083333333° пн. ш. 37.347305555556° сх. д. / 45.002083333333; 37.347305555556
Типцивільний/військовий
ОператорВАТ «Аеропорт «Анапа»
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м.53 м / 174 фт
Вебсайтbasel.aero(рос.)]
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
04/22 2 500 8 202 бетон
Статистика (2018 рік)
Пасажирообіг1,487,382
Джерело: Офіційний вебсайт[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames6300989
AAQ. Карта розташування: Росія
AAQ
AAQ
Мапа
CMNS: Анапа у Вікісховищі

Міжнародний аеропорт «Витязево» (IATA: AAQICAO: URKA) — аеропорт спільного базування, поблизу с. Витязево Краснодарського краю за 15 кілометрів на північний захід від Анапи. Цивільний міжнародний аеропорт федерального значення м. Анапа закритий з 24 лютого 2022[2]. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну спостерігається використання аеродрому як військової авіабази для підтримки війни з Україною[3][4].

Аеропорт

[ред. | ред. код]

Аеропорт обслуговує місто-курорт Анапа, міста Новоросійськ і Темрюк із загальним постійним населенням понад 400 тис. осіб. Великий вузол авіаліній на півдні Росії.

Експлуатантом аеропорту є ВАТ «Аэропо́рт Ана́па». Входить в авіаційний холдинг Basic Element (company). Найбільша злітна вага повітряного судна 150 т.

Аеропорт є хабом для:

Аеропорт входить у 20 провідних аеропортів Російської Федерації і 5 місце за темпами поширення пасажиропотоку. Його відзначено головною всеросійською премією «Російський національний олімп» за внесок в історичний розвиток РФ в номінації «Видатні підприємства середнього малого бізнесу».

Авіалінії та напрямки, листопад 2020

[ред. | ред. код]
Авіакомпанія Пункт призначення
Aeroflot Москва-Шереметьєво
Armenia Airways[en] Єреван
IrAero Москва-Жуковський
NordStar Сезонні: Москва-Домодєдово
Onur Air Стамбул
Pobeda[en] Сезонні: Новосибірськ, Санкт-Петербург
Rossiya[en] Сезонні: Санкт-Петербург
RusLine Сезонні: Воронеж
S7 Airlines Москва-Домодєдово
Сезонні: Новосибірськ
Severstal Air Company Петрозаводськ
Smartavia Сезонний: Нижній Новгород
Ural Airlines[en] Ош, Ташкент, Єреван
Сезонні: Чебоксари, Калінінград, Нижній Новгород
Utair Сезонні: Ханти-Мансійськ, Москва-Внуково, Нижньовартовськ, Сургут, Сиктивкар, Тюмень, Уфа

Пасажирообіг

[ред. | ред. код]
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
0,504 0,539 0,617 0,576 0,511 0,577 0,523 0,587 0,740 1,012 1,180 1,418 1,364
S7 Airlines Tupolev Tu-154M parked at Anapa Airport.
BAL Bashkirian Airlines Tupolev Tu-154M parked at Anapa Airport.
UTair Tupolev Tu-154M taxiing Anapa Airport.

Авіабаза

[ред. | ред. код]

709-й центр підготовки космонавтів

[ред. | ред. код]

З 1977 в Анапі діяв секретний спеціальний центр №709 з підготовки космонавтів. Причиною було унікальне розташування Анапи. Анапський район, що має вісім типів ландшафту, був ідеальним місцем для підготовки рятувальників та професіоналів з питань виживання. Заняття з льотчиками проводилися на морі, в горах та в умовах гірничо-лісистої місцевості, де вони вчилися орієнтуватися на місцевості, долати скелі, надавати першу медичну допомогу, використовуючи природні матеріали, проходили курси рукопашного бою та поводження з різними видами стрілецької зброї в екстремальних умовах. Особливістю підготовки в центрі була можливість відпрацьовувати десантування із виконанням парашутних стрибків на воду[5].

Метою була підготовка військовослужбовців до виживання при типовому сценарії коли літальний апарат зазнає аварії, внаслідок падіння льотчики опиняються у незнайомій місцевості. Їхнє головне завдання — сховатися від ворога, а якщо знадобиться, то відбити його напад, і зуміти вижити протягом кількох днів у лісі до приходу допомоги[6]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Ще до початку повномасштабного вторгнення, у 2017, на аеродромі спільного базування «Вітязєво» військові будівельники завершили будівництво об'єктів військової інфраструктури – майданчиків для технічної стоянки літаків, приміщень для повноцінного відпочинку екіпажів, ескадрильно-технічного будинку та інженерних мереж, комплексу зв'язку «Сарафан» та повноцінних диспетчерських та метеопунктів. Метою було розширення аеродрому, щоб мати можливість приймати на стоянку до 18 важких транспортників Іл-76[7].

В липні 2022 фіксувались перельоти військово-транспортних Іл-76 з аеропорту «Вітязєво» на військову авіабазу Мачулищі[4].

У 2023 в аеропорту «Вітязєво» супутникові знімки зафіксували літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50 (створений на базі військово-транспортного Іл-76)[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аэропорты группы «Базэл Аэро» подвели итоги 2011 года. Офіційний сайт аеропорту «Витязево» [Архівовано 2013-03-14 у Wayback Machine.](рос.)
  2. (рос.)Закрытый аэропорт Анапы запустил экскурсии для скучающих по полетам жителей. newizv.ru. Архів оригіналу за 30 серпня 2023. Процитовано 30 серпня 2023.
  3. а б Літак ДРЛВ А-50 виявили в аеропорту Вітязєво на Кубані – супутникове фото. news.liga.net. Архів оригіналу за 30 серпня 2023. Процитовано 30 серпня 2023.
  4. а б РФ значно активізувала рейси військово-транспортних літаків у Білорусь: залучені Ан-124 "Руслан" та Ан-22 "Антей". defence-ua.com. Архів оригіналу за 18 липня 2022. Процитовано 30 серпня 2023.
  5. (рос.)Секретный специальный центр по подготовке космонавтов №709 в Анапе. anapasmi.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 30 серпня 2023. [Архівовано 2022-09-30 у Wayback Machine.]
  6. (рос.)Анапский музей раскрыл тайны 709-го спеццентра в Анапе. anapa.media. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 30 серпня 2023.
  7. (рос.)На аэродроме Витязево завершается строительство военных объектов инфраструктуры. function.mil.ru. Процитовано 30 серпня 2023. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]