Владислав Віногоров
| Владислав Виногоров | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Владислав Олександрович Рябенко | |||
| Народився | 23 серпня 1970 (54 роки) Рівне | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | НТУ «ХПІ»  | |||
| Мова творів | російська | |||
| Напрямок | фантастика | |||
|
| ||||
Владисла́в Віного́ров (справжнє ім'я Владисла́в Олекса́ндрович Рябе́нко) (23 серпня 1970) — український російськомовний письменник у жанрі наукової фантастики.
Народився 23 серпня 1970 року у місті Рівне, Української РСР, у родині викладачів. З 1986 року проживає у місті Харкові, Україна.
У 1993 році закінчив факультет енергомашинобудування Харківського політехнічного інституту. Протягом декількох років займався програмуванням[1]. Закінчив перший роман «Вольному воля» в 1994 році.[2] Крім романів, опублікував ряд фантастичних оповідань і повістей. Повість «Бестіарії» створив у співавторстві з Б. В. Успенським.
Повісті та оповідання:
- «Поле игры» (1997).
- «Фухе и смертная казнь» (2000).
- «Бестиарии» (у співавторстві з Борисом Успенським, 1993–2001).
- «Хакеры» (1999–2003).
- «Услышать друг друга» (березень — квітень 2005).
Романи:
- «Вольному воля». — М.: АСТ, 2001. — 15000 Прим. — ISBN 5-17-010899-0.
- «Спасенному рай». — М.: АСТ, 2003. — 7000 Прим. — ISBN 5-17-016583-8.
- «Повстанец». — М.: АСТ — Люкс, 2005. — 14000 Прим. — ISBN 5-17-029421-2. — ISBN 5-9660-1253-9.
- ↑ Сучасні українські фантасти: довідник. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ Сторіка автора на сайті видавництва АСТ[недоступне посилання з квітня 2019]
