Перейти до вмісту

Власов Ігор Олександрович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Власов Ігор Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження22 квітня 1970(1970-04-22)
Тернівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (44 роки)
Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
(пропав безвісти)
ПохованняКраснопільський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Власов.

Власов Ігор Олександрович (нар. 01970-04-2222 квітня 1970, Тернівка Дніпропетровська область, Українська РСР — пом. 02014-08-2929 серпня 2014, поблизу с. Новокатеринівка Старобешівський район, Донецька область) — український військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади, учасник російсько-української війни.

Зник безвісти 29 серпня 2014 року під Іловайськом під час прориву з оточення.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ігор Власов народився 1975 року у місті Тернівка на Дніпропетровщині. 1987 року закінчив Тернівську ЗОШ № 1.

Служив у званні солдата номером обслуги 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Обставини загибелі

[ред. | ред. код]
Вихід українських військослужбовців з Іловайського котла
Вихід українських військослужбовців з Іловайського котла

Зник безвісти 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла, йдучи з українськими військовослужбовцями так званим «зеленим коридором». Потрапив під обстріл на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка поруч зі ставком. Загинув разом з значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які доки що не опізнані (не ідентифіковані).

Похований Ігор Власов як тимчасово невстановлений боєць на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська. Ідентифікований за експертизою ДНК.[1]

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]
  • Орден За мужність III ступеня (посмертно) — Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року, «за особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку»[2].

Вручення ордену на зберігання рідних здійснив представник Павлоградського об'єднаного міського військового комісаріату О. М. Чуприна на засіданні 23-ї сесії Тернівської міської ради 23 червня 2017 року.

  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 35
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
  • 2018 року в Тернівській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку його честі[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Власов Ігор Олександрович [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]
    Указ Президента України № 104/2017 [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 104/2017 Про відзначення державними нагородами України. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  3. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
  4. ↑ В середній загальноосвітній школі № 1 відкрили меморіальну дошку на честь загиблих в зоні АТО тернівчан

Джерела

[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Власов_Ігор_Олександрович&oldid=44432439