Вовкушевський Григорій Дмитрович

Вовкушевський Григорій Дмитрович
Народився	1866  Тиниця, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	не раніше 1934
Місце проживання	Київ Кизилорда
Діяльність	правник
Alma mater	Імператорський університет Святого Володимира (1892)
Заклад	Київська судова палата і Інститут української наукової мови ВУАН
Членство	Всеукраїнська православна церковна рада
Посада	суддя

Григорій Дмитрович Вовкушевський (Вовкушівський) (1866, Тиниця — після 1934) — український правник, державний і громадський діяч УНР. Вчений-лексикограф НАН України у добу Розстріляного відродження. Також один із лідерів автокефального руху в УПЦ, заступник голови Всеукраїнської православної церковної ради.

Жертва сталінського терору.

Біографія

Народився в родині земського діяча Дмитра Дмитровича Вовкушевського. Закінчив Київський університет (1892). Працював у Київській судовій палаті; мировий суддя Таращанського округу (1897–1903); голова з'їздів суддів Староконстянтинівського і Таращанського округів (1903–1906); член Уманського (від 1906) та Київського (1912–1918) окружних судів; керуючий департаментом Київського апеляційного суду (від 1 квітня 1918).

За часів Української Центральної Ради — член Апеляційного суду, за Директорії входив до Надзвичайної комісії із розслідування діяльності гетьмана Павла Скоропадського та його уряду.

Діяльність у російській зоні окупації УНР

Член (від вересня 1919), секретар (від лютого 1921) правничо-термінологічної комісії ВУАН. Один із укладачів і співредакторів виданого комісією «Російсько-українського словника правничої мови» (1926). Водночас був у Комісії ВУАН для складання історичного словника української мови.

З 1921 співробітник Інституту української наукової мови ВУАН. Після 1921 — титар Софійського собору, член і заступник голови Всеукраїнської православної церковної ради.

Органи ДПУ у 1926 і 1927 порушували кримінальні справи проти вченого, однак вони були припинені за недоведеністю звинувачення. ДПУ взяло до уваги те, що у 1928 Вовкушевський разом з дружиною поклав на труну М. Грінченко (письменниці, лексикографа) вінок з жовто-блакитною стрічкою.

Був заарештований у 1929 у справі «Спілки визволення України» і постановою трійки ДПУ УСРР від 19 лютого 1930 висланий на 5 років до концтабору ГУЛАГ СССР у Кзил-Орді (Казахстан). Новим рішенням Колегії ОДПУ (судове засідання від 19 березня 1934) йому було заборонено перебування в Україні. Місцем проживання вчений обрав м. Кзил-Орда і на батьківщину вже більше не повернувся. Про подальшу долю правознавця даних немає.

Джерела

• Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с

Посилання

• І. Б. Усенко, Правничо-термінологічна комісія ВУАН та її наукові здобутки
• Житловий будинок поч. 1900-х рр., в якому проживав Вовкушевський Г. Д. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]