Вовк Алла Юліанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вовк Алла)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алла Вовк
Вовк Алла Юліанівна
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження16 лютого 1968(1968-02-16)
Виноградівка, Ярмолинецький район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть18 листопада 2015(2015-11-18) (47 років)
Гречишкине
(автомобільна аварія)
ПохованняЖилинці
ПсевдоФортуна
Військова служба
Роки служби2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Ракетні війська та артилерія
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» (посмертно)

А́лла Юліа́нівна Вовк (нар. 16 лютого 1968(19680216), с. Виноградівка Ярмолинецького району Хмельницької області — 18 листопада 2015, поблизу с. Гречишкине Новоайдарського району Луганської області) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, санітарний інструктор 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Позивний «Фортуна».

Життєпис

[ред. | ред. код]

До війни Алла працювала медсестрою. На фронт пішла добровольцем, казала, що там вона більш потрібна. 4 лютого 2015 року вирушила на полігон у Яворові, і вже 8 лютого була в зоні АТО — в секторі «А» у Новоайдарі. За 9 місяців витягнула з поля бою багатьох поранених. Як кажуть бойові побратими, «Фортуна» не боялась ні куль, ні вогню. Подавала хлопцям 46-кілограмові снаряди. У червні востаннє була у відпустці.

18 листопада 2015 о 13:00 на автошляху Сєвєродонецьк — Новоайдар поблизу с. Гречишкине сталася ДТП. Водій КамАЗу виїхав на зустрічну смугу, де скоїв лобове зіткнення з військовим КрАЗом, у кузові якого їхали військові (зі Львівщини і Тернопільщини) в напрямку Сєвєродонецька. Внаслідок зіткнення жінка-військовий, яка перебувала в кабіні КрАЗу, і пасажир КамАЗу загинули, вісім чоловік травмовані (два водії та шість пасажирів-військових ЗСУ).[джерело?]

Похована в с. Жилинці Ярмолинецького району, біля могили матері, яка померла сім місяців тому.

Залишилися сестра Людмила, 29-річна донька Ольга та 9-річний онук Євген.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]