Координати: 48°27′10″ пн. ш. 26°54′46″ сх. д. / 48.45278° пн. ш. 26.91278° сх. д. / 48.45278; 26.91278
Очікує на перевірку

Вовчинець (Дністровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Вовчинець.
село Вовчинець
В'їзд в село
В'їзд в село
В'їзд в село
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Кельменецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA73040030080028189
Основні дані
Засноване 1634
Населення 1325
Поштовий індекс 60150
Телефонний код +380 3732
Географічні дані
Географічні координати 48°27′10″ пн. ш. 26°54′46″ сх. д. / 48.45278° пн. ш. 26.91278° сх. д. / 48.45278; 26.91278
Середня висота
над рівнем моря 		232 м
Місцева влада
Адреса ради 60150, Чернівецька обл., с.Вовчинець, вул.Головна, 7
Карта
Вовчинець. Карта розташування: Україна
Вовчинець
Вовчинець
Вовчинець. Карта розташування: Чернівецька область
Вовчинець
Вовчинець
Мапа
Мапа

Вовчи́нець — село в Україні, у Кельменецькій селищній громаді Дністровського району Чернівецької області.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Вілія, лівої притоки Пруту.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село відбулась в 1634 р.

В 1918 р. Румунія захоплює село попри критику влади УНР та місцевого населення. Через це в січні 1919 року спалахнуло Хотинське повстання. Румунія понесла втрати в районі села, та змушена була втікати з лінії фронту. Але згодом Румунія набравши сили і скориставшись тим що повстанців не підтримала Україна, почала наступ, після чого відносно без важких боїв захопили село знову.

В 1940 році Червона армія звільнила село від румунських загарбників, але згодом в 1941 р. Румунія повернула контроль над селом. В 1944 р. червона армія все ж змогла перемогти і витіснити румунських окупантів з села.

З 1991 року в складі незалежної України.

В 2021 році шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Кельменецької селищної громади.[1]

13 жовтня 2024 року відбулися збори задля зміни патріархату у селі. Відбулося це на тлі скандалу з першим загиблим воїном ЗСУ з села, якого місцевий священник УПЦ відмовився приймати через "братовбивство". Після цієї події, релігійна громада парафії Покрови Пресвятої Богородиці проголосувала за вихід з-під юрисдикції московського патріархату та перейшла до Православної Церкви України. В голосуванні приймали участь тільки постійні, повнолітні жителі села. В голосуванні брали участь 103 мешканців, 102 з яких, віддали голос За зміну церкви на Православну Церкву України, а решта, тобто 1 людина, віддала голос Проти. Після цих зборів в селі почала офіційно діяти Православна церква України.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1420 осіб, з яких 617 чоловіків та 803 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1322 особи[3].

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 97,89 %
російська 1,28 %
молдовська 0,83 %

Уродженці села

[ред. | ред. код]
  • Іван Петрович Філіпець (*01.08.1924, с. Вовчинець, тепер Дністровський район, Чернівецька область) - учасник ВВв, генерал-майор у відставці. Почесний голова Чернівецької обласної ради Організації ветеранів України. Учасник ВВв з якої повернувся інвалідом ІІ групи. У 1945-1950 рр. працював у фінансових структурах Кельменецького та Герцаївського райвиконкомів, 34 роки - завідувачем Чернівецького обласного фінансового управління. Депутат Чернівецької обласної ради багатьох скликань. Впродовж 1987-2006 рр. обирався заступником та головою Чернівецької обласної ради Організації ветеранів України. Нагороджений 8 орденами та 23 медалями, відзначений найвищою нагородою Організації ветеранів України «Почесний ветеран України».
  • Філіпець Іван Петрович // Історія і сьогодення Чернівецької обласної організації ветеранів України. – Чернівці : Букрек, 2012. – С. 9-10. – ISBN 978-966-399—440-6.
  • Людмила Додонова. Мудрий наставник, щирий друг // Творці добра. Буковинці – почесні ветерани України. – Чернівці : Букрек, 2017. – С. 135-136. – ISBN 978-966-399-847-3.Юхим Гусар.

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Будинок культури села Вовчинець
    Будинок культури села Вовчинець
  • Дерев'яна церква Покрови Пр. Богородиці 1917 с. Вовчинець
    Дерев'яна церква Покрови Пр. Богородиці 1917 с. Вовчинець
  • ФАП села Вовчинець
    ФАП села Вовчинець
  • Дитячий садок села Вовчинець
    Дитячий садок села Вовчинець

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кельменецька територіальна громада - склад громади. портал «Децентралізація». Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  2. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]

Погода в селі [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вовчинець_(Дністровський_район)&oldid=43694867