Води суходолу Чернігівської області

Води суходолу Чернігівської області мають розвинену гідрографічну мережу та за ресурсами річкового стоку входять до п'ятірки найбільш забезпечених областей України. ^{[джерело?]}

Характеристика

Чернігівська область добре забезпечена водними ресурсами. Загальна площа водного дзеркала річок, озер та ставків області перевищує 300 тис. га.^{[джерело?]} Водойми області використовують для водопостачання, зрошення, рибальства, рекреації, судноплавства (Дніпро, Десна). Для охорони внутрішніх вод створені водоохоронні зони, проводиться укріплення берегів річок, насадження водоохоронних лісів.

Річки

Всього територією області протікає 1570 річок загальною довжиною 8369 кілометрів^[1]. Згідно з класифікацією річок України, це дві великі річки — Дніпро (123, 5 км), Десна (534,1 км в межах області), 8 середніх — Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (65 км), Снов (210 км), Остер (187,8 км), Удай (227,6 км), Трубіж (15 км), Супій (15 км) та 255 малих річок загальною протяжністю 7017 кілометрів. Серед малих річок 179 мають довжину більшу за 10 км. Частина малих річок повністю або частково є магістральними каналами меліоративних систем і мають зарегульований стік^[2].

*Перелік річок*^[3]
№ з/п
ВЕЛИКІ РІЧКИ
1	Дніпро	123,5
2	Десна	534,1
ВСЬОГО — 2 великі річки		657,6
СЕРЕДНІ РІЧКИ
1	Сож	30
2	Трубіж	15
3	Супій	15
4	Удай	227,6
5	Судость	17
6	Сейм	65
7	Снов	210
8	Остер	187,8
ВСЬОГО — 8 середніх річок		767,4
МАЛІ РІЧКИ
Малі річки довжиною > 10 км
1	Терюха	11
2	Немильня	24
3	Аткильня	20
4	Вир	30
5	Сухий Вир	23
6	Задеріївка	21
7	Борзна	24
8	Вертеч	23
9	Протока Крива річка	10,6
10	Річище	12
11	Пакулька	49
12	Ковпита	25
13	Бобровиця (Бистриця)	27
14	Сага (Басанка)	21
15	Недра	40
16	Ромен	32
17	Малий Ромен	4
18	Голубівка (Голінка)	19
19	Басанка (Басакова)	25
20	Хвощева	24
21	Березовиця	13
22	б/н (Липова)	10
23	Олава	5
24	Буримня	13
25	Іченька	30
26	Радківка (Нежерів)	14
27	Галка	36
28	Баба	38
29	Дівичка	13
30	б/н	11
31	Калишівка	12
32	Смож (Смош)	37
33	Пустовський Яр	14
34	Верескуни (Іваниця)	19
35	б/н (Гмирянка)	18
36	Грузький Яр	12
37	Середина	13
38	Ольшана	16
39	Утка	22
40	Лисогір	66
41	б/н (Болотниця)	16
42	Детюківка	21
43	Бобровиця (Поповичка)	16
44	б/н	10
45	Галка	16
46	Лезова (Лозова)	13
47	б/н (Галочка)	12
48	Тростянець	22
49	Глинна	25
50	Озерянка	12
51	Варва	24
52	Журавка	20
53	б/н (Ющенкова)	12
54	б/н (Співакова)	23
55	Перевід	54,5
56	Руда	25,5
57	Велика Руда	28
58	б/н	15
59	Многа	10
60	Вара	24
61	Рогізна (Рогозна)	26
62	П'ятьма (Пятна)	18
63	Рукав Десенка	8
64	Смяч (Смячка)	32
65	Торкна	12
66	Рома	22
67	Вить	24
68	Малотечка (Малотіч)	25
69	Ласка (Лоска)	23
70	Студенка	14
71	Головесня	14
72	Старик	9
73	Стрижень	19
74	Убідь	124
75	Кистер	23
76	Козириха	11
77	Олешня	11
78	Вербка (Богачка)	19
79	Рівчак	12
80	б/н (Майдан)	20
81	Чепелиха	19
82	Виживка	11
83	Берестовиця	11
84	б/н (Рівчак)	14
85	Стара Десна	18
86	Лож	32
87	Мена	68
88	Лукавець	12
89	б/н (Сперш)	11
90	Дягова (Дяговка)	23
91	Береза	51
92	Доч	49
93	Борзна	53
94	Рудка	16
95	Борзенка	54
96	б/н (Парасючка)	19
97	Сорока	10
98	Смолянка	49
99	Вересоч	30
100	Крутоносівка	22,7
101	Пулка	18
102	Красилівка	19
103	Деменка (Бистра)	15
104	Замглай	44
105	Стрижень	25
106	Угор	42,5
107	Плес	10
108	Білоус	59
109	Свишень	20
110	Рудка (Струга)	17
111	Руда	12
112	Ільгівка	10
113	Вздвиж	30
114	Лебідь	18
115	Золотинка	15
116	Старуха	29
117	б/н (Вереб)	15
118	Жевідь	22
119	Смолянка	46
120	Махнія	20
121	Махнея	22
122	Мета (Меша)	14
123	Старуха	12
124	Вир	16
125	Гнилуша	15,6
126	Рать	7
127	б/н (Титча)	14
128	Тихий Сейм	10
129	б/н (Валки)	14
130	Стратива	12,3
131	Ірпа	3
132	Колода	11
133	Ревна	85
134	Гаркавка	12
135	Устіж	12
136	Броди	15
137	Дрестна	13
138	Ірванець (Рванець)	41
139	Одра	15
140	Сухомлинка	11
141	Слоть (Слот)	53
142	Лубна	18
143	Цята (Цата)	6
144	Живода (Жеведа)	17
145	Тетива	32
146	Вербча (Верпч)	27
147	Мостище	17
148	Ількуча	33
149	Турчанка	41,2
150	Селище (Передовка)	10
151	Березівка	17
152	Брус	11
153	Тихонка	12
154	Струга	12
155	Бреч	54
156	Лубенець	12
157	б/н (Буда)	11
158	Бречиця	23
159	Миленка	13
160	б/н (Кучинівка)	16
161	Лосівка	10
162	Смяч	47
163	Чибиш (Чибриж)	14
164	струмок Чибриж	12
165	б/н (Смячка)	20,5
166	Крюкова	34
167	Бігач	10
168	Блешенка	10,2
169	В'юниця	39,6
170	Оржиця	12,4
171	Дівиця	24
172	Носовочка	35
173	Рудка (Струга)	15
174	Молофа	27,8
175	Калита	17
176	Гала	13
177	Бурчак	23
178	Старий Остер	16
179	Березова Гать	16
ВСЬОГО — 179 малих річок >10 км		3987,3
Малі річки довжиною < 10 км
1	Лубянка	3
2	Коганець	6,5
3	рукав Верба (Вербка)	4
4	Протока Яблунева	3,6
5	б/н	4,3
6	б/н	5,4
7	Романівка	2
8	Гнилиця	4
9	Іржавець	5
10	б/н	7
11	б/н	5
12	б/н	7
13	Городня	3
14	Дубогризівка	4
15	б/н	3
16	Селезень	4
17	б/н	3,6
18	б/н	7
19	Грузська	6
20	Сріблянка	4
21	б/н	2,5
22	б/н	3
23	б/н	2,5
24	Горобіївка	6
25	б/н	3
26	б/н	5
27	б/н	8
28	Ладанка	6,8
29	б/н	4
30	б/н	5
31	Чероваха	4
32	Вариця	6
33	Веприк	2
34	Бучка	3
35	Грем'ячка	3
36	Глушиця	3
37	Кремля	2,5
38	Аджинка	3
39	Серковка	4
40	Прижок	5
41	Ліновка	8
42	Хвостинка	3
43	Восковаха	9
44	Жорновець	5
45	Бистриця	8
46	Коноплянка	2
47	Короп	8
48	Стара Десна	5
49	б/н	7
50	Титовка	5
51	Бехова	5
52	Катрань	9
53	Булигівка	9
54	Плиска	9
55	Веприк	8
56	Десенка	5
57	Кривуша	7
58	Блистовенька	6
59	Думниця	5,6
60	Млинок	7
61	Свинка	5
62	Леданка	1,5
63	Ямка	2,5
64	б/н (Хохла)	9
65	Бичалка	9
66	Старуха	8
67	Старик	6
68	Кринка	4
69	Озеро	8,5
70	струмок б/н	1,3
71	струмок б/н	4
72	струмок б/н	3
73	Моісеївка	4
74	Хмелинка	2,8
75	б/н	9
76	Гниличка	5,6
ВСЬОГО — 76 малих річок < 10км		386,5

У північній частині області середня густота гідрографічної мережі досягає 0,29 км/км², у південній — вона зменшується до 0,16 км/км (басейн р. Остер). Повний річковий стік який формується на території області, в типовий за водністю рік становить 1,99 км³ у маловодний рік — 1,46 км³. Якщо врахувати стік, який надходить із суміжних територій, то середній сумарний стік в типовий за водністю рік складає 32,6 км³, у маловодний рік — 19,4 км³.^[1]

Основними водними артеріями області є Дніпро та його ліва притока Десна, праві притоки Десни — Снов, Убідь, Мена, Білоус, ліві — Сейм, Остер, Доч. На північному заході тече річка Сож (притока Дніпра), на півдні — Удай (притока Сули). В басейні річки Десна формується близько 22 % поверхневого стоку р. Дніпро та близько 15 % стоку всіх річок України. ^[4]

Характер річкової течії зумовлений рівнинним рельєфом (невеликими різницями висот) та складає від 0,1 до 0,3 м/с. Найбільші річки області протікають здебільшого з північного сходу на південний захід.

За своїм режимом річки області належать до типу переважно снігового живлення (снігове живлення — близько 50 %). Живляться річки також ґрунтовими водами (підземне — 20 %), зокрема влітку і взимку. Характерною особливістю водного режиму, особливо поліської частини області, є відносно інтенсивне підняття рівня води на початку весни, здебільшого один максимум за весняний період, поступовий спад рівнів і порівняно низьке стояння вод протягом літнього сезону, з незначними короткочасними підняттями після дощів (дощове — 30 %). Найменші витрати води спостерігаються в зимовий період.

Озера

Чернігівщина характеризується великою кількістю заплавних озер. На території області налічується 833 (2021 р.) озер, в основному розташовані у заплавах великих річок — Дніпра та Десни (595 озер).

*Перелік найбільших озер*^[3]
№ з/п	Назва	Розташування, район	Площа водного дзеркала, га	Примітка
1	Камарет	с. Блистова, Менська м/р, Корюківський р-н	60,0	Площа зменшилась у зв'язку з маловоддям
2	Великий Малін	с. Блистова, Менська м/р, Корюківський р-н	40,0
3	Бихове	с. Макошине, Менська м/р, Корюківський р-н	37,7
4	Трубин	с. Гришівка, Борзнянська м/р, Ніжинський р-н	40,0
5	Старуха	с. Воловиця, Комарівська с/р, Ніжинського р-н	67,6
6	Іллюшине	м. Новгород-Сіверський, Новгород Сіверський район	41,2
7	Федоренкове	м. Новгород-Сіверський, Новгород Сіверський район	36,0
8	Дубки	м. Новгород-Сіверський, Новгород Сіверський район	31,4
9	Любівель	с. Дігтярівка, Новгород-Сіверська м/р, Новгород Сіверський район	35
10	Хотинь	с. Радичів, Понорницька сел/р, Новгород Сіверський район	76,0
11	Без назви	с. Жавинка, Киїнська с/р, Чернігівський р-н	36,0
12	Волжин	с. Кладьківка, Куликівська сел/р, Чернігівський р-н	38,0
13	Кукарська	смт Любеч, Чернігівський р-н	40,20
14	Без назви	с. Євминка, Остерська м/р, Чернігівський р-н	40,6

Всі озера взимку замерзають, а влітку добре прогріваються. Гідрологічний режим нестабільний, оскільки їх живлення різноманітне — атмосферні опади, поверхневий стік з прилеглого водозбору, підземні води у вигляді джерел та завдяки гідрологічному зв'язку з річками, що протікають поруч. Останніми роками, пов'язаними з кліматичними змінами, спостерігається тенденція до зменшення їх водності, заростання та подекуди зникнення та висихання.

Болота

У зв'язку з геологічною будовою, рельєфом, кліматичними умовами і значною лісистістю територія області відзначається значною заболоченістю. На Чернігівщині нараховується понад 400 боліт загальною площею близько 90 тис. га. Особливо поширені болота у поліській частині області, в заплавах Дніпра, Десни та їх приток. Найбільшими з них є Замглай (8334 га), Остерське (10558 га), Сновське (9400 га), Паристе (2340 га), Мньов (1745 га).

Перелік найбільших болотних масивів^[5]
№ з/п	Назва	Площа (га)
1	Замглай	8334
2	Остерське	10558
3	Паристе (2340 га	2340
4	Мньов	1745
5	Бондарівське болото	1300
6	Сновське	9400

Підземні води

Підземні води, які становлять частину Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну є важливою складовою частиною водних ресурсів. Прісні води залягають тут до глибини 500—600 м, які присвячені до відкладів кайнозою і частково мезозою. Вони знаходяться в зоні вільного водообміну і вміщують прісні води з мінералізацією, яка не перевищує 1 г/л. Хімічний склад вод гідрокарбонатний кальцієвий і кальцієво-магнієвий. Живлення водоносних горизонтів здійснюється головним чином внаслідок атмосферних опадів і поверхневих вод (заплава і низькі надзаплавні тераси).

Штучні водойми

Штучні водойми — водосховища та ставки, використовуються, в основному, для риборозведення, рибогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми.

На території області побудовано^[4]:

19 водосховищ площею водного дзеркала 1,6 тис. га і об'ємом 39,2 млн м³;
729 русловий ставок площею водного дзеркала 4,6 тис. га і об'ємом 81,2 млн м³;
1001 не русловий ставок площею водного дзеркала 2,0 тис. га і об'ємом 3,3 млн м³;
11 наливних ставків площею водного дзеркала 0,5 тис. га і об'ємом 5,9 млн м³;
8 комплексів технологічних водойм площею водного дзеркала 1,9 тис. га і об'ємом 31,3 млн м³.

*Перелік водосховищ*
№ з/п	Назва	Басейн річки	Водокористування	Повний об'єм, млн.м³
Суббасейн Десни
1.	Борзнянське	Борзенка/Борзна/Доч/Лош/Десна	загальне	1,11
2.	Черемошне	Чибриж/Смяч/Снов/Десна	загальне	2,56
3.	Седнівська ГЕС	Снов/Десна/Дніпро	добове регулювання витоку води при роботі ГЕС	1,50
Суббасейн верхнього Дніпра
4.	Пакульське	Пакулька/Дніпро	для меліорації	2,360
Суббасейн середнього Дніпра
5.	Журавське	Журавка/Удай/Сула/Дніпро	для меліорації	1,206
6.	Без назви (Варвинське)	Б/н/Удай/Сула/Дніпро	загальне	1,607
7.	Іваницьке — 1 (верхнє)	Верескуни/Удай/Сула/Дніпро	риборозведення	1,709
8.	Іваницьке — 2 (міське)	Верескуни/Удай/Сула/Дніпро	загальне	1,63
9.	Велике озеро	Яр Пустовський/Удай/Сула/Дніпро	загальне	2,02
10.	Петрушівський став	Петрушівка/Смош/Удай/Сула/Дніпро	риборозведення	1,24
11.	Щурівське	Смош/Удай/Сула/Дніпро	загальне	1,094
12.	Ряшківське	Б. Середина/Удай/Сула/Дніпро	загальне	1,620
13.	Нагульний став — 1 (Білошапки — 1)	Перевод/Удай/Сула/Дніпро	риборозведення	3,45
14.	Нагульний став — 2 (Білошапки — 2)	Перевод/Удай/Сула/Дніпро	риборозведення	4,86
15.	Гречана гребля	без назви/Удай/Сула/Дніпро	загальне	1,885
16.	Удайцівське	Ющенкова/Удай/Сула/Дніпро	риборозведення	2,330
17.	Тростянецька балка	Тростянець/Лисогір/Удай/Сула/Дніпро	загальне	2,90
18.	Маньчишинське	Детюківка/Удай/Сула/Дніпро	загальне	2,40

Значення і використання

Вода Десни, порівняно з дніпровською, відзначається високими смаковими якостями. Ця обставина була врахована при розв'язанні проблеми водопостачання Києва. Лівобережні райони міста і частина правобережних забезпечуються тепер деснянською водою.

Ставки використовуються в основному для риборозведення, водогосподарських потреб, а також як протиерозійні та протипожежні водойми.

Основним джерелом для забезпечення питних та господарсько-побутових потреб населення і потреб більшості промислових та сільськогосподарських підприємств області є підземні води питної якості. На питні та санітарно-побутові потреби населення в області використовуються лише підземні води.

Посилання

↑ ^а ^б С Т Р А Т Е Г І Я СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ (PDF) (українська) .
↑ Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2021 рік. eco.cg.gov.ua (українська) .
↑ ^а ^б Водні об`єкти Чернігівської області.
↑ ^а ^б Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2022 рік. eco.cg.gov.ua (українська) .
↑ Найбільші болота України. Newsarama.

Джерела

Білоус М. Д. Географія Чернігівської області. — Чернігів: Ранок, 2010. — 144 с
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Географічний атлас. Серія «Моя мала Батьківщина» — 2003 р.
Чернігівщина: Енцикл. дов. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011

[:0-1] а ^б С Т Р А Т Е Г І Я СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ (PDF) (українська) .

[2] Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2021 рік. eco.cg.gov.ua (українська) .

[:1-3] а ^б Водні об`єкти Чернігівської області.

[:2-4] а ^б Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2022 рік. eco.cg.gov.ua (українська) .

[5] Найбільші болота України. Newsarama.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]