Убідь
Убідь | |
---|---|
Убідь біля смт Сосниця | |
51°56′21″ пн. ш. 32°51′36″ сх. д. / 51.939152° пн. ш. 32.860126° сх. д. | |
Витік | с. Березова Гать |
• координати | 51°56′21″ пн. ш. 32°51′36″ сх. д. / 51.939152° пн. ш. 32.860126° сх. д. |
Гирло | Десна |
• координати | 51°30′39″ пн. ш. 32°34′42″ сх. д. / 51.510755° пн. ш. 32.578309° сх. д. |
Басейн | басейн Десни ![]() |
Країни: | ![]() ![]() |
Прирічкові країни: | ![]() Чернігівська область |
Регіон | Чернігівська область ![]() |
Довжина | 106 км |
Площа басейну: | 1 310 км² |
Притоки: | |
![]() |
У́бідь — річка в Україні, в Чернігівській області. Права притока Десни (басейн Дніпра).
Довжина 106 км. Площа водозбірного басейну 1 310 км². Похил річки 0,7 м/км. Долина нечітка, завширшки 2,5 км. Заплава вкрита лучною рослинністю, завширшки до 1 км, на правому березі почасти заболочена. Річище помірно звивисте, завширшки 7—10 м, дно замулене, поширена водяна рослинність. Використовується на господарські потреби, як водоприймач осушувальної системи. Річка протікає по відкритій рівнині з незначними вигинами. Перебіг річки спокійний, ями, мілини, острови і пороги відсутні. Повінь з початку квітня до початку травня, підйом води в цей час становить, в основному, не більше двох метрів, проте біля міста Сосниця може бути більше.
Бере початок біля села Березова Гать. Тече по території Новгород-Сіверського та Корюківського районів. Після міста Сосниця Убідь повертає на південь, потім розгалужується на три рукави: Убідь, Біленьке і В`юнку. Всі вони впадають в Десну. Але кожне коліно з цих рукавів має свою назву: Брітановка, Могилки, Коноплянка, Чепеліха, Приж та ін. Тут багато глибоких місць - ям, наприклад: Безодня, Сахарна тощо. Убідь річка рибна. У ній водяться соми, лящі, щуки, окуні, густера, червоноперки, язи і ін.
Російський генерал, топограф Ємельян фот Руге у праці 1844 року: "Сведения об удобствах квартирного размещения всех родов войск в пределах Российской империи и квартирные карты губерний и областей"[1] писав про Убідь: "берега цієї річки прилягають до низинних та часто болотистих місць і не прохідних місць, які заросли дрібним чагарником; розлив води весною простягається до 30 сажнів"
Стосовно структури назви логічно зіставити її з серб. Dв, родовий відмінок серб. Dва, завдяки чому в назві «Убідь» виділяється фінальне «-ідь». Гадають, що до ряду фонетично подібних можна віднести «У́блю», нині «У́блянка» — права притока Ужа (басейн Тиси), яка постала з серб. Уб-j-а. Сучасна назва «Ублянка» утворилася від основи за допомогою суфікса «-янка»[2].
Вода з річки Убідь
Діялося це у XVIII столітті. Проїжджала нашим селом цариця Катерина. Захотілося їй води напитися. Принесли слуги з придорожньої криниці води, та не до смаку вона була цариці. Бідні слуги не знали, як їй догодити. Та ось один селянин зачерпнув води з річки Убідь.
І такою смачною вона виявилася, що цариця наказала щоранку їй привозити убідську воду аж в Санкт-Петербург.[3]
- ↑ Черниговская губерния : по материалам Генерального штаба г.-м. фон-Руге. - 1844. - [4], 52, 10 с. [1] л. к. : табл. - Загл. на тит. л. : Сведения об удобствах квартирного размещения всех родов войск в Черниговской губернии с квартирной картой. - На карте год : 1838.
- ↑ Янко М. П. Топонімічний словник України: Словник-довідник. К.: Знання, 1998. — С. 361.
- ↑ http://proridne.org/Українські%20народні%20легенди/Вода%20з%20річки%20Убідь.html
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |