Перейти до вмісту

Вознесенська церква (Глухів)

Координати: 51°41′10.50″ пн. ш. 33°55′11″ сх. д. / 51.6862500° пн. ш. 33.91972° сх. д. / 51.6862500; 33.91972
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вознесенська церква
Сучасний вигляд (2010)
51°41′10.50″ пн. ш. 33°55′11″ сх. д. / 51.6862500° пн. ш. 33.91972° сх. д. / 51.6862500; 33.91972
Тип спорудицерква
Розташування УкраїнаГлухів
АрхітекторКвасов Андрій Васильович
Початок будівництва1767
Кінець будівництва1867[1]
Стильбароко, класицизм
НалежністьУПЦ МП
Станпам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування України місцевого значенняd
ЕпонімВознесіння Господнє
Вознесенська церква (Глухів). Карта розташування: Україна
Вознесенська церква (Глухів)
Вознесенська церква (Глухів) (Україна)
Мапа
CMNS: Вознесенська церква у Вікісховищі

Вознесенська церква — храм збудований у 1767 році на міському старовинному Вознесенському цвинтарі, відомому ще з XVIII століття, артіллю народних майстрів під загальним наглядом архітектора А. В. Квасова на північно-східній околиці Глухова.

Первісно церква була тридільною (тризрубною) одноверхою. Але після пожежі 1784 року перероблено купол і прибудовано північний приділ.[2] Зараз церква прямокутна в плані, тринавова, без виступаючої апсиди. На західному фасаді — ґанок у вигляді чотириколонного портика зі спареними колонами тосканського ордера, увінчаного трикутним фронтоном. Дзвіниця, що височить з заходу, двоярусна, типу «восьмерик на четверику», завершена гранчастим куполом зі шпилем. У четверику є аркові отвори дзвонів, у восьмерику — круглі отвори. На фасадах поздовжня й поперечна осі акцентовані трикутними фронтонами. Над центральним об'ємом підноситься невисокий четверик, що несе приземистий циліндричний світловий підбанник зі сферичною банею та глухим ліхтариком з маківкою.[3]

Вознесенська церква — це унікальний зразок архаїчного типу культових споруд, єдиний на Лівобережній Україні.

З історії

[ред. | ред. код]

Церква збудована в 1767 році архітектором Андрієм Квасовим. 1784 року був перебудований купол, а до центральної дільниці (нави) з півночі прибудуваний прямокутного плану притвор, а 1811 року — південний притвор, обабіч вівтаря — пастофорії (дияконник і жертовник). У 1866 році за проєктом, розробленим глухівським архітектором Олександром Гроссом, церкву суттєво перебудували. Під час перебудов у стінах первісних частин храму були пробиті широкі півциркульні арки. Трикутні пандативи, що несли первісну баню, були зрубані до половини їхньої висоти[4]. Нині первісний тридільний об'єм храму повністю закритий пізнішими прибудовами.

З 1988 року Вознесенська церква має статус «Пам'ятка архітектури місцевого значення».[3]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перелік пам'яток архітектури національного значення на сайті ОКО - архітектура і краєзнавство України
  2. Найстаріші місця Глухова[недоступне посилання]
  3. а б Стаття «Вознесенська церква», на неофіційному сайті Глухова [Архівовано 6 вересня 2010 у Wayback Machine.]
  4. Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. — Київ, 2005. — С. 308-309.