Перейти до вмісту

Волзька (станція метро)

Координати: 55°41′26″ пн. ш. 37°45′20″ сх. д. / 55.69056° пн. ш. 37.75556° сх. д. / 55.69056; 37.75556
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Волзька
Люблінсько-Дмитровська лінія
Загальні дані
Типоднопрогінна
Глибина закладення8 м
Проєктна назваЛюбліно
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Дата відкриття28 грудня 1995
Архітектор(и)В. С. Волович (рос.), співавтори Г. С. Мун (рос.), Н. И. Шумаков (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и)Е. Барский (рос.), М. Белова (рос.), Т. Мазаник (рос.)
Будівельник(и)БМУ-10 Мосметробуду
Пересадка наА: с4, 228, 312, 530, 551, 551к, 658, 713, т74, н5
Виходи доКраснодонська, вулиця Шкульова
Час відкриття5:30
Час закриття1:00
Код станції156, Вк
Мапа
Люблінсько-Дмитровська лінія
Доступ для осіб з інвалідністю Фізтех
     
Петровсько-Розумовська
Фонвізінська
Бутирська
Мар'їна Роща
     
Достоєвська
Трубна
     
Стрітенський бульвар
Чкаловська
     
Римська
     
Крестьянська застава
     
Дубровка
Кожуховська
ТЧ-15 «Печатники»
Печатники
Волзька
Любліно
Братиславська
Мар'їно
Доступ для осіб з інвалідністю Борисово
Доступ для осіб з інвалідністю Шипиловська
Доступ для осіб з інвалідністю Зябликово

«Волзька» (рос. Волжская) — 157-ма станція Московського метрополітену, розташована на південному радіусі Люблінсько-Дмитровської лінії між станціями «Печатники» і «Любліно». Названа по поруч розташованому Волзькому бульвару. Відкрита 28 грудня 1995 року, у складі черги «Чкаловська» — «Волзька». Розташована в однойменному районі Москви.

Технічна характеристика

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — однопрогінна (глибина закладення — 8 м). Споруджена за типовим проектом, із збірних монолітних залізобетонних балок.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

Вестибюлі і платформний простір станції виконані в єдиному стилі. Колійні стіни облицьовані емальованим алюмінієм білого (вгорі) та червоного (посередині) кольорів і мармуром (внизу). Підлога викладена гранітом світло-сірого кольору. По осі залу розташовуються групи сидінь і оригінальні світильники, розміщені в торшерах, що забезпечують освітлення станції. Внаслідок усього цього станція — одна з найтемніших у Московському метрополітені.

Вестибюлі

[ред. | ред. код]

Вихід в місто здійснюється по сходах до Краснодонської вулиці, до Волзького бульвару і до міської лікарні № 68 через східний вестибюль, а також до вулиці Шкульова через західний.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]
Схема колійного розвитку станції Волзька

Спочатку перша черга Люблінської лінії мала прямувати до станції «Любліно», де був побудований одноколійний тупик. Проте плани змінилися і кінцевою стала спочатку не передбачена для цього «Волзька», тому для обороту потягів перед станцією був побудований перехресний з'їзд. Майже рік, до продовження лінії у бік станції «Мар'їно», потяги з центру прибували на кожну з колій по черзі, потім одна з колій перехресного з'їзду була розібрана, але можливість обороту потягів у разі необхідності на станції зберіглася.

Пересадки

[ред. | ред. код]
  • Автобуси: с4, 228, 312, 530, 551, 551к, 658, 713, т74, н5

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волзька (станція метро)

55°41′26″ пн. ш. 37°45′20″ сх. д. / 55.69056° пн. ш. 37.75556° сх. д. / 55.69056; 37.75556

Попередня станція Лінія Наступна станція
Печатники   Люблінсько-Дмитровська лінія   Любліно