Волинь (фільм)
Волинь. Про любов у нелюдські часи | |
---|---|
Wołyń | |
Жанр | військова драма |
Режисер | Войцех Смажовський |
Продюсер | Войцех Смажовський |
Сценарист | Войцех Смажовський |
На основі | оповідань «Ненависть» (пол. «Nienawiść») Станіслава Сроковського |
У головних ролях | Michalina Łabaczd, Arkadiusz Jakubikd, Adrian Zarembad, Izabela Kunad, Jacek Braciakd, Lech Dyblikd, Tomasz Saprykd, Wojciech Zielinskid, Gabriela Muskaład, Marcin Sztabińskid, Janusz Chabiord і Andrzej Popield |
Оператор | Пйотр Собоцінський (молодший)[pl] |
Композитор | Міколай Тшаскаd |
Музика | Міколай Тшаска[pl] |
Кінокомпанія | Film itp. z o.o.[1] |
Дистриб'ютор | Forum Film Poland[pl] |
Тривалість | 2 години 23 хвилини |
Мова | польська українська російська німецька їдиш |
Країна | Польща |
Рік | 2016 |
IMDb | ID 6068960 |
filmwolyn.org |
«Волинь. Про любов у нелюдські часи» — польський військово-драматичний фільм 2016 року режисури Войцеха Смажовського про Волинську трагедію.
Задум створення фільму про українсько-польські відносини виник у Войцеха Смажовського у 2011—2012 роках[3]. Попередній сценарій був готовий 2013 року, він був написаний на основі збірки оповідань «Ненависть» (пол. «Nienawiść») Станіслава Сроковського[4][5]. У фільмі заплановано близько 130 акторських ролей, які розмовляють шістьома мовами: українською, німецькою, російською, їдишем, латинською і польською[6].
Зйомки фільму проходили в Кольбушовій, селі Єзьожани, Музеї люблінського села[7][8], ґміні Візна[9], в околицях Рави-Мазовецької, Сяніка[10], Скерневиців[11].
Кошторис стрічки було оцінено у 14 млн злотих[3]. У березні 2014 року Польський Інститут Кіномистецтва (пол. Polski Instytut Sztuki Filmowej) на звернення режисера виділяє 4 млн злотих для створення фільму. У 2016 році оприлюднили інформацію про нестачу 2,5 млн злотих на завершення зйомок, був створений спеціальний фонд для збору коштів — Fundacja na Rzecz Filmu Wołyń[12]. У лютому 2016 року режисер звернувся до громадськості з проханням надати підтримку для завершення проєкту[13][14]. Заклик підтримали Станіслав Сроковський[15], Ева[pl] і Владислав Семашки[pl]. Згодом кошти були виділені також Польським телебаченням (1 млн злотих)[16] і низкою інших спонсорів.
Фільм розповідає історію 17-річної Зосі Ґловацької з села, де проживають українці, поляки та євреї[17]. Головна героїня закохується в українця Петра, але її батько видає її за набагато старшого за неї солтиса Мацєя Скибу. Незабаром після весілля, Зося лишається вдома з дітьми чоловіка від першого шлюбу, а він іде на війну. Повернувшись в село, Мацей ховається, зі страху перед українськими націоналістами. Коли Волинь займає Червона армія, українці вітають її хлібом і горілкою. Скибу як куркуля засилають, і головна героїня знову залишається сама, займаючись вихованням дітей за воєнних умов. Коли в 1941-му східну Польщу окупують гітлерівці, ті самі українці, які вітали прихід радянської влади, радіють приходу німців. В Польщі починаються етнічні чистки. Нацисти вбивають євреїв, потім українці — поляків. Зося є свідком убивств із помсти й грабунків сусідів. У фільмі також показані поляки, що рятують євреїв, і українці, що рятують поляків[18].
Сцена освячення ножів православним[19] священником була розкритикована польським істориком Ґжеґожем Мотикою. За його словами, доказів, що хтось проводив такий обряд у 1943 році немає[20][21]. Історичний консультант фільму Леон Попек сказав після заяви Мотики, що йому відомі документи та спогади очевидців про такі події[22].
Низка епізодів фільму є прямим посиланням на реальні події Волинської трагедії:
- Страта поета, офіцера Армії Крайової — доля підпоручника Зигмунта Румеля, який за дорученням Польського уряду в Лондоні прибув на переговори з УПА без зброї та був убитий[23];
- Вбивство вірян у костелі — події в селах Кисилині (Злочин у Кисилині) і Порицьку (Павлівці).
Також є відомості про символічний похорон Польщі українцями в 1939 році, але не на Волині, як це показано у фільмі, а на Перемишльщині, в містечку Загір'я[3].
- Навіть у ході проєкту кілька українських акторів, які дістали запрошення грати в фільмі, після прочитання сценарію своїх українських ролей відмовилися брати в ньому участь. В інтерв'ю Оксані Забужко українські актори сказали, що фільм є справжньою школою ненависті[24].
- Андрій Любка відзначив, що після прем'єри фільму «польсько-українські стосунки відкотяться на 10 років назад»[25].
- Юрій Андрухович у статті, написаній до перегляду фільму, зазначив, що найкраще ситуацію передають слова кс. Тадеуша Ісаковича-Залеського: «Фільм „Волинь“ уб'є pojednanie, якого не було ніколи»[26].
- Позитивно на появу фільму відреагувала Надія Савченко[27][28].
- Історик Андрій Портнов зазначив, що, на його думку, цей фільм є найслабшим фільмом Смажовського. А також, що «є великим спрощенням спроба представити фільм Смажовського як фільм антиукраїнський — це не є фільм антиукраїнський, водночас це фільм, який має значні проблеми з відображенням певних історичних контекстів і подій»[29].
- Пилип Іллєнко ствердив, що фільм передусім — це декларація позиції творців фільму щодо минулого і майбутнього стосунків польського й українського народів. Також він не розуміє, чому актори-українці зіграли у фільмі.[30]
- Федір Стригун дав інтерв'ю сайту «Страна.ua», в якому ствердив, що в українських акторів низька зарплата, що й зумовило їх зйомки в картині.[31] В інтерв'ю газеті «Високий замок» уточнив, що він говорив про акторів Тернопільського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка («один знімальний день у Польщі — це місячна зарплата тернопільського артиста»). І заявив: «режисер їх [акторів] запевнив, що нічого антиукраїнського не буде.»[30]
Запланований на 18 жовтня 2016 року показ фільму, організований Польським Інститутом у Києві (Instytut Polski w Kijowie), був скасований за наполегливою рекомендацією МЗС України[32]. За словами посла України в Польщі Андрія Дещиці, рішення пов'язане з можливими вуличними протестами та негативною реакцією громадськості[33].
- Лукаш Адамський. Game changer. Декілька міркувань після перегляду фільму «Волинь» [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua — 28.09.2016
- Адам Бальцер. «Волинь» Смажовського — втрачений шанс по-справжньому порозумітися з українцями [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua — 08.10.2016
- Андрій Стародуб. Ілюзії «Втраченого Раю» «Східних кресів» (деякі рефлексії з приводу фільму Войтка Смажовського «Волинь») [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua — 25.10.2016
- Jarosław Kuisz, Karolina Wigura. «Wołyń». Kicz zła [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Kultura Liberalna[pl], Nr 405 (41/2016) 11.10.2016
- Юрій Опока. Воскресіння. Рецензія-есей на фільм Войцеха Смажовського «Волинь» [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] // zaxid.net, 10 жовтня 2016
- Олена Бабакова. Кіно розбрату. Чим «Волинь» корисна, а чим небезпечна для польсько-українських відносин [Архівовано 10 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Європейська правда, 06 жовтня 2016, 10:31
- ↑ Informacja o producencie filmu Wołyń. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 11 жовтня 2016.
- ↑ przypominajac wiernym przykazanie Nie zabijaj i przestrzegając ich przed polityczną i narodową nienawiścią" Andrzej Zięba Metropolita Andrzej Szeptycki: Studia i materialy, 1994 str. 119, Wojtek Smarzowski: Chodzi o pamięć, nie zemstę. «Nigdy nie było dobrego okresu na kino o Wołyniu». NASZ WYWIAD, Wojtek Samarzowski, wpolityce.pl Grekokatolik głosi Dobrą Nowinę, a prawosławny z nią na ustach namawia do rzezi [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Оксана Каліщук. «Волинь»: роздуми історика [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua — 15.10.2016
- ↑ Stanisław Srokowski o filmie «Wołyń»: To będzie wielki wstrząs, który odkłamie historię [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. wpolityce.pl, 2015-03-11. [dostęp 2016-10-04].
- ↑ «Wołyń» Wojciecha Smarzowskiego w kinach w 2016 roku [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. canalplus.pl. [dostęp 2016-10-04].
- ↑ «Wołyń» Wojciecha Smarzowskiego w kinach w 2016 roku. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- ↑ Tomasz Maciuszczak: Smarzowski kręci Wołyń w skansenie. [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ W nocy w lubelskim skansenie płonęły chaty. [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Michał Banach: Niedaleko Łomży będą kręcone zdjęcia do filmu «Wołyń» Smarzowskiego [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. onet.pl, 2016-05-19. [dostęp 2016-10-04].
- ↑ "W ujęciach, które powstaną w sanockim skansenie «zagrają» dwa obiekty: XIX wieczna cerkiew łemkowska z Ropek i XVIII wieczna cerkiew bojkowska z Grąziowej.
- ↑ Paweł T. Felis: «Wołyń» ma być mostem. [Архівовано 10 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Fundacja na Rzecz Filmu Wołyń [Архівовано 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — filmwolyn.org
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 червня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Wołyń (2016) [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. [dostęp 2016-09-23].
- ↑ Marek Kozubal: Recenzja filmu «Wołyń» Wojciecha Smarzowskiego [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] (pol.). www.rp.pl, 2016-09-23. [dostęp 2016-09-26].
- ↑ Wojtek Smarzowski: Chodzi o pamięć, nie zemstę. «Nigdy nie było dobrego okresu na kino o Wołyniu». Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ Grzegorz Motyka o Wołyniu: Noży nie święcili. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
- ↑ «Волинь» Смажовського — не «Джанго» Тарантіно
- ↑ Konsultant historyczny «Wołynia»: To bardzo potrzebny film. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ «за непідтвердженою, але вірогідною версією, ті загинули в муках (їх начебто розірвали кіньми)»: Ґжеґож Мотика. Антипольська акція на Волині [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ «Po tym filmie w stosunkach polsko-ukraińskich cofniemy się o 10 lat». natemat.pl. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- ↑ Jacek Tomczuk. Tak zaczęła się rzeź na Ukrainie. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- ↑ "Нищівна дикість зла 30-09-2016. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- ↑ «Wołyń» w kinach. [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Nadija Sawczenko: Dobrze, że powstał film «Wołyń» [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. rp.pl, 2016-10-07. [dostęp 2016-10-07].
- ↑ Андрей Портнов о фильме «Волынь» и его контекстах [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Ab Imperio. — 15.10.2016
- ↑ а б Ярема Г. Федір Стригун: «Режисер „Волині“ запевнив моїх акторів, що нічого антиукраїнського у фільмі не буде» [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Високий замок. — Львів, 2016. — № 119 (5519) (21—23 жовт.). — С. 3.
- ↑ Скандал с «Волынью». «Если нет украинского кино, то где наши ребята должны сниматься?» [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ У Києві скасували показ польського фільму «Волинь». Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
- ↑ Ambasador Ukrainy o odwołaniu pokazu «Wołynia» w Kijowie: «Mamy sygnały, że mogą być protesty». Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.