Перейти до вмісту

Волиця (Шепетівський район)

Координати: 50°23′4″ пн. ш. 26°51′1″ сх. д. / 50.38444° пн. ш. 26.85028° сх. д. / 50.38444; 26.85028
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Волиця
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Улашанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060310040018021 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1593
Населення 411
Площа 1,85 км²
Густота населення 222,16 осіб/км²
Поштовий індекс 30071
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°23′4″ пн. ш. 26°51′1″ сх. д. / 50.38444° пн. ш. 26.85028° сх. д. / 50.38444; 26.85028
Середня висота
над рівнем моря
223 м
Місцева влада
Адреса ради 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка, вул. Перемоги, буд. 4
Карта
Волиця. Карта розташування: Україна
Волиця
Волиця
Волиця. Карта розташування: Хмельницька область
Волиця
Волиця
Мапа
Мапа

Во́лиця, Вілька — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 411 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село належало Острозьким, з 1753 року Яблоновським. У 1848 році викуплене поміщиком Біньковським.

Волиця на мапі 1867 року

Відносилось до Кривинської волості, Острозького повіту, Волинської губернії.

У 1906 році село Аннопільської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20 верст, від волості 7. Дворів 77, мешканців 558[1].

Під час Голодомору 1932-33 років в селі від голоду померло 28 чоловік.

В роки Другої Світової війни радянські партизани пустили під укіс два німецьких ешелони, знищили три автомашини. Нацисти за допомогу населення партизанам розстріляли у Волиці 54, у Губельцях — 48 чоловік, спалили понад 100 хат. За проявлену під час війни мужність 70 жителів нагороджено орденами і медалями СРСР.

У Волиці була розміщена центральна садиба колгоспу «Червона зірка», за яким було закріплено 2 тисячі гектарів орної землі. Провідною галуззю господарства—рільництво та м'ясо-молочне тваринництво. Допоміжні галузі — бджільництво, овочівництво та садівництво.

Станом на 1970 рік у селі були: початкова школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Символіка

[ред. | ред. код]

Затверджена 15 вересня 2015 р. рішенням № 2/2015 LVII сесії сільської ради IV скликання.

Щит розтятий, у правому зеленому полі Святий Миколай в срібному одязі з золотим шитвом, у єпископській митрі, у правій руці тримає золотий єпископський жезл, у лівій — золоту розкриту Біблію; у лівому золотому полі червоний птах Фенікс. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «Волиця» і дата «1593».

Зелений колір — символ поля і лісу. Святий Миколай — символ Свято-Миколаївського храму, покровитель села. Птах Фенікс — символ відродження села, яке було спалене в роки Великої Вітчизняної війни. Корона означає статус населеного пункту. 1593 — рік першої писемної згадки про село.

Прапор

[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище складається з двох рівношироких вертикальних смуг, на жовтій від древка три зелених листка липи, вільна смуга — зелена. Три листка липи — символ старовинного парку Липинських, що існував колись в селі.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 532 особи, з яких 248 чоловіків та 284 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 406 осіб[3]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[4].

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживала 301 особа, у тому числі дітей дошкільного віку — 22, шкільного віку -34, громадян пенсійного віку — 113, працюючих громадян — 61.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народилися українські мовознавці Гуйванюк Ніна Василівна та Царук Олександр Васильович.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 6 лютого 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]