Плоска (Шепетівський район)
| село Плоска | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Шепетівський район | ||||
| Тер. громада | Берездівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA68060010190061187 | ||||
| Облікова картка | Село Плоска | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 412 | ||||
| Площа | 2,25 км² | ||||
| Густота населення | 183,11 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 30051 | ||||
| Телефонний код | +380 3842 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°29′42″ пн. ш. 27°1′36″ сх. д. / 50.49500° пн. ш. 27.02667° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
209 м | ||||
| Водойми | річки: Безіменна, Жариха | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 30053, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Берездів, вул. Богдана Хмельницького, 50 | ||||
| Карта | |||||
  Плоска | |||||
 Плоска | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Пло́ска — село в Україні, у Берездівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 412 осіб.
Походження назви часто асоціюють з рівнинним рельєфом. Також за аналогією із деякими іншими близькими населеними пунктами, котрі, схоже, були названі за іменами перших поселенців, осадників (Нетішин — імовірно, від Нетіши, Берездів — від Березда, Старий Кривин — від Крива). Можливо Плоска — від особи на ім'я Плоско (чия осада — Плоска́)[1].
«Етимологічний словник української мови» для іменника «плоска», серед іншого, приводить і праслов'янське значення — «блощиця»[2].
У селі річка Безіменна впадає у річку Жариху.
Перші згадки про село датуються XV століттям. У документах князів Корецьких (постраждали під час пожежі у другій половині XVI століття) згадується справа розмежування маєтків між Іваном Острозьким та Іваном Корецьким, підтвердженим литовським князем Олександром, де серед інших сіл згадується й Плоска[1].
У іншому документі від 30 січня 1542 року Беата Острозька зі своєю донькою Гальшкою входили у володіння маєтком князів Острозьких, а село відносилось до категорії замкових[1]. Навесні 1577 року краєм прокотилась татарська навала, сусіднім селом Хлапотин-Красностав пролягав татарський шлях на Волинь. Станом на 1583 рік село налічувало 5 дворів, тут проживало 4 підсусідків — селян, які мешкали «на квартирах»; працювало два млинові кола[1].
На початку XVII століття Плоска належала Костянтину-Василю Острозькому. З 1603 по 1606 рік частину села тримав Богдан Краєвський, іншу, з 1604 по 1606 рік — Миколай Малищинський[1]. З 1606 по 1620 роки Плоска (23 родини і 7 підсусідків) разом із сусідньою Красносілкою перебувала в заставі у пана Бонтковського[1]. На той час у селі діяли млинок та корчма, спільний на два села ставок, діяли панські фільварочки, селянам було дозволено користуватися лісом на околицях Берездова[1]. 1621 року село переходить у власність Ганни Алоїзи Острозької (Ходкевич)[1]. Плоска (31 двір) знову повернулась під замкове управління[1]. Упродовж років Хмельниччини село майже знелюдніло й занепало. На початку 1660-х років навколишня місцевість належала Яну Замойському, у селі налічувалось 3 двори[1]. З часом Плоска перейшла до Конецпольських, селом з десятка дворів та водяним млином управляв пан Ґолінський, на чолі громади стояв війт Грицько[1].
|
Поле обширне й сіножатей є достаток, і лісів; від того села починається Заславська границя, і Корецька, [а] з третього боку [маєтки] пана брацлавського каштеляна. | 
|
У другій половині XIX столітті село із 33 дворів, де мешкало 300 осіб, на межі із Заславщиною належало до Довжецької волості Острозького повіту[1]. У селі була зведена дерев'яна церква. Площани були забезпечені землею, займались рільництвом, випасом худоби, отже були заможними[1]. У селі до початку Першої світової війни, діяв водяний млин Костянтина Яворського, на якому щорічно мололи до 246 тон борошна[1]. На винокурні князя Четвертинського щороку виробляли 352,7 тонни низькоякісного спирту[1]. Працював продуктовий магазин Шльоми Шрага[1].
У 1906 році село Довжецької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 34 верст, від волості 8. Дворів 90, мешканців 445[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 509 осіб, з яких 233 чоловіки та 276 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 405 осіб[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,27 % |
| російська | 0,73 % |
Згідно з переписом населення 2001 року українську мову назвали рідною 99,27 % мешканців села.
В селі народився Перестюк Микола Олексійович (*1 січня 1946) — український учений-математик, доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1987), академік НАН України (2009), академік АН ВШ України з 1993 р., заслужений діяч науки і техніки України.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Вихованець Т.
- ↑ ЕСУМ, 2004.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Плоска // Етимологічний словник української мови / Гол. ред. О. С. Мельничук. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 4. Н-П. — 652 с.
- Перелік підприємств Славутського району, що діяли до 1917 року
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область
- Мирутинська сільська рада на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Плоска
- Тарас Вихованець. «Славутська» Плоска. Село на межі кількох володінь Нетішин : [укр.] : [арх. 22 квітня 2019 року] / Тарас Вихованець // perspekt.org.ua : газета. — «Перспектива» — інформаційний портал міста Нетішин. — Дата звернення: 22 квітня 2019 року.
