Перейти до вмісту

Омелян Володимир Володимирович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Володимир Омелян)
Володимир Володимирович Омелян
5-й міністр інфраструктури України
14 квітня 2016 — 29 серпня 2019
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
Прем'єр-міністрВолодимир Гройсман
ПопередникАндрій Пивоварський
НаступникВладислав Криклій
Народився30 січня 1979(1979-01-30) (45 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Відомий якполітик
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ОсвітаЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Національний університет «Львівська політехніка»
Alma materЛНУ ім. І. Франка і Національний університет «Львівська політехніка»
Політична партіяНародний фронт
Звання Капітан
Нагороди
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
fb.com/volodymyr.omelyan
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Омелян.

Володимир Володимирович Омелян (нар. 30 січня 1979(19790130), Львів, УРСР) — український дипломат, міністр інфраструктури України (2016—2019), політичний експерт, правнук Лева Лепкого.

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Львівську академічну гімназії при університеті «Львівська політехніка», 2000 року закінчив Львівський університет ім. Франка, бакалавр за спеціальністю «Фінанси, міжнародні відносини».[1] 2001 року закінчив Львівську політехніку за спеціальністю «Економіка і підприємництво».[1]

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 10.2000 — 04.2001 — спеціаліст другої категорії відділу НАТО та ЗЄС Управління євроатлантичної інтеграції Міністерства закордонних справ України, Київ.
  • 04.2001 — 09.2001 — аташе відділу НАТО та європейської безпеки Управління євроатлантичного співробітництва Департаменту з питань політики та безпеки Міністерства закордонних справ України.[2]
  • 09.2001 — 08.2002 — аташе Групи планування, координації та контролю Кабінету Міністра Міністерства закордонних справ України, Київ;
  • 08.2002 — 09.2004 — третій секретар Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні на час довготермінового відрядження МЗС;
  • 09.2004 — 11.2006 — другий секретар Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні на час довготермінового відрядження МЗС;
  • 11.2006 — 04.2007 — заступник директора Департаменту забезпечення роботи Міністра (патронатна служба) Міністерства економіки України;
  • 04.2007 — 01.2008 — перший секретар аналітичного відділу Департаменту секретаріату Міністра МЗС України;
  • 01.2008 — 03.2009 — начальник Управління організації роботи Міністра Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;
  • 03.2009 — 03.2010 — директор Департаменту секретаріату Міністра (патронатна служба) Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;
  • 08.2010 — 03.2011 — радник відділу обробки документації та контролю Департаменту секретаріату Міністра МЗС;
  • 03.2011 — 04.2011 — радник аналітично-іміджевого відділу Департаменту секретаріату Міністра МЗС;
  • 04.2011 — 05.2011 — радник відділу РФ Першого територіального департаменту МЗС;
  • 05.2011 — 11.2011 — в.о. начальника відділу РФ Першого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України, Київ;
  • 11.2011 — 03.2012 — начальник відділу Управління РФ Першого територіального департаменту МЗС України;
  • 03.2012 — 06.2012 — заступник директора Першого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України — начальник Управління РФ цього Департаменту;
  • 06.2012 — 03.2014 — заступник директора Департаменту забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) Міністерства фінансів України;
  • З 03.2014 — керівник Служби Міністра Кабінету міністрів України;

24 лютого 2022 року приєднався добровольцем до лав ЗСУ.

Робота в Міністерстві інфраструктури

[ред. | ред. код]

З грудня 2014 до 2016 року був заступником Міністра інфраструктури України[3]. До МІУ прийшов із Андрієм Пивоварським, а 14 квітня 2016 року очолив міністерство в уряді Володимира Гройсмана[4]. 29 серпня 2019 року Омеляна було звільнено з посади міністра[5].

Авіаційні перевезення

[ред. | ред. код]

Під час своєї каденції основною проблемою ринку авіаперевезень в Україні визначав надмірну монополізацію. 2016 року на ринку домінували компанії МАУ та Дніпроавіа, обидві належали Ігорю Коломойському. Омелян стверджував, що підконтрольні Коломойському люди в Державній авіаційній службі не давали іншим аіваперевізникам зайти на український ринок й чинили перешкоди приєднанню України до «відкритого неба»[6].

2016 року Омелян провів реформу авіаційної служби, ринок авіаперевезень почав рости приблизно на 30 % щороку[7]. Оголосив 2018-й роком бюджетних авіаліній Україні, на початку року в Україні діяли 38 повітряних ліній, що обслуговувалися лоукост-авіакомпаніями, ця кількість подвоїлася з 2015 року[8]. Аеропорт «Бориспіль» досяг максимальних показників за свою історію, протягом 2018 року кількість пасажирів зросла на 2 млн — до 10,45 млн, а Львівський аеропорт обслужив 1 млн пасажирів, що стало найкращим показником із 1991-го[9].

2018 року Омелян анонсував співпрацю з ірландським лоукостером Ryanair, при цьому, перевізник почав продаж квитків на рейси, для яких на той момент ще не отримав відповідних слотів від аеропортів, тому деякі експерти передбачали можливий колапс у початку роботи компанії[10]. Але компанія згодом успішно почала роботу на українському ринку і за перші 10 місяців перевезла 500 тис. пасажирів[11][12][13][14].

Того ж року пасажиропотік українських аеропортів перевищив 20 млн пасажирів[15]. Різкий ріст кількості авіаперевезень протягом 2016—2019 років став також і викликом для Державіаслужби як регулятора, адже вимагав подальшого суттєвого розвитку інфраструктури та нормативно-правої бази[16].

Залізничні перевезення

[ред. | ред. код]

Омелян був одним з ініціаторів перетворення Укрзалізниці у акціонерне товариство, виступив проти корупції на Укрзалізниці.[17]. 2017 року виступив ініціатором оновлення рухомого складу Укрзалізниці шляхом купівлі вживаних дизель-поїздів у Німеччині[18][19] і нових приміських електропоїздів із залученням кредитів[20]. Лобіював розширення залізничного сполучення з ЄС і будівництва євроколій, лобіював підписання мільярдного контракту з GE на виробництво американських тепловозів в Україні. Відповідно до договору, Укрзалізниця мала закупити 225 тепловозів GE із рівнем локалізації виробництва 40%, станом на березень 2019 року було поставлено 22 тепловози[21][22].

Водні перевезення

[ред. | ред. код]

Омелян на посту міністра виступав за передачу портів у концесію, щоб стимулювати розвиток державно-приватного партнерства у сфері морських перевезень[23]. За даними Омеляна, українські порти керувалися Ахметовим і двома депутатами ВРУ, більшість орендарів інфраструктури не були зацікавленими в розвитку орендованих об'єктів та інвестиціями в них. Омелян запровадив Морську адміністрацію, що мала координувати роботу 13 морських портів та гарантувати безпеку судноплавства. Проекти концесії були реалізовані в портах Ольвія і Херсон[24].

Розслідування

[ред. | ред. код]

13 вересня 2018 року НАБУ повідомило тодішньому міністру Омеляну про підозру в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації[25]. Сам Омелян заперечив звинувачення[26]. 14 вересня Солом'янський суд Києва відмовився обрати запобіжний захід у вигляді застави 5 млн грн для Омеляна і віддав його на поруки міністру спорту Ігорю Жданову та депутату ВРУ Федору Бендюженку (фракція «Народний фронт»). Подальшого розвитку справа не мала[27].

22 лютого 2019 року САП передала до суду обвинувачення проти Омеляна в незаконному збагаченні.[28]

12 червня 2020 о 6:30 ДБР провела обшуки вдома у Омеляна, їх було проведено нібито за рішенням суду щодо колишніх власників будинку, який він орендував[29].

19 червня НАБУ повідомило Омеляну про підозру у вчиненні незаконних дій, через які держбюджет недоотримав 30,5 млн грн[30]. 26 червня суд відпустив Омеляна під особисте зобов'язання, цей запобіжний захід мав діяти до 19 серпня[31].

18 жовтня 2021 року Омеляна було виправдано у справі про заниження доходів бюджету 2018 року[32].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]
  • Батько — Володимир Омелян, мати — Марта Омелян[5]
  • Двоюрідний брат Омеляна  — оперний співак Василь Сліпак (загинув у червні 2016 року під час АТО на Донбасі, воював у складі Правого сектору)[34]
  • Дружина — Світлана Бевза, українська дизайнерка, модельєрка.
  • Тесть — редактор і співзасновник видавництва «Червона Калина» та журналу Літопис «Червоної Калини» Ігор Ходак.
  • Син Северин (від першого шлюбу), син Марко, донька Анна

Громадська позиція

[ред. | ред. код]
  • У травні 2017 — з іншими міністрами взяв на поруки опального екс-нардепа Миколу Мартиненка, якого на той час підозрювали в розтраті коштів Східного гірничо-збагачувального комбінату (СхідГЗК). Сам Омелян у інтерв'ю заявив, що не був радий такому рішенню міністрів[35].
  • 2 липня 2018 — приєднався до акції «Україна з тобою!» на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[36]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Інформаційне агентство «Єдність». Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
  2. ↑ Омелян Владимир. ЛІГА.Досье. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
  3. ↑ розпорядженн Кабінету міністрів України від 17.12.2014 № 1232-р
  4. ↑ Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото) // Українські новини. — 2016. — 14 квітня.
  5. ↑ а б Володимир Омелян — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 25 травня 2021. Процитовано 27 червня 2024.
  6. ↑ Виктор Пузанов: Министерство инфраструктуры. Владимир Омелян откровенно. Процитовано 1 грудня 2016.
  7. ↑ Ріст українського авіаринку перевищує 30% другий рік поспіль - Омелян. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН).
  8. ↑ 2018 рік має стати роком бюджетних авіаліній в Україні, - Володимир Омелян. Міністерство інфраструктури України. Архів оригіналу за 13 листопада 2018.
  9. ↑ Володимир Омелян. Україна набирає висоту. Економічна правда.
  10. ↑ Портников, Віталій (9 квітня 2018). Омелян про Ryanair, українські дороги та Керченський міст. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 червня 2024.
  11. ↑ Ryanair перевезла понад пів мільйона пасажирів за 10 місяців роботи в Україні – Омелян. www.ukrinform.ua (укр.). 12 липня 2019. Процитовано 27 червня 2024.
  12. ↑ Омелян анонсував захід Ryanair. Економічна правда (укр.). Процитовано 27 червня 2024.
  13. ↑ Омелян о Ryanair: в январе будет хорошая новость об этом. www.avianews.com. Процитовано 27 червня 2024.
  14. ↑ Володимир Омелян зустрівся з керівниками компанії Ryanair та Hutchison Ports. Міністерство інфраструктури України (ua) . Процитовано 27 червня 2024.
  15. ↑ У 2018 році пасажиропотік українських аеропортів перевищив 20 млн.
  16. ↑ https://mtu.gov.ua/news/30664.html
  17. ↑ «Першу бетонну дорогу ми збудуємо на Донбасі, щоб всі побачили різницю між цивілізацією й ордою зі сходу», — заступник міністра інфраструктури Володимир Омелян // Цензор.нет. — 2015. — 15 квітня.
  18. ↑ Омелян розповів, коли в Україні з'являться вживані німецькі потяги
  19. ↑ Омелян розповів, коли в Україні з'являться вживані німецькі електрички // УНІАН. — 2017. — 9 листопада.
  20. ↑ Україна може залучити 100 млн євро на оновлення приміських електричок, — Володимир Омелян // Міністерство інфраструктури України. — 2017. — 12 травня.
  21. ↑ Укрзалізниця має отримати іще 15 локомотивів GE - Омелян. www.ukrinform.ua (укр.). 22 березня 2019. Процитовано 27 червня 2024.
  22. ↑ Ми задоволені співпрацею з General Electric, - Володимир Омелян. Міністерство інфраструктури України (ua) . Процитовано 27 червня 2024.
  23. ↑ В.Омелян: "Морський бізнес має бути приватним. Це не державна справа (II частина). Интерфакс-Украина (рос.).
  24. ↑ «В Україні створена Морська адміністрація - рішення Уряду.». Укрінформ. 17-01-2018. Процитовано 25-11-2018.
  25. ↑ НАБУ повідомило про підозру Омеляну в незаконному збагаченні і декларуванні недостовірної інформації. ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  26. ↑ Я категорично спростовую всі висунуті мені звинувачення, - Володимир Омелян. Міністерство інфраструктури України. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018.
  27. ↑ Суд віддав Омеляна на поруки без застави, але заборонив виїзд за кордон. ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  28. ↑ Обвинувачення Омеляна в незаконному збагаченні передали до суду. ukranews_com (ua) . 22 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
  29. ↑ ДБР проводить обшуки в Омеляна. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  30. ↑ НАБУ повідомило про підозру екс-міністру інфраструктури Омеляну. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  31. ↑ Суд відпустив Омеляна під особисте зобов'язання. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
  32. ↑ Омеляна виправдали у справі про заниження доходів бюджету. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
  33. ↑ Відбулася зустріч з Міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном. 02.05.2017 р.[недоступне посилання]
  34. ↑ Вічна Пам'ять, Брате! [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Володимир Омелян // Українська правда. — 2016. — 30 червня.
  35. ↑ Чому міністри взяли на поруки опального Мартиненка: Омелян дав пояснення [Архівовано 3 травня 2020 у Wayback Machine.] // 24tv.ua, 26.05.2017
  36. ↑ Як міністри і «ультрас» об'єдналися задля підтримки Сенцова [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.] // Depo.ua, 02.07.2018

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Омелян_Володимир_Володимирович&oldid=43948501