Климпуш Орест Дмитрович

Климпуш Орест Дмитрович
Климпуш Орест Дмитрович
Народився	14 лютого 1941 (83 роки); Ясіня, Україна
Країна	Україна
Діяльність	політик, дипломат
Alma mater	Національний транспортний університет
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Членство	ПАРЄ і Верховна Рада України IV скликання
Посада	народний депутат України, народний депутат України, посол України в Угорщиніd і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи
Партія	United Ukrained
Батько	Климпуш Дмитро Іванович
Діти	Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Климпуш.

О́рест Дми́трович Кли́мпуш (нар. 14 лютого 1941, Ясіня, Угорське королівство, тепер у складі Рахівського району Закарпатської області) — український політик, інженер, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посланник України 1-го класу (липень 1999)^[4]. Син Дмитра Климпуша — команданта Карпатської Січі (військових формувань незалежної української держави — Карпатської України в 1938–39 роках). Батько Іванни Климпуш-Цинцадзе, тесть Арчіла Цинцадзе.

Кар'єра

З 1957 — робітник, автослюсар Ясінського ліспромгоспу. Навчався заочно в Хустському лісотехнікумі.

1959—1964 — здобував освіту в Київському автодорожньому інституті.

З 1965 — головний інженер-механік на Хустській автобазі Головльвівбуду.

1967—1970 — аспірант Київського автодорожнього інституту. Для захисту дисертації вступив до комуністичної партії.^[5]

З 1971 інженер, завідувач сектору, 1977—1988 — заступник директора з наукової роботи в Державному інституті автотранспорту.

У 1988 — директор інституту — генеральний директор ВО «Автотранспорт».

20 березня 1992 — 11 липня 1994 — Міністр транспорту України^[6]^[7].

Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 (1-й тур), Рахівський виборчий округ № 172, Закарпатська область, висунутий трудовим колективом. Член групи «Конституційний центр». На час виборів: Міністр транспорту України. До грудня 1997 — голова підкомітету з питань залізничного, автомобільного та авіаційного транспорту Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.

Радник Прем'єр-міністра України (в 1995)^[8].

8 грудня 1997 — 29 квітня 2002 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці^[9];

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія (27 березня 1998 — 29 квітня 2002, за сумісництвом)^[10]^[11].

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 по квітень 2006, виборчий округ № 75, Закарпатська область, самовисування. За 28,87 %, 17 суперників. На час виборів: Надзвичайний та Повноважний Посол в Угорщині і Словенії, безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член групи «Народовладдя» (червень 2002 — березень 2004), позафракційний (березень — квітень 2004), уповноважений представник групи «Центр» (квітень — червень 2004), член групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (червень — вересень 2004), член фракції партії «Єдина Україна» (вересень 2004 — січень 2006), член фракції політичної партії «Відродження» (з січня 2006). Голова підкомітету з питань автомобільного транспорту і дорожнього господарства Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку (з червня 2002), член постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ (з червня 2002).

З 2005 р. — Голова Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців транспорту «Федерація роботодавців транспорту України». Віце-президент Всеукраїнського громадського об'єднання «Спілка ветеранів автомобільного транспорту України».

Наукова кар'єра

Професор кафедри двигунів і теплотехніки Національного транспортного університету, кандидат технічних наук. Викладає дисципліну «Основи екології».

Академік Транспортної академії України (1992). Професор Національного транспортного університету.

Автор (співавтор) понад 60 наукових публікацій, 3 наукових книг. Має 13 авторських свідоцтв.

Відзнаки

Орден «За заслуги» ІІІ ст. (червень 1997)^[12], II ст. (лютий 2001)^[13].

Див. також

Примітки

↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
↑ http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=4697
↑ Указ Президента України від 14 липня 1999 року № 831/99 «Про присвоєння О. Климпушу дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника України першого класу»
↑ Іванна Климпуш-Цинцадзе: “Ким був мій дід і за що його назвали ворогом народу – я знала з дитинства” — Локальна історія. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 10 травня 2022.
↑ Указ Президента України від 20 березня 1992 року № 172/92 «Про призначення Міністра транспорту України»
↑ Указ Президента України від 11 липня 1994 року № 389/94 «Про увільнення Міністра транспорту України О. Климпуша»
↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 1995 року № 526 «Про призначення Климпуша О.Д. радником Прем'єр-міністра України».
↑ Указ Президента України від 8 грудня 1997 року № 1339/97 «Про призначення О. Климпуша Надзвичайним і Повноважним Послом України в Угорській Республіці»
↑ Указ Президента України від 27 березня 1998 року № 230/98 «Про призначення О. Климпуша Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія»
↑ Указ Президента України від 29 квітня 2002 року № 420/2002 «Про звільнення О. Климпуша з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорській Республіці та з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Словенія»
↑ Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»
↑ Указ Президента України від 13 лютого 2001 року № 91/2001 «Про нагородження орденом "За заслуги"»

Література

В. М. Матвієнко, О. Ю. Ковтун. Климпуш Орест Дмитрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

Сайт ВРУ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Сайт НТУ
Сайт "Фундації «Відкрите суспільство»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2_http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2

[[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4_http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4

[[http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=4697_http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=4697]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=4697

[4] Указ Президента України від 14 липня 1999 року № 831/99 «Про присвоєння О. Климпушу дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника України першого класу»

[5] Іванна Климпуш-Цинцадзе: “Ким був мій дід і за що його назвали ворогом народу – я знала з дитинства” — Локальна історія. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 10 травня 2022.

[6] Указ Президента України від 20 березня 1992 року № 172/92 «Про призначення Міністра транспорту України»

[7] Указ Президента України від 11 липня 1994 року № 389/94 «Про увільнення Міністра транспорту України О. Климпуша»

[8] Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 1995 року № 526 «Про призначення Климпуша О.Д. радником Прем'єр-міністра України».

[9] Указ Президента України від 8 грудня 1997 року № 1339/97 «Про призначення О. Климпуша Надзвичайним і Повноважним Послом України в Угорській Республіці»

[10] Указ Президента України від 27 березня 1998 року № 230/98 «Про призначення О. Климпуша Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія»

[11] Указ Президента України від 29 квітня 2002 року № 420/2002 «Про звільнення О. Климпуша з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорській Республіці та з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Словенія»

[12] Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»

[13] Указ Президента України від 13 лютого 2001 року № 91/2001 «Про нагородження орденом "За заслуги"»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

Тематичні сайти	Парламентська асамблея Ради Європи
Словники та енциклопедії	Енциклопедія сучасної України · Prabook
Довідкові видання	OpenSanctions
Нормативний контроль	GKG: /g/121c0bdd

п о р Уряд Вітольда Фокіна
Прем'єр-міністр	Валентин Симоненко (в. о.) • Вітольд Фокін
Віцепрем'єр-міністри	Володимир Лановий • Костянтин Масик • Олександр Масельський • Валентин Симоненко • Віктор Ситник
Міністри	Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак

п о р Українсько-угорські відносини
Населення та кордон	Угорці в Україні • Українці Угорщини • Угорсько-український кордон
Посли Угорщини в Україні	Йоганн Форгач (1917–1918) • Андраш Палді (1992) • Іштван Варга (1992–1995) • Лоранд Тот (1995–1997) • Янош Кішфалві (1997–2001) • Ференц Контра (2001–2003) • Янош Тот (2003–2008) • Андраш Баршонь (2008–2010) • Мігай Баєр (2010–2014) • Ерно Кешкень (2014–2018) • Іштван Ійдярто (2018-2022) • Онтал Гейзер (2023-)
Посли України в Угорщині	Яросевич Роман (1919) • Ґалаґан Микола Михайлович (1919–1920) • Кобилянський Люцій Ремігійович (1920) т.п. • Сікевич Володимир Васильович (1920–1921) • Ткач Дмитро Іванович (1992–1998) • Климпуш Орест Дмитрович (1998–2002) • Дурдинець Василь Васильович (2002–2003) • Мушка Юрій Юрійович (2003–2006) • Ткач Дмитро Іванович (2006–2010) • Мушка Юрій Юрійович (2010–2014) • Юнгер Михайло Бейлович (2014–2016) т.п. • Непоп Любов Василівна (2016—2022)