Порошенко Петро Олексійович
Петро́ Олексі́йович Пороше́нко (нар. 26 вересня 1965; Болград, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український політик та державний діяч, підприємець, 5-й Президент України (7 червня 2014 — 20 травня 2019). Народний депутат України, керівник партії «Європейська солідарність».
Народний депутат III, IV, V, VII та IX скл. (1998—2014, із 2019). Засновник «Партії солідарності України», один зі співзасновників партії «Трудова солідарність України», що згодом змінила назву на Партія Регіонів[⇨]. Працював міністром закордонних справ (2009—2010) в другому уряді Юлії Тимошенко і міністром економіки і торгівлі (2012) в першому уряді Миколи Азарова. Був членом Ради Національного банку України (2007—2014). 4-й секретар РНБО (8 лютого—8 вересня 2005). В 2004 році був головою виборчого штабу кандидати в Президенти Віктора Ющенка. Один зі лідерів Помаранчевої Революції.
Обраний на пост президента України у травні 2014 року, здобувши 54,7 % голосів у першому турі. За час президентства призупинив активну російську агресію на сході України, домігся зовнішньополітичної підтримки України державами Заходу, при ньому Україна отримала безвізовий режим з ЄС (2017). Сприяв наданню автокефалії Українській православній церкві (2018—2019). Ініціював реформи в армії, освіті, медицині, сферах державного управління. Після Чорноморського інциденту тимчасово запровадив воєнний стан (2018). Брав участь у президентських виборах 2019 року, але програв продюсеру і шоумену Володимиру Зеленському у другому турі, здобувши 24% голосів.
Окрім політичної діяльності, Порошенко займається підприємництвом, регулярно займаючи місця у рейтингах найзаможніших українців, частково володіє кондитерською корпорацією «Рошен», кількома автозаводами, інформаційними П'ятим каналом та каналом Прямий[⇨].
Кандидат юридичних наук (2002, Одеська юридична академія). Лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки, заслужений економіст України.
Дитинство
Народився 26 вересня 1965 року в м. Болграді Одеської області. Батько Олексій Порошенко (1936—2020) на той час працював з міською сільгосптехнікою, мати Порошенко Євгенія Сергіївна (1937—2004) — головним бухгалтером в управлінні сільського господарства[4].
Згодом родина переїхала до молдовського міста Бендери, де Порошенко закінчив середню школу[5][6].
З 1984 по 1986 рік проходив військову службу у Радянській армії[7].
Освіта
У 1989 році, після семи років навчання, з відзнакою закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права КНУ ім. Шевченка за спеціальністю міжнародні економічні відносини, продовжив навчання в аспірантурі. Під час навчання в університеті займався дзюдо, здобув звання кандидата в майстри спорту. До 1992 року навчався в аспірантурі та працював асистентом кафедри міжнародних економічних відносин Київського університету[7][5].
У 2002 році в Одеській юридичній академії захистив кандидатську дисертацію на тему «Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні»[8][9]. Автор монографій «Державне управління корпоративними правами в Україні. Теорія формування правовідносин» та низки наукових публікацій. Співавтор підручника «Сучасні міжнародні економічні відносини».
Володіє українською, російською, англійською й румунською[10] мовами.
Підприємництво
У 1990—1991 роках почав працювати в приватному секторі, зокрема заступником генерального директора Об'єднання малих підприємств та підприємців «Республіка». Згодом очолив АТ «Біржовий дім „Україна“», яким керував до 1993 року.
Здобувши вищу освіту, Порошенко розпочав власний бізнес з продажу какао-бобів. У 1990 роках він придбав кілька кондитерських підприємств. Потім об'єднав їх у групу «Рошен», що згодом стала найбільшим виробником кондитерських виробів в Україні. У групу входять фабрики й комбінати в Україні й Литві. Підприємства кондитерської промисловості принесли Порошенкові великі прибутки й прізвисько «шоколадний король»[11][12].
У 1993—1998 роках працював генеральним директором Українського промислово-інвестиційного концерну[7]
Був власником ліквідованого в 2012 році концерну «Укрпромінвест»[13].
Бізнес Порошенка також включає в себе «Укрпромінвест-Агро», телеканал «5 канал» і низку інших підприємств. Раніше важливою складовою бізнесу Порошенка була також автомобільна корпорація «Богдан», але 2009 року контрольну частку корпорації придбав його тодішній партнер Олег Свинарчук.[14] Порошенкові також належать підприємства з виробництва скла та крохмалю, страхова компанія та Міжнародний інвестиційний банк[15].
Під час передвиборчої президентської кампанії Порошенко обіцяв, ставши президентом, продати всі активи (окрім «5 каналу»),[16] включно з групою «Рошен», Міжнародним інвестиційним банком (9,92 % особисто і 50,08 % через його ж Прайм Ессетс Кепітал)[17]. Активи останнього з початку 2014 року виросли майже на 50 % до 2,5 млрд грн[18].
Але цього не сталося[19]. Після виборів Порошенко передав активи в управління інвестиційному фондові Прайм Ессетс Кепітал, який належить самому Порошенкові, а формально ним керує його батько[20] Після цього вказаний фонд купив ПАТ «Київський завод експериментальних конструкцій»[21].
13 березня 2015 року Порошенко заявив про залучення до продажу активів компанії Rothschild, з якою було укладено угоду, згідно з якою він не має права втручатися в процес продажу, бо вони отримали всі повноваження[22]. За твердженням представників «Рошену», 24 квітня 2015 року слідчий комітет РФ наклав арешт на майно ВАТ «Липецька кондитерська фабрика „Рошен“». Компанію позбавили права розпоряджатися цим майном до 13 вересня 2015 року[23]. Рошен стверджує, що через це Порошенко так і не продав згадану фабрику[24]. На початку 2017 року топменеджмент «Рошена» ухвалив рішення закрити Липецьку кондитерську фабрику. 1 квітня 2017 року вона припинила свою роботу[25]. 19 червня 2017 року завершено консервацію Липецької фабрики «Рошен»[26].
3 серпня Порошенко заявив, що його бізнесом керують західні інвестиційні компанії, пояснюючи, що для заможних людей нормально займатись політикою[27].
14 січня 2016 року Порошенко заявив, що передав свою частку «Рошену» в незалежний сліпий траст і не може контролювати актив на період президентської каденції, надалі пообіцяв передати трасту «Міжнародний інвестиційний банк»[28]. Наступного дня посол США в Україні Джеффрі Пайєтт оцінив це як «важливий та необхідний крок»[29].
Незважаючи на те, що Порошенка часто описують в ЗМІ як «олігарха»[30][31][32][33], це твердження піддається Агією Загребельською сумніву через відустність у власності монополії у стратегічно важливому сегменті економіки та значного контрою медіа[34]. Журнал Нью Істерн Юроп[en] описує Порошенка як «нетипового олігарха», який «насправді створював та керував компаніями, а не просто заволодів доступом до ресурсів чи металургійних заводів»[35]. Особисто Порошенко заперечує, що є олігархом[36]. Проте, Порошенка вважають олігархом деякі науковці[37][38][39][40] та громадяни України (за результатми опитування Центру Разумкова)[41].
У січні 2020 року стало відомо, що основний бізнес Петро Порошенко переписав на старшого сина Олексія[42][43].
У лютому 2021 року Петро Порошенко оголосив, що став кінцевим бенефіціарним власником телеканалу «Прямий»[44].
Політика
1998 року Порошенко став членом фракції СДПУ(о) у ВРУ та був в її політбюро[45]. На виборах мав № 11 у списку. Однак мандат здобув за мажоритарним округом № 12[46]. На початку 2000 року залишив цю партію.
У травні 2000 року створив фракцію Солідарність, згодом — однойменну партію. Остання восени того року ввійшла до Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» (згодом — Партія регіонів). Порошенко став співголовою утвореної партії, у березні 2001 року — заступником голови, через пів року залишив партію.
У грудні 2001 року, партія «Солідарність» увійшла у виборчий блок Ющенка «Наша Україна», а Порошенко став керівником виборчого штабу. Після парламентських виборів 2002 року опозиційний блок Ющенка «Наша Україна» вперше одержав понад 25 % голосів виборців. За списком «Нашої України» Порошенко у 2002 і 2006 роках обирався народним депутатом. Очолював парламентські комітети з питань бюджету (2002—2005) та фінансів (2006—2007).
З липня 2004 року — заступник керівника штабу коаліції «Сила народу», з моменту створення партії Наша Україна — в її керівництві.
8 лютого 2005 року призначений на посаду секретаря РНБО. 5 вересня 2005 року після висунення проти нього звинувачень з боку колишнього держсекретаря Зінченка подав заяву про відставку. Тоді Зінченко звинуватив Порошенка в корупції та вимагав від нього відокремлення бізнесу від влади[47] Проти Порошенка відкрили кримінальну справу, але її було закрито.[48].
З 22 лютого 2007 року Порошенко — голова Ради НБУ.
9 жовтня 2009 року, ВРУ підтримала подану президентом кандидатуру Порошенка на посаду міністра закордонних справ, за це проголосували 240 депутатів. На цій посаді Порошенко працював до 11 березня 2010 року, коли був звільнений разом з іншими міністрами, тодішнім президентом Януковичем.
23 грудня 2009 року — обраний почесним професором Університету банківської справи НБУ.
23 березня 2012 року — Президент Віктор Янукович призначив Порошенка міністром економічного розвитку і торгівлі України[49]. На цій посаді працював до 3 грудня 2012, звільнений Указом Президента України № 679/2012[50].
Ця стаття є частиною серії статей про Петра Порошенка | ||
---|---|---|
Посади
Вибори Бізнес
Сім'я |
На виборах до ВРУ 2012 року був кандидатом у народні депутати в окрузі № 12[51]. З грудня 2012 року — нардеп України 7-го скликання, до парламенту пройшов самовисуванцем. Був позафракційним членом Комітету з питань європейської інтеграції.
У лютому 2013 року Петро Порошенко заявив, що може взяти участь у виборах мера Києва, як єдиний кандидат від опозиції, якщо його підтримають[52] Згодом висловлював готовність підтримати кандидатуру Віталія Кличка. На березень 2013 року на виборах мера Києва за Порошенка були готові проголосувати 7 % киян, за Віталія Кличка — 31 %, за Попова — 20,3 %[53].
Під час сутичок на Банковій 1 грудня 2013 року, Порошенко разом із сином вийшов на захист мирних демонстрантів від міліції та провокаторів[54]. У грудні в перший місяць Євромайдану президентський рейтинг Порошенка виріс до 10.3 %[55].
Після лютневих подій 2014 року (усунення від влади Януковича) відмовився ввійти в уряд Арсенія Яценюка. У контексті Кримської кризи здійснив робочу поїздку до Криму[56][57].
Президентство
Віденська угода та передвиборча кампанія
За даними ЗМІ, у лютому-березні 2014 року олігарх Фірташ зустрічався з ймовірними кандидатами на пост Президента України — Порошенком та Кличком[58]. Результатом перемовин 25 березня у Відні стала угода про відмову Кличка від балотування на користь Порошенка, взамін на що другий зобов'язувався підтримати Кличка на пост мера Києва[58]. Також було погоджено спільний похід на місцеві та парламентські вибори у пропорції 50 на 50 (пізніше пропорція у парламентських списках змінилась до 70/30 на користь президента)[58][59]. Уже через кілька днів після угоди, Кличко зробив публічну заяву про відмову від передвиборчої гонки на користь Порошенка та оголосив про намір стати мером Києва[60]. Наявність угоди з Кличком у Відні підтвердив сам Порошенко, та опублікував її у червні 2015-го[61][62].
Узявши участь у президентських виборах 2014 року, Порошенко отримав 54,7 % голосів та переміг у першому турі. Він став наймолодшим президентом України[63], поки в 2019 наймолодшим президентом не став Володимир Зеленський[64]. Слоган передвиборчої кампанії — «Жити по-новому».
Приведений до присяги 7 червня 2014 року[65] Того ж дня взяв на себе повноваження Верховного Головнокомандувача ЗСУ.[66]
Під час інавгураційної промови Порошенко заявив, що використає дипломатичний досвід для підписання міжнародного договору, який прийшов би на зміну Будапештського меморандуму і зміг би надати надійні гарантії миру й безпеки, аж до військової підтримки в разі загрози територіальній цілісності[67][68].
Війна на сході України
20 червня 2014 року Порошенко під час свого першого робочого візиту на Донбас оголосив перемир'я з 18:30 до 27 червня. Він заявив, що це робиться для того, щоб терористи могли скласти зброю, а ті, хто цього не зроблять, будуть знищені[69]. Під час поїздки він представив свій мирний план з урегулювання конфлікту в Донецьку та Луганську, який передбачав децентралізацію й дострокові вибори на Донбасі[70] Але перемир'я було одностороннім, оскільки бойовики продовжили обстрілювали позиції сил АТО. Під час «перемир'я» мав декілька телефонних розмов у нормандському форманті з Путіним, Меркель та Олландом[71]. 27 червня, в день підписання Угоди про асоціацію з ЄС, перемир'я було продовжено ще на 72 години[72].
О 22:00 30 червня 2014 року, після закінчення терміну дії одностороннього припинення вогню, Порошенко заявив: «Ми будемо наступати й звільняти нашу землю»[73]. Станом на 27 липня в Донецькій та Луганській областях українською армією було визволено понад 60 міст та сіл[74]. 27 серпня на територію України були введені регулярні російські війська,[75] внаслідок чого Україна втратила значні території й 7 вересня була змушена підписати Мінський протокол[76]. Проте, напруження на Сході зберігалось.
12 лютого 2015 року у Мінську Порошенко, Путін, Меркель та Олланд підписали Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод[77]. 2 жовтня того ж року на зустрічі «нормандської четвірки» було домовлено про відведення легкого озброєння калібром менш як 100 мм, а також танків й мінометів. Представники ОБСЄ мали отримати доступ до всіх окупованих територій, включно з українсько-російським кордоном[78][79]. 8 жовтня Порошенко заявив, що вибори на окупованому Донбасі можуть відбутися лише після виведення російських військ[80].
Україна добилася, щоб її західні партнери прийняли трактування Києва, згідно з яким реалізації політичних пунктів Мінських угод має передувати виконання всіх безпекових вимог. Під час зустрічі із Путіним у травні 2017 року Ангела Меркель прямо вимагала від лідера Кремля припинити війну на території України. Вона поставила умову: політичні питання Донбасу можна вирішувати лише після закінчення гарячої фази бойових дій[81].
На брифінгу з президентом України Петром Порошенком у Парижі президент Франції Еммануель Макрон вказав на агресію Росії на Донбасі: «Агресія виходить з Росії, тобто агресором є не Україна. Також ми визнаємо, що анексія Криму є незаконною, значить, ми всі знаємо, хто розв'язав війну і хто створив цю ситуацію і в якій ситуації ми знаходимося»[82].
18 січня 2018 року Верховна Рада України прийняла президентський законопроєкт «Про деокупацію Донбасу», де Росія офіційно визнається державою-агресором і фіксується окупація частини України Російською Федерацією. 22 січня під час виступу з нагоди Дня Соборності України Президент Порошенко зазначив, що цей закон не суперечить мінським домовленостям і зазначив: «Агресору не подобається, коли його називають агресором. На злодії шапка горить і він хоче уникнути міжнародної відповідальності за свої злочини»[83]. 20 лютого закон був підписаний Петром Порошенком[84].
17 березня того ж року в інтерв'ю німецькому виданню «Westdeutsche Zeitung» Порошенко заявив, що на Сході України «не заморожений конфлікт, а спекотна війна… Українські солдати постійно гинуть від російських снайперів». Посилаючись на супутникові знімки він повідомив, що на території України використовуються близько 1000 артилерійських озброєнь, 300 ракетних систем та 700 російських танків і підкреслив, що «поки російські бойовики діють на українській землі, Мінські угоди не мають шансів». Ключовим пунктом для здійснення Мінських угод він назвав створення миротворчої місії на Донбасі, яка знешкодить бойовиків, а антиросійські санкції можуть бути зняті лише після того, «коли останній російський солдат зникне із Донбаського регіону та Криму»[85].
30 квітня 2018 року Порошенко офіційно оголосив про закінчення АТО на Донбасі, яка тривала чотири роки та наказав розпочати Операцію Об'єднаних сил[86]. Порошенко заявив, що ООС закінчиться лише тоді, коли всі українські міста та села будуть звільнені від російського окупанта[87].
19 травня 2018 року Порошенко підписав Указ, яким увів в дію рішення РНБО про остаточне припинення участі України у роботі структурних органів СНД[88].
28 серпня 2018 року заявив про те, що дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та РФ буде припинено. Порошенко доручив МЗС України підготувати для цього необхідний пакет документів[89][90]. 3 вересня він пояснив, що Україна не денонсує Договір про дружбу з Росією, бо це складна й тривала процедура, а відмовляється його продовжувати[91]. 6 вересня РНБО підтримала пропозицію президента щодо непродовження Договору про дружбу з Росією на наступні 10 років. 17 вересня Президент Порошенко підписав указ про припинення даного Договору[92].
Внутрішня політика
Розпуск парламенту
Під час президентської передвиборчої кампанії Порошенко обіцяв розпустити ВРУ. 24 липня 2014 року розпалася парламентська коаліція Європейський вибір, з неї вийшли: УДАР, Свобода та Батьківщина, що надало Президенту право через два місяці розпустити Раду.
Увечері 25 серпня 2014 року Порошенко оголосив про розпуск ВРУ та проведення 26 жовтня дострокових виборів до парламенту. Під час виступу він заявив, що вибори допоможуть позбутися п'ятої колони й симпатиків бойовиків-сепаратистів у Верховній Раді.[93]
На парламентських виборах Блок Порошенка, до складу якого увійшла партія «УДАР» Кличка, набрав 21,81 % голосів та виборов більшість місць у Верховній Раді (132 депутати). 27 листопада Блок Порошенка увійшов до складу коаліції Європейська Україна[94].
Люстрація
9 жовтня 2014 року Порошенко підписав закон «Про люстрацію», який був ухвалений Верховною Радою 16 вересня. Фінальна версія закону обмежує право для високопосадовців режиму Януковича обіймати посади в органах влади на 10 років, іншим — на 5.[95]. Згідно із законом «Про люстрацію» заборона на зайняття посад на 10 років застосовується для осіб, які займали не менше одного року посади у період від 25 лютого 2010 до 22 лютого 2014 року.[96][97]
Станом на 11 липня 2015 року було звільнено з державної служби вже понад 620 осіб, а станом на 19 вересня 2015 року було звільнено 760 чиновників, близько 80 чиновників ще проходили перевірку,[98][99][100] а вже станом на середину липня 2016 року згідно з інформацією Єдиного державного реєстру осіб було звільнено 923 особи.
Стратегія розвитку «Україна-2020»
12 січня 2015 року Президентом Порошенком був підписаний Указ Про стратегії надійного розвитку «Україна-2020», яка містить 62 реформи. З них пріоритетними є 8 реформ та 2 програми. Метою реформ є досягнення європейських стандартів життя.[101]
7 квітня 2015 року Порошенко підписав закон «Про суспільне телебачення та радіомовлення».[102]
Антикорупційна реформа
14 жовтня 2014 року Петро Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики, як консультативно-дорадчого органу при президенті.[103] Також Рада прийняла Закон про прокуратуру, який забороняє прокуратурі право втручатися в цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес.[104][105]
Того ж дня ВРУ підтримала створення Антикорупційного бюро, після чого Порошенко своїм указом призначив членами конституційної комісії Національного Антикорупційного бюро Рефата Чубарова, Євгена Захарова та Ярослава Грицака.[106] Сам Порошенко спочатку підтримував ідею, щоб Антикорупційне бюро очолив іноземець. Розглядалися кандидатури американських, грузинських фахівців, проте вони не пройшли конкурс і 16 квітня 2015 року Порошенко оголосив про призначення директором Антикорупційного бюро експрокурора Артема Ситника.[107]
Також, у рамках антикорупційної реформи було створено такі органи, як НАЗК, САП, ДБР та Антикорупційний суд. Крім того, для боротьби з корупцією у сфері державних закупівель було створено систему закупівель ProZorro[108].
У рейтингу сприйняття корупції за 2019 рік Україна набрала 30 балів зі 100 можливих і посідала 126-те місце зі 180-ти країн. Поруч з Україною у рейтингу були Киргизстан, Азербайджан та Джибуті. Україна з-поміж усіх сусідів випередила Росію, але випустила вперед Біларусь[109]. До Революції гідності у цьому ж рейтингу Україна мала 142-те місце зі 175 можливих[110].
Деолігархізація
19 березня 2015 року Верховна Рада прийняла зміни до закону про акціонерні товариства, яким знизила кворум для проведення загальних зборів аукціонерів для усіх акціонерних товариств незалежно від їх виду власності до 50 %+1 акція у 2015 році.[111] Однією з головних цілей законопроєкту було повернення державі контролю над Укрнафтою, близько 43 % акцій якої контролював менеджмент Коломойського та 50 %+1 — держави.[112] 25 березня закон про внесення змін до закону України «Про акціонерні товариства» був підписаний Президентом. Коментуючи конфліктну ситуацію навколо «Укрнафти» й подальшу відставку Коломойського, Порошенко заявив, що це початок деолігархізації країни.[113][114]
Внаслідок деолігархізації найбільше постраждав Дмитро Фірташ, який втратив контроль над значною частиною активів та дніпровський олігарх Коломойський. 18 грудня 2016 року 100 % акцій ПриватБанку Коломойського було переведено у власність держави — (Міністерству фінансів). Порошенко пояснив націоналізацію «ПриватБанку» тим, що «від стану справ в цьому банку залежить вся фінансово-економічна ситуація в країні», також він запевнив, що попередні власники визнали необхідність змінити власника.[115]
Найменше від «деолігархізації» постраждав Рінат Ахметов[116][117]. Деякі українські журналісти, зокрема С. Лещенко звинувачують Президента Порошенка у створенні власного олігархічного клану для того, щоб гарантувати довгострокове перебування при владі[118]. Водночас, за даними міжнародного видання Bloomberg, статки Ахметова із січня 2013 року скоротилися з $22,4 млрд до $3,5 млрд[119].
«Олігархія кучмівських часів, хай і повільно, але втрачає свої позиції. З кожним роком, в рейтингу ста найбагатших людей країни з'являється все більше підприємців, які зробили свої статки без преференцій та політичної підтримки», — так журнал «Фокус» в рейтингу за 2017 рік підбив підсумки деолігархізації[120].
28 лютого 2018 року під час своєї пресконференції «Виклики-2018» Порошенко заявив, що жоден з олігархів не має на нього впливу та зазначив, що держава повернула у свою власність «Укртелеком», що належав Ахметову[121][122].
Декомунізація
22 липня 2014 року Верховною Радою було прийнято закон, який дав дозвіл на розпуск фракції комуністів.[123]
15 травня 2015 року П. Порошенко підписав чотири «декомунізаційні» закони, зокрема «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».[124] Заборонялася радянська символіка, засуджувався комуністичний режим, відкривалися архіви радянських спецслужб та визнавалися борцями за незалежність України УПА та інші організації. 17 травня Порошенко заявив, що він «зробив те, що мусив» і закликав не допускати нового червоного чи коричневого геноциду супроти українського народу.[125]
24 липня 2015 в ході декомунізації Міністерство юстиції заборонило КПУ брати участь у місцевих, парламентських та президентських виборах, як такій, що порушує українське законодавство.[126][127][128] Таким чином, КПУ та інші компартії було позбавлено статусу політичних.
17 грудня 2015 року окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність КПУ.[129] До 23 серпня 2016 року в процесі декомунізації по Україні демонтовано понад 1,3 тисячі пам'ятників Леніну та було перейменовано 987 населених пунктів та 26 районів.[130]
Децентралізація
Однією з головних передвиборчих обіцянок Петра Порошенка була децентралізація влади. Він не раз підкреслював, що це не матиме нічого спільного з федералізацією. 3 березня 2014 року Порошенко підписав указ про створення Конституційної комісії, яка розробляла б зміни до Конституції, що стало початком нового етапу конституційної реформи.[131][132][133][134]
24 червня зміни до Конституції України були схвалені Венеційською комісією.[135] 1 липня Порошенко заявив, що децентралізація не означатиме послаблення центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання громадянських свобод.[136] Президент матиме право розпустити органи місцевого самоврядування у випадку, якщо ті порушуватимуть суверенітет і територіальну цілісність України, а особливого статусу Донбасу проєкт змін до Конституції не передбачає.
Проєкт передбачав можливість спеціального порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих одиницях Донецької та Луганської областей.[137][138] Порошенко заявив, що для нагляду за додержанням законів будуть призначатися префекти, які не матимуть повноважень втручатися в управління й фінансові потоки.[139]
В першому читанні зміни до Конституції підтримали 265 депутатів[140]. 9 вересня на засіданні Ради регіонів Порошенко заявив, що внесення змін до Конституції залежатимуть від виконання мінських угод і у випадку введення воєнного стану Конституція не змінюватиметься.[141] Однак, адмінреформа децентралізації продовжилася.
28 серпня 2016 року у семи об'єднаних громадах пройшли перші вибори місцевих голів та депутатів[142][143], 18 грудня вибори відбулись у 144 територіальних об'єднаних громадах. На них обиралися сільські голови, селищні голови, міські голови та старости.[144]
Станом на червень 2017 року було об'єднано 413 громад, а децентралізація була найбільш успішною реформою в Україні. За даними експертів Асоціації міст України у 2017 році кількість дотаційних місцевих бюджетів знизилася завдяки децентралізації на 24 %, а кількість бюджетів-донорів зросла на 12,5 %. Такі висновки підтверджуються даними Мінрегіону України, згідно з якими доходи до місцевих бюджетів за 2015 рік становили 99,8 млрд грн. У 2016 році ця цифра становила 144 млрд грн.[145]
18 червня 2018 року пообіцяв, що поки буде при владі — не допустить ревізії курсу на децентралізацію, бо вона відповідає інтересам усіх українців. У січні-травні 2018 року надходження до загального фонду місцевих бюджетів збільшилась на 24 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року[146]. Крім того, Порошенко заявив, що «децентралізація на багато років стала дуже ефективним щепленням від федералізації»[147].
Реформування армії:
Під час передвиборчої кампанії Порошенко також обіцяв реформування оборонного сектора й поступовий перехід армії на стандарти НАТО [148] Реформування армії було одним з головних пунктів варіанту коаліційної угоди — 2014 від Блоку Порошенка.[149] У 2015 році батальйони територіальної оборони які за словами Порошенка, губернатори вважали своїми «кишеньковими збройними силами»,[150] були вертикально інтегровані в структуру ЗСУ. Того ж року Порошенко заявив, що «Україні потрібно відходити від стандартів радянської армії» і запроваджувати нові українські традиції, тому в українській армії з'являться звання хорунжий — замість молодшого лейтенанта й бригадний генерал — молодше генеральське звання. Порошенко заявив, що заміна звання молодшого лейтенанта на хорунжого повністю відповідає українським традиціям і стандартам НАТО.[151][152][153]
2 вересня РНБО схвалила проєкт нової редакції Воєнної доктрини України. Згідно з нею: Росія головний противник України, а також затверджується відмова від політики позаблоковості та затверджує стратегічний курс на євроатлантичну інтеграцію.[154] 3 вересня Порошенко заявив, що до 2020 року українська армія має перейти на стандарти НАТО.[155] 24 вересня Порошенко підписав указ «Про нову редакцію Воєнної доктрини України.»[156]
6 червня 2016 року Петро Порошенко підписав указ про введення в дію рішення РНБО «Про стратегічний оборонний бюлетень України» — Державну програму розвитку ЗСУ, дорожню карту оборонної реформи з визначенням шляхів її впровадження на засадах і принципах НАТО[157]. 26 липня підписав закон, яким було завершено процес створення Сил спеціальних операцій ЗСУ.[158] 2016 зарплати військовослужбовців було підвищено втричі.[159] 6 вересня Порошенко повідомив, що українська армія вже на 75 % контрактна,[160] а 15 грудня заявив, що мобілізація в Україні зупинена і на фронті лише воїни-контрактники.[161] 31 грудня 2016 року заявив, що у 2016 році в ЗСУ було укладено контракти із 70 тис. осіб.[162] Повний перехід на контрактну службу планується завершити до 2020 року, набравши 250 тисяч воїнів.[163][164]
23 березня 2017 року Президент Порошенко ввів у дію рішення РНБО про державну програму розвитку ЗСУ до 2020 року[165][166]. Американський стратегічний радник високого рівня Джон Абизейд оцінив якість реформування української армії за останні роки. Так, під час зустрічі з головою Генштабу генералом Віктором Муженком він заявив, що «вражений масштабами змін, які зазнали ВСУ за останні два роки».[167]
Станом на липень 2017 року за стандартами НАТО у Збройних Силах України підготовлені 28 повноцінних бойових підрозділів.[168] 3 вересня 2018 року Петро Порошенко закликав Верховну Раду внести зміни до законодавства, що дозволить закріпити нове військове вітання «Слава Україні!» і відповідь «Героям слава!»[169]. Крім того, він закликав змінити вимогу звернення до військовослужбовців «товариш» на «пан». Вперше військове вітання «Слава Україні!» використовували 24 серпня на параді з нагоди Дня Незалежності[170].
Сприяння створенню Єдиної помісної православної церкви
19 березня 2016 року під час візиту до Стамбула Петро Порошенко вперше особисто зустрівся із Вселенським патріархом Варфоломієм І. Після зустрічі український Президент повідомив, що обговорив з патріархом «єдину помісну церкву, яку прагне і чекає український народ». Варфоломій своєю чергою пообіцяв «молитися за мир і єдність в Україні»[171]. Трохи пізніше, у квітні, Порошенко звертався до Предстоятеля Румунської Православної Церкви патріарха Даниїла з проханням підтримати та сприяти реалізації бажання українців мати єдину православну церкву[172].
9 квітня 2018 року Президент Порошенко знову зустрівся із Варфоломієм у його офіційній резиденції. Вже 17 квітня Порошенко офіційно звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія І з проханням «надати томос про автокефалію українській помісній православній церкві». 19 квітня того ж року депутати Верховної Ради підтримали постанову про підтримку звернення президента до вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу на автокефалію православної церкви в Україні. Під час свого виступу у парламенті П. Порошенко наголосив, що отримання автокефалії православною церквою в Україні не означатиме, що вона стане державною. Він відзначив, що отримав відповідне звернення від Української православної церкви Київського патріархату та від Української Автокефальної православної церкви й підкреслив, що ця церква буде незалежною від Москви[173][174]. У жовтні 2018 року на Порошенка подавали до суду через це звернення як таке, що було поза компетенцією Президента України щодо втручання у діяльність релігійних організацій, але у березні 2019 року суд відхилив позов[175].
15 грудня у Києві відбувся об'єднавчий собор Української помісної православної церкви, на якому був присутній Порошенко[176]. Результатом об'єднавчого собору стало утворення автокефальної православної церкви на території України — Православної церкви України. 5 січня 2019 року патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію об'єднаної Православної церкви України. У неділю, 6 січня Вселенський патріарх у Стамбулі передав Томос Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію. У храмі був присутній Петро Порошенко разом з українською делегацією[177].
Судова реформа
5 лютого 2015 року Верховна Рада проголосувала за направлення до Конституційного суду законопроєкту про скасування недоторканності народних депутатів та суддів, внесеного до парламенту Порошенком.[178]
24 лютого Порошенко підписав закон «Про забезпечення права на справедливий суд», що передбачає конкурсний вибір суддів, тотальну переатестацію чинних суддів, перелік можливостей відсторонення суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.[179][180]
Вища рада правосуддя
2 червня 2016 року Рада 335-ма голосами підтримала Закон «Про внесення змін до Конституції» щодо правосуддя. Згідно із законом кандидатуру на посаду судді подається президенту Вищою радою правосуддя. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом. Голову Верховного Суду обирає та звільнює Пленум Верховного Суду.[181]
13 липня Порошенко підписав закон «Про судоустрій і статус суддів», який передбачає проведення кваліфікаційних іспитів, перевірку кандидатів у судді в рамках законодавства з протидії корупції та конкурс на заміщення посад. Після цього Рада правосуддя вносить кандидатуру президенту України.[182]
21 грудня 2016 року Закон про Вищу раду правосуддя було ухвалено ВРУ. Вища рада правосуддя буде колегіальний орган державної влади та суддівського управління метою якого є забезпечити незалежність судової влади, матиме право позбавляти недоторканності суддів, які підозрюються у кримінальних злочинах, складатиметься з 21 члена, 10 з котрих вибиратиме з'їзд суддів, по два назначатиме Президент, Верховна Рада, з'їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів та представників вищих юридичних навчальних закладів.[183][184]
3 січня 2017 року закон «Про Вищу раду правосуддя» був підписаний президентом Порошенком, який наголосив, що цей орган прибирає політичну складову в судовій гілці влади — з механізмів призначення, переведення, звільнення та надання згоди на затримання або арешт судді[185].
Судовою реформою передбачається реорганізацію Вищої ради юстиції на Вищу раду правосуддя до 2019 року. 13 липня 2017 року Верховна Рада прийняла в цілому нову редакцію закону про Конституційний суд України, який передбачає зміну структури, повноважень КС, а також встановлення процедури розгляду конституційної скарги. Також вводиться конкурсний порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду.[186]
7 травня 2019 року вже після програшу на президентських виборах П. Порошенко призначив 75 суддів Верховного суду. З 75 суддів до Касаційного адміністративного суду — 25, до Касаційного господарського суду — 15, до Касаційного кримінального — 13, Касаційного цивільного — 22. Тоді він заявив, що сподівається, що наступний президент та його команда не втручатимуться у роботу незалежного суду[187].
Електронні декларації
16 березня 2016 року Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання посадовими особами декларацій про майно, доходи, витрати й зобов'язання фінансового характеру у 2016 році».[188] Спочатку планувалося, що електронне декларування має бути запущено з 2017 року.[189] Електронне декларування активів посадовців розпочало роботу з опівночі 1 вересня 2016-го, однак з технічними проблемами.[190][191]
Станом на кінець 30 жовтня 2016-го в системі було зареєстровано 112.419 документів.[192] Про своє майно не відзвітували сім народних депутатів.[193] 1 січня 2017 року в Україні розпочалась друга хвиля електронного декларування. Закон про електронне декларування передбачає кримінальну відповідальність за приховування доходів, якщо внесені дані відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної зарплати — 344—450 гривень. У законі передбачено позбавлення волі терміном до двох років, покарання у вигляді штрафу від 2,5 до 3,5 тисяч.[194][195]
Підвищення мінімальної зарплатні
27 жовтня 2016 року Кабмін ухвалив рішення про підвищення з 1 січня 2017 року заробітної платні вдвічі. Це мало позначитись на 4 млн українців і мало на меті боротьбу з бідністю. З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата становила 3 200 гривень на місяць, в той час як у 2016 р. — 1.500 грн.[196] Також на 50 % було піднято зарплатню вчителям[197]. З 1 січня 2018 року мінімальна зарплатня збільшилась до 3 723 грн.[198]
Антирейдерський закон
28 жовтня 2016 року Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», що передбачає захист прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння майном. Для замовників, виконавців і організаторів рейдерського захоплення передбачається кримінальне покарання з ув'язненням до 10 років. За незаконні дії нотаріусів під час перереєстрації майна чи бізнесу передбачається позбавлення волі терміном до 8 років.[199][200]
Освітня реформа
25 вересня 2017 року Президент Порошенко підписав Закон «Про освіту», який був прийнятий Верховною Радою 5 вересня і дозволяє провести всеосяжну освітню реформу[201]. Даним законом вводиться 12 річна середня освіта, мовою навчання визнається українська, нацменшини зможуть вчитися рідною мовою до 5-го класу, після чого всі предмети будуть викладатися лише українською. Це викликало стурбованість таких країн як Угорщина, Болгарія, Греція та Румунія. 30 вересня 2017 року посол Угорщини в Україні заявив, що Будапешт не підтримуватиме жодну ініціативу України на міжнародній арені до зміни мовної статті (стаття 7) закону «Про освіту»[202].
Згідно з реформою директори шкіл обиратимуться за конкурсом, на період не більше двох термінів по 6 років. Також закон передбачає мінімальну зарплату вчителям не менше трьох мінімальних зарплат (9 600 гривень станом на вересень 2017 року).
Підтримка української мови
31 травня 2018 року Порошенко підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018—2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури. Водночас він запевнив, що дбатиме про збереження прав національних меншин України.
Запровадження мовних квот на радіо і телебачення Президент Порошенко оцінив позитивно[203]. На його переконання, це сприяло популяризації української мови[204].
Зовнішня політика
Відносини з ЄС та НАТО
Зовнішня політика Президента Порошенка спрямована на поглиблення співпраці з НАТО, ЄС та США, досягненні газової незалежності від Росії, створення міжнародної коаліції на підтримку України, а також запровадження та посилення антиросійських санкцій.
27 червня 2014 в Брюсселі підписав Угоду про асоціацію з Європейським союзом, чого у 2013 році не зробив Янукович, що стало однією з причин початку Євромайдану.[205][206] 30 травня 2017 року Угода була ратифікована Сенатом Нідерландів. Це рішення підтримали 50 членів Сенату, ще 25 проголосували проти[207].
18 вересня під час виступу в Конгресі США Порошенко закликав надати Україні більше політичної підтримки та надання нелетального та летального військового обладнання, а також статус союзника поза НАТО.[208][209] Наступного дня провів переговори з президентом США Бараком Обамою, який повідомив, що США розширять допомогу Україні в економічній сфері та у розв'язання питань безпеки[210]. 29 грудня того ж року Порошенко підписав законопроєкт про відмову від позаблокового статусу.[211][212][213]
6 липня 2017 схвалив внесення змін до Законів України «Про основи національної безпеки» та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», якими членство в НАТО визначене як пріоритетний національний інтерес.[214] 10 липня Президент заявив, що Україна знову ставить на порядок денний питання про запровадження Плану дій щодо набуття Україною членства у НАТО.[215]
20 червня 2017 відбулася перша зустріч з президентом США Дональдом Трампом. Під час зустрічі обговорювалася військово-технічна та економічна співпраця між Україною та США, було наголошено, що США й надалі підтримують Мінські домовленості[216].
Президент Порошенко заявив, що передав Д. Трампу докази, які підтверджують присутність російських військ на Донбасі, Україна досягла домовленості зі США про можливість закупівлі 2 млн тонн вугілля[217]. Також підіймалося питання про визнання Конгресом США Голодомору 1932-33 років геноцидом[218][219].
26 червня під час візиту до Парижа Порошенко вперше зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном. Після зустрічі Президент України заявив, що незабаром «нормандська четвірка» зможе представити суспільству новий план з деокупації та реінтеграції Донбасу, який може отримати назву «формула Макрона»[220][221]. Під час зустрічі Макрон наголосив, що між Україною та Францію згадав про Анну Київську[222] і визнав анексію Криму незаконною[223].
7 лютого 2019 року Верховна Рада 334-ма голосами ухвалила у другому читанні законопроєкт про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство у Європейському Союзі й НАТО. Таке рішення підтримали 334 народних депутати. Перед ухваленням законопроєкту, П. Порошенко висловив впевненість у тому, що Україна стане членом ЄС та НАТО[224].
- Безвізовий режим з ЄС
Під час президентства Петра Порошенка Україна закінчила виконання необхідних процедур для отримання безвізового режиму з Євросоюзом. Наприкінці 2015 року ЄС офіційно визнав виконання Україною усіх умов візової лібералізації, проте запровадження безвізу затягнула криза з біженцями.
6 квітня 2017 року за надання безвізового режиму для громадян України проголосував Європейський парламент. За внесення України до списку держав, громадянам яких скасовуються визові вимоги проголосував 561 депутат Європарламенту, 26 квітня надання українцям безвізу підтримали посли держав-членів Євросоюзу, 11 травня відповідне рішення було ухвалено Радою міністрів сільського господарства та рибальства. 17 травня рішення про безвізовий режим для України підписали Голова Європейського парламенту Антоніо Таяні та представником Мальти, яка головувала в ЄС. Президент Порошенко теж був присутній на церемонії підписання[225]. Опівночі на 11 червня 2017 року українці отримали право на безвізові поїздки до країн ЄС[226][227]. Петро Порошенко назвав цю подію «остаточним і безповоротним розставанням з Москвою»[228].
Канцлер ФРН Ангела Меркель під час щорічного прийняття для представників дипломатичного корпусу в замку Мезеберг заявила, що без «напористості» українського президента Петра Порошенка скасування віз для українців навряд чи стало б можливим.[229] У 2017 році безвізом змогли скористатися 400 тисяч українців з біометричними паспортами[230][231]. Вже станом на 3 січня 2019 року безвізовим режимом скористалися 2 млн українців. Того ж місяця Порошенко повідомив, що «кількість країн, куди українці можуть безвізово подорожувати або отримувати візу на кордоні, дорівнює 131 країні»[232][233].
Енергонезалежність від Росії
29 травня 2014 Порошенко заявив, що Україна не купуватиме в Росії газ ціною 500 доларів, а завозитиме реверсний газ, скорочуватиме споживання та розвиватиме видобуток сланцевого газу, побудує термінал для зрідженого газу. Порошенко сподівався на реверсне постачання та скраплений газ зі США.[234]
За перші десять місяців свого президентства мав близько 60 розмов та 11 зустрічей з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.[235]
Протягом перших двох років Порошенко здійснив 46 закордонних візитів, перебуваючи за межами країни 81 день, з яких найдовше у США — 9 діб[236].
За третій рік свого президентства, у 2016—2017 роки Порошенко провів 225 міжнародних зустрічей, провів 79 телефонних переговорів та брав участь у 38 суспільних заходах з представниками інших країн та міжнародних організацій. Найбільше зустрічей за цей час було з представниками США та Німеччини: 37 та 26. З представниками Євросоюзу за третій рік президентства Порошенка було 44 контакти, на другому місці було НАТО — 14 контактів[237].
В університеті Цюриху 19 січня 2015 року заявив, що через два роки Україні не буде потрібен російський газ і що Україна вживає заходи щодо зміцнення енергетичної безпеки, запущений реверс газу з інших країн Європи.[238]
21 січня 2015 року на Всесвітньому економічному форумі в Давосі зазначив, що Україна споживає 40 млрд м3 російського газу (раніше споживала 70 млрд м3 газу щороку) і побудує прозорі ринки електроенергії та вугілля.[239] Станом на 22 вересня 2016 року Україна не купувала газу в Росії 300 днів.[240]
29 січня 2016 року Порошенко заявив, що Україна:
- стала незалежною від російського газу,
- купує газ у ЄС, який обходиться їй дешевше, ніж російський,
- пережила першу зиму без російського газу.[241]
21 липня 2017 року після зустрічі із президентом США Трампом Порошенко повідомив про домовленість щодо постачання як мінімум 2 млн тонн вугілля із Пенсільванії за конкурентними цінами. 14 липня між українською державною компанією «Центренерго» та американською компанією «XCoal Energy & Resources» було підписано угоду про постачання до України американського вугілля. До кінця 2017 року Україна має отримати 700 тисяч тонн антрацитового вугілля[242]. Ціна першої партії у 85 тис. тонн, що надійде на початку вересня становитиме 113 доларів США за тону. У посольстві США підписання угоди назвали «важливим кроком для енергетичної безпеки» України[243].
Проте Україна продовжила закуповувати вугілля з Росії.[244] Так у 2016 році Україна витратила на закупівлю вугілля 1,467 млрд дол. У 2017 році витрати на імпорт вугілля зросли в 1,87 раза — до 2,744 млрд дол.[245] 18 квітня 2019 року Росія заборонила експорт вугілля до України із 1 червня 2019 року.[246][247]
- Вільна торгівля між Україною та Канадою
11 липня 2016 року між Україною та Канадою було підписано Угоду про зону вільної торгівлі. 14 березня 2017 року Угоду ратифіковано ВРУ. Того ж дня Порошенко заявив, що ця угода є символом довіри до України та визнанням прогресу в проведенні реформ.[248][249] 3 квітня закон про ратифікацію Угоди було підписано президентом[250].
Закордонні візити
Станом на вересень 2015 року, з початку свого президентства Порошенко відвідав 17 країн світу. Він здійснив дві подорожі як лідер президентських перегонів ще до інавгурації на посаду Президента. Зокрема, Порошенко подорожував до Варшави 4 червня 2014 року на заходи з нагоди 25-річчя початку демократичних перетворень в Польщі.
6 червня 2014 року Порошенко здійснив подорож до Бенувіля (Франція) як персональний гість Президента Франції Франсуа Олланда на заходах, присвячених 70-ій річниці висадки союзницьких військ у Нормандії.
У 2017 році Порошенко здійснив 26 закордонних візитів у 18 країн світу. З них 2 візити були державні, 7 — офіційні та 17 — робочі. 15-17 травня Президент Порошенко з державним візитом відвідав Мальту, а 17-19 липня — Грузію. З 31 жовтня по 1 листопада Порошенко перебував з офіційним візитом у Саудівській Аравії, а 17-18 листопада — у Португалії. Найбільше закордонних робочих візитів було зроблено у Францію — чотири, три робочі візити у Німеччину та два — до США[251].
Замахи на життя
2017 року СБУ повідомляла про розслідування двох кримінальних проваджень за фактами можливих замахів на життя Петра Порошенка[252]. Того ж року керівник УДО Валерій Гелетей розповів, що у червні 2014 року українські спецслужби вилучили вибуховий пристрій, який хотіли використати для замаху на президента. За його словами, саморобний вибуховий пристрій намагалися закласти біля в'їзду до Адміністрації президента[253].
31 січня 2019 року Гелетей повідомив, що у 2018 році було попереджено близько 11 замахів на життя Порошенка[254].
Участь у виборах Президента України 2019
Рейтинг президента Порошенка поступово знижувався після виборів 2014 року й протягом 2016—2017 років не перевищував 13-17 % підтримки[255]. Наприкінці 2018 року підтримка Петра Порошенка почала зростати не в останню чергу завдяки новинам про отримання томосу ПЦУ та піар-кампанії щодо цієї події[256][257]. До середини передвиборчої кампанії рейтинг Порошенка зрівнявся з рейтингом Тимошенко: у лютому-березні 2019 року відповідно до результатів соціологічних досліджень Порошенко і Тимошенко поділяли 2-3 місця (після Зеленського), а різниця їхньої підтримки нерідко коливався у межах статистичної похибки[258][259][260].
29 січня 2019 під час форуму «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом», який був присвячений до 101-річчя боїв під Крутами Порошенко публічно заявив, що вдруге буде балотуватися в президенти[261]. Передвиборчий штаб Порошенка очолив перший заступник глави Адміністрації президента Віталій Ковальчук[262]. Власну передвиборчу кампанію Петро Порошенко побудував на власних досягненнях під час своєї каденції, а саме: розбудові армії та отриманні безвізу з Європейським союзом та томосу[263], а також на гаслах про безальтернативність Порошенка в умовах війни[264]. Згідно з політичною програмою, до стратегічних пріоритетів Порошенка входять розвиток аграрного сектора, IT, високотехнологічні галузі з високою доданою вартістю (авіабудування та космічна галузь, суднобудування, оборонно-промисловий комплекс), перетворення України на транспортний хаб Східної Європи і туризм.[265] Політичним гаслом Порошенка стало «Армія, мова, віра».
Неофіційно передвиборчу кампанію Петро Порошенко розпочав 2018 року, коли на телебаченні під виглядом соціальної реклами транслювалися ролики про його досягнення на посту президента України. Вартість та джерела фінансування таких заходів лишилася невідомою, оскільки в Адміністрації Президента запит активістів з руху «Чесно» залишили без відповіді[266]. На потреби передвиборчої кампанії Петро Порошенко перерахував понад 415 млн гривень власних коштів, ставши відповідно до фінансових звітів ЦВК єдиним донором своєї кампанії. Рух «Чесно» підрахував, що сумарна вартість передвиборчої кампанії президента може перевищувати 500 млн гривень, а з урахуванням реклами 2018 року й понад 700 млн гривень[267].
Під час передвиборчої кампанії Петро Порошенко здійснив низку робочих поїздок у регіони України у рамках Ради регіонального розвитку, а також під час поїздок виступав на мітингах перед своїми прихильниками. Громадянська мережа «Опора» звинувачувала Порошенка у використанні робочих поїздок з агітаційною метою[268], а кандидати в президенти Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко з цього приводу позивалися до суду, але безрезультатно[269][270]. Після публікації у лютому-березні журналістського розслідування Bihus.info про оборудки на підприємствах «Укроборонпрому» та контрабанду з Росії запчастин для військової техніки фірмою, пов'язаною з сином першого заступника секретаря РНБО та давнього партнера Порошенка Олега Гладковського та імовірне сприяння самого Гладковського цим махінаціям[271], мітинги за участі Порошенка почали блокуватися представниками партії Національний корпус. Кілька разів такі акції закінчувалися сутичками Нацкорпусу з поліцією[272][273][274].
Під час передвиборчої кампанії журналісти інтернет-видання ГОРДОН та Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков описали[275] імовірну схему підкупу виборців в інтересах Петра Порошенка, що отримала назву «сітка»[276][277]. Такі «сітки» могли являти собою ієрархічну структуру агітаторів, які обираються з-поміж лояльних до кандидата виборців, яких виявляють штаби, опрацьовуючи анкети, зібрані під час ведення опитувань. Надалі таким агітаторам призначається грошова винагорода за власний голос на виборах, а також винагорода за кожного залученого додаткового агітатора-виборця до «сітки»[276]. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков пов'язував виникнення «сіток» з народним депутатом від БПП Сергієм Березенком[277], а обсяг залучених коштів із державного бюджету міг становити до 1,5 млрд гривень (по 500—1000 гривень за кожний голос).[275]
Критика
Попри передвиборчі обіцянки продати свої активи у разі обрання президентом, Порошенко за три роки не продав жодного активу[278][279].
Щодо введення воєнного стану
Під час своїх виступів Порошенко не раз називав війну на сході України «вітчизняною війною»[280][281][282], проте не ініціював введення воєнного стану, за що неодноразово піддавався критиці, як політиків так і громадськості[283][284]. Порошенко пояснив, що треба усвідомлювати наслідки воєнного стану для країни:
- це заборонить постачання зброї та продукції подвійного призначення,
- МВФ не дає гроші країнам, які перебувають у стані війни[285].
5 лютого 2015 року Порошенко заявив, що запровадить воєнний стан у випадку загострення ситуації на Донбасі, але це рішення означатиме обмеження демократії і свободи й загрожуватиме розвитку економіки[286][287].
Запровадження воєнного стану (листопад 2018)
Однак після захоплення росіянами українських моряків в Азовському морі 25 листопада 2018 року Петро Порошенко запровадив воєнний стан строком на 30 діб: з 14:00 26 листопада до 14:00 26 грудня 2018 року[288]. Таке рішення Президента України розкритикувала низка авторитетних західних ЗМІ, повідомляючи, що воєнний стан міг бути запроваджений через бажання Порошенка відкласти чергові президентські вибори[289][290][291]. Водночас інші західні ЗМІ акцентували на порушенні українського суверенітету з боку РФ, що змусило українську владу запровадити воєнний стан. При цьому повідомлялося, що Петро Порошенко запевнив не використовувати нову ситуацію в електоральних цілях[292][293][294].
На початку грудня США підтримали дії Петра Порошенка. Зокрема спеціальний американський представник з питань України Курт Волкер, розповів, що Росія напевно намагається вплинути на українські вибори, як це вона робила в Німеччині та Франції[295].
Річниці Євромайдану
21 листопада 2014 року у День Гідності та Свободи Порошенко в оточенні охорони прибув покласти квіти до хреста «Небесної сотні»[296]. Того ж дня Порошенко присвоїв більшості загиблим на майдані звання Героя України.
21 листопада 2015 року підхід до пам'ятного хреста на алеї Небесної сотні було заздалегідь заблоковано працівниками правоохоронних органів. Це викликало обурення громадян, що прийшли вшанувати пам'ять загиблих.[297][298]
Панамські документи
У серпні 2014 року довірені люди відкрили в офшорній зоні декілька компаній на ім'я Порошенка. Широкій громадськості це стало відомо в березні 2016-го, коли відбувся публічний витік інформації юридичної фірми Mossack Fonseca, який назвали Панамськими документами.
З'ясувалося, що Порошенко причетний до офшору, який під час російсько-української війни продовжує торгувати з російським Газпромом.[299]
3 червня 2016 року Порошенко заявив, що компанія створювалася з метою продажі «Рошену», однак рахунки не відкривалися[300]. Один з критиків Президента, Віталій Шабунін визнав, що ніяких фінансових операцій через ці офшори не здійснювалось і предмету розгляду для фіскальних служб немає[301].
У фірмі «Авеллум», яка виступала юридичним радником Порошенка заявили, що створення компанії в іноземній юрисдикції було єдиним можливим шляхом для передання активів Порошенка в управління міжнародної трастової структури.[302] Також передачу «Рошену» в сліпий траст підтвердила компанія «Rotshild Trust», зазначивши, що відповідна угода була підписана 14 січня 2016 року після переговорів, що тривали 12 місяців[303].
Після подання Порошенком декларації за 2015 рік журналіст Дмитро Гнап відмітив невідповідності між його заявами щодо мети створення офшорної компанії.[304]
6 листопада 2017 були опубліковані Райські папери, в яких фігурували офшорні компанії Петра Олексійовича. Журналісти зазначають, що офшорні компанії могли бути створені для мінімізації податків, а не для передачі до «сліпого трасту», як обіцяв президент.[305][306][307]
Діяльність після президентства
Відразу після президентських виборів привітав Зеленського з перемогою[308] та висловив сподівання, що той продовжить обраний ним курс на членство в ЄС і НАТО[309]
Очолив виборчий список партії «Європейська Солідарність» на парламентських виборах 2019 року.[310] Партія набрала 8,10 % голосів[311] та отримала 23 депутатських місця[312]. Водночас «ЄС» перемогла у закордонних округах, набравши 29,55 % голосів[313].
3 лютого 2021 Порошенко підтримав чинного президента Зеленського щодо введення санкцій проти проросійських телеканалів «112 Україна», NewsOne та Zik.[314]
Після офіційного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, 11 березня заявив, що підтримує всі дії президента Зеленського щодо протидії вторгненню ЗС РФ. «У нас більше немає влади та опозиції, ми всі зараз об'єднані і всі ми захищаємо свій народ. Ми підтримуємо всі дипломатичні зусилля і зараз демонструємо єдність. Я твердо стою за шостого президента. Бо тільки так ми можемо перемогти Путіна»,— наголосив Порошенко[315].
Кримінальні провадження
2019—2020
Після того, як президентом України став Зеленський, адвокат із оточення колишнього президента Януковича Андрій Портнов, повернувся до України та анонсував подання «десятків заяв про злочини» Порошенка. Протягом кількох місяців ДБР відкрило справи, більшість з яких було відкрито за скаргами Портнова[316].
На жовтень 2019 року налічувалось 13 кримінальних проваджень, де Порошенко проходить як свідок. За словами директора ДБР Романа Труби, відомство не має підозр до Порошенка[317]. На лютий 2020 року ДБР підготувала кілька підозр, але усі вони були повернуті Офісом генпрокурора у зв'язку з вкрай низькою якістю[318].
3 квітня НАБУ закрило справу проти Порошенка про розтрату коштів офшором шляхом спецконфіскації 1,5 млрд доларів Януковича[319]. Ексгенпрокурор Рябошапка назвав переслідування Порошенка політично мотивованим[320].
22 квітня Окружний адміністративний суд Києва відкрив справу проти НАЗК через те, що Нацагентство з питань запобігання корупції не перевірило на можливе вчинення корупції Петра Порошенка[321].
26 травня Порошенко не прийшов на допит до Державного бюро розслідувань у справі щодо можливого порушення і несплати мита під час введення 43 картин в Україну[322]. 3 червня в ході розслідування справи щодо переміщення Порошенком 43 картин, бійці ДБР штурмували музей Гончара[323][324], при цьому як докази у справі слідчими ДБР була використані роздруківки сторінок Вікіпедії[325]. 6 серпня Київський апеляційний суд скасував арешт з картин Порошенка[326]. 19 серпня суд знову наклав арешт на колекцію картин Порошенка[327].
18 червня 2020 року Печерський суд Києва під голосуванням скандально відомого судді Сергія Вовка мав обрати запобіжний захід для Порошенка, якого захищав адвокат Ілля Новіков[328]. Суд було перенесено на 1 липня[329].
Через «плівки Деркача» в ГПУ завели на Порошенка ще одну справу, звинувативши його у «державній зраді» та зловживанні владою. До матеріалів виробництва планувалося долучити надані нардепом Андрієм Деркачем аудіозаписи з голосами, які він вважає схожими на голос Порошенка, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена та ексдержсекретаря США Джона Керрі.
19 травня 2020 року народний депутат Андрій Деркач оприлюднив аудіозаписи ймовірних розмов колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, ексголови Держдепу Джона Керрі та Порошенка. У записах людина, яку Деркач називає Порошенком, обговорює питання внутрішньої політики України, націоналізацію «ПриватБанку», звільнення Шокіна, призначення Луценка генпрокурором тощо[330]. 10 вересня 2020 року Мінфіном США проти Андрія Деркача, через спроби вплинути на вибори президента США 2020 року шляхом поширення неправдивої інформації, запроваджено персональні санкції[331]. 10 січня 2021 року за втручання в американські вибори та участь в російській кампанії з дезінформації Мінфіном США запроваджено додаткові санкції проти 7 фізичних (Олександр Дубінський, Петро Журавель, Дмитро Ковальчук, Костянтин Кулик, Олександр Онищенко, Антон Симоненко, Андрій Теліженко) та 4 юридичних осіб (ТОВ «Ера-Медіа», Інформаційне агентство Only News; Сайт NabuLeaks та ТОВ Скептик / Бегемот Медіа), які мають безпосередній зв'язок з Андрієм Деркачем[332][333][334].
18 червня генпрокурор Венедіктова заявила про відкриття 20 кримінальних проваджень проти Порошенка. Серед них є справа щодо отримання Томосу[335]. Крім того, Порошенка підозрюють у тиску на главу Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка 2018 року[336]. 31 серпня стало відомо, що справу, яку відкрили проти Порошенко через Томос, закрили[337].
8 липня суддя Сергій Вовк з Печерського суду не обрав запобіжний захід для Порошенка[338]. При цьому на підтримку Порошенка до суду прийшло 10 тис. людей[339].
10 липня адвокат Порошенка Ігор Головань повідомив, що проти експрезидента відкрито ще чотири кримінальні провадження за заявою бізнесмена Ігоря Коломойського[340]. За словами адвоката, нові звинувачення стосуються того, що «нібито президент Порошенко перешкоджав господарській діяльності ПриватБанку, розголошував банківську таємницю ПриватБанку, зловживання службовим становищем і легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом».
2021—2022
20 грудня 2021 року Олексій Симоненко, який на той момент виконував обов'язки Генерального прокурора України, підписав повідомлення про підозру Порошенку зі звинуваченнями в державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій[341]. За версією слідства, низка високопосадовців змовились для сприяння терористичним організаціям, щоб нашкодити територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності України. За даними ексголови Верховної Ради Олександра Турчинова, справа проти Порошенка стосується фактів постачання вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу протягом 2014—2015 років[342].
19 січня Печерський районний суд обрав Порошенку обмежувальний захід у вигляді особистого зобов'язання, він повинен залишатись у межах Київської області та здати закордонні паспорти. Прокурори клопотали про арешт з можливою заставою в мільярд гривень. Натомість Порошенко і його адвокати запевняли, що процес відбувався із порушеннями, а нардеп підозри не отримав, тому не є підозрюваним[343]. 21 січня Офіс генерального прокурора повідомив, що вніс апеляційну скаргу на рішення суду щодо застосування особистого зобов'язання як запобіжного заходу[344].
11 квітня у Порошенка закінчився запобіжний захід у справі по держзраді[345].
Санкції РФ
31 серпня 2020 року, уряд РФ ввів санкції проти низки українських політиків, включно з Петром Порошенком.[346]
Статки
2014 року займав 6 місце в рейтингу найзаможніших українців, його статки налічували $1,3 млрд. Після 2015 року був виключений зі списку Forbes.
Загальна сума доходів Порошенка за 2014 рік складала 368,9 млн грн. Він заявив, що своїм коштом самостійно профінансував свою президентську кампанію.[351]
2015-го Forbes Україна оцінює статок Порошенка у $750 млн, ставлячи його на восьме місце у списку найбагатших людей України.[352]
За версією журналу НВ та інвесткомпанії Dragon Capital, 2015 року Порошенко виявився єдиним у першій десятці найбагатших українських бізнесменів, чиї статки зросли у доларовому еквіваленті. Станом на кінець року його прибутки оцінювали в 970 млн доларів.[353] Аналогічний рейтинг журналу «НВ», опублікований у жовтні 2019 року, оцінив статки Порошенка у $1,253 млрд (зростання на 12 % у порівнянні з 2018 роком) та віддав йому 6 місце у цьому рейтингу[354].
Згідно з постановою № 493 Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року щомісячна заробітна плата Президента України становить 28 тис. грн.[355]
У 2020 в першому номері відродженого «Forbes Україна» статки Порошенка оцінили в $1,4 млрд[356]. Це призвело до повернення Порошенка в real-time-список мільярдерів Forbes[357].
У квітні 2021 року Порошенко задекларував найбільше готівкових заощаджень за 2020 рік серед усіх парламентарів чинного скликання Верховної Ради[358], вказавши, що зберігає у готівці 51,2 мільйона доларів і 423,3 мільйона гривень, що у гривневому еквіваленті сумарно складає (на момент декларування) понад 1,8 мільярда гривень[359]. Пресслужба експрезидента повідомила пресі, що він «був вимушений зняти з рахунків у банку 51 мільйон доларів і 423 мільйони гривень через політичні репресії влади і її постійні спроби арештувати активи» і що «усі ці кошти будуть повернуті в банк після припинення політичних репресій»[360]. Додавши, що Порошенко за 2020 рік задекларував 222 мільйони гривень доходів (з яких 214 мільйонів — дивіденди, 7 мільйонів — проценти за депозитами) та сплатив з них понад 23 мільйони гривень податків і військового збору, а також витратив на благодійність 150 мільйонів гривень.
У 2021 році Порошенко вибув з п'ятірки рейтингу журналу «Forbes Україна». Його статки оцінюють в 1,4 мільярди доларів США[361].
Благодійність
Порошенко з 1998 року має свій благодійний фонд[362]. У червні 2008 року він надав багатодітній родині з 10 дітьми будинок вартістю $120 тис. у мікрорайоні Малі Хутори на Вінниччині[363]. У червні 2009 року надав багатодітній родині дім у селі Сальник Калинівського району на Вінниччині[364]. 2009 року між Фондом та мерією Вінниці був підписаний договір, який передбачав реконструкцію та будівництво набережної річки Південний Буг, ремонт якої не проводився понад 40 років[365].
За інформацією радника Порошенка Юрія Бірюкова, той у 2014—2015 роках пожертвував 350 млн грн на потреби української армії[366].
4 березня 2019 року речник виборчого штабу Порошенка Олег Медведєв повідомив, що протягом п'яти років президент пожертвував на благодійність близько 1,2 млрд гривень, із них більше як 550 мільйонів — на потреби армії[367]. За словами Медведєва, Порошенко за ці кошти долучився до відновлення системи ППО Києва, передав на озброєння Десантно-штурмових військ і для бійців Сил спеціальних операцій снайперські гвинтівки та придбав квартири для спецпризначенців із Кропивницького, які перебувають у полоні бойовиків[368].
30 квітня 2020 року під час коронавірусу у Борисполі приземлився літак із другою партією медичних костюмів від Фонду Порошенка та компанії «Рошен». Цього разу з Південної Кореї доставили 42,5 тисячі костюмів, що безкоштовно будуть передані у всі лікарні України. Порошенко тоді заявив, що вони роблять це, «на жаль, поки без будь-якої допомоги держави», але додав, що готовий взаємодіяти з усіма зацікавленими особами: державою, урядом, громадськими організаціями, політичними організаціями, меценатами для того, щоб зупинити розповсюдження пандемії та захистити лікарів[369][370].
Загалом, від початку російського нападу на Україну 2014 року, станом на весну 2022 року, П. Порошенко та структури, що належать його впливу, витратили 2 мільярди 300 мільйонів гривень на благодійність (з них 1 мільярд 300 мільйонів на потреби армії)[371].
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, станом на червень 2024 року, П. Порошенко та його фонд надав 5 мільярдів 400 мільйонів гривень на допомогу ЗСУ[372].
Родина
- Батько Олексій Іванович (1936—2020) — відомий український промисловець, який керував статками Петра Олексійовича.
- Дружина Марина Анатоліївна (1962) — лікар-кардіолог;
- Сини: Олексій (1985) і Михайло (нар. 2001);
- Дочки: Євгенія (нар. 2000) та Олександра (нар. 2000);
- Онуки: Петро (нар. 2014) та Єлизавета (нар. 2016);
- Брат: Михайло (1957—1997)[4].
Звання та нагороди
- Заслужений економіст України (21 серпня 1997) — «за вагомі здобутки у праці, високу професійну майстерність та з нагоди шостої річниці незалежності України»[373].
- Орден «За заслуги» III ст. (9 грудня 1998) — «за багаторічну сумлінну роботу, вагомий внесок у розвиток української державності»[374].
- Орден «За заслуги» II ст. (24 вересня 1999) — «за вагомий особистий внесок у реформування промисловості України, активну участь у законотворчій роботі»[375].
- Державна премія України в галузі науки й техніки 1999 року — «за створення науково-промислового комплексу по виробництву свинцево-кислотних акумуляторних батарей» (у складі колективу)[376].
- Премія ім. Пилипа Орлика.
- Відзначений Почесною грамотою ВРУ.
- Відомча відзнака Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя» (30 вересня 2015) — пістолет «Jones 1911», калібр 45 ACP[377]
- Великий хрест ордену «За громадянські заслуги» (Іспанія, 29 січня 2010).[378]
- Орден Республіки (Молдова, листопад 2014).[379]
- Орден Білого Орла (Польща, 2014)[380].
- Орден святого Князя Володимира I ступеня (22 жовтня 2015 року).[381]
- Орден «Стара планина» зі стрічкою (Болгарія, червень 2016)[382]
- Почесний громадянин Верони (Італія, 2016, 2018 року позбавлений звання)[383][384]
- Орден «За виняткові заслуги» (Словенія, листопад 2016)[385]
- Орден Короля Абдулазіза (Саудівська Аравія, 2017)[386]
- Почесний доктор Стамбульського університету (2018)[387]
- Великий хрест ордена Вітовта Великого (Литва, 2018)[388]
- Орден святого апостола Андрія Первозваного (УПЦ КП, 15 грудня 2018)[389][390]
- Пам'ятна медаль — хрест Панагія Паммакарістос (Константинопольська православна церква, 2019)[391].
Військові звання
На момент обрання у 2014 році мав військове звання майор запасу, за військово-обліковою спеціальністю — військовий перекладач (ВОС-390400). Строкову військову службу проходив у 1984—1986 роках[392].
Випадки з життя
Цей розділ містить неупорядкований список різноманітних фактів[en] про предмет статті. (січень 2024) |
- 20 лютого 2015 — в інтерв'ю Юрію Макарову французький філософ Бернар-Анрі Леві сказав, що у Франції існує вираз: «Порошенко нас всіх скорив»[393]
- Під час виступу в березні 2015 року замість «цинічні бандити» Порошенко обмовився, сказавши «цинічні бандери». Потім, жартуючи, приміряв камуфляж з надписом «Цинічний бандера». У Фейсбуці прессекретар Порошенка Цеголко написав: «Людям властиво помилятися й обмовлятися. Головне мати достатньо сил і почуття гумору, щоб це визнати».[394]
- Новий 2017 рік Порошенко зустрічав з українськими військовими в Маріуполі, брав участь у відкритті двох відбудованих мостів через річки Сіверський Донець та Казенний Торець, а також дав доручення підняти доплати українським військовим на першій лінії зіткнення до 6 тис. грн, на другій лінії — до 2,4 тис. грн.[395][396] Разом з Порошенком на Донбасі були американські сенатори Джон Маккейн, Ліндсі Грем та Емі Клобушар[397].
- 8 січня 2017 року на своїй сторінці у соцмережах Порошенко розповів, які книжки прочитав 2016 року — «Спогади» Павла Скоропадського, «25 перемог України» Олександра Палія, «Тамплієри» Сергія Жадана, «Казимир Малевич. Київський період 1928—1930» Тетяни Філевської, «Час second-hand» Світлани Алексієвич та «Антологію української поезії XX століття» видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га».[398][399]
Примітки
- ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
- ↑ Ray M. Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Порошенко в детстве напоминал Пьеро и любил конфеты
- ↑ а б Досьє кандидата. 13 фактів про Петра Порошенка
- ↑ Порошенко Петро Олексійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.124-126
- ↑ а б в Біографія Петра Порошенка. Офіційний сайт Президента України. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Порошенко, Петро Олексійович (2002). Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні [автореф. дис.… канд. юрид. наук]. eNUOLAIR-репозитарій (архів) Національного університету "Одеська юридична академія". Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія». Процитовано 9 листопада 2015.
- ↑ Порошенко, Петро Олексійович (2001). Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні [дис.… канд. юрид. наук] (PDF). Київ: Одеська національна юридична академія. Архів оригіналу (PDF) за 9 листопада 2015. Процитовано 9 листопада 2015 — через Андрій ПОРТНОВ | офіційний сайт.
- ↑ Gandul.info (26 жовтня 2014). Petro Poroșenko VORBEȘTE în LIMBA ROMÂNĂ. Gândul (рум.). Процитовано 29 липня 2022.
- ↑ The Times: Горький привкус «оранжевой революции»: «шоколадного короля» обвиняют в коррупции. 7 сентября 2005. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 27 листопада 2011.
- ↑ С. Рахманин, Ю. Мостовая (16 февраля 2002). Украина партийная. Часть II. «Наша Україна». Зеркало недели. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 27 листопада 2011.
- ↑ Что построил Порошенко (рос.)
- ↑ Порошенко більше не власник «Богдана», але Roshen поки продавати не збирається. Finance.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 16 червня 2014.
- ↑ Рік бізнесу президента Порошенка
- ↑ Порошенко розширює бізнес, який обіцяв продати
- ↑ Банк Порошенко растет в 10 раз быстрее (рос.)
- ↑ Банк Порошенко с начала года увеличил активы почти на 50 % (рос.)
- ↑ Сліпий траст гаранта, або Куди Порошенко подів Roshen. Економічна правда. Процитовано 14 березня 2017.
- ↑ Бізнес нового президента. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ Порошенку дозволили купити київський завод конструкцій
- ↑ Порошенко звинуватив російську владу в тому, що досі не продав Roshen
- ↑ У Росії заарештували майно Липецької фабрики Roshen
- ↑ «Рошен» пояснив, що заважає продати Липецьку фабрику
- ↑ [1]
- ↑ Липецька фабрика Roshen повністю завершила консервацію. Главком. 19 червня 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
- ↑ Порошенко рассказал, кто управляет его бизнесом
- ↑ Порошенко каже, що більше не контролює свою частку в Roshen
- ↑ Пайетт дал оценку решению Порошенко о передаче своей доли Roshen
- ↑ Mirovalev, Mansur. Will the war with Russia rein in Ukraine’s oligarchs?. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Zelensky v oligarchs: Ukraine president targets super-rich. BBC News (брит.). 21 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Хто такі олігархи. BBC News Україна (укр.). 23 вересня 2021. Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Brussels Playbook: Oligarch crashes Brussels party — Czechs on V4 — Migration Pact. POLITICO (англ.). 12 січня 2022. Процитовано 1 серпня 2023.
- ↑ Тест на олігарха: хто заслуговує на «коронацію». Спойлер – Порошенко і Жеваго не олігархи. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 1 вересня 2022.
- ↑ Cutting the Gordian Knot of Caucasia. Europe's Next Avoidable War: Nagorno-Karabakh, New Eastern Europe. 3(XII) (англ.). Krakow: New Eastern Europe. 2014. с. 82. ISSN 2083-7372.
- ↑ У Порошенка пояснили, чи можна вважати його олігархом. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Олігархічний український капітал. Дослідження - Центр економічної стратегії (укр.). 29 листопада 2022. Процитовано 31 липня 2023.
- ↑ Adarov, Amat; Astrov, Vasily; Havlik, Peter; Hunya, Gábor; Landesmann, Michael; Podkaminer, Leon (15 APRIL 2015). How to Stabilise the Economy of Ukraine (PDF). The Vienna Institute for International Economic Studies.
- ↑ Marples, David R.; Mills, Frederick V. (1 квітня 2014). Ukraine's Euromaidan: Analyses of a Civil Revolution (англ.). Columbia University Press. ISBN 978-3-8382-6700-5.
- ↑ Wilson, Andrew (Mar 30 2015). Ukrainian Politics since Independence. https://www.e-ir.info/.
- ↑ Українці вважають олігархами Коломойського, Ахметова, Порошенка: опитування Центру Разумкова. LIGA (укр.). 24 грудня 2021. Процитовано 31 липня 2023.
- ↑ Уже не Петра. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ Порошенко переписав агрокомпанію на сина. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2020.
- ↑ https://detector.media/rinok/article/185032/2021-02-18-poroshenko-stav-vlasnykom-pryamogo-kanalu/ Порошенко став власником Прямого каналу
- ↑ Порошенко Петро Олексійович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ Соратник Віктора Медведчука
- ↑ СКАНДАЛЬНА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ ЗІНЧЕНКА. ТА ВІДПОВІДЬ ПОРОШЕНКА
- ↑ Зінченко відповідає на обвинувачення Порошенка
- ↑ BBC Ukrainian — Політика — Порошенко призначений міністром економічного розвитку та торгівлі
- ↑ Президент України підписав указ № 679/2012 про звільнення П.Порошенка з посади Міністра економічного розвитку і торгівлі України — Zakonoproekt.Org.UA
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ПОРОШЕНКО ГОТОВИЙ СТАТИ МЕРОМ КИЄВА І ВИСОКО ОЦІНЮЄ СВОЇ ШАНСИ
- ↑ Рейтинг кандидатів на мера Києва: Кличко — 31 %, Попов — 20,3 %, Порошенко -7 %
- ↑ Петр Порошенко: «Евромайдан — это не движение от России, это движение от совка»
- ↑ Янукович програє вибори всім, крім Тягнибока — опитування
- ↑ Для вирішення конфлікту в Криму парламент делегував Петра Порошенка для врегулювання кризи на півострові.
- ↑ Олександр Кузьмук: Вводити надзвичайний стан недоцільно. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014.
- ↑ а б в Порошенко, Кличко та Фірташ - таємна зустріч у Відні. Українська правда (укр.). Процитовано 7 травня 2021.
- ↑ Порошенко, Фірташ, Кличко: крапки над "і". LB.ua. Процитовано 7 травня 2021.
- ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Кличко вже не хоче бути президентом | DW | 29.03.2014. DW.COM (укр.). Процитовано 7 травня 2021.
- ↑ Порошенко подтвердил свою встречу с Фирташем в Вене (рос.)
- ↑ Порошенко показав конфіденційну угоду з Кличком (документ) (фото). LB.ua. Процитовано 7 травня 2021.
- ↑ Порошенко — наймолодший президент України
- ↑ Зеленський – наймолодший президент України: у скільки років очолювали державу решта гарантів. 24 Канал (укр.). Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ Україна має 5-го президента і головнокомандувача: Порошенко склав присягу
- ↑ Указ Президента України № 507/2014 від 7 червня 2014 року «Про прийняття повноважень Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України»
- ↑ Порошенко хоче замінити Будапештський меморандум новим договором. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 28 січня 2015.
- ↑ Замість Будапештського меморандуму буде підписано нову угоду — Порошенко. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 28 січня 2015.
- ↑ Президент Порошенко оголосив на Сході перемир'я
- ↑ Петро Порошенко представив в Донбасі мирний план з врегулювання ситуації на сході України
- ↑ Порошенко, Путин, Меркель и Олланд обсудили возможность продолжить перемирие
- ↑ Порошенко продовжив перемир'я на 72 години
- ↑ Порошенко оголосив про припинення перемир'я на Донбасі
- ↑ У зоні АТО вже звільнено більше 60 населених пунктів
- ↑ Кремль атакує. Як світ відреагував на вторгнення армії Путіна в Україну
- ↑ Оприлюднено Мінський протокол про перемир'я на Донбасі
- ↑ Жестами, мімікою Порошенко і Путін у Мінську не приховували зневаги один до одного
- ↑ Порошенко розповів, скільки триватиме відведення легкого озброєння на Донбасі
- ↑ ОБСЄ повинно мати безперешкодний доступ до всіх окупованих територій, включно з українсько-російським кордоном — Президент України про Паризькі домовленості
- ↑ Для проведення виборів на Донбасі Росія має вивести війська, — Порошенко
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ [2]
- ↑ Порошенко підпише закон про реінтеграцію Донбасу, щойно він надійде із Ради
- ↑ Порошенко підписав закон про реінтеграцію Донбасу
- ↑ Ukrainischer Präsident wünscht sich Boykott der Fußball-WM
- ↑ В Україні офіційно закінчили АТО, — Порошенко
- ↑ Порошенко пояснив, коли закінчиться Операція Об'єднаних сил на Донбасі. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ Порошенко підписав указ про остаточне припинення участі України у статутних органах СНД
- ↑ Україна розірве договір про дружбу з Росією, — Порошенко
- ↑ Порошенко: МЗС готує документи для розірвання Договору про дружбу з Росією
- ↑ Порошенко: Україна не розриває Договір про дружбу з Росією, а відмовляється продовжувати
- ↑ Порошенко підписав Указ про припинення дії Договору про дружбу з РФ
- ↑ Порошенко оголосив про розпуск Верховної Ради
- ↑ До складу коаліції «Європейська Україна» увійшло 302 депутати [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.] // NEWSru.ua, 27.11.2014.
- ↑ Опубліковано фінальний текст закону про люстрацію
- ↑ Хто потрапить під люстрацію. Оприлюднено текст закону
- ↑ Хто підпадає під люстрацію в Україні: Інфографіка
- ↑ За законом про люстрацію звільнені понад 620 осіб — Тетяна Козаченко
- ↑ В Україні люстрували 760 чиновників, майже 80 тисяч досі перевіряють
- ↑ ЛЮСТРОВАНІ ТА ЗВІЛЬНЕНІ: У МІН'ЮСТІ ПОРАХУВАЛИ, СКІЛЬКОХ ЧИНОВНИКІВ «ЗАЧИСТИЛИ» ІЗ ВЛАДНИХ КАБІНЕТІВ
- ↑ Порошенко утвердил стратегию развития Украины из 62 реформ
- ↑ Порошенко підписав закон про суспільне телебачення
- ↑ Порошенко створив антикорупційну Нацраду
- ↑ Рада прийняла закон про прокуратуру
- ↑ Чернівці Порошенко підписав указ про створення Нацради з питань антикорупційної політики
- ↑ Порошенко призначив членів конкурсної комісії Антикорупційного бюро
- ↑ Порошенко оголосив директора Антикорупційного бюро
- ↑ 5 років Порошенка у цифрах і фактах: яку країну лишає президент
- ↑ ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ-2019
- ↑ ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ-2014
- ↑ Рада остаточно позбавила Коломойського контролю над «Укрнафтою»
- ↑ Президент підписав «закон про Укрнафту»
- ↑ Порошенко виступає за деолігархізацію України
- ↑ Порошенко вважає відставку Коломойського частиною процесу деолігархізації влади
- ↑ Націоналізація Приватбанку: всі подробиці
- ↑ «Деолігархізація» по-українськи: найбільше постраждав Фірташ
- ↑ Операція «деолігархізація». Як Порошенко виконав найгучнішу обіцянку 2015
- ↑ Клан Порошенка, знайомтесь Читайте більше тут: http://expres.ua/main/2016/08/18/198482-klan-poroshenka-znayomtes
- ↑ Cannon, Christopher; Halford, Dean; Harris, Brittany; Burgess, Julian (1 березня 2017). Bloomberg Billionaires Index. Bloomberg. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 14 березня 2023. (англ.)
- ↑ Фокус №16. Сто самых богатых людей Украины - ФОКУС. Фокус. 21 квітня 2017. Процитовано 16 лютого 2023.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Порошенко пояснив термін «деолігархізація» на своєму прикладі
- ↑ Порошенко заявив, що зумів провести деолігархізацію України
- ↑ Верховна Рада прийняла закон, який дозволить розпустити фракцію КПУ
- ↑ Порошенко підписав закони про декомунізацію
- ↑ Ніколи не допустимо нового червоного чи коричневого геноциду супроти українського народу — Глава держави [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.] Президент України Петро Порошенко. Офіційне інтернет-представництво
- ↑ Мін'юст заборонив КПУ брати участь у виборах
- ↑ Мін'юст заборонив комуністам брати участь у виборах
- ↑ Министр юстиции Петренко: Трем компартиям запрещено принимать участие в избирательном процессе
- ↑ Суд заборонив діяльність КПУ
- ↑ В Україні демонтовано понад 1,2 тис. пам'ятників Леніну
- ↑ Президент створив Конституційну Комісію: Розпочинається новий, дуже важливий етап конституційної реформи
- ↑ Порошенко створив Конституційну комісію
- ↑ Порошенко створив Конституційну комісію
- ↑ Конституційна комісія Порошенка: по третьому колу
- ↑ Венеціанська комісія схвалила зміни до Конституції щодо децентралізації
- ↑ Порошенко подчеркивает, что децентрализация не означает ослабления центральной власти в ключевых вопросах
- ↑ Проект змін до Конституції не передбачає особливого статусу Донбасу — Порошенко
- ↑ Порошенко надеется, что не будет иметь поводов для роспуска местных советов
- ↑ Префекти матимуть право відміняти рішення органів самоврядування — Президент
- ↑ РАДА ПРИЙНЯЛА ЗМІНИ В КОНСТИТУЦІЮ У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ
- ↑ Порошенко допустил пересмотр изменений в Конституцию по децентрализации при одном условии
- ↑ 28 серпня у семи об'єднаних громадах пройдуть перші вибори місцевих голів та депутатів
- ↑ ІСТОРИЧНА ПОДІЯ. СТАРТУВАЛИ ПЕРШІ ВИБОРИ У СЕМИ ОБ'ЄДНАНИХ ГРОМАДАХ
- ↑ 18 грудня — день голосування на перших місцевих виборах в об'єднаних територіальних громадах 22 регіонів України
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Порошенко заявив, що не допустить ревізії курсу на децентралізацію
- ↑ Порошенко зробив тверду заяву про децентралізацію в Україні
- ↑ Порошенко обещает до конца года придумать, как реформировать оборонный сектор
- ↑ Как реформировать украинскую армию. Коалиционное соглашение от Блока Порошенко
- ↑ Довіра народу робить армію непереможною — Президент на зустрічі з військовими командирами.
- ↑ Порошенко: в армии появятся звания хорунжий и бригадный генерал
- ↑ Порошенко хоче нові звання в армії: хорунжий і бригадний генерал
- ↑ РеФОРМА армии: в ведомстве показали, в чем будут воевать украинские киборги (ФОТО)
- ↑ Нова воєнна доктрина РНБО: Росія — противник
- ↑ Порошенко: Українська армія повинна досягти рівня армій країн НАТО до 2020 року
- ↑ Президент затвердив нову редакцію Воєнної доктрини України
- ↑ Президент затвердив Стратегічний оборонний бюлетень України
- ↑ Порошенко дав старт Силам спеціальних операцій ЗСУ
- ↑ Служити по-новому: як змінилися зарплати військовослужбовців ЗСУ
- ↑ Армія України контрактна на 75 %, — Порошенко
- ↑ Порошенко заявив про припинення мобілізації
- ↑ На контрактну службу в ЗСУ в 2016 році прийшли 70 тис. осіб — Порошенко
- ↑ В Україні до війська планують забрати 250 тисяч осіб Більше новин читайте за посиланням — 7dniv.info. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ У Міноборони планують повністю перейти на контрактну армію до 2020 року. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ Порошенко затвердив програму розвитку ЗСУ до 2020 року
- ↑ Порошенко підписав указ про Держпрограму розвитку ЗСУ до 2020 року
- ↑ Стратегічний радник США розповів про враження від реформи ЗСУ. НВ. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ В Україні за стандартами НАТО вже підготували 28 бойових підрозділів. Укрінформ. 14 липня 2017. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ Сьогодні Порошенко зареєструє законопроект щодо закріплення військового вітання «Слава Україні». Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
- ↑ Порошенко заявив про необхідність закріпити законом військове вітання «Слава Україні!»
- ↑ Як Порошенко Константинополь брав: історія томосу для українського православ'я
- ↑ Președintele Ucrainei în vizită la Patriarhia Română. Basilica.ro (ro-RO) . 21 квітня 2016. Процитовано 29 листопада 2020.
- ↑ «У Бога теля з'їли»: Порошенко переконав голосувати за помісну церкву
- ↑ Рада схвалила звернення до патріарха Варфоломія про автокефалію української церкви
- ↑ Суд відмовився визнати незаконним звернення Порошенка до Варфоломія щодо Томосу. Укрінформ. 26 березня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- ↑ Об'єднавчий собор: головне
- ↑ Варфоломій вручив Епіфанію томос про автокефалію
- ↑ Народні депутати проголосували за скасування депутатської та суддівської недоторканності. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Порошенко підписав закон про судову реформу
- ↑ Порошенко подписал судебную реформу
- ↑ Рада ухвалила президентський проект змін до Конституції у частині правосуддя
- ↑ Порошенко підписав закон про статус суддів
- ↑ Депутаты приняли закон о Высшем совете правосудия (обновлено)
- ↑ Рада дала хід закону про Вищу раду правосуддя
- ↑ Порошенко підписав закон «Про Вищу раду правосуддя»
- ↑ Рада під галас і штовханину прийняла новий закон про КС. Українська правда. 13 липня 2017. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ Порошенко призначив 75 суддів Верховного суду
- ↑ Президент підписав «безвізовий» Закон щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи та витрати у 2016 році
- ↑ Електронне декларування, необхідне для безвізового, відклали на 2017 рік
- ↑ Система електронного декларування почала роботу з опівночі 1 вересня
- ↑ Коментар Президента: Повноцінне електронне декларування активів посадовців почнеться 15 серпня. Заднього ходу не допущу
- ↑ У реєстрі е-декларування вже 112419 документів, — НАЗК Читайте більше тут:. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
- ↑ Електронні декларації подали не всі: сім нардепів не відзвітували
- ↑ Розпочалася друга хвиля е-декларування
- ↑ Друга хвиля е-декларування настане 1 січня 2017 року, — НАЗК
- ↑ Порошенко про підвищення мінімалки: Не віриш? — прийдеш до мене
- ↑ У 2017 році зарплата вчителів зросте на 50 %, — Міністерство освіти. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ З 1 січня 2018 року зросте мінімальна зарплата в Україні
- ↑ Порошенко підписав «антирейдерський закон» про власність
- ↑ Порошенко підписав «антирейдерський закон». Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
- ↑ Порошенко підписав закон про освіту
- ↑ Угорщина зробила нову різку заяву на адресу України через закон про освіту. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
- ↑ Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
- ↑ Президент підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України»
- ↑ УКРАЇНА ПІДПИСАЛА УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС
- ↑ УКРАЇНА ПІДПИСАЛА УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС
- ↑ ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Порошенко у Конгресі: Простирадлами не захистити мир
- ↑ Порошенко попросив у США зброю та статус союзника поза НАТО
- ↑ Порошенко зустрівся з Обамою: результати зустрічі
- ↑ УКРАЇНА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД ПОЗАБЛОКОВОГО СТАТУСУ
- ↑ Рада скасувала позаблоковий статус України
- ↑ Порошенко подписал закон об отказе от внеблокового статуса Украины (видео)
- ↑ Вступ України до НАТО чітко визначений як один з ключових чинників державної політики - Президент підписав Закон. Президент України. 6 липня 2017. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
- ↑ Україна розпочала дискусію щодо запровадження Плану дій щодо набуття членства в НАТО – Президент. Президент України. 10 липня 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
- ↑ Порошенко зустрівся з Трампом
- ↑ Порошенко розповів про вугілля з США та візит міністра енергетики у серпні
- ↑ Порошенко у США підписав важливі для України угоди. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Порошенко заявив, що Конгрес США розгляне резолюцію про визнання Голодомору геноцидом
- ↑ «Формула Макрона»: Порошенко заявив про новий план з деокупації Донбасу
- ↑ Порошенко у Франції: світ має називати Росію агресором, а Анну — Київською
- ↑ Макрон втер носа Путіну, говорячи про Анну Ярославну як символ давніх відносин Франції та України (відео)
- ↑ Макрон назвав Росію агресором і загарбником Криму
- ↑ Парламент вніс зміни до Конституції про курс України на ЄС і НАТО
- ↑ Безвізовий режим для України підписали у Стразбурзі
- ↑ 11 червня українці отримають безвіз: як без перешкод потрапити до ЄС та які документи готувати
- ↑ Безвізовий режим між Україною та ЄС запрацював
- ↑ Порошенко назвав безвізовий режим із ЄС «іншою історичною епохою»
- ↑ Безвіз України з ЄС став можливий завдяки "напористості" Президента Порошенка, - Меркель. Цензор.нет. 13 липня 2017. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 6 червня 2021. (укр.)
- ↑ Майже півмільйона українців встигли скористатися безвізом
- ↑ 36 % українців, які скористалися «безвізом», діставалися до Євросоюзу літаками. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Два мільйони українців уже скористалися безвізом — президент
- ↑ Українці можуть вільно подорожувати в 131 країну світу
- ↑ ПОРОШЕНКО ПРО РОСІЙСЬКИЙ ГАЗ ПО $ 500: «ПОХОДІТЬ ЩЕ БАЗАРОМ, МОЖЕ, КОМУСЬ І СПОДОБАЄТЬСЯ»
- ↑ Порошенко провів більше 60 розмов з Меркель з моменту своєї інавгурації. РБК Україна. 16 березня 2015. Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ На скільки багатшим став Петро Порошенко за час президентства
- ↑ Стало известно, сколько поездок и встреч совершил Порошенко за год
- ↑ Порошенко: Україна за два роки зможе обходитися без російського газу
- ↑ Порошенко: Через 2 роки Україна перейде на сланцевий та норвезький газ
- ↑ Україна прожила без російського газу 300 днів
- ↑ Порошенко: Україна пережила зиму без російського газу
- ↑ Украина начала закупать уголь в США
- ↑ ціна безпеки: навіщо Україні американське вугілля[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Імпорт вугілля з Росії не припинявся. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ Росія продовжує залишатися основним постачальником вугілля до України, УНІАН, 5 квітня 2018
- ↑ Росія заборонила експорт вугілля, нафти і нафтопродуктів до України. Німецька хвиля. 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ Заседание Правительства, Правительство России, 18 апреля 2019
- ↑ Порошенко про вільну торгівлю з Канадою: Це визнання прогресу України і сигнал агресору
- ↑ Рада ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Канадою
- ↑ Порошенко завершив ратифікацію ЗВТ з Канадою
- ↑ Порошенко здійснив 26 візитів у 18 держав у 2017. ukranews_com (ua) . 8 січня 2018. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ СБУ розслідує 2 замахи на Порошенка. Інформаційне агентство Українські Новини. 31 серпня 2017. Архів оригіналу за 2018.04.12. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ 5 замахів на життя Петра Порошенка. Досьє. 12 березня 2018. Архів оригіналу за 2018.03.14. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Держохорона у 2018 році запобігла 11 замахам на Порошенка — Гелетей. Новое Время. Київ: ООО «Издательский дом «Медиа-ДК». 31 січня 2019. Архів оригіналу за 2019.02.01. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Як змінювалась електоральна підтримка Порошенка за роки президентства. Слово і Діло. 13 березня 2018. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Рейтинг Порошенка зріс і він може вийти у другий тур виборів – соцопитування. Гордон. 28 грудня 2018. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Динаміка любові. Хто перемагає у виборах президента за останніми рейтингами. Українська правда. 26 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Вибори-2019. Рейтинги кандидатів. Texty.org.ua. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Вибори президента. Як змінювалися рейтинги ключових кандидатів від початку лютого. Новое Время. 26 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Головний підсумок кампанії: це насправді вибори!. Укрінформ. 27 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Порошенко йде на другий термін: президент нагадав про досягнення і загрози для України. Апостроф. 29 січня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Порошенко: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019. РБК-Україна (рос.). Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ Четверо на финише. С чем топ-кандидаты пришли к первому туру. Ліга.net. 26 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.(рос.)
- ↑ Порошенко йде в президенти. РБК-Україна. 29 січня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Хто такий Петро Порошенко: що відомо про кандидата у президенти. 24 канал. Процитовано 15 квітня 2019.
- ↑ Порошенко не декларує витрати на телерекламу про Томос. Українська правда. 1 жовтня 2018. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Ігор Фещенко, Олексій Півторак. Офіційні звіти: скільки Порошенко, Тимошенко та Зеленський зібрали на кампанію. Чесно. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Київщина: Рада Регіонального Розвитку використовується для ймовірної прихованої агітації на користь кандидата в Президенти. Опора. 16 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ До передвиборної агітації не належать повідомлення, пов'язані з виконанням посадових повноважень кандидатами в Президенти. Верховний суд України. 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Верховний суд не визнав робочі поїздки Порошенка агітацією. Верховний суд України. 10 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Армія. Друзі. Бабки. Частина перша. Bihus.info. 27 лютого 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ У зіткненнях з Нацкорпусом в Черкасах постраждали 15 поліцейських. Дзеркало тижня. 9 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ У Житомирі члени "Нацкорпусу" на мітингу Порошенка намагаються його перекричати. УНІАН. 11 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Обсяг ресурсів під "сітки" Порошенка щодо підкупу виборців оцінюють до 1,5 млрд грн – Аваков. 24 канал. 11 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б Обсяг ресурсів під "сітки" Порошенка щодо підкупу виборців оцінюють до 1,5 млрд грн – Аваков. Гордон. 23 лютого 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б В мережі оприлюднили схему, за допомогою якої Порошенко нібито готує масштабну скупку голосів на виборах. УНІАН. 5 лютого 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б Олександр Курбатов (26 березня 2019). Громадські організації, що будують сітки для підкупу, пов'язані з нардепами з БПП. Bihus.info. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Три роки на Банковій: що відбувається з бізнесом Порошенка
- ↑ Обіцянки Петра Порошенка
- ↑ Порошенко: Ця війна увійде в історію як вітчизняна // © 2000—2014 «Українська правда»]
- ↑ Сьогодні в Україні йде вітчизняна війна 2014 року, — Порошенко (відео) // © 2013 Телеканал ТВі. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 21 січня 2015.
- ↑ Порошенко: вірю у перемогу у Вітчизняній війні 2014 року // Радіо Свобода © 2015 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені.
- ↑ Чи треба запроваджувати воєнний стан? // Copyright © 2015 ВВС.
- ↑ Майдан та батальйони вимагають від Порошенка запровадити воєнний стан на Донбасі // Інформаційна агенція «Вголос»
- ↑ Порошенко пояснив, чому не можна вводити воєнний стан
- ↑ Порошенко объявит военное положение в случае эскалации конфликта
- ↑ Порошенко: Якщо конфлікт наростатиме, може бути воєнний стан по всій країні
- ↑ Воєнний стан почав діяти: що він передбачає // BBC News Україна. — 2018. — 28 грудня. — Дата звернення: 10.12.2018.
- ↑ L'Ukraine adopte une loi martiale aux visées très électorales = [Україна запроваджує воєнний стан з явною елекоральною метою] : [арх. 06.12.2018] / Stéphane Siohan // Le Temps. — 2018. — 27 novembre. — Дата звернення: 10.12.2018. — Цитата: ««Changer la date des élections était bien une des intentions, ils savent très bien que cela serait super pour eux, explique anonymement un parlementaire. Mais lundi, personne n’a autorisé Porochenko à aller aussi loin, même des membres de son propre camp s’y sont opposés.» Selon d’autres sources, la communauté internationale, et en particulier Angela Merkel, a envoyé à la présidence des signaux extrêmement fermes, pour empêcher une loi martiale qui mettrait en péril le processus démocratique en Ukraine». (фр.)
- ↑ Kampf um die Macht = [Боротьба за владу] : [арх. 06.12.2018] / Florian Hassel // Deutsche Zeitung. — 2018. — 28 November. — Дата звернення: 10.12.2018. — Цитата: «Es ist ein zynisches, gefährliches Spiel, das der ukrainische Präsident Petro Poroschenko und seine Getreuen im Asowschen Meer spielen. Sie kämpfen um die Macht in Kiew. Gewiss, die russische Besetzung der Krim und Moskaus gewaltsames Vorgehen gegen die ukrainischen Boote sprechen jedem Recht Hohn. Doch viel spricht dafür, dass die Ukraine diesen Zwischenfall provoziert hat, damit der zutiefst unpopuläre Poroschenko das Kriegsrecht ausrufen konnte. Für ihn ist es der sicherste Weg, seine drohende Abwahl als Präsident am 31. März 2019 zu verhindern». (нім.)
- ↑ Amid crisis with Russia, Ukraine’s president also faces political fight at home = [В умовах кризи з Росією Президент України також опиняється перед політичною боротьбою на батьківщині] // Washington Post. — 2018. — 28 November. — Дата звернення: 10.12.2018. — Цитата: «But the political fortunes of Ukrainian President Petro Poroshenko have become part of the tensions. The deeply unpopular Poroshenko faces an election next year, and some critics — especially Russian President Vladimir Putin — question whether he is trying to use the standoff as a way to boost his standing». (англ.)
- ↑ Ukraine introduces martial law citing threat of Russian invasion = [Україна запроваджує воєнний стан з посиланням на загрозу російського вторгнення] : [арх. 27.11.2018] // RTÉ Ireland. — 2018. — 26 November. — Дата звернення: 10.12.2018. — Цитата: «Mr Poroshenko said martial law was necessary to bolster Ukraine's defences after Russia seized three Ukrainian naval ships and took their crews prisoner at the weekend. Parliament approved the introduction of martial law after Mr Poroshenko reassured some sceptical lawmakers that it would not be used to curb civil liberties or delay elections scheduled for next year». ((англ.))
- ↑ Ukraine lawmakers approve martial law as Russia chided at UN = [Українські законодавці схвалюють воєнний стан, коли Росія погрожувала в ООН.] : [арх. 27.11.2018] // Deutsche Welle. — 2018. — 26 November. — Дата звернення: 10.12.2018. — Цитата: «At an emergency meeting of the UN Security Council, US ambassador Nikki Haley warned Russia that its action in seizing the ships was an "outrageous violation of sovereign Ukrainian territory." … In a televised address, Poroshenko said he had reduced his original call for two months of martial law to 30 days from November 28. The reduction was made in apparent response to opponents who said his initial proposal for 60 days would prevent elections scheduled for March going ahead as expected». (англ.)
- ↑ Martial law: Why has Ukraine declared military rule on its border with Russia? = [Воєнний стан: Чому Україна оголосила воєнний стан на своєму кордоні з Росією?] : [арх. 28.11.2018] / Joe Sommerlad // The Independent. — 2018. — 27 November. — Дата звернення: 10.12.2018. — Цитата: «President Petro Poroshenko reacts to naval conflict on Sea of Azov after neighbour's ships capture three Ukrainian vessels along Kerch Strait». (англ.)
- ↑ Порошенко отримав підтримку США в питанні введення воєнного стану // Апостроф. — 2018. — 6 грудня. — Дата звернення: 10.12.2018. — Цитата: «США підтримують рішення президента Петра Порошенка про введення воєнного стану в Україні у відповідь на агресію Росії в Керченській протоці. Про це заявив спеціальний представник Державного департаменту США Курт Волкер. … Він також припустив, що таким чином Росія намагається вплинути на українські вибори, так само як вона намагалася вплинути на вибори в Німеччині та Франції».
- ↑ Порошенка засвистали родичі героїв Небесної сотні: кричали «Ганьба!»[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ У центрі Києва перекрили вулицю біля пам'ятного хреста, люди невдоволені
- ↑ Друга річниця Революції Гідності: перекрита Інститутська, вигуки «ганьба», зірваний концерт на Майдані
- ↑ Порошенко таки причетний до офшору, що торгує з «Газпромом», 10 травня 2016, Українська Правда
- ↑ Порошенко: Ніякого офшорного скандалу не було
- ↑ «Патова ситуація»: як в Україні розслідувати офшори?
- ↑ Офшорний скандал і Порошенко. Як оцінювати?.
- ↑ Ротшильди: Юристи Порошенка рік готували передачу «Roshen» у траст
- ↑ Журналіст: Порошенко забрехався з офшором, 31 жовтня 2016, Українська Правда
- ↑ «Темний шоколад» Петра Порошенка: про що говорять документи «райських островів», 5 листопада, 2017, hromadske.ua
- ↑ Радіо Свобода Daily: що розповіли про Петра Порошенка «райські папери»?. Радіо Свобода. Процитовано 8 листопада 2017.
- ↑ Райські папери - чи створив Порошенко офшорну компанію? Парламент зібрався на погоджувальну раду. - Перші про головне. Коментарі. zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017.
- ↑ Зеленський: Порошенко привітав із перемогою
- ↑ Порошенко привітав Зеленського з офіційними результатами виборів. Zaxid.net. 30 квітня 2019. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Партія Порошенка оголосила 50-ку кандидатів на вибори в Раду УНІАН (13 червня 2019)
- ↑ ЦВК опрацювала 100 % протоколів
- ↑ У ЦВК оголосили результати виборів за партійними списками
- ↑ «Європейська Солідарність» перемогла на парламентських виборах у закордонних округах
- ↑ Порошенко похвалив СБУ Зеленського і пожалівся, що при ньому такого не було Українська правда (3 лютого 2020)
- ↑ «Так ми зможемо перемогти Путіна»: Порошенко заявив, що твердо підтримує Зеленського — відео
- ↑ СОНЯ ЛУКАШОВА. Допит без черги. Чому Порошенко раптово нагрянув у ДБР // Українська правда
- ↑ У ГБР нет подозрения для Порошенко — Труба
- ↑ Альона Мазуренко. ДБР підготувало підозри Порошенку, але ОГП їх завернув — джерело // Українська правда
- ↑ НАБУ закрило справу проти Порошенка про розтрату коштів офшором шляхом спецконфіскації 1,5 млрд доларів Януковича. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Рябошапка назвав переслідування Порошенка політично мотивованим
- ↑ Проти НАЗК порушили справу через не перевірку на можливу корупцію Порошенка
- ↑ ДБР арештувало колекцію картин Порошенка
- ↑ Музей Гончара штурмували бійці ДБР без рішення суду, фото. Club-tourist (амер.). Процитовано 3 червня 2020.
- ↑ Картини, Порошенко і ДБР: чому силовики штурмували музей Гончара. BBC News Україна (укр.). 26 травня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- ↑ Адвокати Порошенка заявили, що ДБР "склепало" "справу картин" на основі Вікіпедії - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Процитовано 3 червня 2020.
- ↑ Суд скасував арешт колекції картин Порошенка,
- ↑ Суд знову наклав арешт на колекцію картин Порошенка, — адвокат. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
- ↑ Rbc.ua. Суд почав обирати запобіжний захід Порошенку. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Суд щодо Порошенка перенесли на 1 липня. РБК-Україна (рос.). Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Плівки Деркача — На Петра Порошенка завели ще одну справу щодо держзради — Новини Україна — УНІАН
- ↑ Treasury Sanctions Russia-Linked Election Interference Actors. home.treasury.gov (англ.). U.S. Department of the Treasury. Процитовано 11 вересня 2020.
- ↑ Уряд США запровадив санкції проти семи українців. Серед них – Дубінський та Онищенко. Радіо Свобода. 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ США запровадили санкції проти «слуги народу» Дубінського та соратників Деркача. НВ. 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ Foreign Interference in U.S. Election Designations. U.S. Department of the Treasury. 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. (англ.)
- ↑ Венедіктова назвала кількість відкритих проваджень проти Порошенка. РБК-Україна (рос.). Процитовано 1 липня 2020.
- ↑ Суд у справі Порошенка відклали. РБК-Україна (рос.). Процитовано 1 липня 2020.
- ↑ Мінус одна. Справу, яку відкривали проти Порошенка через Томос, закрили
- ↑ Суд не обрав запобіжний захід Порошенко. РБК-Україна (рос.). Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ На підтримку Порошенка під суд вийшло 10 тисяч осіб. РБК-Україна (рос.). Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Проти Порошенка зареєстровано ще чотири кримінальні провадження – адвокат. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ Порошенко і підозра про держзраду. П'ять важливих речей, які потрібно знати. BBC News Україна (укр.). Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ "Поїхали, йо* твою мать": у мережі показали, як Порошенко тікає від слідчих ДБР. 24 Канал (укр.). Процитовано 20 грудня 2021.
- ↑ Суд відпустив Порошенка під особисте зобов'язання
- ↑ ОГП оскаржив запобіжний захід Порошенка. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ У Порошенка закінчився термін запобіжного заходу в справі про держзраду
- ↑ Постановление Правительства Российской Федерации от 31.08.2020 № 1332 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Процитовано 5 вересня 2020.
- ↑ Марат Кульбіда (2 листопада 2007). Класика живопису від Порошенка, Табачника, Губського (фоторепортаж). УНІАН. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Порошенки, Кінахи, Губські, Фельдман і Табачник показали особисте. ТаблоID. 9 листопада 2007. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Історія українського парламентаризму: від Віча Київської Русі до Верховної Ради України (частина перша). Сайт Верховної Ради України. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Кобзар. Сайт Видавничого дому Наутілус. Процитовано 11 січня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Порошенко оприлюднив декларацію про свої доходи за минулий рік
- ↑ 100 богатейших — 2015, «Forbes Украина»
- ↑ Топ-100 найбагатших українців: Ахметов збіднів вдвічі, а Порошенко багатіє, Дзеркало Тижня, 30 жовтня, 2015
- ↑ Золотая сотня. Топ-100 самых богатых украинцев — рейтинг НВ и Dragon Capital. nv.ua. Процитовано 30 листопада 2019.
- ↑ ПОСТАНОВА від 27 липня 2016 р. N 493. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- ↑ Ахметов, Пінчук і Порошенко очолили рейтинг Forbes
- ↑ Американський Forbes слідом за українським визнав Петра Порошенка мільярдером. Як рахували?
- ↑ Порошенко задекларував найбільше готівки серед депутатів – сумарно понад 1,8 мільярда гривень. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Перегляд документа #3dada835-61f5-4be8-a916-bade9a0522ea | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Мільярди «під подушкою». Хто з депутатів задекларував найбільше готівки?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Свіжий рейтинг Forbes: Ахметов збагатів, а Порошенко випав з п'ятірки. https://economy.24tv.ua/. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Фонд Петра Порошенка. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Петро Порошенко подарував будинок сім"ї Крижанівських
- ↑ Петро Порошенко подарував будинок родині Козаченків
- ↑ Через 2,5 роки частина набережної річки Південний Буг матиме європейський вигляд
- ↑ Источник: Порошенко пожертвовал сотни миллионов гривен на нужды армии (рос.)
- ↑ Порошенко за п'ять років пожертвував на благодійність 1,2 мільярда — штаб
- ↑ Порошенко за п'ять років віддав на благочинність 1,2 млрд. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
- ↑ У Борисполі приземлився літак із другою партією захисних медичних костюмів від Фонду Порошенка
- ↑ із другою партією захисних медичних костюмів, куплених Фондом Порошенка та компанією «Рошен» у Південній Кореї, приземлився в Борисполі. ФОТОрепортаж
- ↑ Видання «Форбс Україна» порахувало скільки Порошенко скерував грошей на допомогу армії
- ↑ Порошенко витратив на допомогу ЗСУ 5,4 мільярди гривень: зараз в пріоритеті дрони, РЕБ і фортифікації. Європейська Солідарність. Процитовано 13 листопада 2024.
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 1997 року № 874/97 «Про відзначення нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 9 грудня 1998 року № 1342/98 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
- ↑ Указ Президента України від 24 вересня 1999 року № 1225/99 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 1999 року № 1513/99 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1999 року»
- ↑ Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів // Р.Романюк, М.Жартовська, Українська правда, 13 січня 2017 р.
- ↑ Real Decreto 72/2010, de 29 de enero, por el que se concede la Gran Cruz de la Orden del Mérito Civil al señor Petro Poroshenko, Ministro de Asuntos Exteriores de Ucrania. (ісп.)
- ↑ Президент Польши Бронислав Коморовски и президент Украины Петро Порошенко осуществляют совместный официальный визит в Республику Молдова // Сайт Президента Молдовы (рос.)
- ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 16 grudnia 2014 r. o nadaniu orderu — M.P. 2015 poz. 198 (пол.)
- ↑ Філарет вручив Президентові орден святого Князя Володимира I ступеня (фото). ukranews.com. Українські новини. 22 жовтня 2015.
- ↑ Порошенко и президент Болгарии обменялись орденами // ІнА «Українські Новини», 30.06.2016(рос.)
- ↑ Порошенко стал почетным гражданином Вероны (рос.). polytika.ru. 1 червня 2016. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016.
- ↑ Скасування почесного звання Порошенка — політичне//Європейська правда, 24.09.2018
- ↑ Президент України розпочав зустріч з Президентом Словенії // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 8 листопада 2016 р.
- ↑ Президент України вручив орден князя Ярослава Мудрого Королю Саудівської Аравії // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 1 листопада 2017 року
- ↑ Це інвестиції у розвиток відносин між нашими країнами — Президент України студентам Стамбульського університету, які вивчають українську мову : [арх. 03.11.2018] // Офіційне інтернет-представництво Президента України. — 2018. — 3 листопада. — Дата звернення: 06.11.2018. — Цитата: «Петру Порошенко було присвоєння звання Почесного доктора Стамбульського університету».
- ↑ Президента України нагороджено литовським орденом Вітовта Великого // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 7 грудня 2018
- ↑ Без незалежної церкви неможлива незалежна держава — Президент під час подячного молебня за автокефалію ПЦУ // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 10 січня 2019
- ↑ Філарет вручив Порошенку орден Андрія Первозванного // Високий замок, 10.01.2019
- ↑ Президент вручив високу державну нагороду Вселенському Патріарху Варфоломію // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 5 січня 2019 р.
- ↑ В Україні змінився Верховний Головнокомандувач Збройними Силами. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 20 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
- ↑ Бернар Анрі-Леві: Україна носить ідею Європи
- ↑ Порошенко приміряв форму «Цинічного бандери» (ФОТОФАКТ)
- ↑ На Донбасі Порошенко відкрив два відбудованих мости, які зруйнували бойовики
- ↑ Військовим на передовій підвищать доплати — Порошенко
- ↑ Порошенко привіз сенаторів на Донбас
- ↑ Порошенко назвав книги, які справили на нього враження у 2016 році
- ↑ Що прочитав Петро Порошенко в 2016 році: улюблені книги Президента в році, що минає. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017.
Посилання
- Біографія Петра Порошенка. Офіційний сайт Президента України. Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 9 травня 2018.
- Петро Порошенко: портрет п'ятого Президента України
- Єдиний Державний Реєстр Декларацій
Попередник: | 9-й Міністр закордонних справ України | Наступник: |
Хандогій Володимир Дмитрович (в. о.) | Грищенко Костянтин Іванович |
Попередник: | 22-й Міністр економічного розвитку і торгівлі України | Наступник: |
Клюєв Андрій Петрович | Прасолов Ігор Миколайович |
Попередник: | Президент України | Наступник: |
Олександр Турчинов (в. о.) | Володимир Зеленський |
- Народились 26 вересня
- Народились 1965
- Уродженці Болграда
- Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
- Майори (Україна)
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена Республіки (Молдова)
- Кавалери Великого хреста ордена Громадянських заслуг (Іспанія)
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Кавалери ордена «Стара Планина»
- Кавалери Великого хреста ордена Вітовта Великого
- Заслужені економісти України
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Нагороджені почесною грамотою ВРУ
- Нагороджені відомчою відзнакою «Вогнепальна зброя» (МВС України)
- Петро Порошенко
- Народні депутати України 9-го скликання
- Міністри закордонних справ України
- Міністри економіки України
- Другий уряд Юлії Тимошенко
- Перший уряд Миколи Азарова
- Кандидати в президенти України (2014)
- Кандидати в президенти України (2019)
- Персоналії:Бендери
- Українські підприємці
- Кандидати юридичних наук України
- Українські дипломати
- Українські мільярдери
- Народні депутати України 3-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени СДПУ (о)
- Члени «Нашої України»
- Учасники Помаранчевої революції
- Учасники Євромайдану
- Президенти України
- Члени РНБО
- Рошен
- Секретарі Ради національної безпеки та оборони України
- Випускники Одеської юридичної академії
- Нагороджені «Золотим пером»
- Українські олігархи
- Голови Ради національної безпеки і оборони України
- Верховні Головнокомандувачі Збройних сил України
- Виборчий округ 12
- Члени партії «Європейська Солідарність»
- Українські благодійники
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)