Воложинка
Зовнішній вигляд
Воложинка | |
---|---|
54°06′48″ пн. ш. 26°35′17″ сх. д. / 54.113333333333° пн. ш. 26.588055555556° сх. д. | |
Витік | біля села Брильки[1] |
• координати | 54°06′47″ пн. ш. 26°35′17″ сх. д. / 54.11306° пн. ш. 26.58806° сх. д. |
Гирло | Іслоч |
• координати | 53°58′28″ пн. ш. 26°18′04″ сх. д. / 53.97444° пн. ш. 26.30111° сх. д. |
Похил, м/км | 2,9 |
Басейн | Німану |
Країни: | |
Регіон | Мінська область |
Довжина | 35 км |
Площа басейну: | 168 км² |
Середньорічний стік | 1,3 м³/с |
Воложинка[2][3] — річка у Воложинському районі, Мінська область, Білорусь. Права притока річки Іслоч (басейн Німану).
Довжина річки 35 км, похил річки 2,9 м/км , площа басейну водозбіру 168 км², середньорічний стік 1,3 м³/с . Формується притоками, безіменними струмками та загатами.
Бере початок біля села Брилькі[1]. Тече переважно на південний захід через місто Воложин та Налібоцьку пущу і на південній стороні від села Росолішки впадає у річку Іслоч, ліву притоку річки Березини.
- Осовиця (ліва).
- ↑ а б openstreetmap.
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XIV, лист: 5. Показаны территории: Виленской губернии, Минской губернии.
- ↑ Slownik_geograficzny.
- Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
- Wołożynka, rzeczka, ... prawy dopływ Isłoczy, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 912. (пол.)