Волтер Манк

Волтер Манк
англ. Walter Munk
Ім'я при народженні	нім. Walter Heinrich Munk
Народився	19 жовтня 1917(1917-10-19)  Відень, Австро-Угорщина
Помер	8 лютого 2019(2019-02-08)  (101 рік) Ла-Хоя, Сан-Дієґо, Каліфорнія, США
Місце проживання	Відень Каліфорнія
Країна	США   Австрія
Діяльність	океанолог, викладач університету, фізик, геофізик
Alma mater	Каліфорнійський технологічний інститут  Колумбійський університет  Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1947)  Інститут океанографії Скріппсаd
Галузь	океанографія , морська течія  і геофізика
Заклад	Університет Каліфорнії в Сан-Дієго
Науковий керівник	Гаральд Ульрик Свердруп
Аспіранти, докторанти	Charles Shipley Coxd  Andrew M. G. Forbesd
Членство	Лондонське королівське товариство  Леопольдина  Національна академія наук США  Американська академія мистецтв і наук  Російська академія наук  JASON
Війна	Друга світова війна
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1948, 1953, 1962) Arthur L. Day Medald (1965) медаль Вільяма Бові (1989) Премія капітана Роберта Декстера Конрада Медаль Александра Агассіза (1976) Гіббсівська лекція (1970) премія Ветлесена (1993) премія Кіото з фундаментальних наук (1999) Бейкерівська лекція (1986) Crafoord Prize in Geosciencesd (2010) іноземний член Лондонського королівського товариства (8 квітня 1976) Maurice Ewing Medald (1976) Royal Society Bakerian Medald Sverdrup Gold Medal Awardd (1966)
Волтер Манк у Вікісховищі

Волтер Манк (англ. Walter Munk, 19 жовтня 1917, Відень, Австро-Угорщина — 8 лютого 2019, Ла-Хойя, США) — американський океанолог. Народився у Відні, закінчив Колумбійський університет, отримав докторський ступінь з геофізики у Каліфорнійському університеті. Працював в Інституті океанографії в Каліфорнії, який за його ініціативою надалі був перетворений в Інститут геофізики і фізики планет.

Найважливіші дослідження, проведені Манком, пов'язані з вивченням вітрів, циркуляцією океанів, припливів і хвиль, впливом синхронного обертання Землі і Місяця тощо. Волтер Манк має численні нагороди, в тому числі престижну премію Кіото за досягнення в науці, технології та культурі, а також за внесок у світову цивілізацію і діяльність на благо людства.

Важливі публікації

• W. H. Munk, "On the wind-driven ocean circulation", J. Meteorol., 7, 79–93; 1950.
• W. H. Munk & E. Palmén, "Note on the Dynamics of the Antarctic Circumpolar Current", Tellus 3, 53–55; 1951.
• W. H. Munk, "Abyssal recipes", Deep Sea Research and Oceanographic Abstracts, Volume 13, Issue 4, August 1966, Pages 707-730.

Нагороди

• Медаль Артура Л. Дея (1965)
• Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1968)
• Гіббсовська лекція (1970)
• Медаль Олександра Агассіза (1976)
• Національна наукова медаль США (1983)
• Бейкерівська лекція (1986)
• Медаль Вільяма Боуї (1989)
• Премія Кіото (1999)
• Премія Крафорда (2010)

У його честь заснована нагорода Walter Munk Award і він був її першим лауреатом.

Посилання

• Scripps Institution of Oceanography [Архівовано 25 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• UCSD Institute of Geophysics and Planetary Physics [Архівовано 9 листопада 2013 у Wayback Machine.] (IGPP)
• Biography UCSD
• Biography Columbia U. [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
• Oral History interview transcript with Walter Munk 30 June 1986, American Institute of Physics, Niels Bohr Library and Archives [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Kyoto Prize
• The Heard Island Feasibility Test