Воля Матіяшова
Село
 Координати 49°23′00″ пн. ш. 22°23′00″ сх. д. / 49.3833° пн. ш. 22.3833° сх. д.
|
Воля Матіяшова (пол. Wola Matiaszowa) — село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на порубіжжі Лемківщини та Бойківщини. Населення — 181 особа (2011[1]).
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Воля.
Довго було присілком с. Березки, яке розташовано за 2 км.
У 1567 р. в селі документуються млин і корчма.
На 1785 село мало у володінні 5,5 км² земельних угідь, мешканці — 80 греко-католиків, 16 римо-католиків. Кількість греко-католиків: 1840 — 263 особи, 1879 — 260, 1899 — 300, 1936 — 300.
У 1893 р. в селі було 39 будинки і 262 жителі, з них 189 греко-католиків, 53 римо-католики і 20 юдеїв.
На 01.01.1939 у селі було 430 жителів (400 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 15 євреїв)[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.
Протягом 1944-1947 років польськими злочинцями-шовіністами деяких мешканців було вбито. Мешканців намагалися примусово виселити до СРСР, але більшості вдалося цього уникнути, крім родин Василя Вархоли і Липки Івана. Але згодом більшість мешканців (49 родин — 252 особи) було насильно переселено в 1947 р. в рамках операції "Вісла" на понімецькі землі. В селі залишилось лише 6 родин (23 особи), 7 осіб вивезено до концтабору в Явожно.
В 1950-х рр. в село повернулося 5 родин (20 осіб).
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 92 | 18 | 61 | 13 |
| Жінки | 89 | 23 | 51 | 15 |
| Разом | 181 | 41 | 112 | 28 |
До 1836 р. жителі села відвідували греко-католицьку церкву сусіднього с. Жерниця Вижня Затварницького деканату, а далі — с. Береска Балигородського деканату Перемиської єпархії. Перша мурована церква св. Великомученика Георгія була побудована в 1908 р. і належала до парафії Береска.
Вони боролись за волю і честь свого народу — в УПА воювали наступні жителі Волі Матіяшової:
- Михайло Дмитрович Біланич «Зайчик» (*22.06.1922-†13.04.1945) — був закопаний живцем польськими бандитами-міліціянтами з с. Гічви,
- Юрій Іванович Біланич «Крук» (*1921) — командир адміністративної боївки,
- Василь Іванович Біланич (*04.1927-†1946),
- Володимир Іванович Біланич «Кузьменко» (*1928-†2001),
- Біланич «Верховина», «Мирний» (*01.11.1922-†2005) — провідник куща,
- Володимир Іванович Ванцовят «Вивірка» (*1923-†28.02.1948),
- Михайло Васильович Вархола (*1924),
- Юрій Онуфрійович Кравців «Лев» (*1921-†1988) — провідник куща,
- Василь Онуфрійович Кравців «Лісовий» (*1911-†1997) — розвідник,
- Юрій Павлович Лесик «Зайчик» (*1926-†1948) — закатований польськими шовіністами,
- Дмитро Юрійович Мадей «Грива» (*1927-11.07.1947) — провідник куща,
- Дмитро Дмитрович Попович «Береза» (*1912-†1991) — зброяр,
- Володимир Васильович Попович «Дубовий» (*1921-†07.01.1947) — командир боївки,
- Іван Юрійович Сербин «Кріль», «Ворон» (*1921-†17.04.1945) — заступник командира боївки,
- Осип Смоляк «Великий» (*18.08.1914-10.03.1984) — солтис села і стрілець УПА,
- Славко Тимофійович Середоха «Борис» (*1914-†1947) — провідник району,
- Ярослав Петрович Фіра «Вістун», «Відважний» (*1927-†22.01.1946),
- Микола Фриз «Вернигора» (*12.1914-26.02.1969) — референт пропаганди надрайону «Бескид»,
- Василь Шафран «Калина» (*1924).
- Ярослав Грицковян (*24.04.1931) — доктор філософії (1977), народився в с. Воля Матіяшова, закінчив студії філологічного факультету Краківського університету (1954-59), працював в Кошалінському педагогічному інституті, автор численних наукових праць з української літератури, підручників для українських шкіл, монументального видання "Бібліографія польських перекладів і літературознавчої україніки (1945-1985)", ініціатор заснування і багаторічний керівник Українського вчительського товариства, автор книги з історії сіл Березка та Воля Матіяшова.
- Богдан Грицковян (*1934) — нар. у Волі Матіяшовій, актор театру "Тенча" у Слупську, один із засновників Українського суспільно-культурного товариства (1956).
- Марія Смоляк-Леськів (*1943) — нар. у Волі Матіяшовій, вчителька в Інську, з 1996 — радна м. Інсько, очолює суспільно-культурну комісію, кандидат в посли до Сейму від українського населення Щецінського воєводства.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Воля Матіяшова
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Matyaszowa Wola (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 139. (пол.)
- Грицков'ян Ярослав. Осередки української долі. Історія сіл Березка та Воля Матіяшова. Дрогобич, 2005. 304 с.
- Wirtualny Spacer po ruinach cerkwi w Berezce
- Historia i zabytki
- Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
- Przewodnik Bieszczady
- Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 24 — 25.
- https://www.pslava.info/LiskyjPow_VoljaMatijashovaS,107396.html [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20181002160451/http://www.carpatho-rusyn.org/
- https://www.archives.gov.ua/Sections/VISLA/85.pdf [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |