Всесвітня виставка 1888
| Всесвітня виставка 1888 | |
|---|---|
 | |
| 41°23′19″ пн. ш. 2°11′12″ сх. д. / 41.3887° пн. ш. 2.18664° сх. д. | |
| Країна |  Іспанія |
| Розташування | Сан Пере, Санта Катеріна і ла Рібераd |
| Тип | Exposició |
| Стиль | архітектура модерну |
  Всесвітня виставка 1888 Всесвітня виставка 1888 (Іспанія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Всесвітня виставка 1888 року (кат. Exposició Universal de Barcelona, ісп. Exposición Universal de Barcelona) — перша Всесвітня виставка, що відбулася в Іспанії, і перша з двох, які проведених у Барселоні (друга — виставка 1929 року). Проведена з 8 квітня по 9 грудня 1888 року[1].
Еухеніо Серрано де Касанова, іспанський журналіст, письменник та підприємець, намагався провести виставку в 1886 року, проте коли ця спроба зазнала невдачі, за організацію заходу взявся мер Барселони Франсеск де Паула Ріус і Толе[2]. Виставка була проведена на реконструйованій ділянці Парку Цитаделі площею 115 акрів (47 га). Для проведення заходу під керівництвом Жузепа Біласеки і Казанобаса було збудовано Тріумфальну арку, яка стала головним входом на виставку[2]. Понад 2 млн осіб з Іспанії, інших країн Європи та світу відвідали виставку[3], і було зароблено 1 737 000 доларів США[1]. Захід був відкритий дворічним королем Іспанії Альфонсом XIII та його матір'ю і регенткою Марією Крістіною Австрійською[2]. У виставці взяли участь 27 країн, зокрема Японія, Китай та США[3].
Себастьян Ерар, виробник фортепіано, спонсорував 20 концертів Ісаака Альбеніса — каталонського піаніста та композитора, відомого своїми творами на основі народної музики[4][5]. Художнім керівником концертів був Томас Морагас[6].
Художник Жузеп Марія Тамбуріні на виставці здобув срібну медаль[7].
Основною спадщиною Всесвітньої виставки 1888 року є Парк Цитаделі, адже під час підготовки міста до заходу це місце перетворилося на головний публічний парк. Увесь парк у сучасному вигляді був сконструйований напередодні Всесвітньої виставки, зокрема його монументальний фонтан, невеликі ставки, замок трьох драконів Луїса Доменека-і-Монтанера, збудований для розміщення кафе та ресторану Всесвітньої виставки, Hivernacle (оранжерея), Музей геології та Umbracle (затінена споруда для рослин)[5].
Іншою пам'яткою Всесвітньої виставки є неомудехарська Тріумфальна арка — головний вхід виставки.
60-метровий пам'ятник Христофору Колумбу був зведений на тому ж місці, куди Колумб повернувся після першої експедиції, в ході якої він відкрив Америку для європейців. Пам'ятник зведений на вулиці Ла-Рамбла і стоїть донині[8].
- ↑ а б Findling, John E.; Pelle, Kimberly D. (2008). Encyclopedia of World's Fairs and Expositions (англ.). McFarland & Company. с. 414. ISBN 978-0-7864-3416-9.
- ↑ а б в Findling, John E.; Pelle, Kimberly D. (2008). Encyclopedia of World's Fairs and Expositions (англ.). McFarland & Company. с. 94. ISBN 978-0-7864-3416-9.
- ↑ а б Findling, John E.; Pelle, Kimberly D. (2008). Encyclopedia of World's Fairs and Expositions (англ.). McFarland & Company. с. 95. ISBN 978-0-7864-3416-9.
- ↑ Findling, John E.; Pelle, Kimberly D. (2008). Encyclopedia of World's Fairs and Expositions (англ.). McFarland & Company. ISBN 978-0-7864-3416-9.
- ↑ а б Romá, José María Garrut (1976). L'Exposició Universal de Barcelona de 1888 (кат.). Ajuntament, Delegació de Cultura. ISBN 978-84-500-1498-3.
- ↑ Moragas y Torras, Tomás - Museo Nacional del Prado.
- ↑ Josep Maria Tamburini i Dalmau | enciclopedia.cat. www.enciclopedia.cat. Процитовано 23 квітня 2023.
- ↑ Roig, Josep L. (1995). Historia de Barcelona: desde su fundación al siglo XXI (ісп.). Bibliotex. ISBN 978-84-8130-039-0.
- Офіційний сайт BIE
- THE WORLD'S FAIR 1888
- Огляд / коротка історія Всесвітньої виставки 1888 на сайті GenCat (англійською, каталонською, окситанською, іспанською та французькою).
| ХІХ століття |  | |
|---|---|---|
| ХХ століття | 1904 (Сент-Луїс) • 1905 (Льєж) • 1906 (Мілан) • 1909 (Сіетл) • 1910 (Брюссель) • 1913 (Гент) • 1915 (Сан-Франциско) • 1925 (Париж) • 1929 (Барселона) • 1933 (Чикаго) • 1935 (Брюссель) • 1937 (Париж) • 1939 (Нью-Йорк) • 1958 (Брюссель) • 1962 (Сіетл) • 1964 (Нью-Йорк) • 1967 (Монреаль) • 1968 (Сан-Антоніо) • 1970 (Осака) • 1974 (Спокан) • 1975 (Окінава) • 1982 (Ноксвиль) • 1984 (Новий Орлеан) • 1985 (Цукуба) • 1986 (Ванкувер) • 1988 (Брісбен) • 1992 (Севілья) • 1992 (Генуя) • 1993 (Теджон) • 1998 (Лісабон) • 2000 (Ганновер) | |
| ХХІ століття | ||
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про Каталонію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |