Перейти до вмісту

Встигнути до опівночі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Встигнути до опівночі
англ. Midnight Run
Жанрпригодницький фільм,
кримінальна кінокомедія
РежисерМартін Брест
ПродюсерMartin Brest, William Gilmore,
Dan York
СценаристВільям Голдман
На основіAnna Bonacci
У головних
ролях		Роберт де Ніро,
Чарльз Гродін,
Яфет Котто,
Джон Ештон,
Денніс Фаріна,
ОператорДональд Торин[en]
КомпозиторДенні Ельфман
КінокомпаніяCity Light Films,
Universal Pictures
Дистриб'юторUniversal Pictures
Тривалість126 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1988
Кошторис$ 35 млн
Касові збори$ 81.6 млн
IMDbID 0095631
РейтингIMDb: 7.5/10 stars
НаступнийAnother Midnight Rund

«Встигнути до опівночі» (англ. Midnight Run) — американський пригодницький, комедійно-кримінальний фільм 1988 року режисера Мартіна Бреста, з Робертом Де Ніро, Чарльзом Гродіном, Джо Пантоліано та Джоном Ештоном у головних ролях.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Колишній чиказький поліцейський Джек Волш (Роберт де Ніро) заробляє на життя розшукуючи злочинців-втікачів. За сюжетом фільму, йому потрібно знайти Джонатана Мардукаса, який має кличку «Герцог». Мардукас, інтелігентний бухгалтер, вкрав у мафіозного боса Лас-Вегасу Джиммі Серрано (Денніс Фаріна) 15 мільйонів доларів і ховається від мафії, після того, як вийшов під заставу. За 100000 доларів Джек повинен зловити «Герцога» і привезти до Лос-Анджелесу до опівночі в п'ятницю. Для досвідченого «мисливця за головами» подібне завдання — суща дрібниця. Але Джек Волш не врахував, що крім нього за Мардукасом активно полюють гангстери, агенти ФБР на чолі зі спеціальним агентом Алонзо Мозлі (Яфет Котто) та конкурент Джека Волша — Марвін Дорфлер (Джон Ештон[en]) …

Ролі виконують

[ред. | ред. код]

Навколо фільму

[ред. | ред. код]
  • Фільм входить до списку 500 фільмів Американського інституту кіномистецтва за 2000 рік, що були номінованими на 100 найкумедніших американських фільмів.[1]
  • Фільмування сцени з поїздом у Флегстаффі, штат Аризона, фактично запобігла викраденню молодої жінки з кав'ярні в центрі Флегстаффа. Коли близько десятка «поліцейських машин» проїжджали повз кав'ярню, викрадачі налякалися, подумавши, що їх переслідують справжні поліцейські, кинули дівчину та втекли з місця спроби викрадення.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ AFI AWARDS 2000 [Архівовано 2012-06-10 у Wayback Machine.] afi.com (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Встигнути_до_опівночі&oldid=43623356