Вуельта Іспанії 2020
.jpg) | |
| Загальні відомості | |
|---|---|
| Час проведення | 20 жовтня — 8 листопада 2020 |
| Кількість етапів | 18 |
| Кількість учасників | 176 |
| Фінішували | 142 |
| Призери | |
| Чемпіон |  Примож Роглич |
| 2-е місце |  Річард Карапас |
| 3-є місце | .svg){kind=small} Г'ю Карті |
| Кращі в номінаціях | |
| По очкам | Примож Роглич |
| У горах |  Гійом Мартін |
| Молодий спортсмен |  Енрік Мас |
| Найагресивніший гонщик | Ремі Каванья |
| Команда | «Movistar Team» |
| Суміжні сезони | |
| Попередній | 2019 |
| Наступний | 2021 |
Вуельта Іспанії 2020 року — 75-й сезон одного з найпрестижніших змагань у шосейному велоспорту. Турнір проходив по дорогам Пірінейського півострова. На старт вийшли 176 гонщиків з 22 команд, фінішували — 142. Переможцем став Примож Роглич з команди «Team Jumbo–Visma».
Напередодні сезону планували провести перегони з 14 серпня по 6 вересня. Але через пандемію коронавірусної хвороби навесні були відмінені старти на «Джиро д'Італія» і «Тур де Франс». 15 квітня міжнародна федерація оголосила, що наприкінці літа стартуватиме «Тур де Франс», а «Джиро д'Італія» і «Вуельта Іспанії» відбудуться після чемпіонату світу з шосейних перегонів[1]. 5 травня федерація визначила остаточні терміни: «Джиро» пройде з 3 по 25 жовтня, а «Вуельта» між 20 жовтня та 8 листопада.[2][3][4] З 1985 року гонка складалася з 21 етапу. Через виснажливий графік наприкінці року була зменшена кількість етапів до 18-ти.[5].
У змаганні взяли участь всі дев'ятнадцять команд з UCI WorldTeams (елітний дивізіон велоспорту). Окрім того, до були запрошені три команди з UCI ProTeam . Про це було повідомлено 8 травня 2020 року.[6]/
- WorldTeams (19)
«AG2R La Mondiale»
«Astana Pro Team»
«Bahrain McLaren»
«Bora-Hansgrohe»
CCC- «Cofidis»
«Deceuninck-Quick Step»
«EF Pro Cycling»- «Groupama-FDJ»
«Israel Start-Up Nation»- «Lotto Soudal»
«Mitchelton-Scott»
«Movistar Team»
«NTT Pro Cycling»
«Ineos Grenadiers»
«Team Jumbo-Visma»- «Team Sunweb»
- «Trek-Segafredo»
«UAE Team Emirates»
.svg){kind=small}
- ProTeams (3)
- «Burgos-BH»
- «Caja Rural-Seguros RGA»
- «Total Direct Énergie»
Головним фаворитом перед гонкою вважався Примож Роглич, який захищав титул переможця. Йому конкуренцію міг скласти одноклубник Том Дюмулен (чемпіон «Джиро д'Італія 2017»). До кола основних претендентів входили Річард Карапас (переможець «Джиро д'Італія 2019»), Енрік Мас («Movistar Team») і Тібо Піно («Groupama–FDJ»). Олександр Власов («Astana Pro Team») відмовився від «Джиро д'Італія» після другого етапу і мав достатньо часу на підготовку. Серед інших гонщиків згадували дворазового переможця Кріса Фрума («Ineos Grenadiers»), його одноклубника Івана Сосу, чемпіон 2009 року Алехандро Вальверде («Movistar Team») і Сеппа Кусса («Team Jumbo–Visma»).
Організатори планували стартували в Утрехті, про що було повідомлено 17 грудня 2019 року в Мадриді.[7] Перші три етапи мали пройти в Нідерландах[8] До цього Вуельта тричі стартувала за межами Іспанії, у тому числі одного разу в Нідерландах (2009)[9]. 29 квітня 2020 року були скасовані перші три етапи, а старт відбувся в Країні Басків (вперше з 1961 року)[10][11].
| Етап | Дата | Маршрут | Дистанція | Рельєф місцевості |
Переможець | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 20 жовтня | Ірун — Ейбар | 173 км | 
|
горбистий | Примож Роглич (SLO)
| |
| 2 | 21 жовтня | Памплона — Лекумберрі | 151.6 км |
|
горбистий | Марк Солер (ESP)
| |
| 3 | 22 жовтня | Лодоса — Вінуеса | 166.1 км |
|
горбистий |  Ден Мартін (IRL)
| |
| 4 | 23 жовтня | Гаррай — Ехеа-де-лос-Кабальєрос | 191.7 км | 
|
рівнинний | Сем Беннет (IRL)
| |
| 5 | 24 жовтня | Уеска — Сабіньяніго | 184.4 км |
|
горбистий | .svg){kind=small} Тім Велленс (BEL)
| |
| 6 | 25 жовтня | Б'єскас — Арамон Формігаль | 146.4 км[13] | 
|
гірський | Іон Ісагірре (ESP)
| |
| 26 жовтня | Віторія | Вихідний день | |||||
| 7 | 27 жовтня | Віторія — Вальдеговія | 159.7 км |
|
горбистий | .svg){kind=small} Майкл Вудс (CAN)
| |
| 8 | 28 жовтня | Логроньо — Монкальвільйо | 164 км |
|
гірський | Примож Роглич (SLO)
| |
| 9 | 29 жовтня | Кастрільйо-дель-Валь — Агілар-де-Кампоо | 157.7 км |
|
рівнинний |  Паскаль Акерманн (GER)[15]
| |
| 10 | 30 жовтня | Кастро-Урдіалес — Суансес | 185 км |
|
рівнинний | Примож Роглич (SLO)
| |
| 11 | 31 жовтня | Вільявісьйоса — Альто дела Фаррапоне | 170 км |
|
гірський | Давид Гудю (FRA)
| |
| 12 | 1 листопада | Лавіана — Англіру | 109.4 км |
|
гірський | Г'ю Карті (GBR)
| |
| 2 листопада | Ла-Корунья | Вихідний день | |||||
| 13 | 3 листопада | Мурос — Мірадор де Есаро | 33.7 км | 
|
гірський роздільний | Примож Роглич (SLO)
| |
| 14 | 4 листопада | Луго — Оренсе | 204.7 км |
|
горбистий | Тім Велленс (BEL)
| |
| 15 | 5 листопада | Мос — Пуебла-де-Санабрія | 230.8 км |
|
горбистий | Єспер Філіпсен (BEL)
| |
| 16 | 6 листопада | Саламанка — Сьюдад-Родриго | 162 км |
|
горбистий |  Магнус Корт (DEN)
| |
| 17 | 7 листопада | Секерос — Альто дела Коватілья | 178.2 км |
|
гірський | Давид Гудю (FRA)
| |
| 18 | 8 листопада | Іподром «Zarzuela», Мадрид | 124.2 км |
|
рівнинний | Паскаль Акерманн (GER)
| |
| Всього | 2892.6 км | ||||||
| Етап | Переможець | Генеральна класифікація 
|
Очкова класифікація 
|
Гірська класифікація 
|
Молодіжна класифікація 
|
Командна класифікація 
|
Найагресивніший гонщик 
|
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Примож Роглич | Примож Рогліч | Примож Роглич | Сепп Кусс | Енрік Мас | Team Jumbo–Visma | Джетце Бол |
| 2 | Марк Солер | Річард Карапас | Гонсало Серрано | ||||
| 3 | Ден Мартін | Віллі Сміт | |||||
| 4 | Сем Беннет | Хесус Ескерра | |||||
| 5 | Тім Велленс | Тім Велленс | Гійом Мартін | ||||
| 6 | Іон Ісагірре | Річард Карапас | Movistar | Горка Ісагірре | |||
| 7 | Майкл Вудс | Гійом Мартін | Алехандро Вальверде | ||||
| 8 | Примож Роглич | Стен Девульф | |||||
| 9 | Паскаль Акерманн | Хуан Феліпе Осоріо | |||||
| 10 | Примож Роглич | Примож Роглич | Алекс Моленаар | ||||
| 11 | Давид Гудю | Марк Солер | |||||
| 12 | Г'ю Карті | Річард Карапас | Гійом Мартін | ||||
| 13 | Примож Роглич | Примож Роглич | |||||
| 14 | Тім Велленс | Марк Солер | |||||
| 15 | Джаспер Філіпсен | Гійом Мартін | |||||
| 16 | Магнус Корт | Ремі Каванья | |||||
| 17 | Давид Гудю | Марк Солер | |||||
| 18 | Паскаль Акерманн | ||||||
| Остаточний | Примож Роглич | Примож Роглич | Гійом Мартін | Енрік Мас | Movistar | Ремі Каванья | |
_2.jpg)
| Умовні позначення | |||
|---|---|---|---|
|
Переможець турніру | 
|
Найкращий серед молодих спортсменів |
|
Найкращий за набраними очками | 
|
Найкраща команда |
|
найкращий у горах |
|
Найагресивніший гонщик |
| Місце | Гонщик | Команда | Час |
|---|---|---|---|
| 1 | Примож Роглич (SLO)
|
Team Jumbo–Visma | 72 год. 46 хв. 12 " |
| 2 | Річард Карапас (ECU)
|
Ineos Grenadiers | + 24 " |
| 3 | Г'ю Карті (GBR)
|
EF Pro Cycling | + 1 '15 " |
| 4 | Деніел Мартін (IRL)
|
Israel Start-Up Nation | + 2 '43 " |
| 5 | Енрік Мас (ESP)
|
Movistar Team | + 3 '36 " |
| 6 |  Ваут Пулс (NED)
|
Bahrain–McLaren | + 7 '16 " |
| 7 | Давид де ла Крус (ESP)
|
UAE Team Emirates | + 7 '35 " |
| 8 | Давид Гудю (FRA)
|
Groupama–FDJ | + 7 '45 " |
| 9 | Феликс Гросшартнер | Bora–Hansgrohe | + 8 '15 « |
| 10 | Алехандро Вальверде (ESP)
|
Movistar Team | + 9 '34 „ |
| 11 |  Олександр Власов (RUS)
|
Astana Pro Team | + 9' 36“ |
| 12 |  Джордж Беннетт (NZL)
|
Team Jumbo-Visma | + 14' 04» |
| 13 | Мікель Нієве (ESP)
|
Mitchelton-Scott | + 14' 47" |
| 14 | Гійом Мартін (FRA)
|
Cofidis | + 15' 07" |
| 15 |  Серхіо Енао (COL)
|
UAE Team Emirates | + 15' 36" |
| 16 |  Сепп Кусс (USA)
|
Team Jumbo-Visma | + 16' 26" |
| 17 |  Маттіа Каттанео (ITA)
|
Deceuninck-Quick Step | + 17' 45" |
| 18 | Марк Солер (ESP)
|
Movistar Team | + 21' 01" |
| 19 | Горка Ісагірре (ESP)
|
Astana Pro Team | + 21' 46" |
| 20 | .svg){kind=small} Джино Медер (SUI)
|
NTT Pro Cycling | + 43' 39" |
|
|
|
|
- ↑ Tour de France saved by 29 August shift as Grand Tours jostle for space. The Guardian. 15 квітня 2020. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ Tour de France to go ahead at end of August after coronavirus delay. BBC Sport. 15 квітня 2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ Ballinger, Alex (15 квітня 2020). New Tour de France 2020 dates officially confirmed as UCI reveals new calendar. Cycling Weekly. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ Farrand, Stephen (5 травня 2020). UCI reveal new men’s and women's post-COVID-19 race calendar. Cycling News. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ La Vuelta 20 will consist of 18 stages and will take off from the Basque Country. Unipublic. 29 квітня 2020. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ La Vuelta 20: teams selection. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ Vuelta a España 2020 route revealed. Cycling News. 17 грудня 2019. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ 2020 Vuelta a Espana to begin in the Netherlands with team time trial. Cycling News. 12 грудня 2018. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
- ↑ а б Ballinger, Alex (12 грудня 2018). Vuelta a España to start in the Netherlands in 2020. Cycling Weekly. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ Fotheringham, Alasdair (29 квітня 2020). Vuelta a España 2020 start in Netherlands cancelled. Cycling News. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ а б La Vuelta 20 will consist of 18 stages and will take off from the Basque Country. Unipublic. 29 квітня 2020. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ La Vuelta 20 won't enter France. Stage 6 to start from Biescas and finish atop Aramón Formigal. 2020 Vuelta a España. ASO. 22 жовтня 2020. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ Планували провести етап довжиною 136,6 км (84,9 миля) з фінішем на французькій території Піренеїв. Через обмеження, пов'язані з коронавірусною хворобою маршрут був змінений.[12]
- ↑ Farrand, Stephen (29 жовтня 2020). Vuelta a España: Ackermann wins stage 9 as Sam Bennett is relegated. CyclingNews. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ Кращий результат показав Сем Беннетт, але його дискваліфікували через неспортивну поведінку (штовхнув суперника).[14]
- ↑ Official classifications of La Vuelta. La Vuelta. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ а б в г д Official classifications of Vuelta a España 2020. Vuelta a España. Amaury Sport Organisation. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 4 січня 2021.