Перейти до вмісту

Вуж звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вуж звичайний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Полозові (Colubridae)
Рід: Вуж (Natrix)
Вид:
Вуж звичайний (N. natrix)
Біноміальна назва
Natrix natrix
Поширення виду
Синоніми

Вуж звичайний (Natrix natrix) — найпоширеніший в Україні вид вужів, неотруйних змій родини вужевих.

Вужі відрізняються від інших змій «жовтими вухами» — яскраво-вираженими мітками на голові, частіше жовтими, але іноді білими і оранжевими. Самиці більші за розміром самців, іноді досягають до 1,5 метрів, але найчастіше розміри не більше метра.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вуж звичайний поширений повсюдно в Європі, за винятком приполярних районів, в південних районах Сибіру до Байкалу і на півдні Далекого Сходу.

У великій кількості поширений по всій території України, трапляється як біля водойм, так і в прибережній зоні. Дуже часто заповзає до домогосподарств. Через необізнаність людей стає їх жертвою.

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Вуж неагресивний, побачивши людину він зазвичай рятується втечею. Спійманий вуж спочатку активно захищається: сичить і викидає голову вперед, що страхітливо діє на більшість ворогів. Якщо ж це не допомогло, він вивергає недавно з'їдену їжу, прикидається мертвим. Кусається рідко. Для людини укус практично не становить жодної небезпеки.

Вужі відмінно плавають, під водою можуть перебувати більше, ніж півгодини.

У квітні — травні починається шлюбний період. У липні — серпні самиці вужів шукають, де відкласти яйця: у вологі і теплі місця. Ідеально для цього підходять купи перегною, старої соломи, опалого листя, також годяться сирий мох, трухняві пеньки і мишачі нори. У жовтні — листопаді заповзають в різні нори і щілини в землі, де вони й зимують.

Живиться в основному живими жабами, гризунами і рідше рибою. Природними ворогами вужів є лелеки, хижі птахи і деякі ссавці.

Практичне значення

[ред. | ред. код]

Вужі добре приручаються і переносять неволю. В Україні та в Білорусі часті випадки одомашнення вужів (для знищення мишей).

Змія не є отруйною та не несе загрози людині, переважно полює на мишей, ящірок та шкідників.[1]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кармишев Ю. В., Мануілова О. М. (2003). Морфологическая изменчивость ужа обыкновенного (Natrix natrix) на юге Украины (PDF). v-zool.kiev.ua (російська) . Vestnik zoologii, 37(4): 81–82.

Література

[ред. | ред. код]
  • Акимушкин И. (1995). Ужеобразные. Энциклопедия для детей. Биология (вид. 2-е вид.). Москва: Аванта +. с. 436—437. ISBN 5-86529-012-6. (рос.)
  • Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 164—165). — ISBN 5-98092-007-2
  • Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. Змеи. Виды фауны России : атлас-определитель — М. : Фитон XXI, 2014. — 120 с. (с. 30—31). — ISBN 978-5-906171-61-0
  • Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224 с. (с. 137—139). — ISBN 978-5-87317-594-9
  • Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 159—163). — ISBN 966-504-231-9
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 251—253, 374)
  • Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 394—396). ISBN 978-1-4081-5459-5

Посилання

[ред. | ред. код]