Вулиця Івана Карпинця
Вулиця Карпинця Львів | |
---|---|
Місцевість | Вулька |
Район | Франківський |
Назва на честь | Івана Карпинця |
Колишні назви | |
Кадетська бічна, Косинерська, Рембрандтґассе, Косинерська, Солдатська | |
польського періоду (польською) | Kadecka boczna, Kosynierska |
радянського періоду (українською) | Косинерська, Солдатська |
Загальні відомості | |
Протяжність | 280 м |
Координати початку | 49°49′42.5″ пн. ш. 24°01′07.2″ сх. д. / 49.828472° пн. ш. 24.018667° сх. д. |
Координати кінця | 49°49′46.1″ пн. ш. 24°00′57″ сх. д. / 49.829472° пн. ш. 24.01583° сх. д. |
поштові індекси | 79026[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт, бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1, 3, 4, 4а, 5, 6, 7, 8, 9, 9а, 18, 18а, 19, 19а, 21, 23, 25, 27[2] |
Архітектурні пам'ятки | № 17, 18, 18а, 19, 21, 23, 25[3] |
Поштові відділення | ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)[1] |
Забудова | польський конструктивізм 1930-х, радянська барачна забудова 1950-х, п'ятиповерхова житлова забудова 1960-х років[4] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2671979 |
Мапа | |
Вулиця Івана Карпинця у Вікісховищі |
Вулиця Карпинця — вулиця у Франківському районі[5][6] міста Львова, у місцевості Вулька. Прямує від вулиці Героїв Майдану углиб забудови, завершується глухим кутом.
Прилучаються вулиці Сбитова та Лукаша.
Вулиця почала формуватися на початку XX століття, першу офіційну назву — Кадетська бічна — отримала у 1910 році[4][7]. У 1913 році її перейменували на вулицю Косинерську, на згадку про учасників польського селянського повстання[4]. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року, вулиця мала назву Рембрандтґассе, на честь нідерландського художника епохи Відродження Рембрандта ван Рейна[4][8]. У липні 1944 року повернена колишня назви — вулиця Косинерська[9] і вже у 1946 році перейменована на вулицю Солдатську[10]. 1993 року вулиця отримала сучасну назву на пошанування українського історика Івана Карпинця[11][7].
Вулиця Карпинця забудована будинками 1930-х та 1960—1970-х років, зведеними у стилі польського та радянського конструктивізму, а також присутня радянська барачна забудова 1950-х років[4] та сучасна багатоповерхова 2000-х років.
№ 8 — п'ятиповерховий житловий будинок, зведений у 2006 році.
№ 18, 18а — двоповерхові вілли, зведені у 1912—1913 роках за проєктом Валерія Шульмана та Філемона Левицького для Марії Бачинської та Софії Олесницької відповідно[12]. У будинку № 18 наприкінці 1930-х років мешкав український політик, громадський і державний діяч Роман Шухевич з родиною. Будинки внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2608-м та № 2609-м[3].
№ 17, 19, 21, 23, 25 — двоповерхові вілли, зведені у 1910-х—1930-х роках. Будинки внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2609-м, № 2610-м, № 2611-м, № 2612-м та № 2613-м відповідно[3].
№ 27 — п'ятиповерхова будівля гуртожитку № 3[13] Національного університету «Львівська політехніка», зведена у 1960-х роках у стилі радянського конструктивізму.
-
Будинок № 17
-
Будинок № 18
-
Будинок № 18a
-
Будинок № 19
-
Будинок № 21
-
Будинок № 23
-
Будинок № 25
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 314.
- ↑ Актуальний перелік вулиць Франківського району м. Львова. fk.lv.court.gov.ua. Франківський районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (К). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 26.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 117.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 83.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 92.
- ↑ Новий Світ, 2014, с. 174.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 492.
- ↑ Гуртожиток № 3. lpnu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 1 січня 2024.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 492. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 55. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Карпинця вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 314. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 26, 83, 92, 107, 109, 117. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 40, 536, 537. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Проект «Вулиці Львова»: вулиця Карпинця І. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 1 січня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Андрій Яремко (31 січня 2011). Перелік пам'яток архітектури та містобудування м. Львова (станом на 14.03.2011 р.). city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 5 лютого 2017.