Вулиця Казимира Малевича
Вулиця Казимира Малевича Київ | |
---|---|
Місцевість | Нова Забудова |
Район | Голосіївський |
Назва на честь | Казимира Малевича |
Колишні назви | |
Бульйонська, Заводська, Василя Боженка, Боженка | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,9 км |
Координати початку | 50°25′47.7″ пн. ш. 30°30′38.8″ сх. д. / 50.429917° пн. ш. 30.510778° сх. д. |
Координати кінця | 50°24′51.4″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. / 50.414278° пн. ш. 30.52028° сх. д. |
поштові індекси | 03150, 03038 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Либідська», «Палац «Україна»», «Олімпійська» |
Автобуси | А 5 |
Трамваї | лінія існувала до 2001 року |
Тролейбуси | Тр 12, 40, 40к (вулицею Антоновича) |
Найближчі залізничні станції | з. п. Протасів Яр |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10992 |
У проєкті OpenStreetMap | r422362 |
Мапа | |
Вулиця Казимира Малевича у Вікісховищі |
Ву́лиця Казими́ра Мале́вича — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Ділової й Короленківської вулиць до Загородньої вулиці.
Прилучаються вулиці Івана Федорова, Лабораторна, Володимиро-Либідська, Німецька, Єжи Ґедройця.
Вулиця виникла в середині XIX століття як частина регулярного розпланування вулиць вздовж р. Либідь і залізниці. Складалася з двох вулиць: Бульйо́нської (пролягала до теперішньої вулиці Німецької) і Заводсько́ї. Щодо походження назви Бульйонської вулиці існує кілька версій. За однією вулицю названо на честь К. Г. Бульйона — домовласника і господаря відомої у місті ковбасної фабрики. Друга версія пов'язує назву вулиці з тим, що на початку XIX століття, коли місцевість почала забудовуватися, тут жили ремісники, що виготовляли золоте та срібне шитво, яке крамарі називали «бульйоном». У 1915–1941 роках обидві частини мали назву Бульйонська. У 1941 році вулиця отримала назву вулиця ім. В. Н. Боженка[1], на честь учасника громадянської війни, більшовика-українофоба Василя Боженка. 1944 року назва уточнена на Василя Боженка[2]. Сучасна назва на честь художника-авангардиста Казимира Малевича — з 2012 року[3].
Вулиця мала переважно одно-, двоповерхову забудову. За міським розписом належала до найнижчого 4-го розряду; 1914 року переведена до 3-го розряду. Протягом 1980–90-х років більшість старих будівель на вулиці знесена — головним чином, заради зведення нових кварталів по вулицях Горького та Боженка. Декілька будинків було знесено вже у 2000-х роках — будинок № 18 знесений 2008 року, садиба з двох одноповерхових будинків № 32 — 2009 року[4]. Залишилося лише 6 будинків зі старої забудови — № 2, 24, 31, 85, 87, 127.
26 квітня 2012 року Київрада розглядала проект рішення «Про перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі м. Києва на вулицю Казимира Малевича», однак цей проект не підтримали через те, що вулиця перебуває у 3-кілометровій зоні від НСК «Олімпійський», на якому відбулися матчі Євро-2012, і на картах і путівниках вона вже була позначена як вулиця Боженка[5].
Вже після проведення Євро-2012 до питання про перейменування вулиці повернулися вдруге. Рішенням Київської міської ради від 20 вересня 2012 року вулицю було перейменовано на честь Казимира Малевича[3].
На початку XX століття в будинку № 14/27 по Бульйонській вулиці жив поет Максим Рильський. Будинок втрачено.
Раніше вважалося, що місцем народження видатного художника Казимира Малевича є будинок, що не зберігся до цього часу, за адресою Бульонська, 15. За останніми дослідженнями, місцем народження художника був маєток його тітки Марії Оржеховської, який знаходився у престижному районі міста — вулиця Жилянська, номер (приблизно) 62-65. Зараз ця територія — між двома житловими будинками: комплексом «Дипломат Холл» та сусідньою будівлею 1970—1980 років[6].
Біля меблевої фабрики ім. В. Н. Боженка у 1967 році був встановлений пам'ятник Василеві Боженку. Автори — скульптор Василь Вінайкін, архітектори — Вольдемар Богдановський та Ігор Масленков. Пам'ятник заввишки 4,5 м, являв собою скульптурний бюст на прямокутному постаменті із штучного каменю. Зруйновано «невідомими» у листопаді 2015 року.
На будинку № 11 (Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона) встановлено гранітні меморіальні дошки:
- на честь професора Данила Дудка (1921—2009), який працював у цьому будинку з 1944 по 2009 рік.
- на честь професора Володимира Лєбедєва (1922—2008), який працював у цьому будинку з 1944 по 2008 рік.
- на честь академіка Ігоря Походні (1927—2015), який працював в інституті з 1952 по 2015 рік[7].
- на честь академіка Володимира Махненка (1927—2015), який працював в інституті з 1952 по 2015 рік.
На будинку № 13 (Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона) встановлено меморіальну дошку на честь академіка Бориса Медовара, який працював у цьому будинку. Виготовлено у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Олександра Скоблікова.
На будинках № 2 та № 119 було розміщено гранітні анотаційні дошки на честь Василя Боженка, чиє ім'я вулиця носила до 2012 року. Аналогічні дошки були встановлені на будинках № 47/49 та № 86, але усі наразі втрачені.
-
Пам'ятник Василеві Боженку (демонтовано в 2016 році)
-
Анотаційна дошка зі старою назвою вулиці на будинку № 2 (демонтовано в 2016 році)
-
Анотаційна дошка зі старою назвою вулиці на будинку № 119 (демонтовано в 2016 році)
-
Меморіальна дошка на будинку № 11
-
Меморіальна дошка на будинку № 11
-
Меморіальна дошка на будинку № 11
-
Меморіальна дошка на будинку № 11
-
Меморіальна дошка на будинку № 13
- Аерокосмічне товариство України (буд. № 11)
- Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва (буд. № 86-Б)
- Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України (буд. № 11)
- Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс» (буд. № 84)
- Український науково-дослідний інститут механічної обробки деревини (буд. № 84)
- Меблева фабрика ім. Боженка (буд. № 86)
-
Фрагмент старої забудови вулиці — Бульйонська, 15
-
Поблизу перехрестя з вулицею Івана Федорова
-
від вул. Володимиро-Либідської до початку
- ↑ Рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 13 березня 1941 року № 16/33 «Клопотання виконкому Кагановичської районної ради депутатів трудящих про перейменування вул. Бульйонської на вул. ім. Боженка — героя громадянської війни, який загинув за владу Рад» // Вісник обов'язкових постанов та рішень виконкому Київської міськради депутатів трудящих, № 3. — 1941. — 15 березня. — С. 13. (Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 13761. Арк. 9.) [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
- ↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ а б Рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року № 4/8282 «Про перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі м. Києва на вулицю Казимира Малевича» // Хрещатик. — 2012. — № 139 (4159). — 5 жовтня. — С. 5. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
- ↑ К. Степанець, О. Михайлик. Втрачені споруди Києва (1992—2016), видання друге. К., 2016. с.137
- ↑ Коваленко К. «Олімпійський» завадив вулиці Боженка стати вулицею Казимира Малевича [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // GolosUA.com. — 2012. — 26 квітня. [Архівовано з першоджерела 28 квітня 2012.]
- ↑ Дослідники з'ясували, де саме в Києві народився Малевич / Укрінформ, 30.01.2018. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Відкрито 25 січня 2015 року.
- Рудзицкий Артур. Страсти по Малевичу или еще раз об улице Малевича в Киеве… [Архівовано 3 березня 2013 у Wayback Machine.] // Асоціація Європейських Журналістів. — 2012. — 12 ноября. (рос.) [Архівовано з першоджерела 16 червня 2016.]
- Боженка вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Боженка вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 26.
- Боженка вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 24–25. — ISBN 5-88500-070-0.
- Боженка вулиця // Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 21. — ISBN 966-95457-1-5.
- Малевича Казимира вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 151. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Боженка вулиця // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 65. (рос.)
- Боженка вулиця // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 17. — ISBN 978-966-8999-05-5.
- Вулиця Боженка // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 6 липня 2013.]
- К. Степанець, О. Михайлик. Втрачені споруди Києва (1992—2016), видання друге. К., 2016.
- Малевича Казимира вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |