Перейти до вмісту

Медовар Борис Ізраїльович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Борис Ізраїльович Медовар
Народився16 (29) березня 1916[1]
Київ, Російська імперія
Помер19 березня 2000(2000-03-19)[2] (83 роки)
Київ, Україна
Місце проживанням. Київ, Україна Україна
КраїнаУкраїна Україна
Національністьєврей
Діяльністьметалург
Alma materКиївський індустріальний інститут
ГалузьМеталургія, зварювання
ЗакладІнститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України
Вчене званняпрофесор (1963), академік АН УРСР (1973)
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1960)
Науковий керівникПатон Євген Оскарович
ЧленствоНАНУ
Відомий завдяки:технологія електрошлакового зварювання
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня
Сталінська премія Ленінська премія Державна премія СРСР Державна премія УРСР у галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки

Бори́с Ізра́їльович Медова́р (16 (29) березня 1916, Київ — 19 березня 2000(2000-03-19), Київ)(29 березня 1916(19160329), місто Київ — 19 березня 2000, місто Київ) — український вчений, металург, доктор технічних наук (1960), професор (1963), академік АН УРСР (1973). Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 (29) березня 1916(19160329) року[3] в Києві. Батько — липовецький міщанин Сруль Шамсон-Мордкович (Ізраїль Самсонович)[4]Медовар, мати — Естер Борух-Шльомовна (Естер Борисівна)[4]. З 1932 року працював техніком-монтажником київської артілі «Промткач», інженером, заступником начальника цеху Лубенського верстатобудівного заводу «Комунар» Полтавської області.

У 1940 році закінчив Київський індустріальний інститут.

З 1941 року працював науковим співробітником під керівництвом Є. О. Патона в Інституті електрозварювання у Києві (з перервою у 1941—1943 роках, коли служив у діючій армії). У 1943 році повернувся з фронту і працював над впровадженням патонівської технології зварювання під флюсом корпусів танків на уральських танкових заводах[5]. Розробив (1944—1951) основні положення швидкісного зварювання під флюсом для виготовлення сталевих труб великого діаметра. Член ВКП(б) з 1943 року.

Працював вченим секретарем, з 1969 по 1987 рік був завідувачем відділу електрошлакового переплаву Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Академії наук Української РСР у Києві. Під керівництвом Б. І. Медовара у 1956—1957 роках була створена перша електропіч типу Р-909 для отримання зливків круглого перерізу масою 500 т.

З початку 1960-х років розробляв теоретичні основи металознавства і металургії зварювання аустенітних сталей. Є одним із співавторів технології електрошлакового зварювання, наплавлення, переплаву і лиття. З 1979 року керував роботами зі створення нового класу конструкційних металевих матеріалів. Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991).

У 1987—2000 роках — радник дирекції Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Академії наук Української РСР (НАН України).

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Патон Б. Е., Медовар Б. И., Бойко Г. А. Электрошлаковое литье. Обзор. — М.: НИИМАШ, 1974. — 70 с.
  • Патон Б. Е., Медовар Б. И., Бойко Г. А. Электрошлаковое литье. — Киев: Наук. думка, 1981. — 192 с.
  • Патон Б. Е., Медовар Б. И., Орловский Ю. И. Электрошлаковое кокильное литье. — Киев: О-во «Знання» УССР, 1982. — 64 с.
  • Электрошлаковая технология в машиностроении / Б. И. Медовар, В. Я. Саенко, И. Д. Нагаевский, А. Д. Чепурнов. — Киев: Техніка, 1984. — 215 с.
  • Электрошлаковая тигельная плавка и разливка металла / Б. И. Медовар, В. Л. Шевцов, В. Л. Мартын и др. — Киев: Наук. думка, 1988. — 216 с.
  • Качество электрошлакового металла: монография / Б. И. Медовар, А. К. Цыкуленко, Д. М. Дяченко; Под ред. Б. Е. Патона, Б. И. Медовара. — Киев: Наук. думка, 1990. — 312 c.: ил. — ISBN 5-12-001659-6
  • Горячая раскатка стальных колец и обечаек: монография / Б. И. Медовар, А. К. Цыкуленко, Д. М. Дяченко и др.; Под ред. Б. Е. Патона, Б. И. Медовара. — Киев: Наукова думка, 1993. — 240 c.: ил. — ISBN 5-12-002966-3
  • Медовар Б. И., Цыкуленко Л. К., Шевцов В. Л. Металлургия электрошлакового процесса. — Киев: Наук. думка, 1986. — 248 с.
  • Металлургия вчера, сегодня, завтра: монография / Б. И. Медовар. — 2-е изд., доп. и перераб. — Киев: Наук. думка, 1990. — 191 с.: ил. — ISBN 5-12-001759-2
  • Медовар Б. И. Избранные труды: сборник — Киев: Наук. думка, 2006. — 637 с.: ил. — ISBN 966-00-0443-5

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. метрична книга
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1055758941 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Запис про народження Бориса Медовара 16 березня (ст. ст.) 1916 року у метричній книзі Київського равінату за 1916 рік // Центральний державний історичний архів України. м. Київ. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 158. Арк. 56зв—57.
  4. а б Повторний запис про народження Бориса Медовара 29 березня 1916 року в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського РАГСу м. Києва 02.01.1929 — 31.12.1929 [Архівовано 27 грудня 2022 у Wayback Machine.] // Державний архів міста Києва. Ф. Р-1654. Оп. 1. Спр. 631. Арк. 140зв.
  5. Патоны [Архівовано 18 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 22 лютого 2011.
  7. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 22 лютого 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]