Вулиця Братів Климових
Вулиця Братів Климових Львів | |
---|---|
Місцевість | Левандівка |
Район | Залізничний |
Назва на честь | Івана та Гриця Климових |
Колишні назви | |
Білогорська бічна, Естонський провулок | |
польського періоду (польською) | Białohorska boczna |
радянського періоду (українською) | Естонський провулок |
Загальні відомості | |
Протяжність | 400 м |
Координати початку | 49°50′46.7″ пн. ш. 23°59′27.6″ сх. д. / 49.84631° пн. ш. 23.99100° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′34.9″ пн. ш. 23°59′28.4″ сх. д. / 49.84303° пн. ш. 23.99122° сх. д. |
поштові індекси | 79025[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1—4, 6, 8, 16, 16а, 18, 20, 22, 29, 31, 33, 40, 42 |
Поштові відділення | ВПЗ № 25 (вул. Повітряна, 12)[1] |
Забудова | одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х років |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r5702474 |
Мапа | |
Ву́лиця Браті́в Кли́мових — вулиця у Залізничному районі Львова на Левандівці. Сполучає дві частини вулиці Естонської, до якої вона проходить частково паралельно. Вулиця асфальтована, на ділянці біля будинку № 42 має викладений бруківкою хідник. Між будинками № 37 та № 40 вулиця переривається. Прилучається вулиця Бруснівська.
Вулиця Братів Климових виникла як бічна колишньої вулиці Білогорської, яка проходила попри залізничні колії від Левандівської до Гніздовського та 1934 року була названа на честь Білогорщі — Білогорська бічна. У 1981 році, коли більша частина Білогорської вже не існувала, одну з збережених частин назвали вулицею Естонською, на честь Естонської РСР, а бічну вуличку, відповідно, Естонським провулком. У 1993 році Естонський провулок було перейменовано на вулицю Братів Климових, на честь братів Івана та Гриця Климових, діячів українського визвольного руху середини XX століття[2].
Забудова: одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х років.
№ 22 — двоповерховий гуртожиток барачного типу збудований 1948 року для працівників локомотивного депо «Львів» Львівської залізниці (нині — відокремлений підрозділ «Локомотивне депо «Львів-Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»). На початку 1960-х років надбудований третій поверх[3]. 2012 року Львівська залізниця передала колишній гуртожиток у власність територіальної громади міста Львова[4]. Нині будинок обслуговується ЛКП «Сяйво». 2021 року в будинку ПП «Лес» проведена реконструкція та розділення загальнобудинкового обліку електроенергії.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
- ↑ Ілько Лемко Левандівка-3. Білогорща. Городоцька / Львівська газета. — № 2 (310). — 2008. — 10 січня.
- ↑ Ухвала ЛМР № 2082 від 7 лютого 2013 року «Про затвердження Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Львова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2012—2015 роки зі зміною термінів передачі гуртожитків — з 2012—2015 років на 2013 рік». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 7 лютого 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 395. — ISBN 978-966-2154-54-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 10. — ISBN 966-603-115-9.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Братів Климових. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- Гуртожиток Львівської залізниці перейшов у комунальну власність. zaxid.net. Zaxid.net. 29 грудня 2012. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.