Вулиця Зустрічна (Львів)
Вулиця Зустрічна Львів | |
---|---|
Місцевість | Нове Знесіння |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | Кремпнерів, Словацького, Стики |
Колишні назви | |
Кремпнерів | |
польського періоду (польською) | Krempnerów, Słowackiego, Styki |
Загальні відомості | |
Протяжність | 220 м |
Координати початку | 49°51′18.7″ пн. ш. 24°02′41″ сх. д. / 49.855194° пн. ш. 24.04472° сх. д. |
Координати кінця | 49°51′25.5″ пн. ш. 24°02′38.7″ сх. д. / 49.857083° пн. ш. 24.044083° сх. д. |
поштові індекси | 79024[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | № 1, 2[2] |
Поштові відділення | ВПЗ № 24 (вул. Богдана Хмельницького, 145)[1] |
Забудова | сецесія, конструктивізм, промислова |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r3392850 |
Мапа | |
Вулиця Зустрічна у Вікісховищі |
Вулиця Зустрічна — вулиця в Шевченківському районі Львова, у місцевості Нове Знесіння. Сполучає вулиці Богдана Хмельницького та Дублянську.[3][4]
Виникла на початку XX століття у складі селища Знесіння[5], не пізніше 1927 року отримала назву вулиця Кремпнерів, на честь львівського виноторговця Лейба Крампнера (Кремпнера), власника кількох будинків на сучасній вулиці Хмельницького, на початку вулиці Зустрічної.[6] У вулиця 1930 році перейменована на вулицю Словацького, на честь польського поета Юліуша Словацького. У 1934 році отримала назву вулиця Стики, на честь польського художника Яна Стики, одного з авторів Рацлавицької панорами. Від 1950 року — сучасна назва вулиця Зустрічна.[7]
Вулиця забудована житловими будинками першої половини XX століття у стилях сецесії та конструктивізму.[5] Декілька будинків, що розташовані наприкінці вулиці, входили до комплексу колонії працівників трамвайного депо, зведеного у 1912 році львівськими архітекторами Владиславом Дердацьким та Вітольдом Мінкевичем.
Триповерхова наріжна кам'яниця під № 1 (інша адреса — вулиця Богдана Хмельницького, 169) споруджена у 1908-1910 роках за проектом бюро Міхала Уляма у стилі пізньої сецесії. На першому поверсі будинку за часів Другої Польської республіки був ресторан і торговий пасаж.[6] У 1940-х—1950-х роках тут містилася початкова школа № 40 міського відділу народної освіти з українською мовою навчання.[8] Донедавна в будинку міститься ЛКП «За Замком». 2 травня 2019 року управління комунальної власності Львівської міської ради продало на повторному аукціоні приміщення першого та другого поверхів цього будинку. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 2433-м.[2]
Триповерхова наріжна кам'яниця під № 2 — пам'ятка архітектури місцевого значення № 2434-м.[2]
-
Будинок № 1
-
Будинок № 2
-
Будинок № 6
- ↑ а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-24. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 4 листопада 2019 року.
- ↑ а б в Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 4 листопада 2019 року.
- ↑ Вулиця Зустрічна на мапах Google. maps.google.com. Google Maps. Процитовано 29 січня 2018 року.
- ↑ Вулиця Зустрічна на мапах Visicom. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 29 січня 2018 року.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 481.
- ↑ а б Довкола Високого Замку, 2010, с. 36.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 25.
- ↑ Дудыкевич, 1948, с. 122.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Дудыкевич Б. Справочник. Львов. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 122. (рос.)
- Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 25. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-2154-32-0.