Вулиця Солодова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Солодова
Львів
МісцевістьЛичаків
РайонЛичаківський район
Колишні назви
Лоншанівка (част.), Слодова, Володимирґассе, Слодова
польського періоду (польською)Lonszanówka (cz.), Słodowa
радянського періоду (українською)Слодова
Загальні відомості
Протяжність216 м
поштові індекси79010[1]
Транспорт
Рухдвосторонній
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1, 3а, 4, 6, 7, 10[2]
Навчальні закладиЛіцей № 37 Львівської міської ради[3], навчальний корпус кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
Медичні закладимедпункт Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького[4]
Поштові відділенняВПЗ № 10 (вул. Личаківська, 69)[1]
Забудовакласицизм, конструктивізм[4]
Комерціяринок «Винниківський»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Солодова — вулиця у Личаківському районі[5] міста Львова, в місцевості Личаків. Сполучає вулиці Личаківську з Миколи Лисенка та Пісковою. Прилучаються вулиці Мала, Миколи Садовського та Івана Вишенського.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця Солодова підіймається догори від вул. Личаківської, між костелом Святого Антонія та ринком «Винниківський». Уздовж вулиці Солодової колись протікав потік зі Знесенських пагорбів. У XVIII столітті тут була одна з вулиць приміської оселі Суха Воля, яка вела до давньої дерев'яної церкви Воздвиження Чесного Хреста[6], яка розташовувалася на стику нинішніх вулиць Вишенського та Піскової. Під час касаційних реформ австрійського уряду кінця XVIII століття, а саме у 1786 року церкву було ліквідовано, а її будівлю розібрано[7]. У XIX столітті називалася Лоншанівкою, бо прямувала до маєтку купця Франсуа Лонгшам де Бер'є, який дав назву цій околиці міста. Вживалася ще інша назва вулиці — від костелу Святого Антонія до Цісарського лісу (Кайзервальду)[6]. У 1871 році магістрат надав вулиці офіційну назву Слодової. Назва походить від невеликої пивоварні Фридеріка Гюбнера, що розташовувалася на розі нинішніх вулиць Івана Вишенського та Солодової, де виробляли солод[8]. Під час німецької окупації Львова, у 1943 році вулицю перейменовано на Володимирґассе, на честь великого князя київського Володимира Святославича[6]. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — вулиця Слодова, а від 1946 року уточнена назва — вулиця Солодова, яка збереглася до наших днів[9][10].

Забудова

[ред. | ред. код]

В забудові вулиці Солодової присутні класицизм, конструктивізм[4]. Пам'ятки архітектури національного та місцевого значення на вулиці відсутні.

№ 1 — триповерхова кам'яниця на розі з вулицею Малою. У наріжнику у 1950—1990-х роках містилася чайна, у 2000-х роках — гральний зал мережі «Роял-Клуб»[4], нині пункт видачі замовлень мережі інтернет-магазинів «Розетка».

№ 4 — двоповерховий будинок на розі з вулицею Івана Вишенського. Частина будинку від вулиці Вишенського — житлова, а інша від вулиці Солодової — належить ринку «Винниківський», де міститься фірмовий магазин морепродуктів «Крамар».

№ 6 — триповерховий на високому цоколі будинок, споруджений близько 1930 року в стилі функціоналізму. На планах Львова 1829 і 1844 років на цьому місці видно невеликий дерев'яний будинок. У 1892 році тут з ініціативи Антоніни Махчинської було засновано інтернат для студенток Вчительської семінарії. Фундаторами цієї установи були зокрема графиня Феліція з Ґолеєвських Харковська, графині Дідушицька, Цецилія Бадені. В інтернаті мешкало 60 учениць. При ньому було теж власне господарство з пекарнею, садом, городами, корівником. Близько 1930 року тут збудовано будівлю семінарії для навчання виховательок дитячих садочків[11]. У 1940—1950-х роках — неповна середня школа№ 37 Міського відділу народної освіти[12], у 1950—2000-х роках — Львівська середня загальноосвітня школа № 37 з поглибленим вивченням французької мови[4], нині — ліцей № 37 Львівської міської ради з поглибленим вивченням французької мови[3].

№ 10 — триповерхова кам'яниця. Тут за радянських часів містилася майстерня з ремонту і пошиття одягу та гуртожиток № 2 Львівського державного медичного інституту[4]. Нині тут містяться медпункт, навчальний корпус кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії та гуртожиток № 9 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2023.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 7 травня 2023.
  3. а б Ліцей № 37 Львівської міської ради. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 7 травня 2023.
  4. а б в г д е 1243 вулиці Львова, 2009, с. 173.
  5. Павло Жежнич. Список вулиць Львова (С). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 5 лютого 2023. Процитовано 8 травня 2023.
  6. а б в Вулиці Львова, 2017, с. 463.
  7. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008.
  8. Андрій Кирчів. З життя львівських броварів. ukrposhta.ua. Незалежний український культурологічний часопис «Ї». Архів оригіналу за 28 квітня 2023. Процитовано 7 травня 2023.
  9. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 172.
  10. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 58.
  11. Ліцей № 37 Львівської міської ради. school37lviv.ucoz.net. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2023.
  12. Львов: справочник, 1949, с. 122.
  13. Адміністративно-господарський відділ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. new.meduniv.lviv.ua. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 7 травня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Вулиця Солодова (Львів)