Перейти до вмісту

Вулиця Уляни Кравченко (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вулиця Уляни Кравченко
Львів
МісцевістьБогданівка
РайонФранківський
Назва на честьУляни Кравченко
Колишні назви
Церковна, Балабанґассе, Клари Цеткін
польського періоду (польською)Cerkiewna
радянського періоду (українською)Клари Цеткін
Загальні відомості
Протяжність235 м
Координати початку49°49′59″ пн. ш. 23°58′58.9″ сх. д. / 49.83306° пн. ш. 23.983028° сх. д. / 49.83306; 23.983028
Координати кінця49°49′52.3″ пн. ш. 23°59′02″ сх. д. / 49.831194° пн. ш. 23.98389° сх. д. / 49.831194; 23.98389
поштові індекси79041[1]
Транспорт
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1, 3, 5, 7, 8-10, 12, 13, 15-21, 20а, 23[2]
Поштові відділенняВПЗ № 41 (вул. Окружна, 33)[1]
Забудоваконструктивізм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr3380420
Мапа
Мапа

Вулиця Уляни Кравченко — вулиця у Франківському районі міста Львова[4][5], місцевість Богданівка. Сполучає вулиці Городоцьку та Сулими. Прилучається вулиця Зигзаг[6].

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на початку XX століття в межах підміського села Богданівка та з 1928 року мала назву Церковна, через церкву святих Андрія і Володимира, що розташовувалася неподалік[7][8]. Після входження селища до меж міста, назва вулиці не змінилася.Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року мала назву Балабанґассе, на честь львівського православного архимандрита Гедеона Балабана[7]. Після встановлення у Львові радянської влади, вулиці на деякий час повернули довоєнну назву, але вже у 1946 році перейменували на вулицю Клари Цеткін, на честь Клара Цеткін, діячки німецького комуністичного руху першої половини XX століття[3][9]. Сучасну назву вулиця отримала у 1991 році, на пошану української письменниці Уляни Кравченко[7][10].

Забудова

[ред. | ред. код]

Вулиця Уляни Кравченко забудована переважно будинками середини XX століття, у стилі конструктивізму[3].

На місці будинку № 1, що на розі з вулицею Городоцькою, у 19181961 роках стояв дерев'яний греко-католицький парафіяльний храм святого апостола Андрія і святого Володимира підміських селищ Богданівка та Сигнівка[11]. 1918 року храм освятив праведний митрополит Андрей Шептицький. Поруч в ті часи існувала читальня товариства «Просвіта». 1922 року поруч з церквою була збудована дерев'яна дзвіниця. У 1927 році стараннями о. Євгена Гаврилюка церква отримала статус окремої капелянії, 1931 року — статус окремої парохії[11]. Планувалося поряд із дерев'яною церквою звести муровану, проте цим планам завадила друга світова війна[8]. Вже за радянської влади, у березні 1946 року церкву було відібрано у греко-католицької громади Богданівки, а 1961 року її було знесено. 12 квітня 1962 року було підписано акт відводу земельної ділянки під будівництво п'ятиповерхового житлового будинку, який було зведено на місці знесеної церкви й здано в експлуатацію під кінець 1963 року[12][13]. Іконостас церкви перевезли до храму в с. Суховоля[11]. 8 жовтня 2017 року на фасаді п'ятиповерхівки відкрили та освятили пам'ятну таблицю, яка сповіщає про те, що тут стояла церква святого апостола Андрія і святого Володимира, знесена комуністичним режимом у 1961 році[14]. Депутати фракції «Народний контроль» у ЛМР ініціювали відбудову церкви[15].

У повоєнні часи у будинку № 2 розташовувалася меблева артіль «Нова Зоря», у будинку № 4 з 1950-х років містилися дві філії Центрального універмагу[3]. Під № 8 будівельною компанією «Галжитлобуд» збудований сучасний житловий десятиповерховий будинок[16], під № 13 корпорацією «Карпатбуд» збудований чотириповерховий житловий будинок[17]. Під № 23 збереглася вілла початку XX століття.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2024.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 16 жовтня 2024.
  3. а б в г 1243 вулиці Львова, 2009, с. 356.
  4. Перелік вулиць Франківського району. fk.lv.court.gov.ua. Франківський районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 17 листопада 2022. Процитовано 16 жовтня 2024.
  5. Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (К). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 16 жовтня 2024.
  6. Вулиця Кравченко. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 16 жовтня 2024.
  7. а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 355.
  8. а б Вулиці Львова, 2017, с. 346.
  9. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 31.
  10. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 66.
  11. а б в Краківське передмістя, 2011, с. 172.
  12. Краківське передмістя, 2011, с. 173.
  13. Втрачена церква Св. ап. Андрія і св. Володимира на Богданівці у Львові. risu.org.ua. Релігійно-інформаційна служба України. 27 січня 2019. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 16 жовтня 2024.
  14. У Львові відкриють пам'ятну дошку церкві, яку зніс комуністичний режим. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 8 жовтня 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2024.
  15. У Львові хочуть відбудувати знищену церкву на Богданівці. lvivrada.gov.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 17 жовтня 2024.
  16. Житловий будинок на вул. У. Кравченко, 8. galzhytlobud.com. Галжитлобуд. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 17 жовтня 2024.
  17. Про будинки: житловий будинок на вулиці Уляни Кравченко, 13. karpatbud.com.ua. Карпатбуд. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 17 жовтня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]