Перейти до вмісту

Вігна китайська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вігна китайська
Коров'ячий горох у книзі Франциско Мануель Бланко «Flora de Filipinas».
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Vigna
Вид:
Вігна китайська (V. unguiculata)
Біноміальна назва
Vigna unguiculata
(L.) Walp., 1842
Синоніми
  • Dolichos biflorus L.
  • Dolichos catiang L.
  • Dolichos catjang Burm.f. nom. illeg.
  • Dolichos catjang L.
  • Dolichos hastifolius Schnizl.
  • Dolichos lubia Forssk.
  • Dolichos melanophthalamus DC.
  • Dolichos monachalis Brot.
  • Dolichos obliquifolius Schnizl.
  • Dolichos sesquipedalis L.
  • Dolichos sinensis Forssk. nom. illeg.
  • Dolichos sinensis L.
  • Dolichos sphaerospermus (L.) DC.
  • Dolichos tranquebaricus Jacq.
  • Dolichos unguiculata L.
  • Dolichos unguiculatus Thunb.
  • Liebrechtsia scabra De Wild.
  • Phaseolus cylindricus L.
  • Phaseolus sphaerospermus L.
  • Phaseolus unguiculatus (L.) Piper
  • Scytalis hispida E.Mey.
  • Scytalis protracta E.Mey.
  • Scytalis tenuis E.Mey.
  • Vigna alba (G.Don) Baker f.
  • Vigna angustifoliolata Verdc.
  • Vigna baoulensis A.Chev.
  • Vigna catjang (Burm.f.) Walp.
  • Vigna coerulea Baker
  • Vigna dekindtiana Harms
  • Vigna hispida (E.Mey.) Walp.
  • Vigna huillensis Baker
  • Vigna malosana Baker
  • Vigna protracta (E.Mey.) Walp.
  • Vigna pubescens R.Wilczek
  • Vigna rhomboidea Burtt Davy
  • Vigna scabra (De Wild.) T.Durand & H.Durand
  • Vigna scabrida Burtt Davy
  • Vigna sesquipedalis (L.) F. Agcaoili nom. illeg.
  • Vigna sesquipedalis (L.) Fruwirth
  • Vigna sinensis (L.) Endl. ex Hassk. nom. illeg.
  • Vigna sinensis (L.) Savi ex Hausskn.
  • Vigna tenuis (E.Mey.) F.Dietr.
  • Vigna triloba var. stenophylla Harv.

Вігна китайська[1], маш китайський[1], також коров'ячий горох, довгі боби (Vigna unguiculata, Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis, Vigna unguiculata unguiculata, Vigna unguiculata subsp. cylindrica) — сільськогосподарська рослина родини бобові (Fabaceae). У південних регіонах України відома під назвою «лагута»[2].

Будова

[ред. | ред. код]

Рослина має численні сорти, які дуже різняться за морфологічними ознаками. Вігна китайська однорічна витка рослина, кущової або напівкущової форми. Виткі сорти виростають до 5 м у висоту. Плоди вузькі видовжені (до 1 м) боби світлого кольору з невеликим насінням всередині.

Стручки вігни на розкладці у Сингапурі
Торговці стручками вігни у Сенегалі

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Згідно з археологічними дослідженнями коров'ячий горох походить з Західної Африки. Приблизно у 2300 роках до н. е. коров'ячий горох потрапив у Південно-східну Азію. Перші письмові згадки датуються 300 р. до н. е.. В Америку потрапив разом з рабами у XVII—XIX ст.[3]

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Їсти можна горошини, зелені молоді боби і листки. Слугує важливим джерелом поживних речовин серед бідних верств населення у країнах Азії. Зелені молоді боби сортів Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis їдять сирими, або смажать. Надзвичайно популярний овоч у Таїланді, де його часто подають на стіл окремо від інших страв безкоштовно за замовченням.

Виробництво коров'ячого гороху

[ред. | ред. код]

У світі виробляють 2.27 мільйонів тонн з яких Нігерія виробляє 850000 тонн (2002 р).[4]

Поживність

[ред. | ред. код]

Згідно з інформацією USDA у листках коров'ячого гороху міститься найвища кількість білків серед усіх овочів. Харчова цінність на 100 g:

  • Калорії (кал) 115
  • Ліпіди 0,5 g
  • Насичені жирні кислоти 0,1 g
  • Поліненасичені жирні кислоти 0,2 g
  • Мононенасичені жирні кислоти 0 g
  • Холестерин 0 mg
  • Натрій 4 mg
  • Калій 278 mg
  • Вуглеводи 21 g
  • Харчові волокна 7 g
  • Цукор 3,3 g
  • Білки 8 g
  • Вітамін A 15 IU
  • Вітамін C 0,4 mg
  • Кальцій 24 mg
  • Залізо 2,5 mg
  • Вітамін D 0 IU
  • Вітамін B6 0,1 mg
  • Вітамін B12 0 µg
  • Магній 53 mg
Вігна


Див.також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Vigna unguiculata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. СТАДНІЧУК, Н. О. Вігна китайська – цікава і цінна культура (українська) . Архів оригіналу за 24.03.2022. Процитовано 17.05.2022.
  3. PERRINO, P., LAGHETTI, G., SPAGNOLETTI ZEULI, P. L. & MONTI, L.M. (1993) Diversification of cowpea in the Mediterranean and other centres of cultivation. Genetic resources and crop evolution, 40, 121—132.
  4. Agbogidi, O. M., Egho, E.O. Evaluation of eight varieties of cowpea (Vigna unguiculata (L.) Walp) in Asaba agro-ecological environment, Delta State, Nigeria // European Journal of Sustainable Development (2012), 1, 2, 303—314 ISSN 2239-5938 — [1] [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]