Відвар
Відва́р, декокт (лат. decoctum) — рідка лікарська форма, що являє собою водну витяжку[1] з лікарської рослинної сировини, який отримується нагріванням на водяній бані; відрізняється від настою режимом екстракції (тривалішою термічною дією та менш тривалим охолодженням). Виготовляється з грубих частин рослини (кора, корені, кореневище та інші).
Готують у співвідношенні 1:20.
10 г попередньо подрібненої сировини кладуть в емальовану посудину, заливають 200 мл (1 склянка) окропу, накривають кришкою і нагрівають в киплячій воді (на водяній бані) 30 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 10 хвилин, проціджують через подвійний шар марлі, відтискуючи рослину. Об'єм одержаного відвару доводять кип'яченою водою до 200 мл, промиваючи вичавки.
Відвари з рослин, що містять дубильні речовини (листя мучниці, кори дуба, крушини, кореневища ревеню тунгутського і інших), проціджують після закінчення підігрівання (не чекають охолодження).[джерело?]
Сировину для відвару подрібнюють в залежності від її виду.
- Кора, кореневища та коріння - до 3 мм;
- Плоди і насіння - до 5 мм.
Вживають відвари охолодженими. Виняток становлять відвари з сечогінними та потогінними властивостями, які пьють теплими або гарячими.
Перед вживанням збовтувати.
Зберігають відвари у холодильнику не більше 3-4 днів.
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |