Візит Ніксона до Китаю (1972)
| Візит Ніксона до Китаю | |
 | |
| Країна |
 КНР  |
|---|---|
| Адміністративна одиниця |
КНР |
| Момент часу |
1972 |
| Час/дата початку |
21 лютого 1972 |
| Час/дата закінчення |
28 лютого 1972 |
| Учасник(и) |
Річард Ніксон, Winston Lordd, Пет Ніксон і Max Frankeld |
 Візит Ніксона до Китаю у Вікісховищі | |
Президент США Річард Ніксон в лютому 1972 року відвідав КНР. Це був важливий крок до формалізації відносин між США і КНР, які отримали стимул до розвитку. Ніксон став першим президентом США, який відвідав КНР.
У жовтні 1970 року Ніксон в інтерв'ю «Таймс» згадав про своє бажання відвідати Китай:
Якби мене запитали, про що я мрію, то я б сказав, що хотів би поїхати в Китай. Навіть якщо моя мрія не збудеться, то я сподіваюся, що мої діти зможуть туди поїхати.
Про це стало відомо очільнику Мао, який вітав це бажання американського президента[1].
Візит президента США випередили поїздки в КНР в липні і жовтні 1971 року Генрі Кіссінджера та в січні 1972-го Александра Гейга (а також візит команди США з настільного тенісу у квітні 1971 року).
Візит відбувся 21—28 лютого. За підсумками зустрічі сторонами було оголошене т. зв. Шанхайське комюніке.
У своїх спогадах Кіссінджер написав:
Під час зустрічі Ніксона з Мао, в якій я брав участь, я був вражений його авторитетом. На зустрічі він став центром уваги[1].
Візит поклав початок метафорі «Ніксон їде в Китай»: тільки настільки відомий противник комунізму, як Ніксон, зміг поїхати в Китай і зустрітися з Мао Цзедуном, не викликавши при цьому підозр у симпатії до комунізму. У ширшому сенсі метафору використовують для позначення того, що тільки несхильні до компромісу політики здатні порушувати неписані заборони. Раннім прикладом використання метафори може служити вислів[2][3] сенатора-демократа Тома Фолі, який заявив у 1977 році:
«Знадобився Ніксон, щоб поїхати в Китай і може знадобитися демократ, щоб привести бюджет у рівновагу.»
Оригінальний текст (англ.)It took a Nixon to go to China, and it may take a Democrat to balance the budget.
Найвідоміше використання метафори датується 1991 роком, коли в «Зоряному шляху 6» капітан Спок намагається переконати Кірка супроводжувати канцлера клінгонів на мирні переговори. На думку Спока, «Ніксон їде в Китай» є старовинною приказкою вулканців. Використання метафори вийшло за межі США і його вживали в тому числі для опису політики Німеччини[4].
Візит Ніксона до Китаю та його зустріч із Мао Цзедуном послужили сюжетом для мінімалістської опери Джона Адамас «Ніксон в Китаї».
- ↑ а б Спогадами про зустрічі Ніксона і Мао відзначили 40-річний ювілей з приводу підписання Шанхайського комюніке. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 5 березня 2018.
- ↑ Tolchin, Martin (3 травня 1977). Carter Says Priority is Balanced Budget. New York Times.
- ↑ The Administration: Not Much Cheer for Liberals. Time. 16 травня 1977. Архів оригіналу за 8 березня 2010. Процитовано 23 листопада 2009.
- ↑ Ende des rot-grünen Projektes: eine Bilanz der Regierung Schröder 2002—2005 (End of Red / Green, balancing the Schröder government), by Christoph Egle, Reimut Zohlnhöfer, (ed.), VS Verlag, 2007, ISBN 3-531-14875-3, p. 147)
