Координати: 52°13′ пн. ш. 21°0′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 21.000° сх. д. / 52.217; 21.000

Військові злочини нацистів в окупованій Польщі під час Другої світової війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військові злочини нацистів в окупованій Польщі під час Другої світової війни
Меморіал різанини на Волі, систематичного вбивства близько 40 000–50 000 польських цивільних осіб і ворожих комбатантів нацистськими військами під час Варшавського повстання влітку 1944 року.
Координати52°13′ пн. ш. 21°0′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 21.000° сх. д. / 52.217; 21.000
Мапа

Злочини проти польського народу вчинені нацистською Німеччиною та колабораціоністськими силами Осі під час вторгнення до Польщі[1] разом із допоміжними батальйонами під час наступної окупації Польщі в Другій світовій війні, включали геноцид мільйонів поляків, особливо систематичне винищення єврейських поляків.[2] Ці масові вбивства були здійснені нацистами з подальшими планами, які виправдовувалися їхніми расовими теоріями, які вважали поляків та інших слов’ян, а особливо євреїв, расово нижчими Унтерменш.

Вереснева кампанія 1939 року

[ред. | ред. код]
Розстріл етнічних поляків солдатами німецької айнзацкоманди СС у Лешно, жовтень 1939 р.

Менш ніж за рік до початку війни, 1 жовтня 1938 року, німецька армія увійшла до Судетської області відповідно до Мюнхенської угоди. Операцію завершили до 10 жовтня. Через два тижні, 24 жовтня 1938 року, Ріббентроп викликав польського посла в Берхтесгаден і представив йому Загальні рішення (нім. Gesamtlösung) Гітлера про польський коридор і вільне місто Данциг. Посол Ліпський відмовився[3]. Через три дні почалася перша масова депортація польських громадян з нацистської Німеччини. Це було виселення євреїв, які оселилися в Німеччині з польськими паспортами. 9–10 листопада 1938 року воєнізованими силами СА була здійснена атака Кришталевої ночі; тисячі євреїв, які мали польське громадянство, були зібрані та відправлені залізницею до польського кордону та до нацистських концтаборів[4]. Облава охопила 2000 етнічних поляків, які там проживали та працювали[5].

Крім того, перед вторгненням до Польщі нацисти підготували детальний список, у якому за допомогою німецької меншини, яка проживала у Другій Республіці Польській, було ідентифіковано понад 61 000 польських об’єктів (переважно цивільних)[6]. Список був надрукований таємно як 192-сторінкова книга під назвою Книга спеціального обвинувачення — Польща, яка складалася лише з імен і дат народження. До неї входили політики, науковці, актори, інтелігенція, лікарі, адвокати, дворянство, священики, офіцери та багато інших – як засоби, що були в розпорядженні паравійськових ескадронів смерті СС, яким допомагали кати Німецької народної самооборони.[7] Перші айнзатцгрупи Другої світової війни були сформовані СС під час вторгнення.[7] Вони були розгорнуті за лінією фронту для вбивства груп людей, які вважалися, через свій соціальний статус, здатними сприяти зусиллям опору проти німців[8][9]. Найпоширенішою брехнею, яка виправдовувала невибіркові вбивства мобільними ескадронами смерті, була (завжди одна і та сама) вигадана заява про нібито напад на німецькі сили.[10]

Загалом, приблизно від 150 000 до 200 000 поляків загинуло протягом одномісячної вересневої кампанії 1939 року[11], яка характеризувалася невибірковим і часто навмисним нападом військ загарбників на цивільне населення[12]. Понад 100 000 поляків загинуло під час терористичних бомбардувань Люфтваффе, таких як під Велунем[13]. На міста, які не мали військової інфраструктури, проводилися масовані повітряні нальоти[14]. Місто Фрамполь поблизу Любліна зазнало потужних бомбардувань 13 вересня як об’єкт для випробування техніки бомбардування Люфтваффе; обраний через сітчастий план вулиць і легко впізнавану центральну ратушу. Фрамполь був уражений 70 тоннами боєприпасів[15], які зруйнували до 90% будівель і вбили половину його мешканців[16]. Колони біженців систематично атакували німецькі винищувачі та пікіруючі бомбардувальники[17].

Серед польських міст і містечок, які зазнали бомбардувань на початку війни, були: Бродниця,[18] Бидгощ,[18] Хелм,[18] Цеханув,[18] Ченстохова,[19][20] Гродно,[20] Грудзьондз,[20] Гдиня,[18] Янув,[18] Ясло,[18] Катовіце,[20] Кельце,[20] Ковель,[20] Краків,[18][19] Кутно,[18] Люблін,[18] Львів,[20] Олькуш,[18] Пйотркув,[21] Плоцьк,[18] Плонськ,[20] Познань,[19][20] Пуцьк,[20] Радом,[18] Радомсько,[20] Сулеюв,[21] Варшава,[19][20] Велюнь,[18] Вільно та Замостя.[18] Понад 156 міст і сіл були атаковані Люфтваффе.[22] Варшава особливо серйозно постраждала від повітряного бомбардування та артилерійського обстрілу, що перетворило великі частини історичного центру на руїни[23], з понад 60 000 жертвами[10].

Германізація

[ред. | ред. код]

Невибіркові страти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kulesza, 2004, PDF, p. 29.
  2. Kiernan, Ben; Lower, Wendy; Naimark, Norman; Straus, Scott, ред. (2023). 15: The Nazis and the Slavs - Poles and Soviet Prisoners of War. The Cambridge World History of Genocide. Т. 3: Genocide in the Contemporary Era, 1914—2020. Cambridge University Press. doi:10.1017/9781108767118. ISBN 978-1-108-48707-8.
  3. Janusz Osica (10 February 1998), Żądania Hitlera wobec Polski, październik 1938 – marzec 1939. Historia. PolskieRadio.pl.
  4. Yad Vashem (2014), Nazi Germany and the Jews 1933–1939, архів оригіналу за 1 November 2011, процитовано 16 November 2017. Also in: Gilbert, Martin (2002). The Routledge Atlas of the Holocaust. Psychology Press. с. 25—27. ISBN 0-415-28146-6.
  5. Jan Moor-Jankowski (2013). Poland's Holocaust: Non-Jewish Poles during World War II. Polish American Congress. Архів оригіналу за 5 August 2019. Процитовано 4 April 2014.
  6. Sląska Biblioteka Cyfrowa (2013). Digital version of the Sonderfahndungsbuch Polen [Special Prosecution Book-Poland]. Katowice, Poland: Silesian Digital Library. Процитовано 4 April 2014.
  7. а б Browning, Christopher R. (2007). Poland, laboratory of racial policy. The Origins of the Final Solution: The Evolution of Nazi Jewish Policy September 1939 – March 1942. U of Nebraska Press. с. 31—34. ISBN 978-0-8032-5979-9.
  8. Holocaust Timeline. The History Place.
  9. Crowe, David M. (2007). Einsatzgruppen in Poland. Oskar Schindler: The Untold Account of His Life, Wartime Activities, and the True Story Behind the List. Basic Books. с. 71. ISBN 978-0-465-00849-0.
  10. а б Ministry of Information, 1941, с. 10.
  11. Piotrowski, 2007, с. 301.
  12. Shaw, Martin (2003). War and genocide: organized killing in modern society. Wiley-Blackwell. с. 79. ISBN 978-0-7456-1907-1. Процитовано 9 October 2013.
  13. Trenkner, Joachim (29 August 2008). Wielun, czwarta czterdziesci. Onet (пол.).
  14. Bruno Coppieters, N. Fotion, eds. (2002) Moral constraints on war: principles and cases, Lexington Books, p 74.
  15. Dariusz Tyminski & Grzegorz Slizewski (8 August 1998). Poland 1939 – The Diary of the Luftwaffe Atrocities. WW II Ace Stories. Архів оригіналу за 8 August 2014. Процитовано 9 October 2013.
  16. Davies, N (2009) Europe at War 1939–1945: No Simple Victory, Pan Macmillan, P297
  17. Hempel, Andrew (2000). Poland in World War II: An Illustrated Military History. Hippocrene Books. с. 14. ISBN 978-0-7818-0758-6. Процитовано 9 October 2013.
  18. а б в г д е ж и к л м н п р с Cyprian & Sawicki 1961, p. 63; Datner, Gumkowski & Leszczynski 1962, p. 18.
  19. а б в г Norman Davies (1986) God's Playground Volume II, Oxford University Press, ISBN 0-19-821944-X. Page 437.
  20. а б в г д е ж и к л м н Cyprian та Sawicki, 1961, с. 63.
  21. а б Gilbert, 1986, с. 85.
  22. Datner, Gumkowski та Leszczynski, 1962, с. 18.
  23. O.Halecki A History of Poland Routledge & Kegan, 1983 ISBN 0-7102-0050-1 Page 310

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Markiewicz, Marcin (2003). Represje hitlerowskie wobec wsi bialostockiej [Nazi repressions against settlements around Bialystok] (PDF). Biuletyn Ipn Pismo O Najnowszej Historii Polski (пол.). Institute of National Remembrance: 65—68. ISSN 1641-9561. Процитовано 21 January 2014.
  • Materski, Wojciech (2009). Polska 1939–1945 Straty osobowe i ofiary represji pod dwiema okupacjami [Poland's human losses under occupation 1939–1945]. Compendium of literature and statistical data (пол.). Institute of National Remembrance. Архів оригіналу за 14 December 2018. Процитовано 15 July 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)