Вікторівка (Звягельський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вікторівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Барашівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080030100090353
Основні дані
Колишня назва Стара Вікторівка
Населення 111 (2001)
Площа 0,72 км²
Густота населення 154,17 осіб/км²
Поштовий індекс 11270[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°43′47″ пн. ш. 28°07′42″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
205 м
Відстань до
обласного центру
70 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв Майдану, 10, с. Бараші, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11255
Карта
Вікторівка. Карта розташування: Україна
Вікторівка
Вікторівка
Вікторівка. Карта розташування: Житомирська область
Вікторівка
Вікторівка
Мапа
Мапа

Ві́кторівка (колишня назва — Стара Вікторівка) — село в Україні, у Барашівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 111 осіб (2001).

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Розміщується за 70 км північно-західніше Житомира[2].

Населення

[ред. | ред. код]

У 1906 році в колонії проживало 348 мешканців, дворів — 60[3], у 1923 році — 338 жителів, дворів — 53[4].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 112 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 111 осіб[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Колишнє лютеранське поселення на орендованих землях, належало до лютеранської парафії у Геймталі[2].

У 1906 році — Стара Вікторівка, колонія Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 68 верст, від волосного центру, с. Бараші — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Горошках[3].

У березні 1921 року, в складі волості, увійшла до новоутвореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році включена до складу новоствореної Єсипівська сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Барашівського району Коростенської округи[6]. Розміщувалася за 12 верст від районного центру, с. Бараші, та 1,5 версти — від центру сільської ради, кол. Єсипівка[4]. 8 вересня 1925 року передана до складу новоутвореної Гоноринської сільської ради Барашівського району[6].

Під час сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 4 мешканці села, з яких 1 чоловіка розстріляно[7].

За довідником адмінустрою 1946 року — село Вікторівка[8]. 11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Рясненській сільській раді Барашівського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, увійшло до Ємільчинського району Житомирської області. 21 серпня 1989 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 212 «Про деякі питання адміністративно-територіального устрою», село передане до складу Зеленицької сільської ради Ємільчинського району[6].

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[9].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Зеленицької сільської ради включено до складу Барашівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 7 червня 2020.
  2. а б Дизендорф В. Альт-Викторовка // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). Wolgadeutsche (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 27. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 9 травня 2024.
  3. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 22. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 травня 2024.
  4. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 129. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 9 травня 2024.
  5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 9 травня 2024.
  6. а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 8, 232-233, 597. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 травня 2024.
  7. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
  8. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 164. Процитовано 9 травня 2024.
  9. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 11 червня 2024.
  10. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]