Вікіпедія:Вікіпедія не журналістика
Це есе містить поради або погляди одного чи більше дописувачів Вікіпедії. Есе можуть відображати як широковизнані норми, так і переконання невеликої групи. Ставтеся до цих порад розважливо. Есе не є правилом чи настановою. |
Двома словами: Журналістика намагається формувати світ. Вікіпедія намагається зображати сформоване. Чи виходить? |
Вікіпедія багато в чому зовнішньо нагадує газету: в ній містяться статті на актуальні теми, інформація з них регулярно оновлюється. Часом існує спокуса вважати Вікіпедію засобом масової інформації (ЗМІ), нехай і особливого формату, різновидом так званої «громадянської журналістики»… Однак це не так — згідно з першим із П'яти основ Вікіпедії. Й от чому:
Дев'ять відмінностей
[ред. код]1. Громадянська позиція
[ред. код]Вікіпедія не трибуна і не засіб для генерації та розповсюдження нових ідей. Тут переслідуються будь-які прояви «громадянської позиції». Запит на журналістику існує, оскільки суспільство потребує того, щоб нові ідеї оволодівали масами.
2. Нове знання
[ред. код]Вікіпедія — не твір, а переказ, вона не є і не має бути першоджерелом новин про поточні події; вона не створює нового знання. Журналістика — навпаки, саме його шукає й доносить до суспільства.
3. Перевірність (верифіковуваність)
[ред. код]Вікіпедія заснована не на «правді» й «істинності» написаного, а на його перевірності — до того ж тягар доказу лежить на тому, хто додає інформацію. Він зобов'язаний викладати тільки підтверджене авторитетними джерелами, без дилетантських здогадок, домислів, версій, прогнозів і викриттів. Журналістика неперевірна у принципі: читач не може запитати в журналіста, звідки останній узяв той чи інший факт, а якщо раптом і зможе, цим він образить журналіста в найкращих почуттях. При цьому журналіст у двох випадках із кожних трьох навіть не вважає за потрібне на щось посилатися. Журналістика — це галоп по європах: «Спостерігачі вважають, що…», «наші джерела повідомляють, що…», «неназваний представник, близький до правоохоронних органів, на умовах анонімності сказав, що…» тощо.
4. Компромат
[ред. код]У Вікіпедії переслідується компромат, брудні подробиці особистого життя нині живих або нещодавно померлих людей. Журналістика без нього немислима. Різниця між жовтою пресою та найсоліднішими виданнями лише в межах пристойності, але не в меті — щоб таємне стало явним. Мета ж Вікіпедії абсолютно інша — щоб явне (виключно явне) стало систематизованим. Вдертися з фотоапаратом і диктофоном до лікарняної палати до вмирущої телезірки — для журналіста це професійна доблесть, для учасника Вікіпедії таке як мінімум безглуздо, як максимум аморально. Результати такого сеансу викриття будут неминуче знесені з Вікіпедії. Хоч там була правда! Так-так, правда!
5. Пропорційність
[ред. код]У Вікіпедії усі наявні погляди повинні представлятися пропорційно їх вазі в суспільстві, відгалуження думок неприпустимі. Скажімо, не може бути статті під назвою Комуністичні злочини. Але цей погляд повинен бути представленим у статті Комунізм — серед інших і зі вказівкою, наскільки він вагомий, посиланнями на основних адептів тощо. Журналістика свідомо виходить із прямо протилежного — у кожного ЗМІ є редакційна політика, на догоду якій добираються факти й думки. І це в найкращому разі. У найгіршому на читача вивалюється слабкооброблений мікс із обдзвону експертів: «Експерт Пупкін заявив те-то, а експерти Тяпкін і Ляпкін сказали, що Пупкін дурень, і наша газета вам зараз усю цю кашу на голови вивалює, розбирайтеся самі…» В окремих ЗМІ вистачає нахабства подавати таке як результат своєї «незалежності».
6. Наміри
[ред. код]У Вікіпедії зведено у принцип і обов'язок припущення добрих намірів учасника — тобто навіть якщо «очевидно», що він зробив якусь нісенітницю, це не дає права припускати його зиск, недобрий умисел, поки той прямо й однозначно не виявить своїми діями відсутність добрих намірів. Журналістика заснована на протилежному: все довкола напевне результат диявольськи хитрого та підступного замислу з метою затопити сусіда — але ми вже викриємо усі ці каверзи! Журналіст, який вирішив припускати добрі наміри оточення, залишиться без заробітку: йому не за це платять.
7. Дартаньянінг
[ред. код]Вікіпедії плювати на дартаньянінг — це некомерційний проєкт-монополіст, основним «корпоративним інтересом» якого є позбавлення текстів, написаних учасниками, усілякої ангажованості. Будь-якої. Вона не боїться при цьому «мати поганий вигляд» у чиїхось очах, «зганьбитися», стати некрутою тощо. У будь-якого ЗМІ же є свої корпоративні інтереси. Він знаходиться у вічній боротьбі за ринок — і тому кровно зацікавлений у гіпертрофуванні своєї важливості, набиванні собі ціни будь-якими не надто кримінальними способами. Це тягне неминуче перебільшення значущості висвітлюваних таким ЗМІ суспільних проблем.
8. Повнота
[ред. код]У Вікіпедії немає цензури та заборонених тем — як наслідок, вміст Вікіпедії може викликати протест. Журналістика собі такого дозволити не може: вона зобов'язана задовольняти забаганки свого читача (і, що гірше, рекламодавця), навіть якщо заради цього часом доводиться заплющувати очі й обходити мовчанням деякі речі, вселяти хибні сподівання тощо. Через це й на рівні видання, й на рівні редактора, й на рівні кожного окремого журналіста виникає самоцензура. До речі, Вікіпедія — не реабілітаційний центр для людей, яким у житті не вистачає уваги. Журналістика ж без соціалізувальної ролі, комунікативної функції немислима.
9. (Не)рівність
[ред. код]У Вікіпедії усі учасники мають однакові права при редагуванні статей. Журналістика ж заснована на статусній службовій ієрархії й уся пронизана нею. Основним способом досягнення консенсусу в Вікіпедії є обговорення й аргументи, а не голосування та не свавілля окремо взятих адміністраторів — й у тих, хто «програє», незважаючи на обмеження Вікіпедія:Консенсус, багато засобів із часом переграти ситуацію, оскільки консенсус може змінюватися. Спроба ж переграти ситуацію у ЗМІ частіше за все призводить до звільнення. Журналістика авторитарна: «Хто тут єврей, вирішую я» ©Карл Люгер, бургомістр Відня у 1897—1910 роках.
Висновки
[ред. код]Перелічене, звісно, не означає, що все чи бі́льша частина статей Вікіпедії відповідає описаним канонам. Але це означає, що будь-яке місце в будь-якій статті Вікіпедії, яке цим канонам не відповідає, підлягає приведенню до цих канонів і рано чи пізно буде до них приведено. Можливо навіть вами. А журналістика… гм, з нею все занадто по-іншому:
Журналістика намагається формувати світ, Вікіпедія намагається зображати сформоване. І… саме тому все частіше виходить навпаки. :о) Світ-то теж не дурень.
Див. також
[ред. код]Вікіновини |