Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2016-03-18
Інструменти
Загальний
Друк/експорт
В інших проєктах
Зовнішній вигляд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Орлан-білохвіст 11—0—0
[ред. код]Пропонує: --Maxim Gavrilyuk (обговорення) 20:48, 7 березня 2016 (UTC)[відповісти]
За кого/що | ![]() |
![]() |
![]() |
%за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Орлан-білохвіст | 11 | 0 | 0 | 100% | 7 березня 2016 | 11 днів | завершено | 18 березня 2016 |
За:
- Нарешті щось про тварин. Я маю декілька зауважень, але вони явно не перечать статусу доброї статті, тому представлю їх пізніше. Особливо круто, коли автор використовує свої наукові праці. Але Maxim Gavrilyuk, ви свідомо свій голос не поставили чи просто забули?--TnoXX parle! 14:55, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Звичайно, свідомо. Автор апріорі «за». Оцінювати повинні інші.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 19:56, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Ґрунтовна стаття. Заслуговує на статус доброї. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:40, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Nina Shenturk (обговорення) 18:48, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- мабуть, статтю ще є куди деталізувати, але мені вже подобається. --Sehrg (обговорення) 20:15, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- якісна стаття. --ursus (обговорення) 00:33, 9 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Стаття заслуговує отримати статус доброї. --Alex Kushnir (обговорення) 06:53, 9 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- --AnatolyPm (обговорення) 13:46, 9 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Достойна стаття.--Yasnodark (обговорення) 14:10, 9 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Mcoffsky (обговорення) 18:20, 9 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Basio (обговорення) 07:58, 13 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Watashi-wa (обговорення) 16:14, 13 березня 2016 (UTC)[відповісти]
Проти:
Утримуюсь:
- Зауваження:
- У вас все гарно так підтверджено, але є ряд речень-сиріток без ніяких приміток → «Чинниками, які сприяли відновленню чисельності орланів в Європі починаючи з 1980-х років, називають покращення охорони, заборону застосування ДДТ, пристосування орланів до гніздування поруч з людиною.», «Статевозрілими стають у 4–6 років». В розділі «Орлан-білохвіст та людина» факти про Польщу, які потребують посилання на джерело.
Так Зроблено
- Мені цікаво, чи діяли якісь програми по врятуванню/збільшенні популяції цього виду в Україні, Європі, світі? Якщо так — може описати?
- У розділі «Ареал» є речення (із посиланнями): «Спеціальні заходи щодо реінтродукції виду були успішно здійснені у Великій Британії, Ізраїлі, окремих районах Німеччини, Данії».
- Його реінтродукували в Європі. А є випадки його інтродукції, можливо навіть небажаної?
- Немає.
- Оцей відстріл «шікідливих» птахів. У чому полягала «шкідливість орлана-білохвоста»?
- Перепрошую за втручання. «Шкідливість» полягала в полюванні на рибу і качок, в чому несвідомі на той час європейці, мабуть, вбачали конкуренцію собі, коханим. Навряд чи це потребує окремого доведення АД. --Nina Shenturk (обговорення) 18:48, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- 300 років тому назад – вірю. Але в XX столітті? Це якась дикість--TnoXX parle! 19:13, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- А як Мао Цзедун горобців виищував? Та й в СРСР теж недалеко пішли: в нас після боротьби за колгоспні врожаї ще й досі хом'яки у Червоній книзі. --Nina Shenturk (обговорення) 19:24, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Кампанія щодо відстрілу стосувалася всіх хижих птахів. Панувала думка, що вони знищують мисливську дичину, рибу. Стріляли всіх хижаків «без розбору». В Україні і досі така думка існує серед багатьох мисливців. Відстріл і нині залишається однією з головних причин загибелі хижих птахів.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 19:56, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- А як Мао Цзедун горобців виищував? Та й в СРСР теж недалеко пішли: в нас після боротьби за колгоспні врожаї ще й досі хом'яки у Червоній книзі. --Nina Shenturk (обговорення) 19:24, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- 300 років тому назад – вірю. Але в XX столітті? Це якась дикість--TnoXX parle! 19:13, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Перепрошую за втручання. «Шкідливість» полягала в полюванні на рибу і качок, в чому несвідомі на той час європейці, мабуть, вбачали конкуренцію собі, коханим. Навряд чи це потребує окремого доведення АД. --Nina Shenturk (обговорення) 18:48, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Я бачив у ряді статей філогенетичні дерева. Чи можливо таке тут вставити? + дані по генотипі (оскільки іде мова про монотиповість виду)?--TnoXX parle!
- Філогенетичних дерев не зустрічав. Генотип виду не описаний (якщо Вас це цікавить). Генетичні особливості досліджували за мікросателітними маркерами.
- У Фесенка-Бокотея є мапа ареалу в Україні. Якщо вона адекватна, чи можна щось подібне зробити? Не кажу що треба, але в принципі. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:40, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Мапа цілком адекватна, я до неї мав стосунок. Нажаль, не маю технічної можливості її намалювати. Якщо хтось допоможе - буду вдячний.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 20:04, 8 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Красно дякую за статтю про біологічний вид. У шостому джерелі назва «Фауна Украины» російською, а все інше заповнене українською. Треба зробити однією мовою опис джерела (тією, на якій воно власне написане) + сорокове джерело теж мішанина — Кривой Рог / Кривий Ріг. Якщо джерело російською в Україні було видано, то думаю, все ж російською треба його повністю вказувати. І ще одне: це, мабуть, суперечить ДСТУ з оформлення джерел, але заради більшої інформативності, чи не хотіли б ви проставити в кінці іншомовних джерел позначки їх мови, як це у нас показується в ВП:ПД? Тобто (англ.), (рос.) тощо. --Yakiv Glück 16:18, 9 березня 2016 (UTC)[відповісти]
- Шосте і сорокове джерело виправив, дякую за пильність. Щодо інших мов, також згодний, краще додати.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 17:34, 9 березня 2016 (UTC)[відповісти]
Підсумок: стаття отримує статус доброї--З повагою, TnoXX parle! 18:31, 18 березня 2016 (UTC)[відповісти]