Вікіпедія:Перейменування статей/Ботошани → Ботошані

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Ботошани → Ботошані

Згідно пункту 5.а)3) §90 чинного правопису

§90. Передача звука J та голосних.

1.Відповідно до вимови J у словах французького походження передається через ж: Жером (Jérôme), жабо (jabot), Жанна (Jeanne), журі (jury); у словах англійського походження через дж: джаз (jazz), Джеймс (James), джемпер (jumper), Джерсі (Jersey); у словах іспанського походження — через х: хунта (junta), Бадахос (Badajoz).
2.Початкові ie (hie) звичайно передаються через іє: ієрарх, ієрархія, ієрей, але: єзуїт, Єна, єна (грошова одиниця Японії), Єрусалим. Початкове je передається через є: Єнсен, Єсперсен.
3. Початкові io, yo, jo передаються через іо, коли в українській мові вони вимовляються як два склади: іон, іонізатор, іонійський, Іонічне море; через йо, коли вони вимовляються як один склад: йод, йота; Йорданія, Нью-Йорк, Йон, Йосип та ін.
4.I, y (а також u німецького дифтонга eu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно не передаються окремим знаком: буєр, конвеєр, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк, але: Гойя, Савойя, Фейєрбах; також майя (народність), фойє.
5. Залежно від позиції та вимови в українській мові i, y (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.
а) І пишеться:
1) На початку слова: ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Івон, Ізабелла.
2) Після приголосного перед голосним, є та й: артеріальний, геніальний, діалектика, індустріалізація, матеріал, соціалізм, фіалка; аудієнція, гієна, клієнт, пієтет; аксіома, революціонер, соціологія, фіолетовий; радіус, тріумф; партійний, радий; Біарріц, Фіуме; Віардо, Осііан, Фіораванте.
І в середині слова перед голосним іноді переходить у й і відповідно передається на письмі: курйоз, серйозний, ар'єргард, бар'єр, вольтер'янець, кар'єра, п'єса. Іа в кінці слова передається звичайно через ія: артерія, індустрія, історія, хімія; Апулія, Греція, Дієго-Гарсія, Мурсія.
3) Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3—5 цього ж пункту), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова: Замбезі, Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео, Нагасакі, Поті, Ніл, Севілья, Сідней, Сомалі, Сочі; Анрі, Білло, Гальвані, Грімм, Дідро, Дізель, Овідій, Россіні; лісабонський.
Примітка. Власні імена, що перетворилися в назви предметів і явищ, тобто стали загальними іменами, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель (хоч Дізель).
4) Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: візаві, журі, колібрі, мерсі, парі, попурі, таксі, харакірі, а також перед наступним приголосним у таких словах, як гратіс, піанісимо й под.
5) В усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гіпопотам, логічний, гімн, кілограм, кіно, архів, хімія, хірург, література, республіка, комуніст, ніша.
Примітка 1. У ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишеться відповідно до вимоги и: бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін., а також у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кинджал, киргиз, кисет, кишлак.
Примітка 2. З и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитиміія, єпитрахіль,камилівка, митра, митрополит, християнство тощо.
б) Ї пишеться після голосного: мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, теїн; Енеїда, Ізмаїл, Каїр. Але в складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, новоірландський; так само в позиції після префікса, що закінчується на голосний або приголосний: антиісторичний, доісторичний, поінформувати; безідейний, дезінтеграція, дезінфекція, дезінформація, розіграш.
в) И пишеться:
1) В загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним: дизель, динамо, диплом, методика; інститут, математика, стимул, текстиль, тип; зиґзаґ, позиція, фізичний,; марксизм, силует, система; цистерна, цифра; жирандоль, режим, джигіт, джинси; речитатив, чичероне; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика.
2) У географічних назвах з кінцевими: -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида; Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Мексика.
3) У географічних назвах після приголосних дж, ж ,ч, ш, щ і ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок
4) У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро.
5) У ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін.
6. У словах, запозичених із французької мови, після шиплячих ж, ш, пишеться відповідно до французького u українське у, а не ю: брошура, журі, парашут; а також у словах парфуми, парфумерія.

Я за Ботошани. Назва буковинського міста Ботошани є традіційною українською назвою для цього міста. Правопис слід застосовувати не до традиційних назв. Ось посилання Чернівецької облдержадміністрації, Уманської міськради, Терномільсько-Бачацької єпархії УПЦ (КП).--Xkbz 19:18, 30 червня 2007 (UTC)[відповісти]
Якби було Ботошани, то це була б множина, але в статті написано: Ботошани відомий з XIV століття. Отже, слово чоловічого роду, а значить, воно незмінне. А в незмінних словах на кінці і.--Ahonc^?!/_©~№? 19:23, 30 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Правопис застосовується до всіх слів. Ті слова, до яких не застосовується, описані у винятках.--Ahonc^?!/_©~№? 19:25, 30 червня 2007 (UTC)[відповісти]
На жаль, Xkbz не навів жодного авторитетного джерела на підтвердження написання Ботошани (погодьтеся, сайти міськради, облдержадміністрації, єпархії в мовних питаннях не є авторитетними). Усі українські радянські енциклопедії (УРЕ, УРЕС) подають Ботошані. Написання Ботошани подає тільки Енциклопедія українознавства. Але: увага! «Атлас світу», виданий 2007 року Державною службою геодезії, катографії та кадастру та Державним науково-виробничим підприємством «Картографія» подає на карті Румунії (сторінка 37): міста Ботошань, Фокшань, Плоєшть, Онешть. Оскільки Вікіпедія не проводить оригінальних досліджень, то, на мою скромну думку, варто статтю про місто назвати Ботошань (місто) (бо, наскільки я зрозумів, є ще Ботошань (повіт)) — згідно із найсвіжішим авторитетним джерелом, а в самій статті подати розділ про українські варіанти назви — Ботошани, Ботошані, Ботошань з указанням енциклопедій, атласів, де вони вживаються. Ось такий вимальовується компроміс. --OlegB 20:39, 30 червня 2007 (UTC)[відповісти]
Не лише атлас світу, а й мапи України так подають назви. Я відсканував кілька сторінок: Зображення: Жіжія.jpg, Зображення: Жіжія2.jpg, Зображення:Бирлад.jpg.--Ahonc^?!/_©~№? 20:43, 30 червня 2007 (UTC)[відповісти]
Рішення: перейменовано згідно правопису.--Ahonc (обг.) 22:30, 24 вересня 2007 (UTC)[відповісти]