Вікіпедія:Перейменування статей/Журавець болотяний → Герань болотна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Відповідно до назви роду. Джерело на таку назву є у статті.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:24, 29 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]

  • І картоплю на паслін корнеплодовий тоді ще можна. artem.komisarenko (обговорення) 10:49, 29 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
  •  За, аналогічно до Вікіпедія:Перейменування статей/Журавець (рід рослин) → ГераньNickK (обг.) 14:33, 31 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
    Зазначу додатково, що назва Журавець болотяний крім як у Кобіва та в Вікіпедії ніде не вживається (або принаймні я такого вжитку не знайшов). На варіант Герань болотна є досить солідні джерела: праці з ботаніки (ще) та фармацевтики (ще) — NickK (обг.) 14:42, 31 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
    Слабкий аргумент. Словник Кобіва - це фундаментальне дослідження, статус якого головний і важливий на роки. Академічне видання енциклопедичного рівня, іншого подібного ні перед ним, ні після немає. А тепер подивіться самі на статус наведених вами робіт: що таке автореферат? - це, фактично рукопис, навіть не публікація - погляньте самі на звороті титулки. Автореферати навіть у списку робіт не подають! Я там навів у котромусь з обговорень і словник 30-х років (укр.журавець = рос. герань), і "Определитель... 87"(там і журавець, і герань) і зрештою роботу одного з поважних професорів, де докладно розписано і про журавець і десяток інших назв, як їх намагались "репресувати", але повернули - і як це ви їх "не побачили", зате "побачили" 3 реферати і регіональний збірник? Є ж рівень авторитетності джерел. При чому тут кількість? А у ВП:БіолСт не пробували зазирнути? Щось несерйозно. Чи може це у вас якась неприязнь говорить? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:44, 1 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    Я взяв чотири перші-ліпші роботи, не особливо розбираючись в їх авторитетності. Це явно не якась нікому не потрібна рослина, а рослина, якій присвячені окремі публікації. Так от, проблема в тому, що мені не вдалося знайти жодної наукової праці про журавець болотяний. Шукаєш герань болотна — будь ласка, багато праць, журавець болотяний — жодної. Можливо, ви наведете сучасний науковий вжиток цієї назви? Бо наразі видається, що ця назва не використовується ні біологами, ні в повсякденному житті — NickK (обг.) 15:02, 1 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
    Так отож-то. Для визначення назв рослин не вимагається жодних дослідницьких наукових публікацій, тим більше в інтернеті. І те що ви не знайшли або майже не знайшли публікацій не є жодним аргументом. Назва є в словнику - і слава богу. Цього достатньо для правильного іменування рослини. Найавторитетнішим і останнім на даний час джерелом для ботанічної номенклатури є саме Кобів, 2004 і нічого більш крім цього доводити не потрібно, ніяких журналів сад-город, ніяких рефератів, ніяких ґуґл-пошуків — нічого більше крім саме такого варіанту назви в словнику. Такою є узгоджена позиція вікі-спільноти, навіщо сперечатись, вишукуючи другорядні, побічні речі. З'явиться новіша публікація, освячена АН України - словник, флора, визначник вищого рівня авторитетності - будь ласка, тоді подискутуємо. А зараз нема підстав. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:29, 14 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  •  Проти принаймні доти, доки не буде доведено, що герань — не продукт штучної росіянизації української мови. Апеляція до кількості джерел — це те саме, що роблять росіяни, щоб нас Kiev та Donbass англійською називати, але гуглябельность ще не робить слово правильним. artem.komisarenko (обговорення) 23:59, 31 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
    Саме так і є. І це не здогад, про це пишуть дослідники. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:59, 1 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  •  Проти, оскільки статус АД на журавець вищий, аніж на герань. Герань цілком може вживатись паралельно (що відображено у преамбулах статей і в тексті), але журавець - це українська назва (у рад. часи визнавалась рівноцінною поряд з «герань»), а герань - все-таки калька з російської. Перенаправлення з "Герань" існує і хай собі так буде. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:56, 1 листопада 2016 (UTC)[відповісти]

Підсумок

[ред. код]

Пріоритет АД визначається наступним чином:

  1. джерела академічного рівня мають пріоритет перед іншими науковими джерелами;
  2. вузькоспеціалізовані джерела, створені фахівцями з певної тематики, важливіші за загальноенциклопедичні, навіть, якщо останні теж академіки писали;
  3. сучасні джерела стоять вище за застарілі, а особливо за джерела радянського періоду, які грішать штучним зросійщеням.

За усіма цими показниками Кобів перевершує і фармакологічні статті, і Грінченка (при всій моїй повазі), і УРЕ. Враховуючи поширеність терміну «герань» в радянському минулому, перевага видається мінімальною (51 % проти 49 %), але слід враховувати, що в майбутньому радянизована назва поступово відмиратиме, так само як у школі вже відвикають від «сірчаної кислоти» і призвичаюються до сульфатної. З огляду на це не перейменовано. --Nina Shenturk (обговорення) 17:55, 17 квітня 2017 (UTC)[відповісти]

"а особливо за джерела радянського періоду, які грішать штучним зросійщеням" це ще де написано та затверджено?!--ЮеАртеміс (обговорення) 05:25, 19 квітня 2017 (UTC)[відповісти]