Вікіпедія:Перейменування статей/Зеєгротте → Зегротте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У інших вікі + частіше вживане + довідка:німецько-українська практична транскрипція + німецьке ее читається як просто е--DiMon2711 15:15, 25 березня 2019 (UTC)[відповісти]

Інші вікі -- не аргумент, бо там інші правила та мова. Довідка, нажаль, містить помилки, на кшталт передачі "ng" як "нґ" (там майже не чутно Г, а то й просто як носове "н", тож "нг" правильніше) або шедевру "ü -- ю, і -- у всіх випадках" (так ю чи і) і передача Früh як фрі (там все ж ближче до ю). І читається воно подовженим "е", тож тут мало б сенс "ее", але це суперечить правопису. Отже лишається лише аргумент "частіше вживане" -- але тут потрібні джерела та приклади.--95.91.26.149 10:38, 2 квітня 2019 (UTC)[відповісти]

 Проти Вибачте, але подвоєне е якраз виразно читається як подовжене — набагато ближче до Зее або Зеє, аніж до Зе. Хіба що комусь у ці дні всюди ввижається "Зе" - тоді важко, називається. Але справа навіть не в тому, як читається - а як пишеться. Наприклад, слово з подібною орфографією die Spree = Шпрее (в УЛІФі). Подивіться ВП:МОВА і побачите, що УЛІФ стоїть першим. Якщо побачите там "Довідку з транскрипції", то можете мене поправити. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:42, 2 квітня 2019 (UTC)[відповісти]

Справа в тому, що написання "ее" суперечить чинному правопису (він там взагалі подвоєні голосні уникає в правилах передачі), має бути "еє". Але це вже занадто далеко до довгого "е:" за звучанням (воно крім довжини ще й зсувається до "є" за звучанням). Тому ближчим та відповідним правопису (якшо джерел немає) є просто одна "е".--95.91.26.149 10:38, 2 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
  • «Інші вікі» — цікавий евфемізм для «російська Вікіпедія», візьму на замітку. Якщо ж по суті, чи є якісь суттєві джерела українською? — NickK (обг.) 16:38, 22 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
  • Якщо користувачі повернуться з абстрактних міркувань про фонетику і правопис до українських джерел, то зможуть побачити, що поки помітну перевагу за межами Вікіпедії має Зеегротте. Якось так: [1]. Maksym Ye. (обговорення) 19:36, 22 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
    я загалом не бачу проблеми і в -ее. Мене дивувало, звідки взялося -еє? Якщо є перевага в АД на користь Зеегротте, то без проблем, лише за відповідне перейменування--DiMon2711 20:34, 22 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
    § 91. E, Ö, EU ... 2. ... Також після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е: бар’єр, п’єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; В’єнна, В’єтнам, Ов’єдо, Трієст, Сьєрра-Леоне; Вандрієс, Дієго, Фейєрбах, Готьє.--95.91.26.149 04:07, 23 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
    Це коли вимовляється й+е, як зазначено в першому пункті, що ви його так зручно опустили для власного особистого розтлумачення правопису. Коли ж не вимовляється, то ми чудово пишемо е: Шпрее, Папеете, Теетет, Клее, Зееман, Еерсте та под. Тому мене так завжди дивують непідкріплені оцінкою джерел посилання на правопис, особливо на його найпроблемніші, «відкриті» пункти, як оцей. Maksym Ye. (обговорення) 06:25, 23 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
    По-перше, це була відповідь, звідки взялось "-еє". По-друге, я сам за написання -ее або -е (мені особисто до вподоби варіант з однією -е, щоб не виникало бажання сказати "Зе'е"). Стосовно тлумачення правопису: я так розумію цей параграф загалом (спрощено і приведено до обговорюванного варіанту): Е передається через Е, окрім: 1. на початку, коли й+е -- є. 2. якщо ее, іе, йе, ье - має бути еє, іє, йє, ьє (окрім префіксів). Це суперечливий пункт, бо той же правопис передбачає для назв фінською та естонською подвоєння голосної (там є міста з -ее-) і можна було б краще написати, але правопис уникнув подвоєних голосних.--95.91.26.149 07:39, 23 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
    А чомусь свого часу Кисельов не побоявся написати «— Теє сьогодні я, теє, люба моя Галатеє». Ніби ж правописом користувався? Також «Остзейський край» - якби не було йотування, звідки б там "й"? Mykola Swarnyk (обговорення) 20:28, 23 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
    Зеє то занадто віддалено від німецького See. І варіант -ее я не підтримую. Стосовно краю - там могла бути не німецька мова для походження, як варіант, а датська. Або суміш мов, усереднена вимова для того регіону.--95.91.26.149 04:01, 24 квітня 2019 (UTC)[відповісти]

Підсумок

[ред. код]

Пропозиція погано обґрунтована: не посилається на АД, виходить суперечить правопису (на відміну від поточного варіанту) та не підкріплена доказами про перевагу у вжитку (жодного україномовного джерела[2]). Не перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 20:05, 13 травня 2019 (UTC)[відповісти]

@Andriy.v: в обговоренні також була пропозиція щодо Зеегротте, на яке є АД і воно більш відповідає справжній вимові та правопису наче не суперечить--DiMon2711 20:14, 13 травня 2019 (UTC)[відповісти]
Так ви праві, хоч пропозиція такого перейменувння була задана дуже нечітко (Якщо є перевага в АД на користь Зеегротте, то без проблем, лише за відповідне перейменування). У заявці обговорювалося в основному перейменування на Зегротте, тому якщо хочете можете зробити нову заявку на перейменування.--Andriy.v (обговорення) 20:29, 13 травня 2019 (UTC)[відповісти]
навіщо плодити сторінки? Можна тоді змінити на частковий підсумок, де лише сказати, що назва "Зегротте" неправильна, але щодо "Зеегротте" ще треба поговорити. У нас таке з Леопольдом Грунвальдом було--DiMon2711 20:37, 13 травня 2019 (UTC)[відповісти]
А можна - навпаки, не "плодити" беззмістовних і безджерельних подань. Ви так висловлюєтесь, нібито це хтось "наплодив", а не ви. Чергова бездумна дія. Закрити. Ви навіть тут не знаєте, як пишеться згадане вами прізвище. Вже дратує ця (персональний випад приховано).Mykola Swarnyk (обговорення) 07:17, 14 травня 2019 (UTC)[відповісти]
  • Mykola Swarnyk, проявіть майстерність слова, щоб такі речі доносити так, щоб вони не бентежили гідність, але суть мали однакову, вже декілька днів відносної тиші, давайте її не турбувати. Дякую.
  • Dimon2711, на майбутнє: зрозумійте також, що для профілактики хаосу придумали бюрократію та правила. Обговорювали саме чинну пропозицію, багато хто висловився і більше сюди не повернеться а тут раптом "а давайте так", а потім "а давайте ще так"... Якщо є бажання - переподайте, врахувавши отримані зауваження щодо джерел та прикладів правил. Поважайте підсумок колеги Andriy.v, а то якщо його підсумки ви будете завжди коментувати з нотою невдоволення, він їх не підбиватиме у ваших ініціативах. — Alex Khimich 09:31, 14 травня 2019 (UTC)[відповісти]
  • Ну ось, у новому Правописі отримала підтвердження позиція @Maksym Ye.:, тобто подвійне «е». Там іще є дозвіл на передачу «g» у власних назвах як «ґ» - відповідно, маємо право написати Зееґротте (подвоєння «т» зберігається). Mykola Swarnyk (обговорення) 17:25, 29 травня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Mykola Swarnyk: Звертаю увагу, що дозвіл на передачу «g» у власних назвах як «ґ» поширюється лише на власні імена людей. Щодо подвійного «е», можете, будь ласка, навести конкретний пункт правопису? У нас стільки було суперечок щодо Зе/Зее/Зеє, і двозначні тлумачення правопису-1993, що якщо є чітке правило нового, вважаю, варто слідувати йому — NickK (обг.) 02:47, 21 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    @NickK: Подвоєння голосних «§ 137. Подвоєння букв на позначення голосних. Подвоєння букв на позначення голосних в іншомовних власних назвах, передаємо подвоєнням відповідних українських букв: А́ арне, Аа́хен, Авраа́м, Заа́ле, Каа́ба, Ку́усінен, Саарбрю́кен, То́омінг, Ванзе́е.». Про ґ у власних назви, справді, бачу що автори обмежились лише іменами. Ну що ж, це процес, будемо чекати наступної редакції. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:42, 21 червня 2019 (UTC)[відповісти]