Вікіпедія:Перейменування статей/Лищиця → Лещиця

Лищиця → Лещиця

Див. СУМ-11 та УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:15, 25 жовтня 2019 (UTC)

ВП:МОВА: "Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником".--ЮеАртеміс (обговорення) 19:28, 25 жовтня 2019 (UTC)

Хочу звернути увагу, що добродій Sehrg напав на усі статті про лещицю.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:18, 25 жовтня 2019 (UTC)

 Проти Ніякої орфографічної помилки нема у слові «лищиця». Зацитую Етимологічний словник української мови (Т. 3, с. 254): „лищиця, ліщиця, Gypsophila L. від псл. lyscica, похідне від lyskь — «блиск»; назва зумовлена яскравим кольором квітів ліщиці.“ Також це актуальна назва за Кобівим. --Sehrg (обговорення) 08:46, 25 жовтня 2019 (UTC)

Етимологія не є абсолютним аргументом. Інакше треба й цИбулю на цЕбулю перейменувати (бо пол. cebula, нім. Zebulle і лат. cepula).--ЮеАртеміс (обговорення) 11:02, 25 жовтня 2019 (UTC)

Етимологію я навів як контраргумент про ваше припущення про орфографічну помилку. Ви навели СУМ, я навів ЕСУМ, ви навели УЛІФ, я навів Словник судинних рослин (Кобів, 2004). --Sehrg (обговорення) 11:21, 25 жовтня 2019 (UTC)

Це не припущення. У загальних словниках слово через Е.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:50, 25 жовтня 2019 (UTC)

Zebulle це покруч якийсь. Німецькою Zwiebel або маловживане Zi­pol­le, що походить від zibolle. Де ви цю Zebulle взяли?--95.91.26.149 09:23, 5 листопада 2019 (UTC)

[1]--ЮеАртеміс (обговорення) 10:33, 5 листопада 2019 (UTC)

Тобто ваш аргумент ґрунтується на другому варіанті слова? А чому не першому, zibolle? У німецьких роботах це слово взагалі до славізмів відносять, що був лише у Сілезії поширений, хоча могла бути просто описка (переплутали при записуванні). Дуден цього слова не знає.--95.91.26.149 11:37, 5 листопада 2019 (UTC)

Також лещиця через Е в УРЕ, в УСЕ ЕСУ (стаття Лікарські рослини України).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 25 жовтня 2019 (UTC)

@UeArtemis: Ви говорите про УСЕ, а посилаєтесь на ЕСУ. Це помилка?.--Andriy.v (обговорення) 20:54, 2 листопада 2019 (UTC)

Звісно.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:00, 2 листопада 2019 (UTC)

• Лікарські рослини: енциклопедичний довідник

  Так у деяких словниках через «е», хоча це й орфографічна помилка. Ненаголошене и^і чомусь замінили на «е». Ще в одному спеціалізованому словнику, а саме Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури. - К.: Вид-во АН УРСР, 1962. написано «ліщиця». --Sehrg (обговорення) 14:09, 25 жовтня 2019 (UTC)

  Я вже сказав, це не помилка. Етимологія не всюди визначає нормативну форму. Прикладом є цибуля через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:28, 25 жовтня 2019 (UTC)

  Я ж не наводив етимологію як єдиний аргумент, мені просто не сподобалася ваша фраза про орфографічну помилку і я навів докази, що то не помилка, а навпаки написання через «е» помилка. Окрім поважних ЕСУМ, Словника судинних рослин Кобіва додам ще АД: Енциклопедія українознавства, цитую: „Лищиця (Gypsophila L.), багаторічні або однорічні рослини з родини гвоздикуватих. На Україні росте 12 видів“ --Sehrg (обговорення) 16:44, 25 жовтня 2019 (UTC)

Ще АД: Рослинність нижнього Придніпров'я, Інтродукція та акліматизація рослин на Україні, Червона книга, Тернопільський енциклопедичний словник, Наукові записи, З'їзд українського ботанічного товариства (том 6), Ботанічна географія, Науковий вісник Волинського державного університету, Ліси українського Полісся, Питання фізіології, цитоембріології і флори України, Заповідні куточки Кіровоградської землі тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:42, 25 жовтня 2019 (UTC)

Для аргументів найактуальнішого ботанічного словника Кобіва досить, але до Етимологічного словника, Енциклопедії українознавства, додам ще АД: Паночіні, С. Словник біологічної термінології. — Харків : Радянська школа, 1931. — 89 с., Чижов, М.П. Український лісостеп. — Київ : Радянська школа, 1961. — 304 с., Коломієць, В.Т. Розвиток лексики слов'янських мов у післявоєнний період. — Київ : Наукова думка, 1973. — 304 с., Купчинський, О.А. Український правопис і наукова термінологія. — Львів : Наукове т-во ім. Т. Шевченка у Львові, Філологічна секція, 1997. — 186 с., Кубійович, В. Ґеоґрафія українських і сумежних земель. — Київ : Обереги, 2005. — Т. 1. Загальна географія. — 528 с. --Sehrg (обговорення) 11:35, 5 листопада 2019 (UTC)

•  Проти Цілком підтримую тезу користувача Sehrg. Щодо порядку пріоритетності видань, арбітральних при виборі назв живих організмів - він наведений у ВП:Біологічні статті#Назва статті, і академічний словник Кобіва там на першому місці (не СУМ і не УРЕ). Поясню, що така градація джерел склалася консенсусом у численних непростих обговореннях користувачів-біологів протягом років. Ну і в того ж Кобіва наведені всі три варіанти: лищиця (Сл), лещиця (Оп, Ук, Кри - СТ) і ліщиця (Ру). Але пріоритет відданий саме лищиці. До того ж, є дуже зручний і традиційний уже в нас шаблончик Gypsophila // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2., яким раджу користуватися всім при найменших сумнівах щодо назв судинних - одразу виводить користувача на усі ймовірні варіанти суто професійних назв, без УРЕ, СУМу і інших нерелевантних джерел.--Mykola Swarnyk (обговорення) 05:07, 2 листопада 2019 (UTC)

  Одна справа перейменувати, докорінно змінити назву, а інше міняти орфографію слова. Тут біологи "вийшли за межі повноважень".--ЮеАртеміс (обговорення) 21:00, 2 листопада 2019 (UTC)

  Ще раз повторюю. Орфографію слова змінили радянські післявоєнні словники й довідники (не всі) — замість ненаголошеного «и» почали писати ненаголошене «е». Тому не говоріть навпаки (неправду), UeArtemis --Sehrg (обговорення) 09:57, 5 листопада 2019 (UTC)

•  За Є в й сучасному СУМ-20, а це означає, що ймовірно назва усталена (навіть якщо припустити правоту аргументів "проти").--Andriy.v (обговорення) 20:54, 2 листопада 2019 (UTC)

  обидві назви відносно усталені — є десятки АД як з одною так і з іншою назвою. Назва «лещиця» з'явилася в радянський час, а от назва «лищиця» значно усталеніша — вона вживається з праслов'янських часів донині. --Sehrg (обговорення) 23:13, 2 листопада 2019 (UTC)

•  Проти бо лищиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909., тож основна все ж лищиця (як на підтримку аргументів Mykola Swarnyk та Sehrg вище).--95.91.26.149 09:23, 5 листопада 2019 (UTC)
  • СловарЬ Грінченка не є аргументом щодо сучасної орфографії слова. До нього слід звертатися лише для тлумачення.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:36, 5 листопада 2019 (UTC)
    • Словарь засвідчує вжиток слова з "и", тобто понад 110 років. Це той самий вапдок, як і з мамалиґою. Сучасні словники та АД наведені вище.--95.91.26.149 11:37, 5 листопада 2019 (UTC)

Підсумок

Для позасистемних назв живих організмів авторитетними джерелами можуть бути загальні словники і науково-популярна література широкого профілю, в цьому випадку можлива дискусія щодо етимології, але в цій номінації обговорюється конкретний науковий таксон. Згідно наших рекомендацій щодо написання біологічних статей для ботанічних таксонів уніфікованим і головним джерелом назв є словник Кобіва, який однозначно наполягає на лищиці.
Попереджаючи можливі заперечення, зауважу, що 1) вищеозначені рекомендації використовуються у всьому пулі біологічних статей практично беззаперечно, отже де-факто є правилом; 2) взято до уваги додатковий аргумент — історичну першість лищиці над радянською лещицею (про необхідність відходу від радянської номенклатури також згадано в рекомендаціях) і обґрунтованість походження цієї назви; 3) неочевидну для неспеціалістів меншовартість деяких джерел на користь лещиці (напр., у Червоній книзі багато мовних помилок, тому вона в номенклатурному відношенні не така вже й вагома). За сукупністю аргументів статтю не перейменовано. --Nina Shenturk (обговорення) 21:40, 19 грудня 2019 (UTC)