Перейти до вмісту

Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Народицький район

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Народицький район

Старе Шарне

[ред. код]

с. СТАРЕ ШАРНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 217 чоловіків та 240 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 15 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Базарська сільська рада

[ред. код]

БАЗАРСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2428 осіб, з яких 1121 чоловік та 1307 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 613 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,03 %
російська 1,80 %
білоруська 0,16 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Базар

[ред. код]

с. БАЗАР

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1608 осіб, з яких 751 чоловік та 857 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 529 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,29 %
російська 1,71 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великі Міньки

[ред. код]

с. ВЕЛИКІ МІНЬКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 118 осіб, з яких 51 чоловік та 67 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 10 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Колосівка

[ред. код]

с. КОЛОСІВКА (БАЗАРСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 29 осіб, з яких 17 чоловіків та 12 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі ніхто не мешкав.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Листвинівка

[ред. код]

с. ЛИСТВИНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 47 осіб, з яких 16 чоловіків та 31 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі ніхто не мешкав.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня-Базарська

[ред. код]

с. РУДНЯ-БАЗАРСЬКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 241 особа, з яких 111 чоловіків та 130 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 74 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,95 %
російська 2,70 %
білоруська 1,35 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Болотницька сільська рада

[ред. код]

БОЛОТНИЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 394 особи, з яких 168 чоловіків та 226 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 339 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,61 %
молдовська 2,92 %
російська 1,17 %
білоруська 0,29 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Болотниця

[ред. код]

с. БОЛОТНИЦЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 330 осіб, з яких 142 чоловіки та 188 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 310 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,21 %
молдовська 3,19 %
російська 1,28 %
білоруська 0,32 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Червоне

[ред. код]

с. ЧЕРВОНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 64 особи, з яких 26 чоловіків та 38 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 29 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

В'язівська сільська рада

[ред. код]

В`ЯЗІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1000 осіб, з яких 413 чоловіків та 587 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 672 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,25 %
російська 0,75 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

В'язівка

[ред. код]

с. В`ЯЗІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 642 особи, з яких 272 чоловіки та 370 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 434 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Липлянщина

[ред. код]

с. ЛИПЛЯНЩИНА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 251 особа, з яких 99 чоловіків та 152 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 157 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,73 %
російська 1,27 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Слобода-В'язівка

[ред. код]

с. СЛОБОДА-В`ЯЗІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 107 осіб, з яких 42 чоловіки та 65 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 81 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,30 %
російська 3,70 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Голубієвицька сільська рада

[ред. код]

ГОЛУБІЄВИЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 642 особи, з яких 274 чоловіки та 368 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 91 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Голубієвичі

[ред. код]

с. ГОЛУБІЄВИЧІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 352 особи, з яких 163 чоловіки та 189 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 20 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Буда-Голубієвичі

[ред. код]

с. БУДА-ГОЛУБІЄВИЧІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 91 особа, з яких 37 чоловіків та 54 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 29 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Васьківці

[ред. код]

с. ВАСЬКІВЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 71 особа, з яких 29 чоловіків та 42 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі ніхто не мешкав.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вила

[ред. код]

с. ВИЛА (ГОЛУБІЄВИЦЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 74 особи, з яких 29 чоловіків та 45 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 35 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заводне

[ред. код]

с. ЗАВОДНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 30 осіб, з яких 9 чоловіків та 21 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі ніхто не мешкав.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Недашківка

[ред. код]

с. НЕДАШКІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 24 особи, з яких 7 чоловіків та 17 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 7 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гуто-Мар'ятинська сільська рада

[ред. код]

ГУТО-МАР`ЯТИНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 454 особи, з яких 211 чоловіків та 243 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 249 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,51 %
російська 1,12 %
інші 0,37 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гуто-Мар'ятин

[ред. код]

с. ГУТО-МАР`ЯТИН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 221 особа, з яких 109 чоловіків та 112 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 145 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,32 %
інші 0,68 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рубежівка

[ред. код]

с. РУБЕЖІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 147 осіб, з яких 66 чоловіків та 81 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 75 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,88 %
російська 1,12 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сингаї

[ред. код]

с. СИНГАЇ (ГУТО-МАР`ЯТИНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 37 осіб, з яких 16 чоловіків та 21 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 16 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 88,89 %
російська 11,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Славковиці

[ред. код]

с. СЛАВКОВИЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 23 особи, з яких 9 чоловіків та 14 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 6 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старий Кужіль

[ред. код]

с. СТАРИЙ КУЖІЛЬ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 26 осіб, з яких 11 чоловіків та 15 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 7 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заліська сільська рада

[ред. код]

ЗАЛІСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 863 особи, з яких 365 чоловіків та 498 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 671 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,87 %
російська 1,49 %
молдовська 1,34 %
білоруська 0,30 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Залісся

[ред. код]

с. ЗАЛІССЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 596 осіб, з яких 257 чоловіків та 339 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 490 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,12 %
молдовська 1,84 %
російська 1,63 %
білоруська 0,41 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Давидки

[ред. код]

с. ДАВИДКИ (ЗАЛІСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 267 осіб, з яких 108 чоловіків та 159 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 181 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,89 %
російська 1,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Закусилівська сільська рада

[ред. код]

ЗАКУСИЛІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1168 осіб, з яких 569 чоловіків та 599 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 673 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,61 %
молдовська 1,64 %
російська 0,60 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Закусили

[ред. код]

с. ЗАКУСИЛИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 401 особа, з яких 169 чоловіків та 232 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 300 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,27 %
молдовська 2,37 %
російська 1,36 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бабиничі

[ред. код]

с. БАБИНИЧІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 401 особа, з яких 265 чоловіків та 136 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 127 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,43 %
молдовська 0,79 %
інші 0,78 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жерев

[ред. код]

с. ЖЕРЕВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 366 осіб, з яких 135 чоловіків та 231 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 246 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,79 %
молдовська 1,21 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ласківська сільська рада

[ред. код]

ЛАСКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 900 осіб, з яких 397 чоловіків та 503 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 712 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,29 %
російська 0,56 %
молдовська 0,14 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ласки

[ред. код]

с. ЛАСКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 900 осіб, з яких 397 чоловіків та 503 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 712 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,29 %
російська 0,56 %
молдовська 0,14 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межиліська сільська рада

[ред. код]

МЕЖИЛІСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 451 особа, з яких 202 чоловіки та 249 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 260 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 92,55 %
молдовська 4,71 %
російська 2,75 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межиліска

[ред. код]

с. МЕЖИЛІСКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 365 осіб, з яких 160 чоловіків та 205 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 255 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 92,40 %
молдовська 4,80 %
російська 2,80 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Карпилівка

[ред. код]

с. КАРПИЛІВКА (МЕЖИЛІСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 11 осіб, з яких 4 чоловіки та 7 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Осика

[ред. код]

с. ОСИКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 75 осіб, з яких 38 чоловіків та 37 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новодорогинська сільська рада

[ред. код]

НОВОДОРОГИНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1001 особа, з яких 433 чоловіки та 568 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 700 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,42 %
молдовська 1,86 %
російська 1,14 %
білоруська 0,29 %
угорська 0,14 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новий Дорогинь

[ред. код]

с. НОВИЙ ДОРОГИНЬ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 381 особа, з яких 162 чоловіки та 219 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 295 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,99 %
російська 0,68 %
білоруська 0,34 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Одруби

[ред. код]

с. ОДРУБИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 97 осіб, з яких 45 чоловіків та 52 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 62 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,16 %
російська 4,84 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Славенщина

[ред. код]

с. СЛАВЕНЩИНА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 181 особа, з яких 77 чоловіків та 104 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 120 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,80 %
російська 1,68 %
білоруська 0,84 %
молдовська 0,84 %
інші 0,84 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Яжберень

[ред. код]

с. ЯЖБЕРЕНЬ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 342 особи, з яких 149 чоловіків та 193 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 223 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 93,69 %
молдовська 5,41 %
російська 0,45 %
угорська 0,45 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Норинцівська сільська рада

[ред. код]

НОРИНЦІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1039 осіб, з яких 434 чоловіки та 605 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 870 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,36 %
російська 2,35 %
білоруська 0,59 %
молдовська 0,59 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Норинці

[ред. код]

с. НОРИНЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 561 особа, з яких 248 чоловіків та 313 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 533 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,19 %
російська 2,67 %
молдовська 0,57 %
білоруська 0,38 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Клочки

[ред. код]

с. КЛОЧКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 316 осіб, з яких 119 чоловіків та 197 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 306 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,98 %
білоруська 1,01 %
російська 1,01 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Оржів

[ред. код]

с. ОРЖІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 35 осіб, з яких 12 чоловіків та 23 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 31 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 83,33 %
російська 10,00 %
молдовська 6,67 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Савченки

[ред. код]

с. САВЧЕНКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 45 осіб, з яких 18 чоловіків та 27 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі ніхто не мешкав.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Радчанська сільська рада

[ред. код]

РАДЧАНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 978 осіб, з яких 447 чоловіків та 531 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 541 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,46 %
російська 2,23 %
білоруська 0,93 %
молдовська 0,19 %
угорська 0,19 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Радча

[ред. код]

с. РАДЧА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 490 осіб, з яких 257 чоловіків та 233 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 266 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,36 %
білоруська 1,89 %
російська 0,75 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вільхова

[ред. код]

с. ВІЛЬХОВА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 33 особи, з яких 10 чоловіків та 23 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Грезля

[ред. код]

с. ГРЕЗЛЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 93 особи, з яких 36 чоловіків та 57 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 65 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,67 %
молдовська 1,67 %
російська 1,67 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Радча

[ред. код]

с. НОВА РАДЧА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 218 осіб, з яких 90 чоловіків та 128 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 148 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,00 %
російська 3,33 %
угорська 0,67 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ровба

[ред. код]

с. РОВБА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 22 особи, з яких 9 чоловіків та 13 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стара Радча

[ред. код]

с. СТАРА РАДЧА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 36 осіб, з яких 15 чоловіків та 21 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 16 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 93,75 %
російська 6,25 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Тичків

[ред. код]

с. ТИЧКІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 86 осіб, з яких 30 чоловіків та 56 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 37 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 91,89 %
російська 8,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Розсохівська сільська рада

[ред. код]

РОЗСОХІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 993 особи, з яких 420 чоловіків та 573 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 252 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,60 %
молдовська 0,40 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Розсохівське

[ред. код]

с. РОЗСОХІВСЬКЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 290 осіб, з яких 123 чоловіки та 167 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 68 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Батьківщина

[ред. код]

с. БАТЬКІВЩИНА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 19 осіб, з яких 7 чоловіків та 12 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ганнівка

[ред. код]

с. ГАННІВКА (РОЗСОХІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 118 осіб, з яких 52 чоловіки та 66 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 39 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,44 %
молдовська 2,56 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гута-Ксаверівська

[ред. код]

с. ГУТА-КСАВЕРІВСЬКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 41 чоловік та 71 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 45 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня-Кам'янка

[ред. код]

с. РУДНЯ-КАМ`ЯНКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 70 осіб, з яких 32 чоловіки та 38 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 30 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Журавлинка

[ред. код]

с. ЖУРАВЛИНКА (РОЗСОХІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі ніхто не мешкав.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Калинівка

[ред. код]

с. КАЛИНІВКА (РОЗСОХІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 30 осіб.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Любарка

[ред. код]

с. ЛЮБАРКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 417 осіб, з яких 196 чоловіків та 221 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 14 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лозниця

[ред. код]

с. ЛОЗНИЦЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 384 особи, з яких 165 чоловіків та 219 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 25 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Селецька сільська рада (Народицький район)

[ред. код]

СЕЛЕЦЬКА сільрада (НАРОДИЦЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1396 осіб, з яких 680 чоловіків та 716 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 780 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,46 %
російська 1,03 %
білоруська 0,26 %
молдовська 0,13 %
німецька 0,13 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Селець (Народицький район)

[ред. код]

с. СЕЛЕЦЬ (СЕЛЕЦЬКА сільрада, НАРОДИЦЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1351 особа, з яких 658 чоловіків та 693 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 780 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,46 %
російська 1,03 %
білоруська 0,26 %
молдовська 0,13 %
німецька 0,13 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Булев

[ред. код]

с. БУЛЕВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 45 осіб, з яких 22 чоловіки та 23 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі ніхто не мешкав.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стародорогинська сільська рада

[ред. код]

СТАРОДОРОГИНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 990 осіб, з яких 440 чоловіків та 550 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 710 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,46 %
російська 1,40 %
білоруська 0,14 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старий Дорогинь

[ред. код]

с. СТАРИЙ ДОРОГИНЬ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 335 осіб, з яких 159 чоловіків та 176 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 245 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,19 %
російська 0,81 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Латаші

[ред. код]

с. ЛАТАШІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 447 осіб, з яких 198 чоловіків та 249 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 317 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,80 %
російська 1,89 %
білоруська 0,31 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стинище

[ред. код]

с. СТИНИЩЕ

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 148 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,65 %
російська 1,35 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сухарівська сільська рада

[ред. код]

СУХАРІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 291 особа.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 91,07 %
російська 7,56 %
молдовська 0,69 %
інші 0,68 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сухарівка

[ред. код]

с. СУХАРІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 283 особи, з яких 137 чоловіків та 146 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 196 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,45 %
молдовська 1,02 %
російська 0,51 %
інші 1,02 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бродник

[ред. код]

с. БРОДНИК

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 102 особи, з яких 38 чоловіків та 64 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 95 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 77,89 %
російська 22,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мотійківська сільська рада

[ред. код]

МОТІЙКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 382 особи.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 95,34 %
молдовська 2,33 %
російська 2,07 %
білоруська 0,26 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мотійки

[ред. код]

с. МОТІЙКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 508 осіб, з яких 224 чоловіки та 284 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 320 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,99 %
молдовська 2,16 %
російська 1,54 %
білоруська 0,31 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Христинівка

[ред. код]

с. ХРИСТИНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 339 осіб, з яких 137 чоловіків та 202 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 57 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 91,23 %
російська 5,26 %
молдовська 3,51 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ноздрище

[ред. код]

с. НОЗДРИЩЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 423 особи, з яких 201 чоловік та 222 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великокліщівська сільська рада

[ред. код]

ВЕЛИКОКЛІЩІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 647 осіб, з яких 282 чоловіки та 365 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великі Кліщі

[ред. код]

с. ВЕЛИКІ КЛІЩІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 550 осіб, з яких 244 чоловіки та 306 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Поліське

[ред. код]

с. ПОЛІСЬКЕ (ВЕЛИКОКЛІЩІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 97 осіб, з яких 38 чоловіків та 59 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Калинівська сільська рада (Народицький район)

[ред. код]

КАЛИНІВСЬКА сільрада (НАРОДИЦЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 832 особи, з яких 393 чоловіки та 439 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Калинівка (Народицький район)

[ред. код]

с. КАЛИНІВКА (КАЛИНІВСЬКА сільрада, НАРОДИЦЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 783 особи, з яких 373 чоловіки та 410 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Слобода (Народицький район)

[ред. код]

с. СЛОБОДА (КАЛИНІВСЬКА сільрада, НАРОДИЦЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 34 особи, з яких 14 чоловіків та 20 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малинка

[ред. код]

с. МАЛИНКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 15 осіб, з яких 6 чоловіків та 9 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Любарська сільська рада

[ред. код]

ЛЮБАРСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 603 особи, з яких 276 чоловіків та 327 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Журавлинка

[ред. код]

с. ЖУРАВЛИНКА (ЛЮБАРСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 70 осіб, з яких 29 чоловіків та 41 жінка.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Северівка

[ред. код]

с. СЕВЕРІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 69 осіб, з яких 29 чоловіків та 40 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Роги

[ред. код]

с. РОГИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 47 осіб, з яких 22 чоловіки та 25 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малокліщівська сільська рада

[ред. код]

МАЛОКЛІЩІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 568 осіб, з яких 269 чоловіків та 299 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малі Кліщі

[ред. код]

с. МАЛІ КЛІЩІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 467 осіб, з яких 230 чоловіків та 237 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Перемога

[ред. код]

с. ПЕРЕМОГА (МАЛОКЛІЩІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 56 осіб, з яких 24 чоловіки та 32 жінки.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Хрипля

[ред. код]

с. ХРИПЛЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 45 осіб, з яких 15 чоловіків та 30 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Звіздальська сільська рада

[ред. код]

ЗВІЗДАЛЬСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 762 особи, з яких 312 чоловіків та 450 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Звіздаль

[ред. код]

с. ЗВІЗДАЛЬ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 294 особи, з яких 126 чоловіків та 168 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малі Міньки

[ред. код]

с. МАЛІ МІНЬКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 151 особа, з яких 55 чоловіків та 96 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Шишелівка

[ред. код]

с. ШИШЕЛІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 110 осіб, з яких 41 чоловік та 69 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня Осошня

[ред. код]

с. РУДНЯ ОСОШНЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 207 осіб, з яких 90 чоловіків та 117 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мар'янівка

[ред. код]

с. МАР`ЯНІВКА (НОРИНЦІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 82 особи, з яких 37 чоловіків та 45 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Довгий Ліс

[ред. код]

с. ДОВГИЙ ЛІС

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року в селі було відсутнє наявне населення.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мотилі

[ред. код]

с. МОТИЛІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року в селі було відсутнє наявне населення.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Омельники

[ред. код]

с. ОМЕЛЬНИКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року в селі було відсутнє наявне населення.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Снитище

[ред. код]

с. СНИТИЩЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 208 осіб, з яких 83 чоловіки та 125 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Христинівська сільська рада

[ред. код]

ХРИСТИНІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1270 осіб, з яких 562 чоловіки та 708 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нове Шарне

[ред. код]

с. НОВЕ ШАРНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року в селі було відсутнє наявне населення.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Населені_пункти_України/Населення/Житомирська_область/Народицький_район&oldid=43281226