Стародорогинська сільська рада
| Стародорогинська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Коростенська округа Волинська округа Київська округа Житомирська область | ||
| Район | Народицький район Овруцький район | ||
| Адм. центр | с. Старий Дорогинь | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 17 листопада 2015 року | ||
| Код КОАТУУ | 1823787800 | ||
| Облікова картка | Стародорогинська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 12 | ||
| Голова ради | Нестерчук Микола Петрович | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 21,689 км² | ||
| Населення | 713 | ||
| Густота | 32,87 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 3 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Польова, 1, с. Старий Дорогинь, Народицький р-н, Житомирська обл., 11422 | ||
| |||
Стародорогинська сільська рада (Старо-Дорогинська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Народицькому і Овруцькому районах Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Старий Дорогинь.
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Старий Дорогинь
- с. Латаші
- с. Снитище
Кількість населення ради станом на 1923 рік становила 1 404 особи, кількість дворів — 256[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради станом на 12 січня 1989 року становила 1 005 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 713 осіб[2].
Рада складалася з 12 депутатів та голови.
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Нестерчук Микола Петрович | Сільський голова, 1957 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Нестерчук Микола Петрович | Сільський голова, 1957 року народження, освіта вища, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[3]
Створена 1923 року в складі сіл Латаші, Снітища (Снитище), Старий Дорогинь та Стародорогинського хутора Христинівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Станом на 17 грудня 1926 року в підпорядкуванні значився х. Глимів. На 1 жовтня 1941 року хутори Глимів та Новодорогинський не перебували на обліку населених пунктів[4].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Народицького району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Лобаші (Латаші), Снитища (Снитище) та Старий Дорогин[5].
На 10 лютого 1952 року в підпорядкуванні значився х. Нивки, який на 1 березня 1961 року не перебував на обліку населених пунктів[4].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Народицького району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Латаші, Снитище та Старий Дорогинь[6].
Ліквідована 17 листопада 2015 року через об'єднання до складу Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області[7].
Входила до складу Народицького (7.03.1923 р., 8.12.1966 р.) та Овруцького (30.12.1962 р.) районів[4].
- ↑ Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 121. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 114, 244, 376, 458. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ Попівський М. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (вид. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 179. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ Шелягин А. (1973). Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF) (вид. Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України. с. 143. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 21 січня 2021.