Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/21 липня 2015

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

	На вилучення: 1 листопада 2 листопада 3 листопада 4 листопада 5 листопада 6 листопада 7 листопада	<< | >>
Див. також усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості Інші статті-кандидати на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

---

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!

↓	Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Системне моделювання

• Поставила: --Helixitta (обг.) 00:42, 21 липня 2015 (UTC)
•  За:

1. Схоже на оригінальне/маргінальне дослідження. Незалежних джерел немає. --Helixitta (обг.) 00:42, 21 липня 2015 (UTC)
2. --Парус (обговорення) 11:45, 21 липня 2015 (UTC)
3. ВП:ОД. Варто вилучити.--robot777 (обговорення) 09:44, 22 липня 2015 (UTC)

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

В такому вигляді дослідження. Жодного незалежного авторитетного джерела не наведено. --Олег (обговорення) 06:21, 30 липня 2015 (UTC)

Techworm

• Поставив: --Zvr (обговорення) 04:13, 21 липня 2015 (UTC)
•  За:

1. Реклама --Zvr (обговорення) 04:13, 21 липня 2015 (UTC)
2. --Парус (обговорення) 11:45, 21 липня 2015 (UTC)
3. Нульова значимість. --Bulakhovskyi (обговорення) 19:11, 21 липня 2015 (UTC)
4. Реклама. Без ВП:АД. Варто вилучити.--robot777 (обговорення) 09:46, 22 липня 2015 (UTC)

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

Не підтверджена значимість джерелами. Вилучено. --Helixitta (обг.) 10:16, 29 липня 2015 (UTC)

Конобродська Валентина Лаврентіївна

• Поставив: --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 06:47, 21 липня 2015 (UTC)
•  За:

1. ВП:БІО --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 06:47, 21 липня 2015 (UTC)
2. --Парус (обговорення) 11:45, 21 липня 2015 (UTC)
3. Вилучити. Звичайний викладач вишу. Публікації лише в журналах, серйозних книжок в доробку немає. Таких людей багацько. --Bulakhovskyi (обговорення) 19:13, 21 липня 2015 (UTC)
4. ВП:БІО не відповідає. Варто вилучити.--robot777 (обговорення) 09:49, 22 липня 2015 (UTC)

•  Проти:

1. Я вважаю доцільним існування саме подібних статей про вітчизняних персоналій. Не бачу причин для видалення.Покажіть ваші здобутки, що прибирати статтю про достойну людину. Припиніть винищувати укрвікі. Пишіть статті.--Yasnodark (обговорення) 11:27, 23 липня 2015 (UTC)

   Якщо дотримуватись такої логіки — кожен захоче написати про себе, своїх родичів, знайомих ... статтю в Вікіпедії --Парус (обговорення) 13:51, 23 липня 2015 (UTC)

2. Ось основний доробок і він значимий:

Валентина Конобродська. Поліський поховальний і поминальні обряди. Т. 1: Етнолінгвістичні студії. — Житомир, 2007. — 356 с. [1] Gmina Wola Uhruska na tle Euroregionu Bug. Język i kultura / Pod redakcją Feliksa Czyżewskiego – Wola Uhruska, 2003. – 278 с. (Колективна монографія) [2] Валентина Конобродська. Курсова і дипломна роботи з етнолінгвістики. Навчальний посібник. – Житомир, 2003. – 236 с. [3] Валентина Конобродська. Історія української літературної мови. Практичні заняття. Навчальний посібник. – Житомир, 2002. – 200 с. [4] Валентина Конобродська. Поліський поховальний і поминальні обряди. Етнолінгвістичний атлас. — Житомир, 1999 // Конобродська В.Л. Вербальний компонент традиційного поховального обряду в поліських говорах : Дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / ; Житомирський держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. - Житомир, 1999. - 673 с. [5]--Білецький В.С. (обговорення) 13:59, 23 липня 2015 (UTC)

1. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:22, 29 липня 2015 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. Основні три загальні принципи ВП:БІО ВП:100 ---- дуже відносні, і за ними неможливо щось спрогнозувати.

За формальними критеріями - може, й так, "Звичайний викладач вишу", яких дійсно "багацько", і посади доцента (та декількох років професора), директора ЦЕД, керівника школи-семінару та функції відповідального редактора збірника наукових праць до формальних вимог не дотягують. Однак, на жаль, дуже часто людей оцінюють за формальними критеріями, які далеко не завжди співвідносні зі змістом.

Щодо змістових критеріїв - то якщо б давав оцінку фахівець у галузі, то він би відмітив (за пунктами):

- "Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої)" ---- трохи є: це новий напрямок сучасної етнолінгвістики в Україні - вивчення явищ традиційної культури як тексту (теоретичні розробки та практичне втілення).

- "помітна участь в експедиціях" --- експедиційним методом зібрано зникаючий і вже майже зниклий (!) мовний, етнографічний та фольклорний матеріал з архаїчного слов'янського ареалу - Полісся, у т.ч. й з чорнобильської зони. Але ціну цьому знають лише фахівці. А в майбутньому йому не буде ціни.

- "наявність запрошених доповідей на великих конференціях" ---- є (хоча б для прикладу - участь у роботі V конгресу Міжнародної асоціації україністів - Чернівці, 26 - 29 серпня 2002 р. та багатьох великих українських і зарубіжних конференціях).

- "Значна участь у створенні ... навчальних посібників для ... вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор" ---- є два посібники, які створила одноосібно.

- "Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників, книг тиражем не менше 500 примірників" ---- щодо цього варто наголосити:

Шановний учасник обговорення пише, що "Публікації лише в журналах" та "серйозних книжок в доробку немає". Однак, по-перше, публікації переважно в авторитетних фахових збірниках наукових праць - вітчизняних і зарубіжних: "Rozprawy Slawistycne” (Люблін), "Український діалектологічний збірник" (Київ), "Діалектологічні студії" (Львів), "Język i kultura na pograniczu polsko-ukraińsko-białoruskim" (Люблін), "Славянский и балканский фольклор" (Москва) та інші. А якщо в журналах та Інтернет-ресурсах - то дуже солідних: "Кодови словенских култура” (Белград), "Славяноведение”, "Живая старина” (Москва), "Волинь – Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем" (Житомир). А по-друге - монографія "Поліський поховальний і поминальні обряди. Т. 1: Етнолінгвістичні студії" має багато відгуків та рецензій авторитетних слов'янських учених в поважних виданнях (у т.ч. й "Etnolingwistyka”), що засвідчує її "значимість". А друга частина монографії - перший в Україні етнолінгвістичний атлас - підготовлений до видання, а зараз доступний у вигляді додатків до дисертації (обсягом 673 с.). Крім того, у доробку 2 навчальні посібники та 1 колективна монографія.

Звичайно, доробок належить до кінця минулого - початку 21 ст. А це був лише початок відродження української етнолінгвістики та формування нового її напряму, який в Україні ще й донині не одержав належного розвитку. Адже першопроходцям завжди важче. Колесо - винахід примітивний. Однак він поклав початок усім сучасним технічним досягненням.

Увага: Статтю перероблено.  В процесі обговорення дещо доопрацьовано (додано трохи покликань та про громадську роботу). Якщо стаття буде залишена - вона буде вдосконалюватися. А ще питання: Чи є свідченням (додатковим) "значимості" доробку згадка/покликання на вченого в енциклопедичному виданні? (див.: Етнолінгвістика // Українська мова: Енциклопедія. - Київ, 2004. - С. 179)

Підсумок

«Енциклопедично значимим вважається науковець, наукова діяльність котрого/котрої визнана у відповідній області релевантною (значимою, суттєвою, актуальною).» Як видно із статті і посилань на АД, Конобродська наразі провідний в Україні фахівець з етнолінгвістики, засновник і перший директор єдиного в Україні Центру етнолінгвістичних досліджень НАН України, автор перших в Україні навчального посібника з етнолінгвістики і етнолінгвістичного атласа, відповідальний редактор єдиного в цій галузі всеукраїнського збірника наукових праць «Етнолінгвістичні студії». Залишено.--Олег (обговорення) 06:57, 30 липня 2015 (UTC)

Королівство Ахаанія

• Поставив: --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 10:47, 21 липня 2015 (UTC)
•  За:

1. Жарт без жодного джерела, значимість відсутня --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 10:47, 21 липня 2015 (UTC)

•  Проти:

1. Додав посилання , це не жарт ; Більше в таємній FB групі . --Maximilian Bobko (обговорення) 10:59, 21 липня 2015 (UTC)

•  Утримуюсь:

Підсумок

Містифікація. Швидко вилучено. — Green Zero обг 11:41, 21 липня 2015 (UTC)

Сценарії майбутнього України

• Поставив: --Ragnarok (обговорення) 21:13, 21 липня 2015 (UTC)
•  За:

1. Неенциклопедична тема. ВП:ОД. Вікіпедія не пророкує майбутнє. --Ragnarok (обговорення) 21:13, 21 липня 2015 (UTC)
2. ВП:ОД. ВП:ПРОРОК. Варто вилучити.--robot777 (обговорення) 09:50, 22 липня 2015 (UTC)

   Але ж там сказано, що наприклад можлива стаття концепції сучасної футурології. В цьому випадку просто детальніше розглянута Україна. Можна було б її перейменувати у, наприклад, Сценарії майбутнього України з точки зору футурології, але тут і так зрозуміло, що якщо мова йде про майбутнє якоїсь держави, тобто шляхи розвитку історії, то це вже погляд з точки зору футурології. Якраз у нас завжди владу за часів незалежності звинувачували у відсутності довгострокових планів. Чи не є це демонстрація такого самого підходу? Тут же мова не йде про те, що ми будемо писати якісь фантастичний твір, а про підсумок якихось вже наявних робіт, екстраполяцій тощо. Декілька таких статей буде достатньо. Нічого поганого не буде від спроби зібрати це все докупи, чого не змогла зробити наша влада.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:56, 24 липня 2015 (UTC)

3. Неенциклопедичне оригінальне дослідження Романа Кіся --Anticop (обговорення) 07:29, 23 липня 2015 (UTC)

   Роман Кісь не є автором вікі-статті, тому закид щодо ОД не рахуємо. А неенциклопедичність стилю - привід для покращення, а не вилучення. --Fessor (обговорення) 14:17, 23 липня 2015 (UTC)l

4. як каже робот777--Andrew J.Kurbiko (обговорення) 04:16, 24 липня 2015 (UTC)
5. Згоден з robot777 --Neon Knight (обговорення) 13:25, 25 липня 2015 (UTC)

•  Проти:

1. Майбутнє України - Неенциклопедична тема? А чому Неенциклопедична? Яка причина? Це - частина НАУКИ ФУТУРОЛОГІЇ. --Білецький В.С. (обговорення) 20:23, 22 липня 2015 (UTC)

   Так, майбутнє України - неенциклопедична тема. В окремій статті. Може, через рік Україна зникне з мапи світу. Може, через двадцять років вона стане наддержавою. А можливо у ці вихідні на Київ впаде астероїд і знищить половину планети. Сценаріїв безліч, майбутнє в тумані, точно невідомо, яке воно. Статті Вікіпедії описують чіткі та вузькі предмети статті, які стосуються майбутнього. Наприклад, Чемпіонат світу 2020 або академічні теми, схожі на астрономічні явища (Майбутнє Землі) тощо. Сценарії майбутнього України? Сценарії майбутнього Києва? Сценарії майбутнього села Прохорівки? Сценарії майбутнього Зімбабве? До речі, ще стаття потрапила до аргументу ВП:МАРГ.--Ragnarok (обговорення) 18:30, 23 липня 2015 (UTC)

   Так можна ж написати, наприклад, яка ймовірність падіння метеориту на Землю в найближчі сто років і через скільки років вона буде дорівнювати, скажімо 50 відсотків. І що буде з Україною, якщо метеорит певної потужності впаде в тій чи іншій точці земної кулі. Наприклад, для цього можна створити розділ "можливі природні катастрофи".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:40, 25 липня 2015 (UTC)

2. Стаття має право на існування, але якось треба відмежувати її предмет від предмета Сценарії геополітичного розвитку України, бо те, що в ній написано підходить якраз більше для другої статті і навпаки в другій статті написано багато такого, що не вписується у вузькі рамки геополітики. Наприклад про зміну клімату більше підійшло би для першої статті. Обидві статті мають багато читачів і їх теми цілком можна вважати енциклопедичними в контексті футурології. Якщо добре виокремити предмети і добре розписати, розглянувши багато інших аспектів (наприклад як сам погляд на майбутнє мінявся за часів незалежності), то це потенційно можуть бути гігантські статті. Тема цікава.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 23:33, 22 липня 2015 (UTC)

   Див. вище.--Ragnarok (обговорення) 18:30, 23 липня 2015 (UTC)

3. Предмет статті повинен користуватися значним інтересом, а тут джерел — хоч усю ніч читай. «Тому статті Зоряні війни <...> цілком припустимі». --Fessor (обговорення) 14:11, 23 липня 2015 (UTC)

   Наявність АД — не завжди критерій енциклопедичності. Це такий випадок.--Ragnarok (обговорення) 18:30, 23 липня 2015 (UTC)

4. Стаття має право на існування. Значимість очевидна. Щодо коментаря Oleksandr Tahayev - можливе обговорення.--Yasnodark (обговорення) 14:23, 23 липня 2015 (UTC)

   Див. вище.--Ragnarok (обговорення) 18:30, 23 липня 2015 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. "Ця стаття потребує доопрацювання." Це із повідомлення шаблона... Там ще й ну ДУЖЕ завумно написано! Більшість тих, завумних термінів НІДЕ (!) не пояснюється, як і немає посилання на них.. ;-( Тут, хоч, гадаю, інтелігенція, але ж не всі ВИКЛЮЧНО дохтори філософських наук, щоб ВСЕ дослівно зрозуміти!--Nickispeaki (обговорення) 14:25, 26 липня 2015 (UTC)

Підсумок

Вибачте мені, тема дуже гарна і гарно написана, але гарно для блогу, а не енциклопедії. Я прошу всіх присутніх згадати, що в нас тут енциклопедія, яка не пишеться теперішніми часовими рамками. Не можна мати статтю про тепер/майбутнє, вона не буде актуальною через 100 років. Це філософсько-економічна тема, її хтось перепише? Чи підгонить під реалії нехай через 10 років? А там купа фраз, таких як «залишається сьогодні» (сьогодні це коли? Чи буде у 2030 році сьогодні?). Тому я вилучаю статтю, як неенциклопедичну за стилем та ту, яка передбачає майбутнє. Плюс як для такої роботи в ній повинно бути набагато більше літературних джерел і набагато більше авторів, ніж один, посилання на кожне твердження повинне бути обґрунтоване примітками — наразі такого немає, перевірити інформацію не можна, тому можливість оригінального дослідження є. --Helixitta (обг.) 10:16, 29 липня 2015 (UTC)