Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/31 травня 2017

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

	На вилучення: 13 лютого 14 лютого 15 лютого 16 лютого 17 лютого 18 лютого 19 лютого	<< | >>
Див. також усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості Інші статті-кандидати на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

---

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!

↓	Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Нові Рубежі

• Поставила: --Helixitta (ut) 11:39, 31 травня 2017 (UTC)
•  За:

1. Значимість не ясна. В наведених джерелах немає згадки про власне організацію. --Helixitta (ut) 11:39,
2. ВП:КЗО — Alex Khimich 20:21, 31 травня 2017 (UTC)
3. Стаття про малозначиму організацію, написана одним з її учасників заради реклами та піару самої організації та її засновника Валерія Писаренко — Sergey Tsvigun 17:52, 5 червня 2017 (UTC)
4. Якась навала останнім часом таких статей-реклам. --Jphwra (обговорення) 10:41, 15 червня 2017 (UTC)

По перше, в статті немає згадок, які мали хоч якесь відношення до піару, лише згадки про історію та наші досягнення.По друге, наша організація є майданчик для розвитку активноі молоді Харкова: було проведено безліч проектів спрямованих на розвиток. По третє, в цей час, коли ви доповнюєте нові відгуки за видалення, наша організація допомагає в організації Чемпіонату Европи з боксу серед чоловіків, який буде проходити вперше в Україні. І тому вважаємо, що організація має великий вплив на молодь України і є значущою Також не зрозуміло, чому ви видаляете наші досягнення, а потім розповідаєте, що наша організація малозначима?

•  Проти:

1. В статті було наведено безліч джерел в яких йдуться згадки про організацію, наприклад: У березні 2016 року президентом організації Валерієм Писаренком в рамках проекту була проведена зустріч з активною молоддю м.Харкова в рамках Глобальних Цілей Сталого Розвитку, на якій 500 учасників заходу ближче ознайомилися з 17 Цілями Сталого Розвитку.

   У листопаді 2016 року ВГО «Нові Рубежі» здобула перемогу в рамках кампанії Представництва ООН в Україні #onedayonegoal

   У листопаді 2015 року Харківська національний університет будівництва і архітектури висловив подяку за підтримку в організації та проведенні VII Всеукраїнської науково-практичної конференції «FREE AND OPEN SOURCE SOFTWARE» (на сайті організація знаходиться як партнер). — Це написав, але не підписав користувач We make Future (обговорення • внесок).

   Facebook сторінка - не є АД. В третьому посиланні і згадки немає про організацію. --Helixitta (ut) 13:25, 31 травня 2017 (UTC)

   В першому джерелі вказується не на звичайну сторінку, а на Представництво ООН в Україні. В третьому посиланні організація знаходиться як партнер, це вказано на макеті конференції, та на вкладці партнери. — Це написав, але не підписав користувач 91.201.180.85 (обговорення • внесок).

   Третє посилання-партнер не підходить під незалежне авторитетне джерело за двома критеріями: 1) воно не незалежне, а партнер, 2) воно не описує діяльність організації, а отже не має стосунку до теми статті. Наразі в ває є одне АД і все, цього недостатньо для значимості. --Helixitta (ut) 12:58, 1 червня 2017 (UTC)

•  Утримуюсь:

Підсумок

Відсутні незалежні джерела, деякі посилання взагалі не підтверджують сказане (текст «Нові Рубежі» були співорганізатором … марафону» посилання [1], де сказано про переможців забігу, пошук по сайту взагалі не видає «Нові Рубежі»).

Значимість не підтверджено, вилучено --ReAl, в.о. 23:35, 12 липня 2017 (UTC)

Козаки Варшави

• Поставила: З швидкого. Причина: відсутня чи не показана значимість. В принципі заснована місяць тому, отже значимість маловірогідна. --Helixitta (ut) 13:06, 31 травня 2017 (UTC)
•  За:

1. ВП:КЗО — міситфікація, без жодних джерел. Покук "козаки варшави" виводить сюди і на статтю. Ніде більше такої організації не згадується.

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

12 червня 2017 сторінку вилучив адміністратор Mr.Rosewater, вказавши таку причину: «За результатами обговорення: Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/31 травня 2017#Козаки Варшави». Це повідомлення було автоматично згенеровано ботом BotDR (обговорення) 23:38, 12 червня 2017 (UTC).

211 Recording Studio

• Поставила: Вилучалась вже як явна реклама/незначима. В принципі якщо відомі виконавці там записувались про них повинні бути дані, але в статті цього немає --Helixitta (ut) 13:09, 31 травня 2017 (UTC)
•  За:

1. ВП:НЕРЕКЛАМА, відсутня енциклопедична начинка статті, або навіть натяк на таку, тільки перелік обладнання. Можливо, для гугла та клієнтури, цільовий трафік зливати. — Alex Khimich 20:37, 31 травня 2017 (UTC)
2. ВП:НЕРЕКЛАМА --Jphwra (обговорення) 07:02, 7 липня 2017 (UTC)

•  Проти:

1. А якщо людям ця сторінка сподобалась? Якщо ця студія багато чого зробила для України? Співачці Наталії Дзеньків (Lama), ця стаття сподобалась і ніхто не побачив тут реклами. На цій студії була записана пісня "1944" - JAMALA, з якою вона отримала перемогу на Євробаченні. Якщо подивитесь в інтернеті, то про студію достатньо згадок, наприклад у Твіттері Святослава Вакарчука можна часто побачити записи про 211 Recording Studio. — Це написав, але не підписав користувач Dmutro Salenko (обговорення • внесок) 15:38, 1 червня 2017‎.
2. Не видаляйте, на цій сторінці 0 реклами! Я неодноразово записувалась на цій студії, там працюють справжні профі, знаю, що записувалось багато топових артистів України, студія має сучасне обладнання, часто пишуться Океан Ельзи, Тіна Кароль, Джамала, Лама та багато інших, студія має великий перелік робіт, тому я впевнена, що вона має місце у Вікіпедії.
3. Стаття про 211 Recording Studio має бути у Вікіпедії!
4. Мій гурт записувався там часто, впевнений, що така студія звукозапису рідкість, прошу залишити інформацію про 211, нехай ще багато людей знатимуть про цю студію та якісну музику, яка там робиться.

   @Dmutro Salenko: то наведіть незалежні, вторинні АД, це й буде аргументом на користь значимості цієї студії. --Рассилон (обговорення) 17:36, 1 червня 2017 (UTC)

5. Не розумію, як цю статтю взагалі можна було номінувати. Замість того, щоби видаляти нормальні і значимі статті, ліпше б писали власні.--Demetrios (обговорення) 14:55, 11 липня 2017 (UTC)
6. Категорично проти видалення!

•  Утримуюсь:

Підсумок

У статті не наведено жодного джерела, стаття знаходиться десь між ВП:НЕРЕКЛАМА і ВП:Невірогідність. Значимість не підтверджено. Вилучено --ReAl, в.о. 23:41, 12 липня 2017 (UTC)

Друкарня Вольф

• Поставив: --Anticop (обговорення) 18:58, 31 травня 2017 (UTC)
•  За:

1. спам --Anticop (обговорення) 18:58, 31 травня 2017 (UTC)

   Якщо це спам, то як назвати ваші не зовсім мотивовані дії? --EditorPPlus (обговорення) 14:12, 1 червня 2017 (UTC)

2. Раніше вилучалась. Не відповідає ВП:КЗО, також, ВП:НЕРЕКЛАМА. Стаття взаємно цитує біржі посилань, соціальні мережі, або матеріали, які не висвітлюють цю типографію як окрему організацію а лише згадують. Значима настільки, як і звичайний міський магазин, який далеко більше 2000 покупців в день обслуговує. — Alex Khimich 20:27, 31 травня 2017 (UTC)

   Друкарня такого рівня в комерційному сегменті в поліграфії України -- єдина. Порівнювати її з міським магазином - принаймні образливо. Нижче я запропонував Вам відвідати вінницьку філію друкарні (Clover-Print), щоб впевнитися, що вона дійсно існує. І на власні очі побачити інноваційну друкарську продукцію.

   Також нижче вказав, що вилучалася не ця стаття, а ЗОВСІМ інша з такою ж назвою.

   Крім того, нижче навів аргументи щодо соціальної значимості, інноваційності та відсутності рекламної складової. --EditorPPlus (обговорення) 14:12, 1 червня 2017 (UTC)

   Відверта реклама. Але ж оце боти набігли...--Divega (обговорення) 09:55, 1 червня 2017 (UTC)Переніс в залишити--Divega (обговорення) 06:55, 23 червня 2017 (UTC)

   знову зовсім бездоказове твердження. Наведіть приклади рекламного змісту у цій статті. Будь-яке твердження у ній легко підтвердити джерелами - посиланнями на паперові та електронні медіа.

   Ви, до речі, у себе в профілі декларуєте готовність допомагати новачкам. Може, я дійсно якихось принципів не дотримуюсь. То порадьте - що прибрати, що змінити?--EditorPPlus (обговорення) 10:13, 1 червня 2017 (UTC)

   Реклама, наприклад, цей текст "2017 p. ... відкрито представництво та друкарню у Польщі, до якої придбано новітню машину KBA Rapida 74-8". Машина щонайменше 14 років назад розроблена - далеко не новітня. Порада конкретно зараз - не пишіть про себе або знайомих рік-півтора. Набийте руку на інших темах. Тоді буде зрозуміло як писати і чи варто писати взагалі. А ще почитайте на своїй СО за посиланнями у верхній темі, там багато чого основного розяснюється. Якщо щось буде не зрозуміло - буду радий пояснити.--Divega (обговорення) 12:24, 1 червня 2017 (UTC)

   Машина розроблена може й 14 років тому. Але випускається й досі. Саме тому новітня. Новітня -- в значенні "щойно виготовлена". Тобто купувалася у стані нова, а не така, що була у вжитку. А ще, зверніть увагу, йдеться про машину з 8 секціями. Новітньої конфігурації. Для нанесення кількох різновидів лаку за один прогін та одержання чудових візуальних ефектів.

   Ви знаєте, що в Україні нові машини для офсетного друку взагалі не інсталювалися останні 3-4 роки? Лише цього року ринок почав відновлюватися, тому кожна інсталяція, а особливо у представництві -- це вже подія. Чи може "відкрито представництво у Польщі" - це реклама? А як на мене -- констатація. Там ще у Німеччині є представництво. І торговельні представники ще в декількох країнах ЄС та СНД.

   Чи варто мені писати, я з'ясував для себе років 25 тому. Коли робив у журналістиці перші кроки. Тому формулювання "а чи варто писати взагалі" -- дещо образливе. Вистачає в мене й наукових публікацій, й звичайних.

   А деякі статті за темою "поліграфія" у вікі дійсно потребують кваліфікованого втручання. Й були в мене такі думки. Але я дивлюсь, публіка не досить доброзичлива.

   А про себе я не писав, лише вносив уточнення щодо кількості виходів журналу, який видаю, або посилань.

   Я й надалі чекаю зауважень щодо рекламного змісту, тільки обґрунтованих! Готовий видалити всі моменти рекламного характеру, якщо буду дійсно впевнений, що вони рекламного характеру. --EditorPPlus (обговорення) 14:38, 1 червня 2017 (UTC)

   Новітній - це останнього покоління у техніці. Інакше Лада 2105 у 2010 теж була новітня. Бо випускалась фактично без змін до того року. Якщо поприбирати подібні епітети (вони пасують до рекламного буклету, але не до статті у енциклопедії), то як мінімум стаття вже не рекламна буде. Лишиться питання значимості.--Divega (обговорення) 18:18, 1 червня 2017 (UTC)

   ну, в такому разі доречно буде повернутися до критеріїв вилучення з Вікіпедії, а саме - пункту "ціле не відповідає за частку": Не ставте шаблон «до вилучення» у тому випадку, якщо тільки частина статті (заголовок, розділ, вступ) не відповідають правилам Вікіпедії. У цьому випадку ви можете самостійно виправити недоробку — видаливши або переробивши зайві частини". як я бачу, незважаючи на спростування факту наявності у статті реклами, "спірні" моменти вже видалено. отже, лишається питання значимості. про наявність авторитетних джерел уже було сказано, і, до речі, у "критеріях значимості" говориться, що "не вимагається, щоб тема була для них основною" (це щодо комантаря про недостатнє висвітлення в посиланнях). а про значимість друкарні для розвитку галузі в цілому вже сказали достатньо, причому не голослівно, а цілком аргументовано, підкріпивши фактами. --Людмила Марченко (обговорення) 14:15, 2 червня 2017 (UTC)

   Усі прикметники, які асоціюються з рекламою, я прибрав. Можна у цьому впевнитися, подивившись на статтю. Там лишилося про унікальну технологію Twin-Spot (інші назви -- гібридне лакування, дріп-офф), яка дає змогу наносити онлайн декілька видів лаку та поєднувати ефекти глянсового покриття на "помаранчевої кірки" на одному друкарському відбитку. Але це вже скоріше питання значимості, бо в комерційному сегменті поліграфії в Україні її застосовує на системній основі лише друкарня "Вольф".

   Інші критерії значимості - Поліграфія Онлайн -- найбільший Інтернет-магазин поліграфії в Україні (побудувати систему із залучення замовлень через Інтернет такого рівня жодна друкарня в Україні не спромоглася), ініціативи з виходу поліграфістів на ринки ЄС (у статті є посилання на масштабну пресс-конференцію в Укрінформі, аналогічна була в УНІАН, відповідно, це мало значні суспільні наслідки -- низка публікацій та кілька десятків послідовників, сьогодні українські поліграфісти вже успішно працюють на ринках Європи), креативний простір для дизайнерів "Біржа дизайну", де кожна творча людина може себе реалізувати, найбільша з-поміж українських друкарень мережа філій та дилерів. Загалом -- 6 філій та 30 дилерів. Ці дані є на сайті друкарні - з адресами, телефонами, контактними особами. Про спонсорство, підтримку соціальних ініціатив та базу практики, допомогу навчальним закладам (матеріально-технічну) можна ще згадати в контексті. Але перші чотири досягнення дійсно значущі! --EditorPPlus (обговорення) 05:45, 2 червня 2017 (UTC) До речі, зауваження про "рекламні" прикметники певною мірою було слушним.

   А Ви бачили на власні очі друкарську машину? А я от і на заводі був, навіть на декількох, і на вітчизняних та закордонних підприємствах. Машини оновлюються щороку, з'являються нові індекси, конфігурації, можливості. Підвищується рівень автоматизації, створюються гібридні версії. У кожної компанії щомісяця анонсується поява саме НОВІТНІХ моделей. Чи це теж ознака, як Ви нижче написали, ботоводства? Ну взагалі... -- мої вчителі з української мови та й фундатори української школи редагування, які мене навчали, десь посміхаються в інших світах, дивлячись на такі новотвори.--EditorPPlus (обговорення) 18:43, 1 червня 2017 (UTC)

   До чого тут бачив чи ні? А ви бачили ЗРП 110 кВ з елегазовою ізоляцією? Ви якось агресивно реагуєте та не дуже розумієте, про що я пишу. І спробуйте наступною відповіддю хоча б не ламати форматування, це не важко.--Divega (обговорення) 19:20, 1 червня 2017 (UTC)

   --EditorPPlus (обговорення) 19:45, 1 червня 2017 (UTC) я найкраще розуміюся на риболовлі, футболі та поліграфії - про це можу писати. "ЗРП 110 кВ з елегазовою ізоляцією" не моя сфера, я й не намагаюся навіть дізнатися, що це. Я прекрасно розумію, що Ви маєте на увазі, але відстоюю свою думку. І знову пропоную Вам навести приклад рекламного змісту у статті про друкарню. До речі, я ще вранці видалив слово новітній. Годину тому про це тут написав.

   Почитайте визначення слова "новітній", може зрозумієте, чому ваш агрегат не належить до цього переліку через 14 років після випуску.--Divega (обговорення) 19:29, 1 червня 2017 (UTC)

   Ну так, подивився, шановний. Дякую за посилання. "2. Новий, що відповідає сучасним вимогам; найновішого типу, конструкції і т. ін. Замість архітектурних балконів з амурчиками та іншими прикрасами, новітні будинки мали стандартні, неестетичні залізні балкончики (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 109); Чекають нас новітнії машини. Ставай, юначе, справжнім трударем! (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 15)...; " Тож, чи я неправий? --EditorPPlus (обговорення) 08:40, 2 червня 2017 (UTC)

   Ви різницю між машиною і будівлею розумієте? Про будівлю перша частина, друга, де найновішого типу, про машини. Чи ви з тих журналістів, про які є легендарні анекдоти на кшталт автора "ввімкнули рубильник і електрони, повільно набираючи швидкість, полетіли до споживача"?--Divega (обговорення) 15:49, 2 червня 2017 (UTC)

   і знову збиваєтеся на образи! Я розумію і різницю між машиною та будівлею, і між коректним поводженням та веденням діалогу і не зовсім. Вам, мабуть, здається, що Ви чорта за бороду тримаєте. Так Ваша поведінка радше нагадує вислів відомих братів-фантастів "Трійка вийшла в повному складі, всі четверо". Так поводяться у Вікіпедії? Наводьте слушні аргументи. А не лайтеся! Ми вели розмову про відверто рекламний зміст. Нагадаю! Дайте реальні приклади відверто рекламного змісту в тій невеличкій статті. Ще раз артикулюю. Слова новітній в статті вже півтори доби немає, і ще з десяток виправлень (переважно скорочення в ній зроблено). Не додають Вам вістів припущення щодо мого рівня кваліфікації й образи, що системно повторюються в цьому "обговоренні". Й до речі, я розповів, чим займаюся, на чому розуміюся. Й хоча, все це викликає у Вас відверту несприятливу реакцію, все ж запитаю: "А чим займаєтеся Ви?" А питання "Хто надав Вам право ображати мене?" нехай залишиться за кадром...--EditorPPlus (обговорення) 18:03, 2 червня 2017 (UTC)

   Думаю тут буде достатньо відповіді дипломований-інженер-електротехнік. Ваше уявне ображання залишу без коментарів. Нижче, у розділі "Коментарі" написав зауваження до статті--Divega (обговорення) 18:05, 7 червня 2017 (UTC)

   Я дивився уважно Ваш профіль й окремі матеріали. Є досить непогані. Але щодо статей друкарської тематики хотілося б дискутувати із профільними фахівцями. Це ж логічне побажання--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC)

3. ВП:НЕРЕКЛАМА --Jphwra (обговорення) 07:03, 7 липня 2017 (UTC)

   Вже навіть людина, яка послідовно наполягала, що в статті є рекламні моменти, змінила свою думку після кваліфікованої переробки матеріалу. Й проголосувала проти видалення, зазначивши, що стаття не є рекламою. І от знову. Тепер Ви ще обґрунтуйте своє твердження --EditorPPlus (обговорення) 06:49, 9 липня 2017 (UTC).

•  Проти:

1. Вітаю! Щодо статті Друкарня "Вольф". Ви пишете, що це спам і пропонуєте її для #:швидкого видалення. Не погоджуюся. --EditorPPlus (обговорення) 08:40, 1 червня 2017 (UTC)

   Це досить нейтральна стаття.

   Насправді Всеукраїнська мережа друкарня "Вольф" є об'єктивним лідером друкарства України, що наразі виконує понад 2 тисячи замовлень на добу, з яких близько 1,5 тис. -- онлайн. Поліграфія через Інтернет -- це абсолютно іноваційний напрямок, який щороку зміцнюється на тлі загального зниження обсягу замовлень. А друкарня "Вольф" принесла на український ринок досвід кращих європейських підприємств. У масштабах нашої країни це дійсно заслуговує на повагу.

   Саме Друкарня "Вольф" першою на системній основі серед комерційних друкарень опанувала друк через Інтернет, впроваджувала іноваційні технології, першою серед українських друкарень вийшла на ринки ЄС. У неї найпотужніший парк обладнання в Україні. Це авторитетне твердження, бо наша редакція веде статистику усіх інсталяцій з початку 2000-х років.

   Я маю понад двадцятирічний досвід редагування та видання медіа для поліграфістів, особисто підготував до друку понад 150 чисел провідних часописів у царині друкарства. Нині видаю єдиний журнал, що лишився. І знаю, про що кажу. Додаючи цю статтю, я відновлюю принцип справедливості. Адже серед друкарень в українській Вікі є маловідомі.

   Втім, внесок друкарні "Вольф" у розбудову галузі сумніву не викликає. Й коло клієнтів, далеко неповне, звичайно - досить авторитетне: згадані лише основні, найбільш давні замовники.

   Подивіться на джерела та посилання - усі провідні журнали для поліграфістів писали про цю друкарню... найвідоміші новинарські сайти, інформагенції. Насправді, джерел могло б бути значно більше - до сотні. Це дійсно лідер галузі, гідний бути представленим у Вікі.

   Заслуговує на увагу сайт компанії, на який я, до речі, зовсім не посилаюся. Хоча міг би. Є прості принципи перевірки кількості відвідувачів будь-якого сайту. У друкарському сегменті цей сайт - лідер. Цікаві статті у блозі, непогана й добре, порівняно з іншими, структурована номенклатура, іноваційний дизайн, зв'язок з іншими цікавими ресурсами. До речі, такий сайт як "Біржа дизайну" - це взагалі іновація, нічого подібного немає в царині Інтернету в нашій країні.

   проти видалення --EditorPPlus (обговорення) 08:35, 1 червня 2017 (UTC)-- от що мене дивує -- так це безапеляційність ваших тверджень,Alex Khimich. Вилучалася не ця стаття! А стаття з такою ж назвою. Це, погодьтеся, речі зовсім інші. Тож не вводіть в оману адмінів!

   Далі... Порівняти найбільшу комерційну друкарню в Україні зі звичайним магазином, де на день обслуговується понад 2 тис. покупців... От аби Ви порівняли з розеткою, я б принаймні зрозумів.

   "Стаття взаємно цитує ...матеріали, які не висвітлюють цю типографію як окрему організацію а лише згадують"... По-перше, шановний, немає в українській мові терміна типографія взагалі. Друкарня! По-друге -- саме такий принцип побудови матеріалів свідчить про те, що вони не рекламні. Краще розглядати діяльність підприємства в контексті більш загального явища чи ринкової ситуації. Так читачі бачать загальну картину й створюють власну думку. Власну! А не окрему!

   проти -- --EditorPPlus (обговорення) 08:35, 1 червня 2017 (UTC) і ще, хотілося б, щоб ви пояснили мені, Alex Khimich, адмінам, учасникам обговорення тощо - а де ви побачили у статті рекламний зміст? Нейтральні твердження про інноваційні технології? Так про них уся галузева періодика писала, на кожній профільній виставці розмови лише про гібридний друк та бархатний папір... 30 дилерів? Так вони є! Інформація на сайті компанії з телефонами, адресами. Вихід на ринки Європи? Так там не лише офіси, а навіть устаткування працює. Нашого, українського підприємця!

   Відвідайте, до речі, одну з філій друкарні. Уявіть -- в вашому місті вона теж є! Кловер-принт. Може, це допоможе вам змінити думку про поліграфію загалом та друкарню "Вольф", зокрема!

   проти --EditorPPlus (обговорення) 08:35, 1 червня 2017 (UTC) І ще. Ну от здається вам зміст статті рекламним. Поясність, що прибрати, так щоб сутність збереглася. Там немає прямої реклами -- звичайна констатація фактів. Але якщо це не відповідає стилістиці Вікі, я приберу частину тексту й посилань. Але я поки що не побачив, а чим саме обурені користувачі, що так ревно прагнуть видалити статтю.

   Якщо ви не розумієте, чим відрізняється рекламна стаття від тої, що має бути у Вікіпедії, я вам дам маленьку підказку - менше дрібних деталей. Якщо крім дрібних деталей писати немає про що - то й зарано фірмі мати статтю у вікі.--Divega (обговорення) 15:48, 4 червня 2017 (UTC)

   А кому, крім Вас, ще здається, що Ви написали щось розумне? Найбільший парк устаткування в сегменті комерційного друку, близько 20 друкарських машин; найбільш вдалий сервіс із залучення друкарських замовлень через Інтернет; абсолютно альтруїстичний й досить соціально значимий проект для креативних дизайнерів, найбільша мережа представництв та філій серед українських друкарень, реальні кроки та приклад для інших друкарень щодо виходу на ринки ЄС, іноваційні технології друку! Шановний, Ви чуєте мене взагалі-то? --EditorPPlus (обговорення) 14:49, 6 червня 2017 (UTC)

2. проти видалення --Polivko (обговорення) 22:54, 31 травня 2017 (UTC)
3. проти --Olischyk (обговорення) 22:59, 31 травня 2017 (UTC)

   проти видалення. друкарня є технологічним лідером та має цікаву для поліграфічного ринку України бізнес-модель. В статті викладена історія та актуальна інформація— Це написав, але не підписав користувач 194.29.60.57 (обговорення • внесок). видалено, бо з подальшої історії видно, що це EditorPPlus--Divega (обговорення) 15:49, 2 червня 2017 (UTC)

   Помиляєтеся. Я не писав той текст, який Ви намагаєтеся приписати мені. Знову маніпулюєте! Не маючи доказів. Потреби виступати тут під кількома ніками в мене немає. Тому я б, на вашому місці, особисто зняв викреслення (тобто повернув до початкового вигляду фрагмент), не робив би пустих припущень та й вибачився, може. Але ж Ви не з таких. А тим більше не видавали б Ви власні вигадки за істину. Навряд чи Вікіпедія сповідує такий підхід, який взяли на озброєння Ви. Чи не так?--EditorPPlus (обговорення) 18:03, 2 червня 2017 (UTC)

   Пане EditorPPlus не треба тут себе видавати за саму невинність, яку раптом звинуватили у такому, про що він і подумати не міг. це текст користувача 194.29.60.57 (та сама адреса, що вище), який був відповіддю на мій коментар про СУМ. А тут ви підписались за цей коментар уже своїм ніком. Однакова IP адреса дозволяє припустити, що це одна і та сама особа. Або просто одна фірма. Що в принципі мало відрізняється від ботоводства. Тож причин для вибачення я тут не бачу.--Divega (обговорення) 15:48, 4 червня 2017 (UTC)

   Тобто, Ви принаймні погодилися, що можливо той пост не я писав. Написала наша співробітниця, яка, до речі, досить критично ставиться до цієї друкарні.— Це написав, але не підписав користувач EditorPPlus (обговорення • внесок).

   Ні, я такого не писав. Я припустив, що може бути просто одна адреса. А можливо ви просто вигадуєте співробітницю, аби прикрити свій прокол. Хоча заклик по знайомим "мою статтю видаляють, швидко голосуйте" мало відрізняється за суттю від ботоводства.--Divega (обговорення) 14:24, 5 червня 2017 (UTC)

   Що ж Ви вигадку та зраду бачите в усьому. Не вигадую я, у 43 роки мені ото більше нема чим займатися. Моя співробітниця написала. Яка, повторюся, ставиться до друкарні досить нейтрально. Що ж до ботоводства - це слово нагадує про якійсь НОВОЯЗЪ -- хоча якщо є посада "відкочувач" та похідне від нього відкіт (так, подивіться цю статтю -- пречудово звучить, я побачив -- думав, йдеться про котиків), то я не дивуюся й цьому слову "ботоводство".

   Як взагалі в нашій редакції відбувається комунікація? Є певні внутрішні процедури. Тобто якщо хоть зі співробітників над чимсь працює, решта бачать й на власний розсуд можуть брати участь. Ніхто над ними із батогом не стоїть--EditorPPlus (обговорення) 14:42, 6 червня 2017 (UTC).

   Стосовно ботоводства - почитайте трохи більше про Вікіпедію. Як і в кожному великому проекті з'являється власна термінологія для опису певної діяльності. Але саме у випадку цього слова - я його вперше почув у 2000 році, це вже усталене слово у мережі.--Divega (обговорення) 18:05, 7 червня 2017 (UTC)

   Ну звичайно, деякі розділи подивився. Але термін цей зовсім невдалий.

4. Я проти, оскільки вважаю таку підбірку інформації про друкарню «Вольф» вдалою і цікавою, причому не лише для себе, але і для студентів, які вивчають поліграфічну справу, і тих хто планує працювати у поліграфічному бізнесі --Valia Yevs (обговорення) 13:40, 1 червня 2017 (UTC)
5. Проти видалення. Мала справу з друкарнею "Вольф" у Києві, коли працювала журналістом у профільному виданні. Готувала матеріал про сучасні технології друку, тож пощастило спілкуватися з представниками різних поліграфічних підприємств, зокрема з технологами "Вольфа". На власні очі бачила зразки гібридного друку з ефектом "апельсинової кірки" та поєднання глянцевих і рельєфних фрагментів - це справді унікальна технологія, і чогось бодай приблизного за якістю, принаймні на той час, в Україні не спостерігалося. Це одна з небагатьох друкарень на українському ринку, що робить акцент саме на якості та інноваційності друку. Так, це дорого, так, це складно, але це справді значуще для розвитку галузі. Окрім того, мене завжди захоплювала соціальна діяльність "Вольфа", а саме - інтерактивні презентації на виставках, конкурси з цінними призами на кшталт "Вольф очима художників" тощо. Такі заходи сприяють заохоченню молоді не лише до друкарського мистецтва, а і до мистецтва в цілому. Щодо аргументів "проти", конструктиву я не бачу. Якщо відштовхуватись від критеріїв Вікіпедії "на вилучення", а саме - значимості компанії в галузі, вірогідності та дотримання авторських прав", не бачу жодних сумнівів у доцільності та правомірності розміщення на ресурсі даної статті.--Людмила Марченко (обговорення) 14:59, 1 червня 2017 (UTC)

   дійсно, це одна з найбільш соціально активних друкарень. А до того ж ще й не кулуарна. Її діяльність помітна.--EditorPPlus (обговорення) 09:09, 2 червня 2017 (UTC)

6. проти видалення

   Друкарня «Вольф» - феномен вітчизняного поліграфічного бізнесу, компанія, яка показала поступовий розвивальний рух впродовж кількох десятиліть, незважаючи на всі перипетії політико-економічної ситуації в Україні. На жаль, у нас не так багато прикладів бізнесу, на який можна рівнятися, а в поліграфічній галузі їх взагалі можна перерахувати на пальцях.

   Сьогодні «Вольф» - не лише лідер комерційного друку в країні, але й одна з небагатьох компаній, яка представляє український бізнес на міжнародній арені як європейський зразок найвищого рівня, її знають в Європі і судять про рівень якості надання послуг в країні в цілому. А у даному випадку червоніти точно не доводиться.

   Ця друкарня – чи єдина в Україні, яка цілком опанувала сучасні методи та технології роботи, приділяючи рівнозначну увагу інноваційним розробкам у сфері IT (унікальні продукти їхньої біржі дизайну, замовлення поліграфії онлайн тощо) та офлайновим методикам роботи з клієнтом. Не кажучи вже про професійні технології та матеріали.

   Саме за наявністю компанії такого розмаху та рівня технічної і сервісної підготовленості, у багатьох випадках робиться висновок про рівень цілої країни. І якщо ми применшуємо значимість подібних прикладів зсередини, не пишаємося досягненнями співвітчизників, а натомість самостверджуємося веденням непрофесійних дискусій, нам занадто далеко до звання розвиненої європейської країни. --AnnaSt (обговорення) 15:14, 1 червня 2017 (UTC)

7. Проти видалення статті. Я працювала редактором в галузі поліграфії протягом кількох років. Добре знайома особисто як із керівниками друкарні "Вольф", так і власне з її діяльністю та досягненнями. Обговорювана стаття написана досить нейтрально, об'єктивно висвітлює місце, яке посідає "Вольф" на поліграфічному ринку, досягнення, заслужені компанією нагороди. Як кажуть, "з пісні слова не викинеш". Не секрет, що "Вольф" - найупізнаваніший поліграфічний бренд в Українi. Спитати будь-кого, хто не має жодного стосунку до поліграфії, які він знає друкарнi - якщо буде спроможний на якусь конкретну відповідь, майже 100% назве саме "Вольф". Фірма такого рівня гiдна того, щоб бути представленою у Вiкiпедiї. Стаття написана винятково з метою iнформування, для новачкiв у галузi, студентiв, будь-кого, хто цiкавиться друкарством.--2A02:2F0D:FE0:522:84A4:63CE:2932:D750 19:32, 2 червня 2017 (UTC)
8. Увага: Статтю перероблено.  Чи не найбільше поліграфічне підприємство України. Переробляє 1000 тонн паперу на місяць - це 20 залізничних вагонів, або майже 5 залізничних товарних поїздів на рік! --Perohanych (обговорення) 07:41, 12 червня 2017 (UTC)
9. Статтю перероблено. Не без недоліків, але вже не рекламна.--Divega (обговорення) 06:55, 23 червня 2017 (UTC)

   Дякую за оцінку--EditorPPlus (обговорення) 21:16, 4 липня 2017 (UTC)

10. Може стилістику ще можна підправити, але жодних підстав для вилучення не бачу.--Demetrios (обговорення) 14:59, 11 липня 2017 (UTC)

•  Утримуюсь:
•  Коментар:

1. Хто ці всі люди в розділі ПРОТИ? У більшості це перше редагування, звідки така обізнаність з проблемою? --Jphwra (обговорення) 15:15, 1 червня 2017 (UTC)

   це, як Ви вірно помітили, люди, обізнані з проблемою. Серед них, не виключено, є й автори деяких статей, на які я посилаюся. Й фахівці з досвідом роботи у журналах друкарської тематики. У нас же дискусія, чи як? --EditorPPlus (обговорення) 18:39, 1 червня 2017 (UTC)

   Люди, які "проти" видалення, навели аргументи. Наведіть й Ви свої. Я поки що не побачив нічого конструктивного ані про рекламний зміст, ані про те, що стаття дійсно спам, ані про те, що вона погана. Загальні висловлювання: боти, спам, рекламна складова. Тож доведіть!

   А звичайне видалення матеріалу, який вважають цікавим та значимим кращі копірайтери в царині друкарства, -- це досить слабкий хід. Я готовий апелювати. Але поки що не бачу, з ким я можу вести дискусії.

   Є в Вікіпедії фахівці, що розуміються на поліграфії?

   Отже... Є проблема. І є обізнаність. Може, за посиланнями люди сходили. Чи дійсно відома друкарня, гідна бути у вікіпедії — Це написав, але не підписав користувач 46.133.158.249 (обговорення • внесок) 19:08, 1 червня 2017.

   Якщо друкарня «дійсно відома», то повинні бути незалежні, вторинні ВП:АД. Інакше ніякі вона не «дійсно відома». --Рассилон (обговорення) 17:59, 1 червня 2017 (UTC)

   А ви дивилися на джерела під статтею? Які саме з них неавторитетні -- УНІАН, Главред, Лівий берег, Ютюб, Новий час (Новое время), Українська правда, Бульвар Гордона? Якісь інші. Мені просто цікаво стало...--EditorPPlus (обговорення) 18:53, 1 червня 2017 (UTC)

   Ютюб точно не АД. --Divega (обговорення) 19:20, 1 червня 2017 (UTC)

   А решта? --EditorPPlus (обговорення) 19:53, 1 червня 2017 (UTC) От Ви дивилися перелік джерел під статтею. Я вище в одному з обговорень бачу, що для критерія АД досить три джерела. З 27 джерел невже немає авторитетних?

   Express.ua, kp.ua, meta.ua, socportal.ua, Ділова столиця, depo.ua, Сьогодні, rbc.ua, Хроники.инфо, Галицькі контракти, Багнет, ТСН. На цих ресурсах є статті про друкарню. Немає серед них трьох авторитетних?

   Якість вашої роботи по наведенню ютюба у якості джерела вже добре характеризує рівень вашої підготовки. Одразу кажу - такий з вас журналіст та автор наукових статей. Крім того я продивився ваші посилання. Ви може будете здивовані, але ті самі Сєгодня та Дєло публікують рекламні матеріали, бо їсти хочеться всім. Це відверто рекламні тексти від компанії Вольф про компанію Вольф та досягнення у поліграфії компанії Вольф. Така собі стаття з газети "Правда"--Divega (обговорення) 15:49, 2 червня 2017 (UTC)

   а ваші висновки взагалі-то знову образливі. Вам так не здається? Оскільки я публікував статті на багатьох зі згаданих ресурсів, принагідно відкрию таємницю. Там теж є редактори, й для розміщення навіть за гроші приймають далеко не всі статті. А лише ті, які на їхній погляд, інформативні, цікаві їхнім читачам. Наведу приклад сайта "Бульвар Гордона". Там комерційні статті редагують, іноді навіть помітно втручаються, й звичайно погоджують перед публікацією.--EditorPPlus (обговорення) 18:03, 2 червня 2017 (UTC) Що ж до ютюба -- звичайно так собі джерело.

   До речі, Ви пройшлися по Дню, Сьогодні та Ютюбу. Давайте вже по інших пройдіться -- Ві ж теє те, як його, істина в останній інстанції. Тільки по всьому переліку.

   Але повернуся до Ютюба -- це ж я не кліп Монатіка навів як джерело - там запис прес-конференції, яку дивилися онлайн та були особисто присутні сотні поліграфістів України. Й деяки з них після цього івенту вирішили працювати на європейських ринках. Але то так, дрібнички. Як і те, що відбувалося це в одній з найбільших агенцій новин; додали відео вони особисто. Дрібнички/дубль 2.

   Який я журналіст. Та мабуть, чи то глухий, який намагається довести щось сліпому. А чи то сліпий, якого глухий не чує--EditorPPlus (обговорення) 18:03, 2 червня 2017 (UTC).

   --EditorPPlus (обговорення) 20:12, 1 червня 2017 (UTC)Панове, може годі бездоказові тези писати? Може перш ніж писати, все ж варто подивитися. На ті ж самі джерела?

   Можна зробити запит на можливість ботоводства. Якщо таке буде повторюватись у майбутньому.--Divega (обговорення) 18:18, 1 червня 2017 (UTC)

   А це до чого взагалі? Вранці Ви мені порадили вчитися писати й спробували навести не досить вдалий приклад рекламного змісту в статті про друкарню. Я навіть прибрав з тексту слово новітня, хоча Ви й не праві. Наведіть вдалий приклад рекламного змісту, аби була хоча б підстава для розмови.--EditorPPlus (обговорення) 18:53, 1 червня 2017 (UTC)

   Та повно прикладів: Вікіпедія:Добрі статті.--Divega (обговорення) 19:20, 1 червня 2017 (UTC)

   Неуважно прочитав. Вікіпедія - не місце для реклами (докладніше тут Вікіпедія — не трибуна--Divega (обговорення) 19:29, 1 червня 2017 (UTC)).

   Господи, Ви знову вказуєте на рекламний зміст моєї статті. Та немає його там -- звичайна констатація... деякі факти про успішну та значиму друкарню.

   Коли я написав про "вдалий приклад рекламного змісту", то мав на увазі, щоб Ви вказали у моїй статті, де саме рекламний зміст. Бо Ваш приклад про "новітню" я вважаю невдалим...--EditorPPlus (обговорення) 20:11, 1 червня 2017 (UTC)

   отже, ми з'ясували, що рекламні прикметники я прибрав (+деякі малозачущі моменти, що можуть здатися рекламними), серед джерел є авторитетні, а друкарня "Вольф" має соціальную значимість --EditorPPlus (обговорення) 11:43, 2 червня 2017 (UTC) тож які підстави для видалення моєї статті?

   Ми власне нічого не з'ясували. Ви додали купу коментарів, вкотре споганили всю розмітку, продовжуєте ботоводити. Ви взагалі розумієте, що таке Вікіпедія? --Divega (обговорення) 15:49, 2 червня 2017 (UTC)

   не з'ясували, бо не надто хотіли. Три нові коментарі в обговоренні -- і стільки ж голослівних тез, що межують з відвертими образами. Так поводяться у Вікіпедії? --EditorPPlus (обговорення) 18:03, 2 червня 2017 (UTC)

   Чи розумію я, що таке Вікіпедія? --EditorPPlus (обговорення) 19:31, 2 червня 2017 (UTC)Так дуже добре розумію. Це взірець інформаційного ресурсу, енциклопедія знань. Де у кожній галузі мають бути представлені лише найкращі. Але наповнення української Вікі за напрямком поліграфія незадовільне. Більшість статей потребують втручання фахових редакторів, що на поліграфії розуміються. Їх в Україні двоє-троє, і всі вони взяли участь в обговоренні. У нас були й лишаються добрі наміри покращувати Вікі за напрямком "Поліграфія", є в нас й статті за основними напрямками поліграфії, які ми готові адаптувати й додавати. У редакції є фахівці, які мають науковий ступінь, є кваліфіковані редактори (ах, забувся, Ви ж ставите це під сумнів).

   Щоб не бути голослівним, наведу лише один приклад. Ось стаття про Web-to-Print Це не просто жахливий текст (пунктуація, стилістика, орфографія). Це переписати неможливо, повна єресь. Її зносити треба й нову створювати, бо з реальністю стаття не має нічого спільного, погляд з минулого століття, рясніє тавтологіями, невідповідностями, але перебуває у Вікі десь років шість... І за цей час крім власне автора ніхто її серйозно не виправляв--EditorPPlus (обговорення) 17:53, 5 червня 2017 (UTC).

   Щоб не бути голослівним - виправте там пунктуацію, щоб можна було зрозуміти, що ви маєте на увазі під "жахливо" (там не все добре, але не жахливо). І оновіть інформацію з посиланнями на відповідні авторитетні джерела.--Divega (обговорення) 18:05, 7 червня 2017 (UTC)

   Я навів той приклад, бо тематика Web-to-Print пов'язана з темою друкарня "Вольф". Інша причина - мене цікавить цей напрямок в поліграфії. Ми брали інтерв'ю у світових ідеологів цього напрямку, наприклад, Дженніфер Метт, описували діяльність десятків друкарень та рекламних агенцій, що опанували цей напрямок в Україні. У тій статті не про пунктуацію та стилістику йдеться. У редагуванні є три вердикти: взяти до друку, відхили та віддати на доробку. Ту статтю можна лиши відхилити та створити нову. Інших варіантів немає--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC)

   На жаль, й більш загальні статті досить слабкі. Я можу відредагувати та посилити статтю про цифровий друк. Але щодо статті "Офсетний друк" - теж треба створювати абсолютно нову. На жаль! Із чим можна погоджуватися, сперечатися, ставити мої слова під сумнів. Але я знаю, що я правий.--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC)

   Наш статус єдиного видання для поліграфістів в країні дає змогу на системній основі допомагати Вікіпедії у друці матеріалів (якщо така потреба є), бо ми вважаємо ресурс суспільно важливим. І це не голослівне зауваження. Ми готові обговорювати і вирішувати.

   Але, здається, це не потрібно зовсім тут. Ображає й відвертає, коли ставляться під сумнів наші кваліфікація, досвід, думки щодо лідерів ринку, реальних -- не штучних. Ну не придбала друкарня "Вольф" нічого (ані заангажованих наград, ані докторських ступенів, ані проплачених перемог у рейтингах), просто поступово й тривалий час просувалася до нинішнього свого статусу, коли перша асоціація з поліграфією у багатьох мешканців Києва, інших мегаполісів - це друкарня "Вольф". Коли в кожному тендері на друкарському ринку -- гібридний друк. І коли в будь-якому селищі можна замовити онлайн друковану продукцію та одержати її за три доби. --EditorPPlus (обговорення) 18:03, 2 червня 2017 (UTC)

   Зауваження до джерел, які є станом на час написання цього коментаря (багато писати, вище у секції "Проти" і так вже кілька гілок і розгалужень там):

   Веб-сайт джерела 1 "Принт плюс: бумага и полиграфия" знаходиться на сервісі ucoz.

   наш сайт на укозі ми не підтримуємо з 2009 р., там написано про це. Реальний сайт нашого видання -- http://printus.com.ua. Це єдиний інформаційний ресурс для поліграфістів в Україні. Ми не позиціонуємо його лише як сайт журналу Print+--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC).

   Посилання 3 на Ютюб - відео, де працює якась машина на каналі видавництва

   Не якась машина, а Heidelberg Speedmaster CD 102-5 + L, яких після кризи в Україні лишилися лічені одиниці--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC).

   Посилання 4 на lb.ua - рекламна стаття з переліком послуг.

   Сайт входить до двадцятки провідних інформаційних ресурсів в Україні, має певну інформаційну політику й далеко не всі статті бере до публікації --EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC)

   За цим посиланням - офіційна вебсторінка джерела з посилання 5.

   "Директор типографии" сьогодні не видається. Але це був наш основний конкурент упродовж багатьох років. Загалом вийшло понад 130 чисел цього журналу.--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC) Для мене вони завжди були гідним конкурентом, а для поліграфістів авторитетним джерелом.

   Посилання 6,7,8 - рекламні статті, де чи не у кожному абзаці згадується назва фірми. Тобто не найдорожче замовлення.

   Наш сайт (прінтус)Ви можете вважати не авторитетним джерелом, але Діло, а тим більше Состав -- входять до десятки провідних новинарських ресурсів в Україні, мають чітку інформаційну політику. На "Составі" взагалі, наскільки мені відомо, публікація не комерційна--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC).

   Посилання 9 з фейсн'юз - реклама відкриття нового офісу.

   Не реклама, а звичайна новина. Посилання на неї можна прибрати. Але це точно не проплачена публікація. А джерело досить популярне. Теж входить до кола провідних сайтів з розміщення новин.--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC)

   Посилання 10 - блог/"соціальна мережа"

   Ще раз зазначу -- єдиний в Україні інформаційний ресурс для поліграфістів, якому вже сім років, який щодня публікує статті, новини, блоги, об'яви, інтегрований з соціальними мережами тощо --EditorPPlus (обговорення) 09:49, 8 червня 2017 (UTC).

   11 та 12 я вже вище згадував - реклама у Сєгодня та Дєло.

   І знову наголошую -- Ці ресурси мають певну редакційну політику. Не всі статті там комерційні. А навіть ті, що вірогідно комерційні, мають значну інформаційну складову. І є цінними щодо висвітлення загального стану речей в галузі поліграфії. Інакше їх би ніхто не розмістив. Це експертні матеріали, написані фахівцями в галузі поліграфії :) --EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC)

   15,16,17 - знову або блоги або реклама зі згадкою назви фірми та продуктів якомога частіше.

   "Новоє врємя" та "Українська правда" (лайф - це її розділ) -- без сумнівів, джерела, яким принаймні можна довіряти. Статусні джерела, провідні інформаційні сайти. Мають зважену редакційну політику. Матеріали відповідають тій політиці, тобто є інформаційно вартісними... --EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC)

   далі - 17 посилання не телевізійний сюжет. Я теж неодноразово був експертом у передачі "Зроблено в Україні", щось мені невідомо, аби мені щось це коштувало. Вони звертаються - я погоджуюсь чи ні.--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC)

   18 та 19 - сторінки у соцмережах, Фейсбук та ВК.

   Взагалі не принципові посилання. Можу прибрати. Просто бачив в інших статтях таке.--EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC) та вже й прибрав, до речі.

   20 - посилання на ютюбканал компанії

   І теж не принципово -- можу прибрати. Але принагідно зазначу - сюжети на їхньому каналі не зовсім рекламують діяльність друкарні, вони ширші за тематикою --EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC).

   Решта джерел ще можуть бути більш менш авторитетними, але потрібно детально проаналізувати. Лише пресконференція на Укрінформ виглядає солідно, але не знаю, як часто і з яких проводів вони взагалі влаштовуються.

   Ці пресс-конференції започаткували рух українських друкарень до Європи. Чимало компаній дивилося трансляцію онлайн. Це важливий захід особливо в контексті безвізу та пожвавлення стосунків з ЄС, та й взагалі європейського вектору країни --EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC).

   І трошки ще про рекламний текст статті. Зазначати рік, коли фірма зробила сторінку-візитівку в інтернеті - це саме рекламний фрагмент--Divega (обговорення) 18:05, 7 червня 2017 (UTC)

   Яка ж це сторінка-візітівка, це складний ресурс, до якого інтегровані іноваційні сервиси. І з яким нещодавно було об'єднано провідний Інтернет-магазин полиграфії "Поліграфія Онлайн" --EditorPPlus (обговорення) 09:34, 8 червня 2017 (UTC)

   Прибрав деякі джерела (зокрема канал в Ютюбі та посилання на Соцмережі), не принципово. Принципово, що ця друкарня має бути у Вікіпедії, кількість джерел я можу і вдвічі скоротити. Це теж не є принциповим. Але я подивився -- лише упродовж 2016 року друкарня "Вольф" згадувалася на 31 сайті. А загальна кількість статей та новин становила майже 60. Серед українських друкарень жодна й близько не має такого показника--EditorPPlus (обговорення) 09:49, 8 червня 2017 (UTC).

   Але кількість джерел для мене не принципова - їх може бути три, чотири, шість. Під час обговорення можна остаточно визначити, які саме джерела найбільш авторитетні та лишити саме їх --EditorPPlus (обговорення) 10:00, 8 червня 2017 (UTC).

   То може все ж ознайомитесь і з іншими сторінками Вікіпедії? Що таке АД вже визначено: Вікіпедія:Авторитетні джерела (Блог не АД, наприклад, хай і на сторінці Правди).--Divega (обговорення) 11:51, 8 червня 2017 (UTC)

   Я прибрав посилання на "Принтус". Хоча принагідно зазначу, що це сайт зі складною архітектурою. де матеріали може додавати кожний користувач (статті, оголошення) і це дійсно єдиний активний ресурс для поліграфістів в Україні, який робить внесок у розбудову галузі.— Це написав, але не підписав користувач EditorPPlus (обговорення • внесок).

   матеріали може додавати кожний користувач - саме тому цей ресурс не АД. Ви прочитали моє посилання вище?

   але й на принтусі є цензура та адміністрація, тому лишитися може не кожен матеріал. Тобто -- якщо у Вікіпедію кожен користувач може додавати матеріал -- то це не авторитетне джерело?--EditorPPlus (обговорення) 20:36, 8 червня 2017 (UTC)

   Ще раз прошу - прочитайте правила. Так, для Вікіпедії сама Вікіпедія не є АД. Так зазвичай прийнято у наукових роботах (навіт підручник не є АД сам для себе без зовнішніх джерел, чи ви цього не знали?). Тому Вікі на щось серйозніше за загальні відомості/початковий пошук інформації та шкільні реферати не годится. Хоча тут теж є редактори, що підтверджують певну якість статті.

   P.S.Класне ви посилання від Кореспонденту вставили (цим редагуванням). Там вгорі, біля назви, білим по сірому великими літерами РЕКЛАМА. І коли я писав про дрібноту, не варту згадки, я мав на увазі цей фрагмент український домен wolf.ua. Теж мені дивина, веб-сайт у 2006 році створили. --Divega (обговорення) 05:51, 9 червня 2017 (UTC)

   Можу й видалити, не принципово. По кожній з тематик (Поліграфія онлайн, Біржа дизайну, Гібридний друк, Рекламно-сувенірна продукція, Бархатний папір) по друкарні "Вольф" у мережі до десятка посилань. Лише за минулий рік. Звичайно, прилуцька друкарня більш значиме для країни підприємство. А про неї стаття у Вікі є :))) --EditorPPlus (обговорення) 12:05, 9 червня 2017 (UTC) Що ж до того сайту. Можливо тоді він здавався звичайним сайтом друкарні. Тепер це потужний портал, на якому об'єднано відомості про власне друкарню та її можливості з найкращим в Україні агрегатором із залучення друкарських замовлень через Інтернет.

   Скоротив кількість джерел, то взагалі не принципово.

   Скільки часу пройшло, а ви досі не можете зрозуміти, що таке Вікіпедія. Мова про ЯКІСТЬ, а не КІЛЬКІСТЬ. А якість - ніяка і не покращується. Ви методом тику будете перебирати джерела, чи все ж спробуєте зміст претензій зрозуміти?--Divega (обговорення) 18:07, 9 червня 2017 (UTC)

   Принагідно зазначу, що якість контенту за посиланнями на сайти, які Ви не вважаєте АД, досить висока. Діяльність жодної друкарні на такому рівні у мережі не висвітлено! Що ж до авторитетності/не авторитетності джерел... подивився Ваше посилання. Зробив висновок - думка Ваша суб'єктивна та не вповні спирається на інформацію, викладену у джерелі --EditorPPlus (обговорення) 12:28, 13 червня 2017 (UTC).

   Що ж до авторитетності джерела Принтус (хоча на нього там і немає посилань). Є певна спільнота (поліграфісти), і є інформаційний ресурс (електронне медіа - частина комплексу видань, куди входять ще паперовий Print+, паперова "Полиграфия Украины", потужні групи та сторінки в Соціальних мережах). Те, що ми перемогли у конкуренції з двома десятками профільних видань, в т.ч. роялті. ліцензійними тощо, свідчить про значимість кожної складової у цій системі. І не треба зважати на те, що кожен може додавати, чи не кожен. Є бани, є певні квоти, є цензура. Бо ми розвиваємо національний ринок поліграфії. А Ви тривалий час намагаєтеся довести мені, що стаття про провідну друкарню не гідна бути представлена в Вікіпедії. А звичайні констатації -- то рекламні моменти. Якщо говорити про моє ставлення до Вікіпедії -- там трапляються непогані статті (тому для мене це джерело авторитетне). Але це не про сегмент "Поліграфія". І щось мені невідомі в нашій країні люди (крім співробітників нашої редакції), хто може статті цього розділу покращити й осучаснити.

   Ось процитую щодо значимості сайту ту ж вікіпедію (це знову про Принтус): "Про значущість

   Критерії значущості та популярності не завжди співпадають. Сайти (так само, як і журнали або книги) з вузькою спеціалізацією, адресовані професіоналам в тій або іншій області, можуть і не користуватися популярністю за межами відносного вузького кола, проте значення такого сайту для тієї галузі творчості або знання, якій він присвячений, може бути достатньо велике". До речі, там ще є про те, що якщо в паперових ЗМІ розглядався той чи інший сайт, наводилося на нього посилання, згадувався він тощо, то цей сайт вже є значимим джерелом. Принтус, а також інші 25-30 сайтів, де є статті про Друкарню "Вольф", датовані 2017 р., звичайно ж і цитуються паперовими медіа і згадуються :) Тобто всі вони -- значимі джерела --EditorPPlus (обговорення) 15:16, 9 червня 2017 (UTC) Я вже мовчу, що згідно вікіпедії сайт вважається популярним (теж важливий критерій), якщо десь в ЗМІ вміщено рекламу його контенту. Ну так написано :) Вікіпедія:Критерії значимості/Сайти

   Ви можете створити статтю про Принтус, але до чого тут друкарня Вольф? Про ВК теж є стаття, але ж вміст, те що пишуть там люди, авторитетним джерелом він від цього не стає. Так само, як і різні луркмор, порнхаб і 4чан відповідно як АД для історії, біології та новин. Сайти мають всесвітню відомість, значимість (порнхаб там у лідерах інтернет-трафіку за об'ємами). Фактично простий сайт-розповсюджувач неправдивої інформації або банальної брехні може мати сторінку у Вікіпедії (якщо там смішно/цікаво написано, або мав місце скандал з ними), але використовувати статті з нього для підтвердження інших статей звісно ж не можна. Бо на сайті в принципі інформація не правдива. Підсумую тут жирним: Відомість не дорівнює АД. Може все ж почитаєте правила?--Divega (обговорення) 18:07, 9 червня 2017 (UTC)

   І правила читав, і з частиною суджень погоджуюсь. Але то переливання з пустого у порожнє. Давайте визначимо значущі джерела і залишимо їх. Колись напишу статтю про Принтус. І відредагую найслабкіші статті за своїм напрямом. Поки цікавить доля статті "Друкарня Вольф"— Це написав, але не підписав користувач EditorPPlus (обговорення • внесок).

   Не питання. Щоб стаття лишилась - наведіть АД, а не "значущі джерела" (що це взагалі таке?)--Divega (обговорення) 16:58, 10 червня 2017 (UTC).

   А вони (АД) наведені--EditorPPlus (обговорення) 12:18, 13 червня 2017 (UTC)

   Вище Ви особисто назвали авторитетне джерело (запис конференції в УНІАН), розібрали з десяток джерел, які вважаєте неавторитетними. Щось з них я удалив. Натомість додав інші, де друкарня згадується як поліграфічний партнер та спонсор спортивних подій, ділових заходів та суспільно-корисних ініціатив. До речі, під час обговорення цього кола джерел Ви не торкалися. Написали "Решта джерел ще можуть бути більш менш авторитетними, але потрібно детально проаналізувати"--EditorPPlus (обговорення) 18:09, 10 червня 2017 (UTC) А взагалі у розділі поліграфія є статті на кшталт "Новий друк", де взагалі одне посилання (сумнівне досить), Прилуцька друкарня, "Поліграфіст". Перелік можна продовжувати. Там не те, що авторитетних джерел не знайти, як не намагатися, там і згадки в Мережі поодинокі. І нічого -- статті є, тривалий час.

   Що ж до статті про Друкарню Вольф -- її вдосконалено значно більш досвідченим користувачем, ніж я--EditorPPlus (обговорення) 13:01, 15 червня 2017 (UTC)

   І ще раз стосовно моєї поради почитати про правила Вікіпедії. Не потрібно до закінчення обговорення і підбиття підсумків видаляти шаблон про видалення. Це фактично є вандалізмом.--Divega (обговорення) 17:38, 8 червня 2017 (UTC)

   Я не видаляв шаблон про видалення, принаймні навмисно я цього точно не робив--EditorPPlus (обговорення) 20:31, 8 червня 2017 (UTC). Можливо, зачепив, коли вставляв елемент "Картка компанії"

Підсумок

Навіть після того, як статтю було перероблено, у неї залишається дещо візитково-буклетний характер (до речі, що там за конфлікт з Heidelberg був, що навіть до ТСН добралося?). Втім, це питання подальшого покращення статті.

На мій погляд, компанія безсумнівно відповідає ВП:КЗО, діяльність широко висвітлена у незалежних джерелах. Залишено. --ReAl, в.о. 00:03, 13 липня 2017 (UTC)