Віленське воєводство (1926—1939)
Ця стаття про воєводство в період між І і ІІ світовими війнами. Про воєводство у Великому князівстві Литовському дивіться статтю Віленське воєводство.
| Віленське воєводство Województwo wileńskie |
|||
|---|---|---|---|
| — Воєводство — | |||
|
|||
| Країна | Друга Річ Посполита | ||
| Адм. центр | Вільно | ||
| Повіт | 9 повітів, 9 міст |
||
| Площа | |||
| - Всього | 29,011 км² | ||
| Населення (1931) | |||
| - Всього | 1,276,000 | ||
| - Густота | 44/км² | ||
| * ділиться на хутори та колонії. | |||
 Другої Річі Посполитої Другої Річі Посполитої |
|||
.png) |
|||
 | |||
Віленське воєводство (пол. Województwo wileńskie, біл. Віленскае ваяводзтва, лит. Vilniaus vaivadija) було одним з воєводств Польщі з 1925 до анексії області Радянським Союзом і передачі її Литві у вересні 1939 року.
Його площа становила 29, 011 км² (було четвертим за площею польським воєводством) і з населенням (згідно з Польським переписом 1931) — 1 276 000. Було створене як польське воєводство в міжвоєнний період, у 1923, з об'єднання земель Серединної Литви і департаменту Вільно що було створено у 1920. Населення переважно поляки і білоруси, зі значною часткою етнічних меншин — польських і литовських євреїв, росіян і литовців.
Воєводство було розташоване в північно-східноій частині країни, і межувало з Радянським Союзом на сході, Литвою на заході, Латвією на півночі, Новгородським воєводством з півдня і Білостоцьким воєводством з південного заходу. Ландшафт плоский і місцями горбистий, з декількома озерами (найбільше озеро у міжвоєнній Польщі, було саме у цьому воєводстві). На 1 січня, 1937, лісові масиви складали 21,2% площі області (з національною середньою величиною 22,2%)
У 1922–1939 роки ділилося на 9 повітів:
- Браславський повіт
(площа 4 217 км², населення 143 100), - Дісненський повіт
(площа 3 968 км², населення 159 900), - Молодечненський повіт
(площа 1 898 км², населення 91 300), - Ошмянський повіт
(площа 2 362 км², населення 104 600), - Поставський повіт
(площа 3 050 км², населення 99 900), - Свенцянський повіт
(площа 4 017 км², населення 136 500), - Вілейський повіт
(Площа 3 427 км², населення 131 100), - місто Вільно (з 1930)
(площа 105 км², населення 195 100), - Вільно — Тракайський повіт
(Площа 5 967 км², населення 214 500.)
_(1845).png){kind=small}
_CoA.svg){kind=small}
У 1931, найбільшим містом воєводства (і найбільшим в північно-східній Польщі) було Вільно, з 195 100 мешканцями. Більш віддалені території воєводства від Вільно були рідко населені і була відчутна нестача великих міських центрів. Всі інші міста були дуже маленькими, жодне з них не мало населення, більше, ніж 10 000 (до 1931).
У 1931 воєводство мало населення 1 276 000 осіб. Більшість населення були поляками (59.7% її вважали за рідну мову). Меншини: Білоруси (22.7%), Росіяни (3.4%), Євреї (8.5%) і Литовці (5.5%). Щільність населення склала 44 осіб/км².
Після зайняття Червоною армією у 1939 році, воєводство було поділене між Литвою та новоствореною Вілейською областю Білорусі.
- Maly Rocznik Statystyczny, Warszawa 1939 (Concise Statistical Year-Book of Poland, Warsaw 1939).
Адміністративно-територіальний устрій Польщі (1918—1939) | ||
|---|---|---|
| Міське воєводство |  | |
| Воєводства | Білостоцьке • Варшавське • Віленське • Волинське • Келецьке • Краківське • Львівське • Лодзинське • Люблінське • Новогрудське • Познанське • Поліське • Поморське • Станіславське • Сілезьке автономне • Тарнопільське | |
| Адміністративні округи | Волинський (1920-21) • Новогрудський (1920-21) • Тешинська Сілезія (1920) • Земля Віленська (1920-26) • Поліський (1920-21) | |
| Проєктоване воєводство | ||